Святий Миколай, ти до всіх нас завітай (Сценарій свята для молодших школярів)

Святий Миколай, ти до всіх нас завітай

(Сценарій свята для молодших школярів)

(Сцена розділена умовно на дві частини. З одного боку – стоїть хатина (стіна з вікнами), які можна винести чи відсунути. З іншого боку -дерева, що імітують ліс.)

Звучить пісня «Ой пішла зима в танок»

На фоні музики голос із-за куліс:

Нічка-чарівниця... темна і казкова.

Розносить по світу дива загадкові.

Тільки раз у році нічка ця буває,

коли щедрий Миколай дари посилає

Під музику вибігають Мультяшки (можна Гноми ):

І. За вікном сніжок летить,

Вітром завіває,

Тож спішіть усі до нас

На свято Миколая!

ІІ. Ну, а хто сюди прийшов,

Раді вас вітати

Веселіться і радійте

На нашому святі.

І. Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Мабуть, і в цій хаті його теж чекають.

ІІ. А давайте заглянемо у віконечко. Подивимось, що там відбувається.

(Заглядають у віконце і виносять стіну за сцену. Самі сідають по  краяхсцени. У хатині обладнана кімната: стіл, лава, стільчик. На стільчику сидить бабуся, вʼяже, біля неї двоє внучат, граються. Поряд – Котик і Собачка.)

Бабуся: Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика. Як ви думаєте, внучата, чи прийде сьогодні до вас святий Миколай?

Хлопчик(співає):

Я нечемним був у школі,

Ніс розбив я на футболі,

Вітер в голові гуде,

Миколай до мене не прийде...

Тата й мами я не слухав -

Виросли у мене вуха,

Вітер через них гуде,

Миколай до мене не прийде...

Дівчинка (співає):

Я у мами найчемніша,

Най-най-най-найрозумніша,

Мамі я допомагаю,

Завітай до мене, Миколаю!

Бабуся: А ви попросіть від чистого серця, і він до вас обовʼязково прийде.

Внучка: Бабусю, а до Вас прийде Миколай?

Внук: Чи Ви були нечемні, неслухняні, як і я?

Бабуся: Свого часу, мій хороший, була я слухняною, розумною і чемною дівчинкою, проте пройшли мої молоді роки, не приходить до мене Миколай, не тому, що я не чемна, а тому, що пройшов мій час. Ідіть вже спатоньки, внучата. І нехай до Вас прийде Миколайчик із подарунками.

(Діти заходять до кімнати. Бабуся, тяжко здихнувши, дрімає біля столу. Із кімнати навшпиньки виходять діти)

Внук: Ходімо, сестричко, знайдемо Миколая. Попросимо його, аби він прийшов до нашої бабуні. Вона ж у нас дуже хороша, ніколи нікого словом не скривдить, з сусідами мирно живе, допоможе завжди.

Внука: А господиня вона яка хороша! Кращих пиріжків, як у неї, ні в кого у селі немає. Та й дітвори повен зал на нього чекає.

(Навпочіпки, оглядаючись, щоб не прокинулася бабуся, виходять із хати в ліс, прихопивши з собою куртки і шапочки, за ними - Песик і Котик).

Котик: Алінко, візьміть і нас із собою. Ми вам станемо у пригоді.

Внучка: Мурчику, ти вмієш говорити?

Котик: Не тільки я, Гавчик теж вміє

Внук: Гавчику, ти теж говориш?

Песик: Так. А ти сумнівався? Візіміть нас з собою. Будемо вірними помічниками.

Внучка і внук (разом): Добре, ходімте.

Внучка: А куди ж нам йти?

Внук: Де шукати Миколая.

(Під музику виходить Зірка)

Зірка:  Всім  привіт, мої  гарненькі,

Я є Зіронька  ясненька.

Я на  свято  Миколая

йому  завжди  помагаю.

 Давно за вами спостерігаю. І бачу, що маєте ви добрі наміри. Допоможу Вам знайти Миколая. Ходімо разом, я буду вам освітлювати дорогу. Але перед тим хочеться запитати дітей: чи готові вони до зустрічі із Святим? Діти, ви готові? Віршики, пісеньки для Миколайчика вчили? В ігри готові пограти? А загадки вмієте розгадувати? Тоді ходімо!(Проходять трішки)

(Вилітає із залу під музику  Баба Яга. Пританцьовуючи під пісню, лякає дітей)

Б.Я.: Чого зібрались? Що святкуєте? Миколайчика чекаєте? Не буде його цей рік! (Набирає номер по телефону). Гей, Чортяки. Де ви забарились? Швидше до мене. А то тут народ зібрався, на Миколку всі чекають, а за душею у кожного невідомо що.

(Під музику вбігають Чорти)

І чорт: Привіт! На нас ви  не чекали?

 Це ж ви всі нам аплодували?

ІІ чорт: Кого хто чекає? Які подарунки? Який Миколайчик?

