22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Сценарій мітингу-реквієму до Дня пам”яті і примирення "Хай пам”ять залишається із нами..."

Про матеріал
Сценарій загальношкільної лінійки біля могили невідомому солдату, приуроченої відзначенню Дня пам”яті і примирення. Матеріал корисний для вчителів історії, педагогів-організаторів, заступниківв директорів з виховної роботи.
Перегляд файлу

Ведучий1: Як тільки вберуться у чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, в бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, в такі прекрасні дні, 8-9 травня, ми відзначаємо великі свята – День Пам’яті та Примирення та 73 річницю Дня перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні!
 

Ведучий2: Це було 73 роки тому. Для нас це історія, але для наших дідусів та бабусь — це частина життя, та найчорніша смуга долі, що й досі озивається у серці смутком і болем. 
 

Ведучий3: Торкнімося і ми сьогодні тих подій, щоб не забувати, щоб пам'ятати, бо в того народу, що не знає своєї історії, не може бути і майбутнього. 
 

Ведучий 1: У вогнище війнибуло втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі. Друга Світова тривала довгих 6 років. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто пропав безвісти. 
 

Ведучий 2: Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні. Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил, могил невідомому солдату.  Вони святиня нашої пам’яті. 

Ведучий3: майже кожна сім я втратила годувальника , батька. Залишились молоді жінки - вдови, діти – сироти. 
 

Слово надеється Голові Новодолинської С.Р. Слинчук Людмилі Олександрівні

 

Ведучий 1: Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя. 
 

Ведучий 2: Як пережили ці страшні роки наші земляки? Що відчували діти, котрі вмить стали дорослими? Чи так само яскраво, як сьогодні, усміхалося сонце в окупованому нацистами рідному місті?

 

Ведучий 3:Тернистим був шлях до Перемоги. Трагічним і неймовірно довгим. Але наш народ залишився незламним у титанічній боротьбі, якої не знала історія. 

 

Ведучий1: Він боровся і переміг. Переміг, бо вів війну справедливу, за право на життя та майбутнє.  

Слово надається директору Новодолинської ЗОШ І – ІІІ ступенів Кіліяновій Людмилі Миколаївні

 

Ведучий2:Здавалось  все  скінчилося,  давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих  дій. Та не так здавалось, як вже сталось.

Ведучий1:Що робиться з тобою, чому ти плачеш, Україно? Чому у вогні та диму страдають наші міста і села? А найбільше серце обливається кров’ю за сотні дочок і синів, які гинуть і зараз від куль на Сході країни. Знову болять і кровоточать рани, земля захлинається від крові та сліз матерів, сестер, побратимів. Воїнів світла та добра додому чекають всі українці, вони молять Бога щоб наші захисники повернулися живими та неушкодженими. 
Ведучий3: Захищати Батьківщину – справа честі кожного свідомого  чоловіка. Щодня на Сході наші бійці борються заради  однієї мети – вигнати загарбника за межі держави. Та, на жаль, не всі повертаються до своїх родин, домівок живими.
 

 Слово надається Голові ветеранської ради Новодолинської сільської ради Руденку В’ячеславу Борисовичу.

 

Ведучий1: Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали як впали. 
 

Ведучий2:Пам’ятайтепро тих, що згоріли, як зорі,- Такі чисті і чесні, як повітря  прозоре. 
 

Ведучий3:Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах. 
 

Ведучий 1: Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки Є в місцях невідомих  невідомі останки. 
 

Ведучий 2: Є в лісах, є у горах, і є під горою – Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв. 
 

Ведучий 3: Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні – Хай відомими стануть всі герої безвісні. 
 

ВЕДУЧИЙ 1: «Без імен»
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце – щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
І без імен вони для нас герої.
 

ВЕДУЧИЙ 2:
О, вічна Пам’яте народу, 
Не дай забути, що було, що є. 
Не загаси гарячу кров мого народу, 
Не дай, о Господи, нам знову вже війни. 
О Пам’яте, всесильна, всемогутня, 
Не дай забути тих, кого нема. 
Не доведи, о Матінко Пречиста 
Щоб в наші душі вкралася зима. 
Моя молитва лине в небеса. 
Стою я перед Богом на колінах: 
«Дай, Отче, миру, спокою в серця, 
Тебе благає  щироУкраїна» 


Ведучий 3: Вшануймо хвилиною мовчання тих, хто звеличив нашу землю, тих, завдяки кому наше життя зігріте сонячним сяйвом і безхмарною, мирною блакиттю небес. 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

Ведучий 1: Куди не глянь – сади цвітуть –

Найкращі в світі самоцвіти.

Нам стелиться весняна путь,

Життя нові бере орбіти. 
 

Ведучий 2: Весна сурмить у майбуття,

Вигойдує пташок у вітті, -

 Як торжество того життя,

Що мир примножує у світі. 
 

Ведучий 3: Хай пісня лине в синь небес крилато,

 У мирне небо хай зліта салют.

День Перемоги – то найкраще свято

 І на землі хай в мирі всі  живуть! 
 

 

Ведучий1: Хай пам”ять залишається  із нами,

Хоч час спливає  швидко, йде  від нас.

 То ж дай нам, Боже, іти  мирними шляхами

У  мирі й щасті  жити в добрий час. 
 

Ведучий2: Ми хочемо  без воїн жити.

Хай буде мир на всій  землі! 
 

Ведучий3: Мир, щоб  навчатись! Мир, щоб  сміятись! 
 

Ведучий2: Мир, щоб  трудитись! Мир ,щоб  співати! 
 

Ведучий3: Мир, щоб  любити! Мир, щоб у щасті  рости!

 

ВЕДУЧИЙ 1:Наш земний уклін усім, хто виніс роки окупації та пекло концтаборів, тим, хто сьогодні піднімає з руїн і відроджує Україну. Ваша мужність, життєва  мудрість, ставлення до ратного і громадянського  обов'язку — це високий приклад для наслідування. Наш обов'язок — бути гідними  вашого  життєвого подвигу, утверджуючи мир, злагоду та суспільну гармонію на українській  землі

 

 

 

 

docx
Додано
20 лютого
Переглядів
65
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку