Подорож в країну прав дитини

Мета: сприяти поширенню правової культури та освіченості в учнівському середовищі; виховувати бажання вивчати, поглиблювати правові знання.

Девіз:

«СЬОГОДНІ ДІТИ – ЗАВТРА НАРОД»

В. Сухомлинський

(Виходять ведучі та учні).

1-й учень.

Є права в дітей, звичайно, Треба, щоб усяк їх знав.

 Знайте ж, що усі ви - рівні, І людина змалку вільна,  Наче в небі синій птах.

2-й учень.

Знайте ж, змалечку всіх діток Треба вчить, оберігать.  І ніхто у цьому світі  Їх не сміє ображать.

3-й учень.

Треба діткам всього світу 

Не сваритись, а дружить,  І по правилах хороших, 

По законах треба жить.

Ведучий. Зараз ми помандруємо в країну, де живуть такі ж люди, як ми з вами. Вдень там сяє сонце, вночі світить місяць і зорі. Є там гори, поля і ліси, моря і ріки. Діти і звірі, які вміють говорити, навчаються в школі, а дорослі працюють. Це Країна Дитячих Прав.

А поїдемо ми з вами веселим потягом.

Увага! Приготувалися, семафор відкрито. Поїхали! Всі за мною повторюймо: чу-чу-один-два-три, чу-чу-один-два-три... 

(Діти повторюють, імітуючи рух потяга).

Ми приїхали в Країну Дитячих Прав. А ось і жителі цієї країни.

(Виходять дівчатка з портфелями).

1-а дівчинка.

Радо вітаємо всіх у  Країні Дитячих Прав.  Хочем, щоб кожен з вас  Добре права свої знав.

2-а дівчинка.

Як ми живемо,  Охоче вам розповімо. 

Ти знаєш школа в нас яка? 

Я розповім тобі, мій друже. Там не покривдять малюка,  Не вразять в недозрілу душу. 

Ти вивчиш літери і лік. 

Ти знатимеш, як жити треба, Щоб говорили всі про тебе –  Це благородний чоловік. 

Добродій, бо добро він діє, 

Великодушний, бо душа Велика в того, хто надію  І мир на світі примножа. 

Якщо ти зайченя лякливе –  Тебе научать буть сміливим.  Якщо підступний, мов лисичка,  Відучишся від тої, звички.  Якщо ти, наче вовк, гнівливий, –  Тебе научать доброті. 

Незграбний – виросте кмітливим Й всього досягне у житті. 

Навчає школа бути гідним 

Славетних предків і батьків, Любить свою державу рідну  І боронить від ворогів.

 Ведучий. Ми щасливі, що навчаємося у школі. Навчання – це головна наша праця. Право на освіту записано і в нашій дитячій Конституції, яка називається Конвенція про права дитини. 

Учень.

Прискакав до школи зайчик, Вчителів питає:  «Чи у вас і тих навчають,  що грошей не мають?» 

«Ну, звичайно, ну, звичайно! – кажуть зайченяті –  В нашій школі всіх навчають,  Бідних і багатих.

І читати, і писати 

Ми вчимо маляток, 

І на лапках рахувати,  І пісень співати». 

В темнім лісі зайчик радий 

Скликав заячу нараду.  І сказав таке: «Освіта  Всім обов'язкова!  Для усіх малят відкрита  Початкова школа. 

Безкоштовно і сумлінно 

З самого початку  Вивчимо «права дитини»  І «права зайчатка». 

Пісня «Учат в школе»

Ведуча. Людина – найцінніший скарб. 

Кожен з вас – неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме більше такої на цій Землі немає і ніколи не було.

Ось послухайте, як про це співає відома українська артистка Оксана Білозір.

Пісня О. Білозір «Неповторна кожна людина». (звучить аудіо запис пісні)

Ведучий. Головне право кожної людини – право на життя. І маленька людина – дитина, теж має право на життя. Це означає, що ніхто не може відібрати в людини життя. У цьому переконаний і казковий Колобок. (Уривок з української народної казки «Колобок» представляють гуртківці).

____________________________________________________________ Колобок

Лис. Ой, який кругленький! Мабуть, і смачненький! Колобок, Колобок, я тебе з'їм.