І чорт: Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)

 І Миколаю доповім. (Дістає список)

ІІ чорт:  Хто дівчат хапав за коси,

 Стукнув хто кого по носі,

І чорт:  Хто у виховну годину

 Їв під партою насіння...

ІІ чорт  (Трясе книжкою)

 Кожному отут готове

 Справедливе чесне слово.

 І чорт: Хто на стіл компот розлив,

 Шибку сніжкою розбив,

ІІ чорт:  На заняттях замість вправ

 На стільці тихенько спав.

ІІ чорт:  Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.

І чорт: Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.

ІІ чорт: А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.

І чорт: Павло часто не ходив до школи.

ІІ чорт: А Оксанка — що й казати, не хотіла іти спати!

Б.Я.: То що? Я ж вам говорила – ніякого свята! Ніяких подарунків!

Котик(до собачки): Що робити? Як бути? Треба терміново підмогу викликати.

(Дзвонить по телефону)

Котик: Брате, нумо поспіши, треба терміново твоя допомога. Ти ж у нас майстер щось цікаве вигадати.

 (Вибігає Кіт у чоботях)

Кіт у чоботях: Здоровенькі були! Хух! Ледве встиг! Що за непорозуміння тут у вас?

Котик: Та ось нечиста сила заважає Миколайчика шукати. Ще й дітей обмовляють, начебто вони у нас шкодері, ще й нечемні.

Кіт у чоботях: Зараз все перевіримо і владнаємо. Діти, доведемо цим нечистим, що ви розумні? Ви загадки розгадувати вмієте? Що ж, мої маленькі друзі, сподіваюсь, ви мене не підведете. Відгадайте наші з братом загадки:

(По черзі зачитують загадки):

1. Впаде з неба - не розіб'ється,

Впаде в воду - розпливеться. (Сніжинка)

2. Живе - летить, помре - побіжить. (Сніг)
3. Влітку відпочивають,
   Взимку дітей катають.
   (Санчата)
4. Летить коник, басує,

Полем-долом пустує,

Ніхто його не впіймає,

Ніхто не загнуздає. (Вітер)

5. Їхала пані в білому вбранні,
   Як посипалось убрання – 
   Всю землю вкрило.
   (Зима)
6. Росте вона додолу головою,
   Росте вона холодною зимою,
   А тільки сонечко засяє,
   Вона заплаче й помирає.
   (Бурульки)
7. Я – істота нежива,
   Я – істота снігова.
   З кульок я складаюсь,
   Діток потішаю.
   (Сніговик)
8. Має повно колючок,
   Мов зелений їжачок,
   А в зимові гарні свята
   Має ще й прикрас багато.
   (Ялинка)

Котик: Дякую тобі, брате, без тебе я не справився б.

Кіт у чоботях: Звертайся, якщо потрібно. Побіг я далі, бо Карабас пропаде без мене.(виходить)

Песик (до Чортів і Баби Яги): Побачили? Всі загадки розгадані. Не такі вже й погані наші діти.

Баба Яга: То не показник! Вони ж у вас слабі й легкодухі!

Внучка:  А це можна якось перевірити?

Внук: Є у мене знайомий – Котигорошком зветься, а в нього друг – Вернидуб. То такі богатирі, що сильніше них на світі немає. От вони й перевірять наших діток на силу й спритність.

(Виходять Котигорошко і Вернидуб)

Котигорошко: Чого це ви, нечестивці, воду баламутите?

 Вернидуб: Чому не даєте Миколая в гості запросити?

І Чорт: Та ми тут ні до чого!

ІІ Чорт: Ви ж знаєте цих діток – баламути! До таких Миколай не приходить.

Котигорошко: Але ж не всі тут такі. Є й ті, що вчаться гарно, сумлінні, розумні.

Вернидуб:  А ще - сміливі, спритні і швидкі. Вони зараз вам це доведуть.

Разом: Правда, діти?

(Проводять конкурси)

Вхопи булаву

На столик ставлять 5 кеглів.  Гравці стоять в ряд або сидять на стільцях — в 8—10 кроках від столика. Гравців повинно бути на одне більше, ніж предметів.

Керівник показує відволікаючі вправи (рухи рук вперед, вгору, до плечей або підскоки, крок на місці). Всі гравці повторюють їх. Несподівано подається свисток. Гравці спрямовуються до столика, прагнучи схопити булаву. Той, хто не встигне цього зробити, вибуває з гри, і із столу прибирають одну булаву. Гра продовжується до тих пір, поки два найбільш швидких гравця не виявлять переможця між собою.

Метання сніжків

(попасти паперовою сніжкою у кошик)

Вернидуб: Молодці, хлопчики й дівчатка, не підвели нас, порадували

Котигорошко: То що, впевнились, що дітки заслуговують на увагу Миколая?

Баба Яга(перекривляє): Впевнились. (до чортів) Гайда звідси, не переконали ми їх. Дістанеться нам  від Антипка на горіхи!

(Виходять із чортами) (На сцену виходять Янголи)

Ангел 1: Яка сьогодні тиха ніч.

Ангел 2: Так, тиха і чарівна.

