Сценарій новорічної вистави за мотивами казки Г.К.Андерсена "Снігова Королева"

Сценарій новорічної вистави за мотивами казки Г.К.Андерсена «Снігова Королева»

 

(Виставу готують учні 5-х класів, протягом виступу на екрані демонструються ілюстрації українського художника - ілюстратора Владислава Єрка до казки «Снігова королева»)

 

Ведучий: - Знову настали омріяні дні, всюди ялинок тремтливі вогні,

Світлою казкою повниться дім, ніч новорічна панує у нім.

                                  (Солістка виконує пісню «Новорічна ніч казкова»)

 

Ведучий: - В одній далекій казковій країні жив  лютий і жорстокий троль. І була в нього своя школа тролiв, яких він навчав робити зло по всьому світу.

                                                 (Танець тролів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Вихід головного троля під тривожну музику, його слуги несуть дзеркало)

 

Троль: - Знову розважаєтесь? Та, нічого, я сьогодні в хорошому настрої, тому що зробив дивне дзеркало. Воно має незвичайну властивість – все хороше і прекрасне в ньому зменшується до неможливого, а все негідне і погане стає ще гіршим.

 Учні: - Це надзвичайно весело! – Ми лише тепер побачимо якими є люди насправді!

Троль: - Ви маєте полетіти над всім світом, щоб не залишилось жодної країни, жодної людини, які б не були спотворені в нашому дзеркалі. Тож вперед, мої вірні слуги, тепер весь світ у ваших руках.

             (Веселий танець тролів, вони граються з дзеркалом і розбивають його,

звук розбитого дзеркала, тролі тікають, розкидаючи скалки)

Ведучий: - Учні не втримали дзеркало і воно упало на землю і  розбилось на мільйони скалок, які наробили багато лиха по всьому світу. Навіть крихітна скалочка могла потрапити в серце і перетворити його в маленьку крижинку. Так і сталося з героєм нашої казки.

   У великому місті, де було багато людей та будинків, жило двоє дітей. Хлопчика звали Кай, а дівчинку – Герда. Їхні батьки жили в двох суміжних будинках. Діти не були рідними, та любили один одного як брат і сестра.

 

                                                     (Виходять Кай і Герда)

 

Герда: - Кай, дивись яка віхола здійнялась надворі! (Звук віхоли) Це, мабуть, знову Снігова королева лютує. Бабуся розповідала мені, що коли вона noдивиться на людину, то серце може перетворитись на шматок льоду.

Кай (грає в гру на телефоні): - Ти досі віриш у ці казки, Гердо? Нехай та королева тільки спробує тут з’явитися, я посаджу її в мікрохвильовку і вона вмить розтане, так що не хвилюйся.

Герда: - Кай, подивись як розквітли наші троянди! Я відчуваю, що сьогодні відбудеться щось незвичайне! Ну, подивись які вони прекрасні!

Кай: - Зачекай, мені потрібно пройти ще один рівень. Ну, от і все, я знову виграв!

Герда: - Може підемо гуляти на вулицю? Он вже всі наші друзі зібрались на площі біля ялинки.

Кай: - Побігли, розважимось!

(Звучить пісня «Веселі дзвоники», Кай і Герда разом з  дітьми граються сніжками і виконують масовий танець)

Герда: - Як весело, правда ж, Кай?

Кай: - Ой, мені щось в очі попало!

Герда: - Дай подивлюся. Я спробую тобі допомогти.

Кай: - Відчепись від мене! Набридла вже твоя допомога. Я сам впораюсь!

Герда:- Чому ти такий грубий зі мною? Хіба я тебе чимось образила?

Кай: - Залиш мене, я тобі сказав. Ти мені не потрібна!

 

Бабуся: -Діти! Пора додому! Ніч надворі! Час зовсім не дитячий!

Кай: - Чула? Тобі пора, дитячий час скінчився, а я вже дорослий і піду ще погуляю!

                                     

                                       (Герда, плачучи, повертається додому)

Кай: - Ну, от. Всі розбіглись, а мені ще зовсім не хочеться повертатись додому.

 (Звук віхоли)  - Чому це раптом стало так холодно?

