Новорічні дива

(Сценарій Новорічного ранку)

Дійові особи: Зима, колядники, щедрівники, дід, баба. Колобок, Ведмідь, Вовк, Лисиця, Дід Мороз, Снігурочка, Веселун, Буркун, цигани, сніжинки, астрономи. Баба

Яга.

Святково прибраний зал.

1-й учень:

Світ замовкає у чеканні, ніч новорічну дивну жде,

А у зимовому мовчанні лапатий, білий сніг іде.

І віриться мені у казку, принишкло в трепеті усе.

На людство сходить Божа ласка, усім любов і мир несе.

2-й учень:

Всіх дітей до залу просимо ласкаво!

Гляньте, як ялинка світиться яскраво!

3-й учень:

У гості до нас завітала вона,

Зелена, розкішна краса осяйна.

4-й учень:

За вікном біліє сніг, падають сніжинки.

А у залі гомін, сміх, бо ж прийшла ялинка.

Зима:

Сніг пухнастий стелеться, настав зимовий час.

Я, Зима-хурделиця, прийшла вітати вас.

Хто любить мій сніжок пухнастий? Узори на вікні?

Хто любить санок біг стрімкий в зимові ясні дні?

5-й учень:

Ми любим, Зимонько, тебе, твій іній і льодок,

І сніг пухнастий на гілках, санчата і каток.

Зима:

Сказала сорока з далекого гаю,

Що пісню про мене всі дітки співають.

Тому завітала до вашого дому

Послухати пісню усім вам відому.

Хоровод

6-й учень:

Ой ти Зимонько-зима, в тебе жалощів нема!

Снігом вкрила ти садок, розігнала всіх пташок.

Вітер твій гуде, шумить, за вікном мороз тріщить,

А зла віхола щораз заганяє в хату нас.

 

Зима:

Не лякайтесь, любі діти, буду вас я веселити. Принесла я вам усім сніг біленький і лапатий,

Лижі, санки, ковзани, а ще - свята Різдвяні

Я дарую дітворі.

Колядка

1-й колядник:

Чи дозволите колядувати, вас усіх з Різдвом Христовим привітати?

2-й колядник:

Слава на небесах Богу, мир вам люди добрі!

Радійте і веселіться, бо Христос народився.

Нехай на світі добро завітає, підлість пропадає, щастя засяє,

А  Ісусик-дитятко вас благословляє.

3-й колядник:

Бажаємо нині всім вам, люди добрі!

Нехай поміч Божа завжди з вами буде.

Хай кожної днини, кожної години

Бог благословить вас, хай лихо загине.

Бувайте здорові разом з діточками,

Нехай горя, смутку не буде між вами.

Худібка і пчілка нехай ся ховає,

А град, вогонь, хмари, нехай вас минають.

Нехай ся зародить жито і пшениця і всяка пашниця!

4-й колядник:

У світлий день зимовий повіншую добрим словом:

Аби сіялось, родилось, на гаразд усе робилось.

У садочку, в полі, в хаті, щоб добра було багато,

Щоб росли здорові діти, аби мир був в цілім світі!

Сію, сію, посіваю, щастя, радості бажаю.

Аби вам весь Новий рік було краще, як торік.

1-й щедрувальник:

Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка

Та й посада щебетати, всіх школяриків вітати.

Щоб учились, не пінились, між собою не сварились,

Вміли дружбу шанувати, вміли старших поважати.

2-й щедрувальник:

Щедрівочка щедрувала, до віконця заглядала.

Хай вам буде щастя, доля, урожай дорідний в полі.

Щоб у вашій світлій хаті ви завжди були багаті.

Щоб вам весело жилося, щоб все краще вам збулося.

 Щедрий вечір! Добрий вечір!

 

1-й посівальник:

Сію, сію, посіваю, з Новим роком вас вітаю,

 Зичу вам на новий рік, щоб щасливий був ваш вік.

І не кашляйте ніколи - від Миколи до Миколи.

Хай буде мука смачна, щоб не видно в скрині дна.

Щоб не було сварки в хаті, ані вітру на загаті.

