Сценарій посвяти в першокласники "100 днів у школі"

Мета:
Продемонструвати знання і вміння набуті учнями за місяць навчання.

Розвивати зв'язне мовлення, пам'ять, увагу, логічне мислення.

Виховувати любов до своїх рідних, наполегливість, працьовитість.

Викликати бажання дітей вчитися в школі.

Вчитель. 9 грудня - сотий день перебування першокласників у школі. На святі "100 днів у школі" першокласники у кон­цертній програмі, конкурсах, змаганнях демонструють учням початкових класів, вихованцям дитячого садка, своїм батькам, бабусям, дідусям про своє інтелектуальне зростання. Процес підготовки до свята та участь у ньому пози­тивно вплинули на згуртування учнів класу, батьківсько­го колективу.

Ідеї перевірені часом і варті уваги.

Під звуки мелодії виходять першокласники і розміщують­ся на сцені, в глибині якої великий напис "100 днів у школі".

Ведуча1. Добрий день! Це — перший клас! І сьогодні свято в вас!

В е д у ч а 2. На зимовім видноколі зайнялась зоря.

Свято в школі! Свято в школі!

Разом. Свято школяра!

Ведуча1. Ви тепер вже не малі,

Ви сьогодні школярі.

І тепер у дружнім колі

Всім розкажете, що в школі

 Вже вчитеся сотню днів.

Ведуча 2. Ви навчилися писати,

Вмієте також читати.

 Обіцяйте мамі й тату: 

Відмінниками в школі стати.

Ведуча1.Буде свят у вас багато —

І серйозних, і смішних.

Але це - найперше свято,

Найважливіше з усіх!

У виконанні першокласників звучить пісня______________________ 

Під мелодію пісні "Буратіно" виходять Мальвіна і Бура­тіно. Буратіно неохайно вдягнений, у нього розстібнутий портфель, з якого вигляда­ють пошарпані підручники та зошити.

М а л ь в і н а. От, невихований хлопчик! Куди ви йдете?

Б у р а т і н о. До школи.

Мальвіна. І вам не соромно? Подивіться на себе! Хто вас такого пустить до школи? Адже школа - це храм науки. Що ви робитимете там у в такому вигляді?

Б у р а т і н о. Як то що? Бігати, бавитись, розважатись...

Мальвіна. Годі, годі, годі... геть усе на світі переп­лутав! Буратіно, поговоримо з вами про школу і шкільні приладдя. Я загадуватиму про них загадки, а ви відгадуй­те! Добре?

Новий дім несу в руці, двері в ньому на замку.

А живуть в будинку тім — книжки, ручки, олівці.

Буратіно. Знаю, знаю! Це шпаківня! (Мальвіна хапається за голову). Що, не так? Діти,підкажіть!

Д і ти. Портфель. 

Б у р а т і н о. О, правильно! Як я раніше не здогадався?

Я до портфеля дуже звик,

І він без мене ні на крок:

Зі мною йде він на урок.

 Його я дуже бережу (пригортає),

Бо добре сніжної пори

На ньому з'їхати з гори.

М а л ь в і н а. Воно і видно, Як ви його бережете! Якщо ви на ньому з'їжджаєте з гори, то зрозуміло, чому він у вас та­кий. Діти, скажіть, хіба це дбайливе ставлення до портфеля?

Діти. Ні!

Мальвіна. Поясніть цьому хлопчиську, як треба поводитися з портфелем. (Діти відповідають).

• Слухайте, Буратіно, мої наступні загадки. Діти, допомагайте...

Буратіно відвертається, відгадують діти.

1. Олівці і ручки поскладали усі діти у ... (п е н а л и).
2. Вона вкладається в книжки, щоб не шарпать сторінки.

Дуже проста відгадка: цей предмет — ... (закладка).

3. Нею тільки поведи — залишаються сліди.

Що за дивна штучка? Та це просто …(р у ч к а).

 

•     Буратіно, годі сердитись! Слухайте наступну загадку.

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

 Прокладає нам ...

Б у р а т і н о. Самовар!

Діти. Буквар.

М а л ь в і н а. Ну, ще ви, Буратіно! А ось діти відгадали правильно. Мудрий Букварик всьому навчить, якщо захочеш.

Б у р а т і н о. Я вмію книжки читати! Ви мені не вірите? Я вам доведу! (Дістає з портфе­ля книжку).              •

Діалог: Буратіно, Мальвіна, діти.

Б. Там на клумбі росте бак.

М. Ой не так, ой не так, там на клумбі росте ... мак.

Б. На дивані кіт гурчить.

М. Ні, неправда, він ... мурчить.

Б. В нірку враз сховалась тиша.

М. Та не тиша, може,... миша.

Б. В лузі виросла Галина.

М. Не Галина, а ... калина.

Мальвіна. Дійсно, Буратіно, ви вмієте читати, але допускаєте багато помилок під час читання.

Бура т і н о. Я б з радістю залишився з першокласни­ками і навчився читати правильно, але мені потрібно відшу­кати Золотий Ключик. До побачення! (Буратіно виходить).

Мальвіна. Зачекайте, Буратіно!... Ось так завжди... Ніколи йому не вистачає часу на навчання!