Снігова Королева: - Ну, здрастуй, милий хлопчику. Я бачу -  тобі тут зовсім самотньо. Не хочеш покататись на моїх чарівних санчатах? Я покажу тобі справжнє снігове царство і мій дивовижний крижаний палац.

Кай: - Якщо ваше снігове царство таке ж прекрасне, як і ви, то я, звісно ж, згоден їхати хоч зараз.

Снігова Королева: - Який же ти чемний хлопчик! Ну, що ж, полетіли! (Звук віхоли)

 

 

 

 

Ведучий: - Королева підхопила Кая і полетіла на Північний полюс до свого крижаного королівства. Від одного її дотику Кай забув свою Герду, свій дім, своїх рідних і друзів.

А що ж робила в цей час маленька Герда? Вона звісно ж по всіх усюдах розшукувала Кая, але його ніде не було. Одного разу вона сіла в човен і поплила по річці, яка принесла її до Феї квітів, в саду якої завжди цвіла весна.

 

(Фея виходить разом з квітами на сцену)

Герда: - Доброго дня, шановна пані. Я, здається, заблукала. Ви не бачили мого Кая? Я вже стільки часу шукаю його і не можу знайти. Я відчуваю, що з ним сталась біда і не знаю як йому допомоги.

Фея: - Яка мила дівчинка! Звісно, ми тобі допоможемо. А поки що, сідай, відпочинь, я дам тобі квіткового чаю і ти забудеш про всі свої проблеми. А згодом ти будеш допомагати мені доглядати квіти, тому що останнім часом вони стали абсолютно некеровані.

Ведучий: - Герда дуже сподобалась Феї квітів і вона підсипала в чай сонного зілля, щоб залишити дівчинку в себе назавжди.

                                               

                                                     (Танець квітів)

Герда: (Прокинулась і підходить до квітів) – Які прекрасні квіти! Ой, та це ж троянди! Ми їх садили разом з Каєм! О, Боже! Як я забарилася! Кай, мій милий Кай! Мені треба знайти його! Ви не знаєте, де він?

Квіти: - Ні, ми не знаємо. Але тобі можуть допомогти в Казковому домі, який знаходиться в лісі за горою. Там живуть герої різних казок і вони напевне знають, де твій Кай.

Герда: - Дякую вам, любі квіти. Я всю землю обійду і врятую свого Кая.

                         

(Пісня Герди, на мотив пісні І. Білик «Одинокая»)

-         Дуже сумно і темно без тебе – всюди ніч, я одна,

Вітер хмари хвилює на небі, лише світить вона.

Вона – зіронька ясна, вона – одинокая,

Одинокая, як я) 2 р.

-         Скільки раз свого Кая просила, щоб себе він беріг,

Скільки раз я за нього молила, щоби зникнуть не міг.

Світи, зіронько моя, світи – одинокая, одинокая, як я) 2 р.

-         Де ж ти, мій милий Кай? Де тебе знайти, як врятувати?

 

Ведучий: - Герда вирушила на пошуки свого Кая і потрапила в палац норовливої принцеси.

 

(Інсценівка «В палаці принцеси»)

 

      (Виходять Король, Королева, принцеса. Вони сваряться між собою)

Король:-  Ви тільки гляньте, що творить ваша донька!

Королева: - Я думала вона і ваша також… Чого ви дивуєтеся? Дівчинка просто нудиться…

Королева: - Нудиться!!! В інших королів діти як діти, а наша…Її цікавлять тільки гаджети, цілими днями сидить в своїх іграх і тік-токах! Принцесо, несіть свій табель, побачимо Ваші оцінки за І семестр!

Принцеса: - (подає табель) Ось він.

Король: -  Чому у Вас по всім предметам такі погані оцінки?

Принцеса: - Але ж це не головні науки!

Король:  - А які тоді ж головні? І які у вас оцінки з цих предметів?
Принцеса: - Сучасна мода— 12, комп'ютерні ігри— 12, сучасні танці— 12.

Королева:  - Ох, вже ця  сучасна освіта…

Король:  - Принцесо, вас мало просто посварити! Не рюмсати! Я придумав… Я Вас покараю! Я віддам вас заміж за арабського шейха! Будете в нього двадцятою дружиною!