Щоб завжди був хліб та ніж, як голоден, сядь та їж.

І щоб діти вам були здорові, кашу їсти все готові,

Щоб вам з них була потіха, ну і грошей хоч півміха.

2-й посівальник:

Сію, сію, посіваю, на всі чотири боки.

Щастя, радості бажаю на ваші довгі роки.

Сію на вас жито, щоб було вам добре жити.

Ще й пшеницю яру, щоб завжди були у парі.

Сію на вас овес, щоб вами гордився рід увесь.

3-й посівальник:

Сієм, сієм, посіваєм, щастя-долі вам бажаєм!

У щасливій вашій хаті, щоб були ви всі багаті!

Щоб лежали на столі паляниці немалі,

Щоб були у вас ковбаси, молоко і сало й м'ясо,

І млинці, і пиріжки, і духмяні пампушки.

Щоб були ви в цій оселі і щасливі, і веселі.

4-й посівальник:

Сієм, сієм, посіваєм, з Новим роком вас вітаєм!

Сієм зерном ваговитим, добрим людям працьовитим.

 Не з сівалок, а з долоні по долівці, по ослоні.

Посіваєм в кожній хаті, будьте радісні й багаті.

Сієм густо перехресним, на добробут людям чесним.

Промовляєм з кожним кроком:

З новим щастям, з Новим роком!

Хоровод

Ведуча:

Щось на нашому святі довго нема Дідуся Мороза.

Дід Мороз по лісу ходить,

Нас шукає - не знаходить!

Давайте, діти, покличемо Дідуся Мороза,

щоб він швидше знайшов дорогу.

Діти:

Дід Мороз! Дід Мороз! (під музику забігає Баба Яга).

Баба Яга:

Привіт, малята! Це ви мене гукали?

 

Ведуча:

Та ми Дідуся Мороза гукали, а ти хто?

Баба Яга:

Я? Ану, скажіть, хто я така?

Діти:

Баба Яга!

Баба Яга:

Ну от, а то вона не знає!

Хто на сцені і екрані, найвідоміший артист!

Ведуча:

Ну, звичайно, це бабуся.

І зовуть її Ягуся.

Баба Яга:

І зовуть мене Ягуся,

Я великий футболіст, ой!

Я великий тракторист, ні, таксист, баяніст,

Та я кругом спеціаліст! Та я...

Ведуча:

Та годі вихвалятись, годі,

Скажи лишень мені всерйоз,

Чи там, бува, ще не проходив

З Снігуронькою Дід Мороз?

Баба Яга:

Ні, не було! Оце дива-а...

Без них і свято не прийде.

Зима:

У чарівну новорічну ніч трапляються різні дива...

Дід:

Щось добреньке з'істи хочу,

Тільки що - не знаю й сам.

Баба:

Голови б ти не морочив,

Що зварила те й подам.

Дід:

Борщ і каша? Ще з обіду

В животі від них бурчить.

Баба:

Вередливий став ти, діду,

Що ж тобі іще зварить?

Дід:

Знаєш, бабо - ти не сердься,-

Я, мабуть, би з'ів оце

Колобка із борошенця,

Та ще вбить туди яйце... (прицмокує)

Баба:

В нас і борошна немає

Дід:

А піди-но, подивись,

Може, з дна хоч назмітаєш.

Баба (сердито):

От же, клятий, причепивсь.

Хоч бери тікай із хати.

Дід(теж сердито):

Тож не хочу я борщу! 

Баба:

Ну, куди тебе дівати.

Буть по-твоєму. Спечу. (Баба виходить).

Дід:

Ледь погодилась старенька.

Так сьогодні ж рік Новий

От і з'їсти щось смачненьке

Закортіло, хоч убий.

З'являється баба, несучи у вузлику борошно.

Дід:

Ну, стара? Чи є хоч трошки?

Хоч малесенький спекти?

Баба:

Назмітала ось із ложку.

Підсобляй тепер і ти.

Дід:

Ти готуй, а я швиденько

Принесу іще дровець.

Повечеряєм гарненько!

Виходить, по дорозі мовивши до глядачів.

