Сценарій посвяти в першокласники 2019\2020н.р.
Мета: згуртувати класну спільноту; познайомити між собою батьків, вчителів; налагодити позитивну та комфортну атмосферу між усіма учасниками освітнього процесу; повторити план ліцею та шлях до приміщень необхідних для першокласників; розвивати навчальну мотивацію, танцювальні здібності, музичний смак; сприяти розрізненню понять добра і зла.
Персонажі: - Сімка;
Шкільний персонал: -Медсестра
Тривалість заходу: 45хв
Обладнання: Прикраси для класу та актового залу, пробірка з содою, пробірка з оцтом, пробірки з закрашеним оцтом синього і жовтого кольорів, ємність для змішування, дипломи, подарунки, музична колонка та телефон.
Хід свята:
(Звучить урочиста музика)
І. Вступне слово вчителя.
Учень.
-Добрий день, наші мами!
Учень.
Добрий день, татусі!
Учень.
Добрий день, шановні бабусі й дідусі!
Учні хором.
І, звичайно, гості всі!
Вчитель.
-Сьогодні ми зібралися разом, щоб відсвяткувати і глибше усвідомити те, що у кожній вашій родині з’явився справжній учень. Минає час. Учні змінилися, подорослішали. Усі вони стали на найпершу сходинку, яку треба подолати за рік. Вони стали справжніми школярами. Перше родинне свято «Посвята в першокласники» розпочинаємо.
Учень1: Шановна, громадо,
Погляньте на нас.
Найкращий у школі –
Перший клас!
Вчитель: Наші першочки вже вміють відгадувати загадки. Зараз ми вам продемонструємо. Діти, слухайте уважно:
Великий будинок дітей завжди жде
І часто, як вулик бджолиний гуде.
Як чаша, він повен знаннями.
Ласкавий будинок цей з нами.
(Поки учні думають до класу звучить музика з мультфільму «Фіксики». Вриваються Сімка з Нуликом)
Сімка: Привіт, привіт. А ось і ми!
Нулик: Привіт! Впізнали нас?
Сімка: Так, так. Все провильно. Ми – …
(разом) – Фіксики! Ти-дищ!
Нулик: - А чим це ви тут займаєтеся?
Діти: - Загадку відгадуємо, святкуємо, навчаємося…
Сімка: - Навчаєтеся? Ха-ха-ха. Це ж минуле століття… навчатися. Ви мабуть дрєвніє, як динозаври. Ми тут з Нуликом таке дізналися! Таке дізналися! (Нулик смикає Сімку за лікоть і шикає. Тихо каже, щоб вона мовчала. Бо це таємниця велика і нікому не можна розповідати.)
Нулик: - Але ми вам не розкажемо.
Сімка: - Чому не розкажемо? Можливо вони нам навіть допоможуть. Ви ж допоможете нам, діти?
Вчитель: - Стоп! Стоп! Пригальмуйте трошки, фіксики! В чому це ми вам допомагати маємо. Ви ж зовсім нічого нам не розповіли.
Нулик: Нууу…. Це… Як би вам так правильно пояснити?..
Сімка: - Що ж тут пояснювати. Ми з Нуликом на просторах всесвітньої мережі знайшли чудовий спосіб уникнути цього нудного відвідування уроків. Тепер нам не потрібно щодня до школи ходити, читати, писати…
Нулик: - І навіть рахувати не треба. Інтернет – це така кльова штука! Він все знає і всьому навчить. Там усе на світі є, навіть рецепт настоянки розуму. Ос, так!
Сімка: - Так, так! Ви не повірите! Варто лише його приготувати і торкнутися цього супер-зілля вказівним пальцем правої руки.
Вчитель: - Добре, припустимо все так і було. Але навіщо вам ми? Я сподіваюсь нас немає у тому рецепті?
Нулик: - Ні, що ви! Але ви напевно теж хочете бути розумними, так, діти?
Діти: Так!
Сімка: От і добренько. З нас рецепт, а з вас інградієнти. Якщо ми порозумнішаємо, то і з вами поділимося. Як зберете всі компоненти, то приходьте до актової зали. Для магії потрібний простір, а у вас у класі вже й так дихати нічим.
