Сценарій лінійки ,присвяченій, трагедії на атомній станції «Дзвони Чорнобиля»

Сценарій лінійки ,присвяченій, трагедії на атомній станції
«Дзвони Чорнобиля»

На фоні дзвону виходять ведучі

 

 Ведучий 1: Сьогодні ми проводимо лінійку на тему: «Біль і пам'ять Чорнобиля», яка присвячується Дню ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС.

Ведучий 2:
Ти відомий сьогодні кожному –
Не ім'ям своїм, а бідою.
Тою вулицею порожньою
Понад прип'ятською водою…
Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!
У якому ти жив сторіччі!
Запеклись перестиглі ягоди,
Наче кров на твоїм обличчі.

Ведучий 1: Чорною плямою  стала   на    нашій    блакитній      планеті     чорнобильська катастрофа. 26  років   пройшло   з того часу. 26  років   смертоносна   пилюка  з  ядерної печі   покриває  білі    хати,  поля   і  ліси.  І  26  років    цвітом   скорботи    і   суму зацвітають чорнобильські   сади    і    хворіє  серце,  тому  що знає, не на добро це, не на життя. Горем і болем увійшов 26 років тому в наше життя Чорнобиль, що розділив долю  людей   на  „ до ”  і  „ після ”.  Безлюдні   вулиці   Прип'яті,   кинуті   школи, будинки,  дитячі   гойдалки,  що  застигли,   колючий   дріт  тридцятикілометрової  зони.

(Під сумну музику виходить учень)

Учень:

Історична довідка.

Місто Чорнобиль знаходиться за 130 км від Києва. Засноване ще за часів Київської Русі. Це невеличкий районний центр серед чудової поліської природи у верхів‘ях трьох річок.

Стародавній Чорнобиль дав назву потужній атомній електростанції. Будівництво її розпочалось в 1971 році.

Перший енергоблок потужністю 10 млн. квт вступив у дію 1977р., згодом добудовано ще 3 енергоблоки, з 1983- 4 енергоблок.

Знаходилась АЕС поблизу міста, а згодом  за кілька кілометрів від станції виросло місто Прип’ять. У ніч з 25-го на 26-е квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. над четвертим реактором раптово розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Для України почався новий відлік часу. Печальний. Гіркий. Болісний. Ядерна енергія вийшла з - під контролю. Смертельна небезпека нависла над країною, над світом.

(На сцену виходять діти із лампадками в руках )

 

Учень:Сьогодні відомо, що жодна катастрофа ХХ сторіччя не мала таких важких наслідків, як чорнобильська. За міжнародною шкалою оцінок подій ця  аварія кваліфікується як аварія сьомого, найвищого рівня. Сумарний випад радіоактивних речовин після вибуху на ЧАЕС становив 50 мільйонів кюрі, що рівноцінно вибуху понад п’ятисот атомних бомб, подібних до тих, які скинуто на Хіросіму в 1945 році.

 

Учень:Практично за тиждень після вибуху, підвищення радіоактивного рівня зафіксували в Польщі, Румунії, Німеччині, Австрії. На початку травня радіаційна хмара дійшла до  Ізраїлю, Канади, Сполучених Штатів. Чорнобильська катастрофа спричинила різке погіршення екологічної ситуації на значній території України, Білорусії, Росії.

 

Учень:74 райони дванадцяти областей України забруднені довго живучими радіонуклідами.  Від наслідків  аварії на ЧАЕС в Україні постраждало майже 4 мільйони людей, серед них півтора мільйона дітей.

 

Учень:З перших хвилин катастрофи розпочалися спроби приборкати ядерну стихію. Ліквідація наслідків аварії здійснювалася спільною працею вчених, лікарів, інженерів, будівельників, гідротехніків і військових.

 

Учень:Справжня доброта, порядність, небайдужість до людського горя й вірність обов’язку були на першому плані.

 

Учень:. Серед тих, хто загинув майже відразу, зупиняючи  ядерну реакцію смерті, - шестеро пожежників. Молоді… їм ще тільки починати жити, кохати, народжувати дітей, приносити радість у свої оселі… У кожного були свої плани, надії, бажання.