Баба в мене - молодець.

Баба:

Колобок який! На славу!

Ну, ступай собі у піч!

Буде дідові забава.

Входить дід. Висипає біля печі дрова. 

Дід:

Швидше, бабо, скоро ніч.

Баба:

Та печу ж. Уже виймаю. Ач, рум'яненький який!

Дід (показує на стіл):

Поклади отут, із краю.

Баба:

Та не буть такий швидкий.

Хай він трішки прохолоне,

Хай полежить на вікні.

Кладе колобок на вікні.

Дід:

А поділим так його ми:

Пів - тобі, а пів - мені.

Баба (дивиться на вікно і сплескує руками):

Ох ти, боже! Де ж він дівся! Діду, Колобок пропав!

Дід:

От діла. Оце наївся.

Баба:

Що ж робить?

Дід:

Якби ж я знав.

А смачний був - не забуду!

Баба:

Завтра кращого спечем.

 А сьогодні - так і буде –

Повечеряєм борщем.

Зимовий ліс. На дорозі з 'являється Колобок.

Колобок:

В Новорічну ніч, сьогодні,

Хто ж це схоче, щоб його

З'їли баба й дід голодні?

Поживу ще, ого-го!

Втік від баби, втік від діда,

Хай шукають всім кутком.

Не родився ще, хто снідать

 Буде завтра Колобком!

Десь Мороза я зустріну,

Подарунки він несе,

І до нього у торбину я залізу.

Геть усе у торбині роздивлюся:

Що там є, чого нема.

Я нікого не боюся!

Не страшна мені зима!

Я по коробу метений,

Я на яйцях спечений,

Я від діда утік, я від баби утік,

Та й стрибаю - скік-поскік,

Бо сьогодні - Новий рік.

Колобок зникає в лісі. На дорогу виходить Дід Мороз.

  Дід Мороз:

Довкола все завіяв сніг, усе завіяв сніг.

Зима ступила на поріг, ступила на поріг.

Я довго брів від тих морів,

Що ген на сході в нас,

І Новий рік, що там зустрів,

Тепер веду до вас.

Зупиняється. Придивляється до слідів на дорозі, промовляє.

 От сліди. То хто тут ходить

У негоду, в сніговій?

Може, вийшов хто по воду?

Чи стрічає Рік Новий?

Ось я зараз подивлюся,

По слідах оцих піду:

Може, хто там заблудився?

Чи потрапив у біду?

З 'являється Ведмідь.

Ведмідь:

Я Ведмідь-набрідь, я іду бреду,

І на когось набреду,

Бо голодний дуже я,

Де ж ти - їженько моя?

Назустріч Ведмедю котиться Колобок

Колобок:

Я по коробу метений, я... Ой!

Побачив Ведмедя, зупиняється.

Ведмідь:

Що за чудо в лісі бачу?

І рум'не, і м'яке.

Зараз сяду і заплачу,

Як не спробую яке!

Колобок:

Не попробуєш, напевно.

Бо втечу я.

Ведмідь (ловить Колобка):

Ти куди? Утекти хотів? Даремно.

Не пручайся, підожди.

Бачиш, їсти дуже хочу.

Колобок:

Ой, пустіть, пустіть мене!

Ведмідь:

Хто попавсь мені на очі –

Живота не промине!

Колобок:

Я вам пісню заспіваю!

Ведмідь:

Нею не здивуєш нас.

Колобок:

Пісню гарну дуже знаю...

Ведмідь:

Ну, співай (до глядачів) останній раз.

Колобок:

Я по коробу метений,

Я на яйцях спечений.

Я від діда утік, я від баби утік,

Коло тебе. Ведмедю (виривається),

Теж не буду сидіть.

Вирвавшись з пазурів Ведмедя, Колобок тікає до лісу.

Ведмідь:

Ти куди побіг, маленький?

Ну, постій же, постривай!

Ох, який він був гарненький.

Та смачненький. Ай-яй-яй!

Ведмідь бреде в ліс. З другого боку з'являється Вовк.

Вовк:

Я Сірий Вовк, іду ліском

І всі мене бояться!