Колобок. Та не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньку заспіваю.  Лис. Ну, співай. Послухаю. 

Колобок.

Я по засіку метений,  Я на яйцях печений,  Я від баби втік... 

Лис. От хороша пісенька! Я ще й зроду такої гарної не чула! Тільки знаєш, Колобочку, я трішки недочуваю, то йди мені ближче заспівай, ось на язику в мене. 

Колобок.

Заспіваю і на язику. 

Я по засіку метений, 

Я на яйцях печений, 

Я від баби втік,  Я від діда втік,  І від тебе...

(Лисичка - хап - і хапає Колобка зубами. Чути тріскіт...) 

Лис.

Ой-ой-ой-ой! 

Жламав я жуба! 

Що тепер жі мною буде!  Ще бежжубого такого  Вижене Лишиця ж дому. 

Ой-ой-ой! 

(Лис тікає). Колобок.

Я – Колобок. 

Діда й баби синок. 

Я маю право на життя,  Як і кожне дитя.

Ведучий. Діти, хто у цій казці скоїв найнебезпечніше правопорушення? Чому ви так вважаєте? (Найнебезпечніше правопорушення, а точніше злочин, у цій казці скоїв Лис, який хотів з'їсти Колобка, відібравши у нього одне з найдорожчих прав - право на життя, яке закріплене у Конвенції прав дитини ).

____________________________________________________________

Учень.

Я маю право на життя, 

На те, щоб милуватись мирним небом,  На те, щоб у державі все, як треба  Йшло, а не шукало вороття. 

Щоб без страху (бо мою безпеку

Держава гарантує залюбки!)  Могла б із друзями у холод і у спеку  Шукать прадавні, згублені стежки...  Дитина має право на життя...

Ведучий. Стаття 19, 37 Конвенції про права дитини проголошує: «Діти не повинні стати жертвами насилля». Діти мають право на рівень життя, необхідний для розумового і духовного розвитку. Подивіться виставу і скажіть: яке право і ким було порушено у казці? (Уривок із казки «Попелюшка»).

____________________________________________________________

Попелюшка Попелюшка.

Знов на бал зібралась вся сім'я: 

Мачуха і сестри, та тільки не я. 

Стільки роботи повік не зробити: 

Вікна помити і квіти полити,  Вдома прибрати, зварити харчі, Купа прання - все роби і мовчи.  Хочу на бал, та мене не взяли,

Чом такі люди жорстокі та злі?

Казкар.

Не плач, Попелюшко,  Не треба жалю.  Потрапиш на бал,  Я тобі говорю.

Попелюшка.

Роботи багато, 

Не встигну ніяк! 

Та й що одягну я? 

Це ж свято! Це бал!

Казкар.

Не плач, Попелюшко, Зараджу біді.

Поїдеш на бал,

Де танцюють усі.

(Казкар торкається чарівною паличкою вбрання Попелюшки, і воно перетворюється на пишні шати).

Ведучий. Діти, які права і ким були порушені у казці?

Діти. Мачуха та сестри знущалися над Попелюшкою. Вони порушували її право на свободу і особисту недоторканість, на невтручання в її особисте життя, на свободу думки й слова, на володіння і користування своєю власністю, на відпочинок, на вільний вибір праці. Ніхто не має права знущатися над людиною.

____________________________________________________________

Ведучий. Ми засуджуємо будь-які прояви знущання: бійки, образи. І кожен із вас повинен боротися проти негідних вчинків так, як це зробили герої казки «Коза-дереза». ____________________________________________________________

Коза-дереза

На сцену виходять дід і баба.

Дід. Добрий день, діти! Я дід Панас.

Баба. А я баба Оришка.

Дід. Бабо, давай купимо собі козу.

Баба. Коза – це ж дуже добре!

(За ширмою з'являється коза).

Коза. Ме-е-е-е!

Дід. Бабо, жени козу пасти.

Баба. Жену, жену.

(Баба пасе козу, напуває).

Дід.

Кізонько моя мила, кізонько моя люба, Чи ти їла, чи ти пила?

Коза.

Ні, дідусю, не їла я, не пила. Бігла через місточок,

Вхопила кленовий листочок. Бігла через гребельку,

Вхопила водиці крапельку.