Вчитель: - Нічого собі ви швидкі! Хоч скажіть, де нам ті інградієнти шукати.
Сімка: - А ми що не сказали?!
Нулик: - Мабуть, ні! Але ми самі не знаємо достеменно. Там лише було написано вирушайте туди, де зібрані всі знання світу…
Сімка: - Туди звідки можна потрапити до будь-якого куточку планети за одну мить. Туди де потрібно вести себе тихо-тихо.
Нулик: - А де те чарівне місце ми не знаємо. Тому й прийшли до вас у Сарненський ліцей№2, бо чули, що тут усе й про все знають і нас навчать.
Вчитель: - Діти, чи ви здогадалися про яке шкільне приміщення йдеться?
Діти: - Це бібліотека.
Вчитель:Так, правильно. Це бібліотека. Допоможемо фіксикам?
Діти: - Добре. Допоможемо.
Вчитель: - Тож беріть за руку своїх мам, тат, дідусів і бабусь, сестричок і братиків. Але будьте уважним, не біжіть. Ми нікуди не поспішаємо. Фіксики чекатимуть нас скільки треба. Адже вони вірять, що можна стати розумними завдяки настоянці з інтернету. Вперед на зустріч пригодам.
( Оранізований перехід до шкільної бібліотеки)
Діти: - Доброго дня! Нам фіксики сказали, що у вас тут є інградієнт до супер-зілля розуму.
Бібліотекар: - Хм… Дивно, я думала, що розуму книжки додають. Але якщо фіксики так сказали, то може воно і так. Була в мене тут якась пробірка з дивною речовиною. З радістю віддам її вам. Але допоможіть мені книги по полицям розкласти, книжок багато і вас багато. Я думаю ви з легкістю впораєтеся. ( На парті лежать 9 книг розташованих квадратом. На іншій 9 назв цих книг і їх авторів, але не в такому ж порядку. Батьки повинні заховати свої руки за спину і не називаючи кольорів книжок, а лише керуючи напрямками рухів дітей покласти книжки на відповідні листки з назвами книжок. Наприклад: Візьми книжку, яка розташована в правому верхньому куті скраю і поклади на листок, який розташований на іншому столі у центрі квадрата.)
Бібліотекар: - Добре впорались! Розумнички! Ось ваша жадана пробірочка (до неї примотана записка).
Батьки: - Знайшли підказку? Молодці!
Наступний крок заведе вас туди,
де заліза багато навкруги.
На ньому можна віджиматись
І повисіти досхочу,
А ще в футбол весело погратись,
Але коли нема дощу.
Організований перехід до спортзалу.
Вчитель фіз.к.: - Вітаю! А яким це вас вітром сюди занесло?
Діти: - Нас фіксики прислали шукати інградієнти супер-зілля розуму.
Вчитель фіз.к.: - До розуму ще й сила треба. Просто так інградієнт не віддам. Мені потрібно м’ячики перенести звідси ось туди. (Батьки і діти спочатку пробують носити по одному, а потім здогадуються утворити живий ланцюг і передавати м’ячі з рук у руки і таким чином справа зроблена).
Вчитель: - Чудово, а то я б тут до ночі їх носив би сам. Ось ваш інградієнт. Все одно він мені ні до чого. Лише крос бігти заважає.
( Діти отримують пробірку з підказкою.):
Батьки: - Цей кабінет завжи чистенький
І прибрано, й стерильно там.
Всім діткам рани залікують
І допоможуть завжди вам.
Діти: - Це ж медичний кабінет.
Вчитель: - Я теж думаю, що це кабінет медсестри. То ж не зволікаймо, інградієнт здобуваймо.
(Організований перехід до кабінету медсестри)
Діти: - Здрастуйте! В нас нічого не болить, але нам потрібна ваша допомога.
Медсестра: - Що ж у вас сталося?
Діти: - Фіксики вирішили виготовити супер-зілля розуму. А підказки привели нас до вашого кабінету. Скажіть, будь ласка, у вас є секретний інградієнт?