Недаром звуть мене Вовком,

Бо можу я кусатись!

На зустріч йому - Колобок.

Колобок:

Я по коробу метений,

Я на яйцях спечений... Ой!

Знов Ведмідь? Чи хто там? Хто там?

(Злякано відступає).

Треба, мабуть, повертать.

Вовк:

О! Вечеря йде до рота! (Ловить Колобка).

Ти надумався тікать?

Та постій, побудь зі мною,

Як погода? Як зима?

Побалакаєм з тобою,

Потім - гам! - Тебе нема!

Колобок:

Дядьку Вовче, пісню знаю.

Сам Ведмідь її хвалив!

Вовк:

То утни. Я підспіваю. (до глядачів)

 Чудернацьке щось зловив.

Колобок:

Я по коробу метений,

Я на яйцях спечений,

Я від діда утік, я від баби утік,

Від Ведмедя утік... (виривається)

 Утечу і від Вовка –

Не спіймаєш Колобка!

Вовк (услід):

Над Вовком, браток, смієшся?

Ще заплачеш, почекай!

Як іще раз попадешся -

То пощади не жадай!

В цей час на дорозі з'являється Ведмідь.

Ведмідь:

Брате Вовче? Чого ходиш? Їсти є що?

Вовк:

Та нема. От по лісі ходиш-бродиш -

Все засипала зима.

Ну, а ти не спиш, Ведмедю?

В тому році, знаю, спав.

У барлозі. Там без меду.

Цілу зиму лапу ссав.

Ведмідь:

Не засну, бо не наївся.

Вовк:

Є пожива. Пісню чув?

Ведмідь:

Колобка? За ним гонюся

Так, що досі мокрий чуб.

Вовк:

Може, знайдемо маля те,

І з'їмо його удвох?

Ведмідь:

Та воно таке завзяте,

Що обдурить і сімох.

Вовк:

Що ж робити?

В цей час з лісу виходить Лисиця.

Лисиця:

Що, сіренький? З Новим роком, друзі, вас!

Вовк:

Будь здорова.

Тут маленький Колобок утік від нас.

Лисиця:

Колобок? Ну що ви, любі.

Колобка я приведу.

Під сосною чи під дубом він сховавсь - однак знайду.

Лиш скажіть, куди подався? Не його оце сліди?

Ще такий не попадався, щоб мене перехитрив,

Щоб від мене втік. Лисиці. Хитра я - ну, прямо страх!

Розмовляю, як сестриця, а тоді по лобі - трах!

Іде в ліс, придивляючись до слідів.

Вовк (до Ведмедя):

То підем за нею слідом, бо Лисиця ця така:

Не поділиться обідом як спіймає Колобка.

Вовк і Ведмідь виходять. З'являється Дід Мороз, роздивляється сліди.

Дід Мороз:

Що тут сталось?

Слід Лисиці, Вовка і Ведмедя слід.

Мабуть, кляті хижаки ці

Щось ловили на обід.

Треба знову йти по сліду,

Хто це їм до рук попавсь?

Швидше, швидше, старий діду!

Вітер тільки розгулявсь.

Хоровод

Лисиця (співає):

Я Лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла -

Я гусяток пасла, полювать ходила.

Назустріч їй - Колобок.

Колобок:

Я по коробу метений. Я... Ой! (Злякано відступає)

Лисиця (ласкаво):

Ти мене не бійся, друже, я не Вовк, тебе не з'їм.

Мабуть, змерз у лісі дуже? Заблудився? Де твій дім?

Колобок продовжує відступати.

А, то Вовк, Ведмідь прокляті, налякали Колобка.

Я їм дам! Які зубаті! Я, Лисиця, не така.

Не зобиджу навіть мухи. І тобі допоможу, (до глядачів)

От дурне розвісив вуха. Дума правду я кажу.

Колобок:

Як я радий, люба тьотю, навіть важко передать.

Може, вам за цю турботу гарну пісню заспівать?

Лисиця:

Добре, любий, добре, милий. Голос є - то заспівай. Буду дуже я щаслива (сідає). Я вже слухаю. Давай.

