Сценарій посвяти у дитячу організацію

Сценарій: Посвята в "Паростки надії"

ВЕДУЧА:

Мальвіна:

Незнайко:

Мальвіна:

Незнайко:

Мальвіна:

Незнайко:

Мальвіна:

Незнайко:

Мальвіна.

Незнайко:

Мальвіна.

Незнайко.

Мальвіна:

Незнайко.

Мальвіна:

Червона

Шапочка.

МАЛЬВІНА:

Червона Шапочка.                     

Незнайко:

Червона Шапочка:

Незнайко:

Червона шапочка:

Незнайко:

Мальвіна.

Незнайко.

Червона

Шапочка.

Червона шапочка:

Незнайко:

Червона шапочка:

Незнайко.

Червона

Шапочка.

Незнайко.

ВЕДУЧА:

Але ж, погодьтесь, яке свято без гостей? Тож і до нас, звичайно, сьогодні завітають гості. Але хто саме, ви повинні впізнати самі.

Звучить мелодія

Добрий день, мої любі. Ви впізнали мене?

Так, я – Мальвіна з казки “Золотий ключик”. Я прийшла, щоб привітати вас зі святом.

За кулісами чути вигуки”Допоможіть”, “Рятуйте”. Вбігає Незнайко 

Ой! Насилу врятувався!

Діти, в нас з’явився несподіваний гість.

Це Незнайко. Здрастуй, Незнайку!

Добрий день.

А чого це ти так кричав?

Та то я від злодія тікав.

Від якого злодія?

Від звичайнісінького. Він хотів вкрасти у мене капелюх.

Твій капелюх? А навіщо він йому?

Як це навіщо? Ви хіба не знаєте? Чим більший капелюх, тим розумніша голова!

Ой Незнайку, не сміши! В тебе розумна голова? Та ти ж нічого не знаєш. Тому тебе й прозвали Незнайком. Ти ж зовсім книжок не читаєш.

Хто, я!? Та я всі на світі книжки давним-давно перечитав.

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них.

Я читаю без зупинки

П’єси, вірші і казки.

Від картинки до картинки,

Ну, а потім, навпаки!

Ну й насмішив. Та ти ж усе переплутав.

Знову ти з мене смієшся?  

Не ображайся, я з добром до тебе. Чуєш мелодію? Цікаво, а хто до нас ще мандрує?

З’являється Червона Шапочка, співає пісню

Якщо довго, довго, довго, якщо довго по доріжці,

Якщо довго по доріжці бігать, тупать і стрибать,

То напевно, то напевно, то звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо, можна в школу нам прийти!

А-а, вчаться тут діти великі й малі.

А-а, знань їм багато дають вчителі.

А-а –  навчаються читати,

А-а – і писати й рахувати,

А-а – тут цікаво всім завжди.   /Двічі

Діти, ви впізнали, хто це?

Правильно, це Червона Шапочко!

Привіт усім! Я рада, що ви запросили мене на свято. Але крім вітання у мене є для вас сюрприз. Відгадайте, що в моєму кошику?

Звісно, що. Пиріжки несеш від бабусі.

А от і не вгадав. Там загадки для наших школярів.

Я теж люблю відгадувати загадки. Це для мене дрібниці. Можна, я також буду відгадувати?

Гаразд, слухай уважно.

Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а навчає.

Що ж це таке? А, я здогадався. Не кущ – значить дерево. Що ж на дереві? А, на дереві торбинка, зшита з клаптиків, а в торбинці…телевізор! Правильно? Все підходить. Правда, я молодець?

Ой, Незнайку! Ну й наговорив. Діти, що це?

Книга.

Ти диви. І правда. А можна ще одну?

Добре, слухай.

Зачаровує красою

Мати Україна

Наче в лузі червоніє

Пишная………….

Так, це калина, молодці.

Довгі палички кругленькі

Сині, жовті, червоненькі

На папері походили,

Кольори свої лишили

Звуться палички оці

Кольорові  ……………

Ой, які молодці! І звідки вони про все знають?

Він до класу всіх скликає

Голосистий цей дзвінок

І ми радо поспішаєм

Не в садок, а на ……………

Такі розумні діти!

Це тому, Незнайку, що вони люблять читати книжки.

Знаєте, що я вирішив? Я теж буду читати книги і стану розумним. Ви мені допоможете?

Молодець, Незнайку, звичайно допоможемо, бо всі казкові герої повинні бути розумними, щоб їм було не соромно перед дітьми.