Медсестра: - Ох, у мене тут стільки пляшечок усіляких, що відразу й не знайдеш. Читала я той рецепт. Дивний він якийсь. Там потрібно вказівний палець правої руки опустити в зілля. Але ж ніхто не знає, можливо воно небезпечне. Можливо фіксикам потрібна буде медична допомога. Тому поки я шукатиму вашу пробірочку, то ви потренуйтеся бинтувати правий вказівний палець батькам. (Медсестра роздає бинти тим дітям, які не брали участі у конкурсі в бібліотеці). (Діти бинтують пальці батькам.)
Медсестра: - Ну, що ж. Впоралися. А я згадала де ваш секретний інградієнт. Ось, тримайте. (Діти отримують інградієнт з підказкою.
Батьки: - Красивий паркет і навколо дзеркала,
там діти танцюють і в цьому вся справа.
Діти: - Кабінет хореографії.
(Організований перехід до хореографічного кабінету.
Вчитель хореогр.: - Доброго дня, 1-В. А чому ви тут? У вас урок в понеділок по розкладу, а сьогодні п’ятниця.
Діти: - Нас фіксики прислали. Ми робимо супер-зілля розуму.
Вчитель хореогр.: - Дивно. Я знаю, щоб мозок краще працював, потрібно більше рухатися. Прошу всіх і дітей, і батьків, і бабусь, і дідусів стати зручненько і розворушитись гарненько. (Флеш-моб)
Вчитель хореогр.: - Всі рухались, старались, як могли. Чудово порацювали. Тримайте ваш інградієнт. Удачі вам! Фіксикам привіт!
Батьки: - Всі інградієнти ви зібрали,
гарно всі попрацювали.
То ж вперед у актову залу
І не втрачаємо запалу.)
(Організваний перехід до актової зали.)
Діти: - Ну ось ми нарешті прийшли і навіть зібрали всі інградієнти для вашого чарівного зілля. Ти-дищ!
Нулик: - Що, справді? Всі, всі? Так швидко?
Сімка: - Так давайте їх сюди швиденько!
(Звучить магічна музика. Діти шикуються на сцені, а фіксики на заздалегідь приготованій парті готують зілля. Соду висипають останньою. Роблять вигляд, що чаклують.)
Нулик: - Оце так, справжня магія! Невже вийшло?
Сімка: - Ще не відомо. Потрібно перевірити. Хто пам’ятає, що потрібно робити далі?
Діти: - Опустити у зілля вказівний палець правої руки.
Нулик: - А який це вказівний палець правої руки? Покажіть мені, діти!
(Діти показують вказівний палець правої руки)
Сімка: - Так, так. Все правильно. Йдемо, Нулику, зробимо це разом.
(Фіксики йдуть до зілля і опускають у воду вказівний палець правої руки.)
Вчитель: - Все добре?
Нулик: - Так… але ніби нічого не змінилося…
Вчитель: - Давайте перевіримо чи стали ви розумнішими. Як називається річка, яка ділить територію Україна майже навпіл?
Фіксики(разом): - Не знаю.
Вчитель: - Можливо батьки нам скажуть?
Батьки: - Дніпро - річка, яка ділить територію Україна майже навпіл.
(Тролі опускають пальці у «зілля», але нічого не відбувається, занурюють ще раз і дивуються)
Нулик: Сімко, що таке? Чому нічого не відбувається?
Сімка: Почекай, може треба тричі?
(Тролі тричі опускають пальці у «зілля».)
Нулик: - Перевірте нас ще раз, будь ласка.
Вчитель: - Коли святкують День Незалежності України?
Фіксики(разом): - Не знаю.
Вчитель: - А батьки наші обізнані і знають відповідь, правда ж?
Батьки: - День Незалежності України святкують 24 серпня.
(Фіксики здивовано переглядаються і запитують:)
Нулик: -І що тепер?
Сімка: -Я не знаю. На мене зілля не діє.
Нулик: -І на мене теж!
Сімка:- Що ж нам робити?..