Колобок:

Я по корбу метений, я на яйцях спечений,

Я від діда утік, я від баби утік,

Від Ведмедя утік, і від Вовка утік,

Та й стрибаю - скік-поскік,

Бо сьогодні Новий рік!

Лисиця:

Голосок у тебе милий, тільки слів не розібрать.

Хтось тікав, когось ловили...

Підійди-но ближче, сядь.

Колобок сміливо підходить до Лисиці.

Колобок:

Я по коробу метений, я на яйцях спечний,

Я від діда утік...

Лисиця хапає Колобка і сміється.

Лисиця:

Доскакався? Весь свій вік

Я одне лише робила –

Маю практику, повір –

Звірів та людей дурила.

Ти - людина, а чи звір?

Колобок:

Ой рятуйте! Поможіть! Ой, хто в лісі, поможіть!

Лисиця:

Дужче, дужче! (Кусає Колобка).

Колобок:

Не кусайте!

Лисиця:

Он і справді хтось біжить.

Вбігають захекані Ведмідь і Вовк.

Ведмідь:

Ну, Лисиця, ну, сестриця,

Хто б зробить таке зумів! (Захоплено розводить руками).

Вовк (грубо):

Годі вже, давай ділиться.

Я б і сам його зловив.

Колобок:

Відпустіть, я пісню знаю...

Вовк:

Так-так-так. Уже співав.

Обдури того що скраю (показує на Ведмедя).

Ведмідь (до Вовка сердито):

Не на того, брат, напав.

Зараз дам, то будеш знати,

Як з Ведмедем жартувати.

Лисиця:

Годі вам, ми всі зубаті.

Ведмідь:

Не замовкне - буде знать!

Лисиця:

Ну, почніть отут ще биться.

Вовк (до Ведмедя):

Гнать тебе ізвідси слід!

Лисиия:

Друзі, друзі! Бережіться!

З'являється Дід Мороз.

Дід Мороз:

Ось куди привів цей слід!

Що, розбійники? Закону Ви не знаєте мого?

Заморожу вас до скону!

Піднімає палицю, наближається.

Колобок:

Заморозь їх! Бий його!

Виривається, ховається за спину Діда Мороза.

Лисиця:

А який закон, дідусю? Щось не чула я, а ви?

Вовк і Ведмідь:

Ні не чули.

Ведмідь (тихо):

Я боюся.

Вовк (тихо):

Не зносить нам голови.

Дід Мороз:

А закон такий: хто іншим

Кривду ніс - хай згине сам!

Ведмідь і Вовк:

Діду, ми не будем більше.

Лисиця:

Ти повір, дідусю, нам.

Дід Мороз:

Що ж, як проситесь - повірю.

Зустрічайте Новий рік.

Тільки жить повинні в мирі

Від сьогодні ви - повік.

Ведмідь:

Ми не скривдим більш нікого!

Колобок:

Можна пісню заспівать?

Дід Мороз:

А чого ж? Ставай у коло,

А музика буде грать.

Хоровод

Дід Мороз:

Отака пригода нині

Трапилася в дідуся

О, а де ж моя онучка?

Мабуть, заблудилася вона?

Де ж знайти Снігуроньку мою?

Як же сам на свято я піду?

Лисиця:

Не сумуй, дідусю, дуже

Раді ми допомогти.

Ти не скривдив нас, хоч дужий.

То ж Снігуроньку твою підемо шукати

Ну-мо, братці, залюбки будемо гукати.

Всі звірі:

Снігуронько! Агов! Де ти, озовися!

Ми чекаємо тебе, то ж до нас з'явися!

Снігуронька:

Ось, дідусю, де ти. Ледве я тебе знайшла.

Всі усюди я пройшла. Нас чекає дітвора.

То ж до них іти пора.

В гості завітати й з святом привітати

Хоровод

Снігуронька:

Як хороше у вас, красиво. Ялиночка яка чудова,

Вся в прикрасах, мов казкова.

Дід Мороз:

З Новим Роком, любі друзі! Всім бажаєм щастя, долі,

Нових успіхів у школі.