Ангел 1: Ще трішки залишилось попрацювати, і прийде Святий Миколай.

Ангел 2: В цю ніч ми запалили місяць на небі.

Ангел 2: Поглянь, який він яскравий став. Буде добре видно Святому Миколаю доріжку до чемних діточок.

(Звертають увагу на тих, хто стоїть на сцені)

Ангел 1:  А ви чому тут блукаєте. Кого шукаєте?

Внучка: Шукаємо ми дорогу до святого Миколая.

Внук: Хочемо його попросити, щоб він завітав до нашої бабусі.

Внучка: Так-так. Вона в нас дуже хороша, скромна, лагідна і чемна.

Ангел 2: А хіба ви не хочете, щоб він прийшов і до вас?

Внук: Я дуже хочу, але не стримався протягом року, нашкодив, то хоч за бабусю та дітей попрошу.

Ангел1: Але ти дуже сміливий і добрий хлопчик. Я попрошу Миколая за тебе. Він дуже хороший, пробачить  тебе.

Зоря: Я бачу Миколая, він іде лісом, зараз я його приведу.

Виходить Миколай із Зорею: Вітаю вас, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.

Ангел 1:  Як добре, що Зоря нам допомогла. Бо ми тебе шукати збиралися.

Ангел 2: Хотіли просити, щоб ти до діток прийшов.

Внук: І до бабусі нашої.

Миколай: Гаразд, ходімо до ваших дітей і до бабусі, роздамо їм подарунки.

(Вибігає Антипко)

Антипко: Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть Антипком, До цих нечемних дітей Я із самого пекла примчався. Кому дарунків?

Забіякам цим і пустунам? Боягузам, лінюхам? (сміється) Антипкові  краще знати, Кому дарунки роздавати.

Миколаю, зупинися, Подарунки заховай, Тут зібрались діти грішні, Ти нічого їм не дай!

Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку). І кожен з прутиків призначений Отим лінивим, що не вчаться!

Миколай: Діти обовʼязково виправлять всі свої помилки і наступного року будуть слухняними. Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

Антипко: А я своїми подарунками наділю – щоб цілий рік памʼятали якими треба бути.

(Миколай і Антипко роздають дітям в залі солодкі  подарунки і прутики)

Миколай:

Що ж, любі янголята, час до інших дітей ступати.

Песик: Стривай, Миколаю, а до бабусі ти так і не завітав, подарунків їй під подушку не поклав

Внук: Заходь, Миколайчику,  до нашої господи, поклади бабусі солоденького гостинчика  під подушку.

Внука: А ще подаруй їй доброго здоровʼя не на один рік.

Миколай: І вам дам гостинчиків, бо ви дуже хороші й чуйні, і думаєте не тільки про себе.

(Миколай пригощає дітей,  заходить до хати, кладе біля бабусі гостинчик, а діти заходять тихенько у свою кімнату, Котик і Песик сідають біля Бабусі)

Миколай:

A вам до подарунків складаю такі слова:

Щоб були здорові, як джерельна вода,

Щоб були слухняні і вчились якнайкраще,

Щоб поряд із вами були успіх і щастя.

Щоб забули погані слова, бійки і двійки,

Щоб дружили з вами ввічливість і хороші оцінки.

Хай новий рік несе Україні процвітання і мир,

А вам стане для добрих справ бажання і сил.

1 Я н г о л: Погуляли ми чудово,

 Але нам рушати час.

Та за рік обов'язково.

 Завітаємо до вас.

 2 Янгол:  Ви ж дивіться, будьте гарні,

 Не грішіть і не пустуйте.

Щоб слова не стали марні,

 За своїм життям слідкуйте.

З неба будемо слідити!

 Прощавайте, любі діти.

(Зоря, янголи і Миколай ідуть зі сцени)

Прокидається бабуся:

Та й дивний сон мені наснився. Снилось, ніби мої внучата ходили Миколайчика шукати, здоровʼя для мене в нього просили, подаруночків. (Помічає подарунки )Ой, а це що? Невже не снилось? Гостинчики від Миколая. Як давно я про них мріяла.

(Із кімнати виходять внуки, потягаються)

Внук: Бабусю, до мене приходив Миколайчик, подаруночки приніс.

Внучка: І до мене теж

Разом (лукаво): А до Вас він часом не приходив?

Бабуся: Я й не знаю, що вам відповісти. Такий дивний сон мені наснився. Прокинулась – подаруночки лежать. Може, то й не сон був. А ви вночі ніде не ходили? Нікого не бачили?

(Діти заперечно хитають головами, сідають біля бабусі, обіймають її)

(Мультяшки ставлять назад вікно)

І.  Як вам наша казочка?

ІІ. Погано, що все хороше швидко закінчується.

І. І ми будемо з вами прощатися

ІІ. Хай Миколай у вишиванці
розбудить подарунком вранці
І принесе у Твою хату
добробут, радості багато.

І. Хай добрий Ангел із небес
Боронить і не розчарує,
І дивних тисячі чудес
В житті твоїм Тобі дарує.

Пісня «День святковий»