Принцеса: - Нізащо! Нізащо! Я – принцеса! Я вийду заміж тільки за коханого!

Король:  - А дзуськи! Історія таких випадків не пам’ятає! І сьогодні я вам забороняю йти на новорічну королівську дискотеку.

Принцеса: - Я все одно втічу! (Приносить шубку)

Король: - (Відбирає шубку і дає книжку) - Вчіться!!!!!!!!!

 

(Принцеса хлипає, королівська родина залишає сцену під музику.Заходить Герда)

 

Герда: - Ваша високість, не могли б ви мені допомогти? Я розшукую свого Кая і не знаю вже куди мені рухатись далі.

Принцеса: - Як я тобі співчуваю! Сама знаю – що таке нерозділене кохання. Мій ворон розповів мені, що бачив, як Снігова Королева летіла в своїх санях з якимось білявим хлопчиком.

Герда: - Це Кай, це був мій Кай!

Принцеса: - Ну, тоді я тобі не заздрю, ще ніхто не повертався з володінь Снігової Королеви. Ось, візьми з собою мою шубку і муфточку – вони тобі знадобляться, на Північному полюсі дуже холодно. А ще я позичу тобі свою золоту карету з найкращими конями і вони миттю домчать тебе до твого Кая.

Герда: - Дякую Вам, люба Принцесо, тепер мені ніякий холод не страшний.

Принцеса: - Щасти тобі, і на зворотньому шляху разом з Каєм заїжджай до мене в гості.

Герда: - Обовязково заїдемо! Прощавайте!

                                    

Ведучий: -  Герда довго їхала темним лісом і навіть не підозрювала – яка небезпека на неї чекає. В тому лісі жили злі і жорстокі розбійники разом зі своєю отаманшою.

                                         

(Танець розбійників)

Розбійник: - Пані отаманшо! По лісі їде золота карета, а в ній сидить  якась царівна.

Отаманша: - Оце так радість! Здобич сама їде до нас! Мерщій несіть її сюди!

                                          

                                            (Розбійники приносять Герду)

 

Отаманша: - Яка гарненька дівчинка! Справжній подаруночок! Горішками й цукерками відгодована! А шубка яка! Давай сюди! Якраз мій фасончик! Правда ж, класно? (Розбійники схвально вигукують) Ну, розповідай, куди їдеш і навіщо?

Герда: - Я розшукую свого друга Кая, його викрала Снігова Королева і я повинна врятувати його.

Отаманша: - З яких це пір принцеси не бояться їхати до Снігової Королеви? Я щось таких не зустрічала.

Герда: - Я не принцеса, я бідна дівчинка, а цей одяг мені дала справжня принцеса з Казкового дому, щоб я не замерзла на Північному полюсі.

Отаманша: (Віддає Герді шубу) – Ось, бери. Тобі пощастило, я сьогодні добра. До того ж мене завжди чомусь до сліз розчулюють ці романтичні історії про справжнє кохання. Не тільки принцеси бувають щедрими, благородні розбійниці теж знають, що таке справжня дружба! Я дам тобі свого північного оленя і він миттю домчить тебе до Лапландії, а там до Північного полюсу – рукою подати. Запитаєш у фінів, де знаходиться палац Снігової Королеви – вони тобі допоможуть.

Герда: - Дякую Вам, пані отаманшо, не знаю, що би я робила без вашої допомоги! (Обіймає розбійницю)

 

Отаманша: - Та годі вже, терпіти не можу ці телячі ніжності! Тобі пора, та стережись Снігової Королеви, вона дуже зла і піступна. Щасти тобі!

 

(До розбійників) – А ви чого поставали! Гайда до роботи! Треба ж сьогодні хоч кого-небудь пограбувати! Вперед!

 

Ведучий: - Північний олень дуже швидко привіз Герду до фінів, які вже святкували Різдво і, як завжди, танцювали свою фінську польку.

 

(Танець «Фінська полька»)

 

 

 

Герда: - Доброго дня вам, добрі люди! Допоможіть мені, будь ласка, знайти палац Снігової Королеви. Вона забрала мого друга Кая і я повинна врятувати його.