Снігуронька:

Щоб були ви всі щасливі,

І здорові і красиві,

Щоб добре вчилися,

Щоб вами тато і мама гордилися!

Дід Мороз:

Щоб уміли ви співати,

Жартувати й танцювати так як я!

Ой гоп чуки-чуки начувайтесь закаблуки

Дід мороз в танок пішов, не жаліє підошов.

Хоровод

Ведуча:

Познайомтесь, це - Буркун

А це, звісно, - Веселун!

Веселун завжди сміється

І від сміху аж трясеться!

А Буркун завжди бурчить,

Щось під ніс свій деренчить!

Веселун:

Гей, до нас прийшла зима! Веселішої нема!

Нумо, хлопці та дівчата, перевіримо санчата,

Також лижі, ковзани - чи годяться ще вони?!

Лід міцний ще на ріці..

 Буркун:

... Знову гулі та синці...

Веселун:

А як сніг впаде глибокий - будемо на всіх уроках

Бабу снігову ліпити!

Буркун:

Потім тижнів два хворіти, пити ліки несмачні!

Веселун:

Ох, набрид же ти мені! То чого прийшов сюди?

Буркун:

Щоб не сталося біди! Хочу всіх застерегти

І усім розповісти, що бува зима лихою!..

Веселун:

Краще хай казкові люди Нам розкажуть, що як буде!

Виходить Циганка.

Циганка:

Гей, мої чавели милі! Пісню заспіваємо,

Що на вас усіх чекає - зараз нагадаємо!

Вибігають циганки і співають.

В лісі десь росла ялинка пишна та зелена,

А сьогодні прийшла в гості до тебе й до мене!

Приспів:  Ех, раз і ще раз! Хай танцює увесь зал!

Ех, раз і ще раз - новорічне свято в нас!

Завітає Дід Мороз на зимове свято,

Принесе він радість всім, буде наділяти!

Циганки залишають сцену. З 'являється Олє Лукоє.

Олє Лукоє:

А я зовсім не циганка, гадати не вмію,

Я вам краще сон казковий на цю ніч навію!

Олє Лукоє під музику розкриває яскраву парасольку над головою.

ОлєЛукоє:

Засинайте, мої милі діти, тата й мами!

Хай вам сниться, хай насниться Все, що буде з вами!

На сцену виходять Сніжинки.

1 Сніжинка:

Парасолька кольорова

Зичить вам життя казкове!

2 Сніжинка:

Це - здоров'я, подарунки,

Тата й мамині цілунки.

3 Сніжинка:

Новорічні дні святкові

І канікули зимові!

Сніжинки, забираючи з собою Олє Лукоє, вибігають зі сцени.

З 'являються Буркун і Веселун.

Буркун:

Любі друзі, схаменіться!

Ні, так жити не годиться!

Що насправді нас чекає –

То лише наука знає!

Веселун:

Добре, згоден я з тобою,

Ось дивися: вчених троє.

Звіздарі та астрономи!

Від зірок їм все відомо!

Виходять Астрономи, вони дивляться на небо.

1 Астроном:

Онде зірочка летить!

2 Астроном:

Ось іще одна тремтить!

3 Астроном:

Он іще одна з'явилась!

 

1 Астроном:

А ось та вже покотилась...

2 Астроном:

Що віщує нам зорепад?!

3 Астроном:

Карнавальних костюмів парад!

Виходять діти у карнавальних костюмах і розказують вірші "на захист" свого костюму

Сніжинка:

Я легенька, мов пір'їнка,

Я - маленька.біленька сніжинка!

Кожна з нас - Снігова Королева,

А ще - квіточка кришталева!

Кіт у чоботях:

Мій господар, син мірошника,

Завдяки мені - маркіз!

Завжди зве мене, свого котика,

Не "Мур-мурчику", не "кіс-кіс"!

Бо якщо кіт у чоботях та ще й в капелюсі,

То до мене поважно звертатися мусять!

Білочка:

Я прудка і невеличка,

Хоч руда, та не лисичка.

Я люблю гриби й горішки

І смачні соснові шишки.