Вчитель: - А можливо, щоб стати розумним потрібне не зілля?
Сімка: А що ж тоді потрібне? Хіба інтернет не знає всього на світі? Хіба не підкаже коли треба?
Вчитель: Інтернет – справа хороша. Але не завжди каже правду. Потрібно навчатися самому. Адже знання за плечима не носити. Все що ви дізнаєтеся в школі і поза нею залишається з вами на все життя і ніхто у вас цього не відніме.
Цветан: - Не знаю… Діти, що нам робити?
Діти: - Потрібно до школи ходити.
Сімка: Я теж хочу до школи. Я теж хочу бути розумною!!!
Нулик: І я теж! І я теж!
Вчитель: Перший В, візьмемо Нулика і Сімку до нашого класу?
Діти: Так! Так!
Вчитель: Я теж залюбки взяла б. Але ми вже справжні школярі. Ми вже місяць вчимося. Сімці і Нулику важко буде нас наздоганяти. То ж наступного навчального року приносьте документи і ласкаво просимо до нашого Сарненського ліцею №2. Сьогодні у нас особливе свято – ми приймаємо в сім’ю наймолодших школярів – першокласників. Вони провчились вже цілий місяць. Тож сьогодні повинні переконати присутніх, що вже стали учнями, справжніми школярами!
6 Учень: На листку в календарі,
мов святкове гасло,
«Посвята в першачки»
– вгорі виписано ясно.
7 учень: Тож, як ведеться, хочу всіх вас привітати,
За нашим звичаєм вас будемо зустрічати:
Дарувати усмішки всім на добро,
Щоб в вас і в нас лиш щастя скрізь було!
8 учень: Стрічай, Україно, чарівне суцвіття –
Дітей своїх рідних у школі.
Сміливо веди їх у тисячоліття
У щасті, з любов’ю до волі.
Вчитель: Всім чути довкола?
Вас вітають учні
НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ! (Всі разом)
9 Учень: Що за школа в нас Нова?-
чути скрізь такі слова.
Знаємо, що це цікаво,
Думають так і наші мами.
10 учень: Ми будемо допитливі,
Ми будемо кмітливі.
11 учень: І правила для учнів
Вивчати нам під силу!
12 учень: Влітку ми відпочивали,
У морі купались.
13 учень: А вчителі працювали,
До НУШ готувались!
14 учень: «Ранкове коло» - просто клас!
Про все, про все поговорити.
15 учень: Чудовий настрій буде в нас,
Щоб на уроках все робити.
16 учень: Скажу, друзі, по секрету,
Що слово «рутина»
Мої рідні в інтернеті
Шукали з годину.
17 учень: Ну й дорослі, молодці!
Щоб ми не сварились,
«Коло вибору» нам склали –
Гарно потрудились!
18 учень: На «відмінно» вчитись будем-
Ми вам обіцяємо!
19 учень: Будемо встигати всюди,
Це ми точно знаємо!
20 учень: Ми всі – діти України
Прийшли у НОВУ ШКОЛУ.
21 учень: Радо приймаємо всі зміни,
Все у нас чудово!
Ми вірші розповідаєм
Й гарну пісню заспіваєм.
Вчитель: Новоспечені учні, приготуйтесь прийняти урочисту клятву першокласника:
Вчитель: - У честь посяти у першокласники дипломом нагороджуються:
( Вручення дипломів першокласника і пам’ятних подарунків)
Вчитель: Вітаю вас, дорогі діти! Ви за цей місяць справді стали моїми. Адже я вже знаю ваші слабкі і сильні сторони. Знаю, ваші улюблені страви і домашніх улюбленців. І навіть деякі ваші сімейні секрети, адже вчитель – це не тільки наставник, а і друг, і мама, і сестра. Я щиро дякую вам за таких хороших і щирих діток. Хоча інколи вони бувають пустотливими, але я їх вже полюбила по справжньому. Бо вони мої. Бо вони – наші! Дякуємо вам за увагу! Щиро були раді бачити вас на нашому святі!!! До скорих зустрічей…
Джерела:
1