 

Учень: Усе це було б попереду, та хто міг передбачити?! Та суботня квітнева ніч стала для них фатальною. Вони не озирались, не відступали, на ховались за спини інших.

 

 

Ведучий 1: .  Трагедія сталася 26 квітня 1986 року. Біда розчинилася у духмяному повітрі, в біло-рожевому  цвітінні  яблунь  та  абрикосів,  у воді сільських криниць, у молоці корів, у всій красі зелені. Та хіба  ж тільки  в  ній? Вона розчинилася в людях.

Ведучий 2. Вона – ця трагедія – увійде в  історію.  В усі  хроніки. Надто дорого заплатили й  ще  заплатимо   за  Чорнобиль.   За кілька днів людство зробило крок з епохи до атомної  в  епоху  незвідану.

Відеоролик «Дзвони Чорнобиля»

 

Учень . Чи буде квітень, як завжди,

Дарунком весняної здоби,

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його «Чорнобиль»?

Чи, може, викинем його

З календарів своїх, допоки

Нас темний грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Сумлінна мисль не має меж,

Її спинити зараз годі.

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні!

 

 Ведучий 1. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та  її  наслідків,  час  ніби розділився  на  2  частини: до 26 квітня і після нього.

Ведучий 2. Цим   частинам   часу   в   народі   вже   дано   назву  –  2   кольори часу.

Номер художньої самодіяльності_____________(Пісня два кольори мої)_____

(Під звуки вітру на сцену виходить дівчина в білому вбранні)

Хто має владу над вогнем?

Кому підвласна ця стихія?

Що робить ніч яскравим днем?

Що може зупинити мрію?

Той має силу у руках —

Над полум'ям велику силу,

Хто подолав у серці страх,

Щоб зберегти надію милу.

Коли полинова зоря

Зорю весни палила ранню,

Коли долинули здаля

Жахливий біль, німе страждання,—

Вогонь покликав їх до бою

І ті, хто дужу волю мав,

Покрили силу злу собою,

Бо більшу силу Бог їм дав.

Хто має владу над вогнем?

Кому скоряється стихія?

Тим, хто на чатах кожен день.

Тим, хто вогонь здолать зуміє.

 

 

Ведучий 1.  Відважними і героями не народжуються. Ними стають. Вічна пам'ять і слава, низький уклін усім покійним нині від урятованого народу, від усього людства. Хвилиною мовчання вшануємо тих, хто ліквідував наслідки аварії й у розквіті сил пішов із життя.

 

(Хвилина мовчання)

 

Учень

 Зойкнула земля незвичним криком.

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом

- Йди, синочку, хто ж коли не ти?!

Спалахнуло небо, впало  крижнем:

- Сину, вбережи і захисти.

Вийшла мати з немовлятком ніжним:

- Йди, коханий, хто ж , коли не ти?

Учень

Для приборкання вогню в зону смертельної  радіації першими прибули пожежники Чорнобильської АЕС на чолі з Володимиром Правиком. Ціною власного життя вони приборкали страшний вогонь.

Учень

Першим важко

Вони були найпершими

Із вогню у полум’я шугали

Не до подвигів, не до звершень -

Вони собою людство заступали.

Учень

Коли зловісна блискавиця

Сторуко в серце уп’ялась

І опалила юні лиця,

І в танці дикому зайшлась,

Коли вже й хмари спопеліли

У знавіснілому вогні -

Ви смерть приборкати зуміли

На тім останнім рубежі.

Не віддали їй на поталу

Світанків наших ніжний щем

Ви як один супроти стали

Пекельним січені вогнем!

 

Сценка

 

1 учениця Намалюй, мені, будь ласка,  радість і красу.

2 учениця І малюю я веселку, квітку і росу.

З посмішкою на обличчі дівчинку в вінку

І хлопчину, що кружляє з нею у танку.

1 учениця: Намалюй мені розлуку, смуток і журбу.

2 учениця: Я малюю лист осінній, схилену вербу,

Що спустила свої віти голі до землі.

