Виховна година « На Варвари, на Варвари ми влаштовуєм забави...»
Мета: ознайомити учнів з українським обрядовим фольклором, відтворити
народні традиції;
розвивати творчі здібності учнів;
виховувати любов до культурної спадщини українського народу.
Обладнання: лава, стіл застелений скатертиною, ікона Святої Великомучениці Варвари у кутку, хата прикрашена вишитими рушниками, лави , застелені домотканими доріжками, на столі тісто для вареників.
Перебіг заходу
І. Вступ
Вчитель. Вітаю, вас , дітки! Давайте розпочнемо із визначення настрою на шкалі. Позначте, будь ласка. Ну , що ж , до роботи!
Пора вечорниць в Україні починалася в кінці осені або на початку зими. До хати вдови сходилася молодь, яка вишивала, пряла, майструвала, а також жартувала, танцювала, співала.
Поспішайте, дівчатонька, все приготувати.
Бо пора вже вечорниці всім нам починати…
ІІ. Основна частина
Дівчата сидять на лаві і співають українську народну пісню « Ой на горі два дубки…». За дверима чути стукіт. Дівчата ідуть дивитися, хто стукає і ведуть хлопця до хати.
1 дівчина. Ану, признавайся хутко, що ти хотів нам зробити?
Хлопець. Нічого, тільки двері підперти.
2 дівчина. А ще що?
Хлопець. Вас налякати.
3 дівчина. Дівчата, давайте його покараємо!
4 дівчина. А як?
5 дівчина. А давайте йому брови і вуса сажею намалюємо!
Хлопець. Ні! Не згоден! Буду викликати підтримку! Хлопці!!!! Ану всі сюди!!!
Заходять хлопці.
1 хлопець. Які тут дівчата всі гарні, мов писанки! Нумо знайомитись!
2 хлопець. Мене звати ___________. Дуже багатий – маю 2 курки. Одна – сліпа, а друга не несеться. А худоби!!!!! І жуки, і мухи, а що вже комарів – світу білого не видно!
1 дівчина. Не треба нам таких багачів!
3 хлопець. А я – ______________. Роботящий – аж страшно! За що не візьмусь – то роблю, що аж спинитись не можу! Обідаю - до вечора не спиняючись, а вечеряю – до сніданку.
2 дівчина. Ми хочемо гарного та розумного, а ти аж надто роботящий.
3 хлопець. А я – ______________. Ви не дивіться, що трохи замурзаний. Вмиєте, причешете, в чисте одягнете – можна і під вінець! А зараз дайте води напитися, а то так їсти хочеться, що нема де і переночувати!
Пісня « Ішов козак потайком»
Вчитель. Щось ви сьогодні байдикуєте. Хоч і свято сьогодні , та все ж давайте вже до роботи ставати. Ви, дівчатка, вареники ліпіть, а ви, хлопці, квасолю перебирайте.
4 хлопець. А що сьогодні за свято?
Вчитель. День Варвари Великомучениці. Кажуть що Свята Варвара була така мудра на вишивання, що самому Ісусу Христу ризи вишивала. Це ж вона нас і вишивати навчила. Так каже свята легенда. В день Святої Варвари великий гріх прати, білити і глину місити. А от вишивати можна і треба. При цьому ще й бажано слова прошепотіти : «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила.» Тоді вишивання піде легко і добре. А ще в народі кажуть: « Варвара снігом постелить, Сава розгладить, а Микола морозом придавить».
5 хлопець. Щось стало нудно. Дівчата, може ви частівки якісь знаєте?
5 дівчина. Авжеж. От тільки вони вам можуть не сподобатися.
Бо я вийду погуляти, музиків послухаю.
Пришивала стрічки банти, щоб любили музиканти.
Не хотіла танцювати, самі вискочили.
Перестаньте грать страждання, починайте « Гопака»
Одна нога кривонога, а друга коротка.
Дві копійки у кишені – думає женитись.
6 дівчина. Ми співаємо, стараємось, а наш Гриць спить собі солоденько. Дівчата! Давайте йому ще поспіваємо!
Українська народна пісня « Грицю, Грицю до роботи…»
В кінці пісні Гриць встає з печі, дістає велику ложку і біжить до столу. Всі сміються.
Гриць. Розбудили! А їсти не дали! А мені якраз вареники снилися. Ох і люблю ж я їх.
7 дівчина. Будуть тобі, Грицю, вареники. Але спочатку розкажи щось смішне.
Гриць. Гаразд, слухайте!
Їхав я конячкою на ярмарок. А вона ж поганенька, їхала-їхала … та й стала. Так я сам запрігся. А її прив’язав до воза та й кажу : «Не хотіла їхати, то йди пішки!»
6 хлопець. А я чув теж цікаву пригоду про Хому.
Дівчата. Ану!!!!!
6 хлопець. - Хомо! Чого із лісу не йдеш?
Гриць. А як же вареники? Казали, що будуть, а самі тільки хихоньки роздають..
1 дівчина. Отак зразу і до вареників? Ні, не вийде. Давайте спочатку позмагаємось, хто більше приказок і прислів’їв знає.
1 хлопець. Про кого? Про дівчат?
2 дівчина. Ви про дівчат, а ви про нас, парубків. Згодні?
Хлопці. Згодні!
2 хлопець. Гарна дівчинонька, як у лузі калинонька!
3 дівчина. До роботи «ох», а як їсти , то за трьох!
3 хлопець. І хороша і вродлива, біда тільки, що сварлива.
4 дівчина. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає.
4 хлопець. Чи не та то господиня : три городи – одна диня?
5 дівчина. З нього діла на копійку, а балачки – на цілий долар.
Гриць. З цими балачками вареники самі себе не зварять і на стіл не поставлять. В мене в животі вже кишки гопака грають!
5 хлопець . Давайте, дівчата, ми пісню заспіваємо, а ви варенички на стіл поставите!
Українська народна пісня « А мій милий вареничків хоче…»
Дівчата ставлять на стіл макітри з варениками, хлопці проходять і сідають за стіл.
7 хлопець. Дай, Боже, щоб всім нам в здравії їлося, а на нашій Україні всім добре жилося!
8 хлопець. Дай, нам Боже, все, що гоже, а що негоже, то поправ, Боже!
1 хлопець. Оксаночко, з’їж пиріжечка! Чи, може, тобі вареничка подати?
1 дівчина. Дякую, не хочу!
2 хлопець. Еге ж , моя баба знехотя і поросятко вчора з’їла.
3 дівчина. Грицю, а давай но я тебе почастую. Вареничка хочеш? (Подає хлопцеві вареника, а в ньому сюрприз – жменя борошна.)
Гриць. Ану, признавайтеся, цокотухи , хто у вареника борошна насипав?
4 парубок. А у мене копійка у варенику!
(Всі сміються, частують одне одного.)
ІІІ. Заключна частина.
Вчитель. Сьогодні ми завітали до однієї з українських хат і мали змогу відчути настрій вечорниць, доторкнутись серцем до духу минулого. Що вам найбільше сподобалось?
Прощавайте, в добрий час, та приходьте ще до нас!