Друзі, ви мене впізнали?

Як я звуся, відгадали?

Лисичка:

Подивіться, яка я руденька!

Подивіться, яка я гарненька!

Своїм хвостиком ліс підмітаю

І за братика вовчика маю!

Мушкетер:

Я не зраджу девізу свого:

Один за всіх і всі за одного!

Якщо ти станеш мушкетером, брате,

Не смій цього девізу забувати!

Мальвіна:

З порцеляни в мене посик

Із ниток блакитні коси,

Тонкі брови над очима,

А ім'я моє - Мальвіна!

Звіздар:

Непроста це робота - зірки рахувати!

Особливо вночі - коли хочеться спати!

Та коли в небі зірка невідома засяє,

Я не тільки про сон - геть про все забуваю!

На сцену, ніби розлякуючи дітей, вилітає Баба Яга.

Баба Яга:

Розбігайтеся скоріш від мене,

Зараз танцювати я почну!

Що це там в кутку стоїть зелене?

Мабуть, жаба! Зараз проковтну!

Я знаю, не чекали Бабусеньку Ягу,

І навіть не впізнали, бо я уся в снігу!

Дід Мороз вам принесе багато

Снігу, сміху у мішку своїм.

Можу я вам свято зіпсувати,

Якщо цей мішок я з'їм!

Ну що, перелякались?

Та боїтесь дарма! Бо майже двісті років зубів моїх нема! Ха-ха-ха!

Баба Яга зникає на мітлі. З 'являються Буркун і Веселун.

Буркун:

Ви не вірили мені, та побачили самі:

Ось відьмака прилітала,

Всіх страшенно налякала...

Далі, може, гірше буде, до біди готуйтесь, люди!

Веселун:

Добре, що Баба Яга прилітала –

Про Діда Мороза вона нагадала!

Буркун:

То, може, він відгадає,

Що нас в році новому чекає?!

Виходять Дід Мороз і Снігурочка.

Дід Мороз:

Це дуже легко мені відгадати -

Буду... зі святом усіх вас вітати!

Вчителі, батьки і діти! Радий я! Як не радіти?

Якщо в світлій цій оселі ви здорові і веселі!

Сподіваюсь, що між вами не зустрінусь з Буркунами!

Хай усі нове сторіччя стрінуть з радісним обличчям!

Снігуронька:

З Новим роком! З добрим роком!

Що ступив широким кроком

На поріг у вашу хату і веселу, і багату,

Дружелюбну і щасливу, у сім'ю трудолюбиву.

Хай вам родить і пшениця,

І горох, і сочевиця, кукурудза і овес,

Щоб ряснів ваш рід увесь!

Дід Мороз:

Щастя-долю Україні! Її дочкам і синам,

Синьооким Василям, карооким Василинам,

Їхнім друзям і родинам.

Мир і згоду - в кожен дім!

Сонця в серце - над усім!

Снігуронька:

Під Новий рік і в добрий час

Щирий привіт ми шлем до вас.

Здоров'я й щастя зичим вам,

Усій родині й діточкам.

Хай радість дім ваш наповнить,

А в двір достаток загостить.

І ще бажаєм ласки з неба

І поміч Божу у потребі.

Дід Мороз:

Гарно у вас, діти, весело.

Хай щастить вам у всьому:

І у великому, і у малому.

Та мені уже, старому,

Час вертатися додому.

Прощавайте, любі діти!

Ведуча:

Ну, що ж. Дідусю Морозе, до побачення.

Та й нам вже час закінчувати наше свято.

У Новорічну ніч, в сердечному привіті,

На початку нових стежок й доріг,

Зберу усе, що є найкраще в світі,

І зорями сипну на ваш поріг.

Під хоровод всі виходять із залу

Використана література:

1. Григорчук Г., Андрійчук Л. З Новим роком! З Різдвом Христовим!: Журнал "Початкова школа" №12 1999р.

2. Карасьов М.В. Новорічний колобок: Журнал "Початкова школа" №12 1985р.

3. Завальська Н. Що готує Рік Новий: Журнал "Пізнайко" №12 1999р.