І ключами в синім небі линуть журавлі.

1 учениця: Намалюй мені ще ніжність

2 учениця: Тема не проста.

І малюю я рожеві мамині вуста,

І метелика, і сонце, й квітку лугову,

І зелену, шовковисту молоду траву.

1 учениця: Намалюй, якщо зумієш,

               Сльози і  біду.

2 учениця: Як же їх намалювати? Спосіб не знайду.

Чи поранену пташину, може, ледь, живу?

А рука сама малює чорнобиль-траву…

1 учениця: Нащо ти траву малюєш? Це біда така?

2 учениця: Цю траву зовуть чорнобиль, ця трава гірка.

В ній отрута, смерть і сльози, і брудна вода.

В ній хвороби, сум, неспокій. Це страшна біда.

1 учениця: Краще намалюй щось гарне. Намалюй життя.

               А гірку траву чорнобиль викинь на сміття.

2 учениця: Так, дитино, намалюю я життя тобі.

І надії намалюю, й мрії голубі.

Намалюю синє небо, чисте джерело.

Намалюю я лелеку, поле і село.

Намалюю віру, розум, доброту й любов.

Та гірка трава чорнобиль проростає знов.

 

Ведучий 2: Шановні присутні! Минатимуть десятиліття, але сумний набат Чорнобиля не дає заспокоїтися нам.  Кажуть, час лікує, затягує рани. Це неправда. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дінешся. Сьогодні кожен із нас розуміє, що сенс життя полягає в тому, щоб поважати природу, яка створила людину. Тому у нашій  свідомості повинна відбутися революція,  яка подарує Землі розумного друга – людину екологічної доби. З'явившись під знаком біблійної «зірки Полин», Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству і  сваволі.  Тож хай палає  свічка пам’яті і  надії  в день річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Хай полум'я свічок у наших душах зіллється в одне полум'я віри. Ми будемо жити!

 

Ведучий 1.   Якщо ти віриш у майбутнє,
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.

Ведуча 2.  Віддай забуту свіжість травам,
Відмий від бруду всі хмарки,
Відреставруй нам синє небо
І дощ крізь сито проціди.

Ведучий 1. Хай ожива вода Дніпрова,
Правічні височать дуби,
І хай полин, трава-чорнобиль
Не стане іменем біди.

 

(Виходить дівчинка в українському строї)

 

 Дитина: Пречиста Діво, збережи цей світ,
А в ньому нашу рідну Україну.
Сади і гори, ріки і моря,
Птахів, тварин, рослини і людину.
Подай у душі доброго вогню —

Хай воскресає світ животворящий,

Хай до нащадків озоветься пращур,

Хай древній рід збере свою рідню.

Очисть від скверни воду нам і кров,

Хай доля нас завчасно не займає...

Пошли нам, Боже, згоду і любов

І той вогонь, що в світі нас тримає.

Усім хто є, усім, хто буде,
Даруй здоров’я, чистоту і вроду.
Щоб їх ім’я, а в імені – любов
Передавалися від роду і до роду.

 

Ведучий 2: Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей,  пов'язаних  зі  скорботним  часом  ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда  надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки.  Ще  довго   чутимемо     її дзвони. Вони   лунатимуть  за тими, кого вже немає, кого ще не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям та життям. «Мирний  атом»  став  для  України і прилеглих земель гірше війни. Збитки від  аварії  на  ЧАЕС  доведеться відшкодовувати ще довго… Доземно схиляємось в  подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам'яттю до  померлих  від  радіаційного   смерчу.

Триста літ поволеньки пролине –

Стронцій розпадеться і помре, -

На новому полі неодмінно

Час його, мов попіл, пригорне.

Час очистить Прип'ять незглибиму,

Оживуть і луки, і сади,

То Чорнобиль вічно берегтиме

Хрест своєї чорної біди,

Вічно буде пам'яттю судити

Тих, хто розп'яли його в огні.

(Запалює вічку)

 Ведучий 1 :Ми завжди пам’ятатимемо Вас.