 

Фіни: 1-ий – Здрастуй, мила дівчинко! Кай справді у Снігової Королеви, проте він всім задоволений, навіть щасливий і гадає, ніби це – найкраще місце у світі.

2-ий – А все через те, що в нього в серці засіли скалки тролевого дзеркала, їх треба вийняти, інакше він ніколи не стане самим собою.

3-ій – Та звідки в такої маленької дівчинки візьметься сила, щоб перемогти Снігову Королеву?

4 –ий -  Сила – в її чистому дитячому серці, в її любові та вірності, крім неї – ніхто в світі не зможе врятувати Кая.

5 –ий -  Поспішай. Сьогодні новорічна ніч, якщо ти до 12 годин не врятуєш свого друга, то він назавжди залишиться в палаці Снігової Королеви. Іди тільки на північ і згодом ти побачиш крижаний палац.

Герда: - Дякую вам, добрі люди.

Фіни: - Щасти тобі! Стережись Снігової королеви!

 

Ведучий: - А тим часом в палаці Снігової Королеви Кай навіть не згадував про свою Герду, а з кожним днем става ще більш холодним і байдужим до всього на світі.

 

Снігова Королева: - Ну, як справи, мій любий хлопчику, ти виконав всі мої завдання? Якщо складеш з моїх крижинок слово «Вічність» - я подарую тобі новий сноуборд, щоб ти катався на моїх льодяних гірках. Щось я зголодніла. Ей, принесіть нам щось смачненьке!  (Слуги приносять їжу)

 

Снігова Королева: - Ну, що ж, виглядає дуже апетитно. Пригощайся, Кай!

Кай: - Самі їжте свою мерзлу рибу. Що ви зі мною збираєтесь робити?

Снігова Королева: - Напевне з’їм, ти ж чув, що я зголодніла. Ти теж хотів розтопити мене в мікрохвильовці, пам’ятаєш? А я добре з тобою попрацювала – куди подівся милий і чемний хлопчик, якого всі так любили? Тепер ти став нахабним хлопчиськом, холодним і байдужим, саме таким, як мені потрібно. І після сьогоднішньої ночі ти назавжди залишишся в моєму палаці. Заберіть свій фуршет, я передумала, піду огляну свої володіння і разом з моєю подружкою зимою замету снігом всю землю.

 

(З’являється Герда)

Герда: - Кай! Мій любий Кай! Нарешті я тебе знайшла!

Кай: - Що тобі потрібно, дівчинко? Хіба ми знайомі? Іди собі, ти мені заважаєш, я маю виконати завдання моєї королеви щоб отримати  подарунок.

Герда: - Кай, мій милий Кай, це ж я - твоя Герда! Я шукала тебе по всьому світі, якби ти тільки знав, що мені довелось пережити! (Обнімає його і плаче)

Кай: - Ой, як гаряче! Твої сльози розтопили моє серце.

Герда: - Ні, вони розтопили крижану скалку чарівного дзеркала в твоєму серці.

Кай: - Моя мила Герда, де ж ти так довго була? І де був я?

 

Снігова Королева: - Ти був і залишишся зі мною! Наївне дівчисько! Ти збираєшся перемогти Снігову Королеву? Та я заморожу тебе одним тільки поглядом!

Герда: - Нічого ти нам не зробиш! Твої чари безсилі перед теплом мого серця!

(Бій курантів) Настав Новий рік! І ми з Каєм повертаємось додому!

                                            

(Королева гнівно виходить)

Кай: - Моя мила Герда! Вогонь твого серця розтопив лід моєї душі. Ти мене врятувала і ми тепер друзі навік!

 

(На сцену виходять всі учасники свята)

 

Святий Миколай: - З Новим роком усіх вас вітаєм!

                                    І щасливої долі бажаєм!

                                    Нехай всім удачу  цей рік принесе,

                                    Щоб в ньому здійснилось найкраще усе!

                                    Щоб воїни наші чужинців здолали,

                                    І щоб перемогу ми всі святкували!
                                    Щоб діти у мирі і щасті зростали,

                                    І кращої долі усі ми діждали!

                                  

 

(Всі учасники вистави виконують фінальну новорічну пісню)