Тільки їла, тільки пила.

Ме-е-е-е!

Дід. Бабо, за те, що недоглянула козу – йди геть! Завтра козу буду пасти я.

(Дід пасе козу, дає їй пити).

Дід.

Кізонько моя мила, кізонько моя люба, Чи ти їла, чи ти пила?

Коза.

Ні, дідусю, не їла я, не пила.

Бігла через місточок,

Вхопила кленовий листочок. 

Бігла через гребельку, 

Вхопила води крапельку. 

Тільки їла, тільки пила.

Дід. Ах ти, брехлива коза! Через тебе я вигнав бабу з дому! Йди коза геть!

(Коза біжить у ліс. Там бачить хатинку).

Коза. Яка чудова хатинка! Тут я буду жити.

Зайчик. А хто, хто у моїй хатинці живе?

Коза.

Я коза-дереза. 

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, -  Тут тобі й смерть!

Зайчик. Ой бідний я, нещасний! Де я подінуся в білому світі?!

Ведмідь. Чого ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

Зайчик. Як же мені, ведмедику, не плакати, коли в моїй хатці сидить звір страшний: рогатий, банькатий, з копитами?

Ведмідь. Не плач, я його вижену! Ану, страшний звіре, виходь із хатки!

Коза.

Я коза-дереза. 

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами, 

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, -  Тут тобі й смерть!

Ведмідь. Не вижену - боюся!

(Зайчик гірко плаче. Коли це летить бджілка ).

Бджілка. Бз-з-з-з-з-з. Зайчику-побігайчику, чого плачеш? Бз-з-з-з-з-з.

Зайчик. Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір.

Бджілка. Бз-з-з-з-з. Дуж-ж-ж-ж-ж-е погано. От я його вижену.

Зайчик. Де тобі його вигнати! Тут ведмідь гнав, та не вигнав, а то ти - маленька бджілка!

Бджілка. Бз-з-з-з-з. Отже, вижену. А хто, хто у зайчиковій хатці живе?

Коза.

Я коза-дереза. 

Тупу-тупу ногами, 

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу, 

Хвостиком замету, -  Тут тобі й смерть!

Бджілка. А я бджілка – гостре жало, що всіх кривдників кусало б!

(Залітає до хатинки і жалить козу).

Коза. Ме-е-е-е! Ме-е-е-е! Ме-е-е-е! 

(Тікає з хатки).

Зайчик. Спасибі, бджілко, що зарадила моєму лиху.

(На сцену виходить дід).

Дід. Бабо, бабо, де ти?

Баба. Та тут я, у лісі, біля хатинки.

Дід. Бабо Оришко, пробач. Повірив лихій козі. Вертайся додому.

(За ширмою з'являється коза).

Коза. Ме-е-е-е-є-е! Діду, бабо, візьміть мене додому. Я буду доброю козою, ніколи не буду обманювати, буду молочко вам давати. Дід і баба. Добре, коза. Пішли додому.

____________________________________________________________

Ведуча. Діти, на адресу нашої школи прийшли якісь незвичайні телеграми.

   Прошу вас розібратися, що це за телеграми. Від кого вони?

Телеграма 1.  Вельмишановні діти! Допоможіть!

                        Вовк хоче з'їсти моїх козенят!  

              (Кізонька – мати, «Вовк і 7 козенят», - право на життя) Телеграма 2.  Мудрим школярам! Рятуйте!

                        П'єро та Мальвіну ображає Карабас  Барабас.

( Буратіно. «Золотий ключик», - жорстоке ставлення, насильство)

Телеграма 3.  Я зайчисько, я маленький, хатку мав собі гарненьку, та                             прийшла коза рогата, і нема у мене хати.                          Ой, хутчіш допоможіть, мої права ви розкажіть.               ( «Коза-дереза», право на родинну оселю)

Телеграма 4.    Роботи багато!

                          Не встигну ніяк! 

                          Та й що одягну я!

                          Це ж свято! Це бал! 

                          А, може, мені допоможете ви                           Так хочу сьогодні на бал я піти. 

( «Попелюшка», - на відпочинок, на дозвілля, на свободу і особисте життя, на свободу думки і слова, на володіння і користування своєю власністю)    Телеграма 5. « В бочку з сином посадили

                             Засмолили, покотили.

                             Та й пустили в океан –                               Мов велів так цар Салтан».

(Королева, А. С. Пушкін «Казка про царя Салтана», - право на

життя.)  

Телеграма 6.      Діти! Прошу у вас я допомоги! Як бути?

                            Що робити? Не всилі я уже терпіть.                             Гидким мене всі називають, всі ображають                             та щипають.

               («Гидке-каченя», - право на гідність, повагу.)

Телеграма 7.      Благаю у вас я допомоги! Сиджу на дереві старому. А зла Змія Яга його вже майже догриза. Як не поможите мені, мене засмажать у печі.

(«Івасик-Телесик»,- право на життя.) Телеграма 8.      Любі друзі! Поможіть!

                            Дід з бабою спалили моє гніздечко!                               Як мені бути?

           ( «Кривенька-качечка», - право на особисті печі, на життя)

Ведучий

Дитя моє, права дитини  Ти можеш вивчити сумлінно. Це так потрібно, так важливо  Напевно знати в наші дні:  Коли з тобою справедливо  Вчиняють, а коли і ні.

Учень.

На молоко парне й солодкувате, 

І на доспілі вишні біля хати, 

І смакувати абрикос та сливи,  І скуштувати екзотичне ківі  Я маю право. 

____________________________________________________________

(Вбігають дві дівчинки з листами в руках).

1-а дівчинка. Я написала листа своїй найкращій подрузі. Розповіла їй про таємниці свого життя, і не хочу, щоб хтось про це довідався.

2-а дівчинка. А я написала листа своїй бабусі. Розповіла, як живу, як вчуся. Хочу найшвидше отримати відповідь.

(Кидають листи у поштову скриньку і зникають. До скриньки підходять три хлопці).

1-й хлопець. Цікаво, а що написано у листа що лежать тут.

2-й хлопець. Давай відкриємо.

3-й хлопець. І всі листи прочитаємо. Ото де сміху!

(Вбігають дівчата).

3-я дівчинка. Сором який! У Країні Дитячі Прав порушується право таємниці листування. Слухайте всі! Ніхто не має права вриватися у ваше життя і читати ваші листи!

____________________________________________________________

Пісня «Зачекай моє, дитинство!»

Ведуча. На світі залишилося ще багато зла, несправедливості. Не даваймо злу побороти добро. Відстоюймо права дитини. Борімося разом проти зла, несправедливості, жорстокості, експлуатації, приниження, образи, неповаги.

Проводять гру з дітьми „Вірно-не вірно” (плескаємо-тупаємо).

-         Кожна людина має своє ім’я.

-         Можна заарештувати дитину.

-         Не можна відвідувати лікаря.

-         Не можна ходити до школи.

-         Можна забрати дитину від родини.

-         Можна відпочивати.

-         Можна примушувати дитину тяжко працювати.

Ведуча. Прочитаймо ще раз статті з Конвенції про права дитини і запам'ятаймо їх назавжди:

(презентація)

Дитина має право:

Ø на життя;

Ø на ім'я та набуття громадянства;

Ø знати своїх батьків;

Ø на свободу думки, совісті, релігії;

Ø на особисте і сімейне життя;

Ø на недоторканість житла;

Ø на таємницю листування;

Ø на повноцінне і достойне життя;

Ø на освіту, відпочинок, дозвілля;

Ø на захист від економічної експлуатації;

Ø на захист від незаконного вживання наркотиків.

Держави широко інформують про права, що містяться в Конвенції, як дорослих, так і дітей.

Учень. Дитя моє, права дитини завчи напам'ять.

Порадь і друзям почитать.  Хай прочитають тато й мама –  Закони всім потрібно знать. 

Будь добрим сином (чи дочкою),  Поганим вчинком не зганьби  Ти роду власного ніколи. 

Люби свою сім'ю і школу,  Свою Україну люби!

Ведуча. До  20-ої річниці приєднання України до Конвенції ООН про права дитини була написана відомими українськими виконавцями пісня «Вогонь сердець», яку ми пропонуємо вашій увазі на завершення нашого заходу

Фонограма «Вогонь сердець»