    Юні друзі, разом зі мною на свято мали прийти казкові персонажі. Але, на жаль, вони не змогли. Лише надіслали телеграми. Спробуйте їх впізнати.

1. "Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко. Прийти не зможу". (Курочка Ряба).
2. "З'їв семеро козенят. Болить живіт". (Вовк).

      3. "Припливти не зможу. Дід ще не зробив мені човник і весель­це".

(Івасик- Телесик). 

4. "Терміново викликали в Африку лікувати звірів. Не встигну повернутися". (Лікар Айболить).
5. "Ніяк не витягнемо ріпку. Прибути не зможу". (Дід).

•        Казки ви, діти, знаєте, правильно відповідаєте. На уроках працювали? Що нового ще дізналися?

На сцену виходять першокласники.

1. Вчились букви ми складати,

Трохи вміємо читати.

І без пальців рахувати –

1,2,3,4,5.

2. Перед вами рівно в ряд

Цифровий іде парад.

 Треба добре цифри знати,

 Гарно в зошит їх писати.

3. Ось один, чи одиниця.

         Тонка, пряма, неначе спиця.

4. А ось цифра два.

    В неї кругла голова.

5. Довгий хвіст, зігнута шийка -

    Це, як бачиш — двійка.

6. Трійка - третя із значків,

Складена із двох гачків.

7.  А четвірка жартівливо

Випинає лікоть вліво.

8. А ось і вийшла погулять

На папері цифра п'ять.

Руку вправо простягнула,

 Ніжку бубликом зігнула.

9.  Цифра 6 — немов замок:

 Знизу круг, вгорі гачок.

10. Цифра 7 - як кочерга,

 В неї, бач, одна нога.

11. Цифра 8 - два кільця,

Без початку, без кінця.

12. Цифра 9, чи дев'ятка –

Наче в цирку акробатка:

Сторчака як повернеться,

Зразу шісткою назветься. 

13. Кругла, наче буква О, 

Цифра нуль, або ніщо.

Як стоїть він сам-самісінький,

 То не вартий нічогісінько.

14. А як одиницю поруч 

Ми поставимо ліворуч,

То із двох значків у нас

Число 10 стане враз. .

В ч и т е л ь. А зараз — математичні задачі. Незвичай­ні, жартівливі.             

1. Три веселі киці                                                           5. На полиці 8 книг. Грались на травиці.                                                   Толя зняв одну із них. Рижик теж до них прибіг -                                     Xто тепер сказати б міг, Скільки кошенят усіх? (4)                                Скільки на полиці книг? (7)
2. На травиці, біля хати,                                         6.  Пташка мала пташенят, Метушаться цуценята.                                               5 сіресеньких малят. Двоє білих, наче сніг,                                             Раптом трапилась біда - Троє чорних, скільки всіх? (5)                                  Випало одне з гнізда.
3. Три овечки - біля гречки,                                          Скільки пташенят тоді На лужку ще три овечки.                                     Залишилося в гнізді? (4) Порахуй овечок цих —                                      7.Десять,хлопчиків завзято Скільки разом їх усіх? (6)                                     Вперто сперечались.     4.  Каже мати квочка:                                           Двох із них гукнула мати. "В мене два синочки                                         Скільки їх зосталось? (8) Та чотири дочки".

Скільки діток в квочки?(6)

Хвилинка відпочинку.

"Веселий математичний раху­нок".

 (Діти виконують ту кількість рухів, яку показує вчитель на картках).

Стільки раз в долоні плеснем.

Стільки раз ногою тупнем.

 Всі присядьте стільки раз...

Захиліться один раз.

Всі підстрибніть рівно стільки...

Не рахунок - гра і тільки.

1. Рахувати ми навчились,           2. А де ж зошит і лінійка?

Із портфеликом здружились. Хто портфелика складав?

Бо живуть у домі цім                  Мабуть, учень-неумійко

Книжки, ручки, олівці.         Загубив і не згадав.

Виходять два учні в костюмах Лінійки, Зошита та Буратіно.

Брудний зошит.

Ой-ой-ой! Не маю сили,

Ви на мене наступили!

Учениця. Що це тут валяється?

Зошит, виявляється!

Підніміть його мерщій! .

Чий він, чий?

З о ш и т. Я подертий, я потертий

І в обкладинці старій, -

Весь в чорнилі, у мастилі!

Учениця. Хто хазяїн твій?

Зошит. Буратіно-лиходїй!

Учениця.А ти хто?

Лінійка. Я терплю велику муку,

Правлю хлопцю за шаблюку.

Він дубасив мною стіл —

 Я вже тріснула навпіл!

Зошит. Ми тепер каліки з нею!

Нам-потрібні ліки з Клею,

Учениця. (звертається до Буратіно).

Що ти скажеш нам, хлопчисько?

 Буратіно. Я не буду мучить вас.

І дурні покину звички.

Я не гризтиму, як мишка,

Ручки, зошити та книжки.

Учениця. А тепер час працювати

 І кмітливість виявляти. 

В ч и т е л ь. А тепер пограємось у жартівливу

 Гру «Ми теж»  

На кожну мою репліку ви відповідайте: "Ми теж!"

•                  Я сьогодні в зоопарку була! (Ми теж).
•                  І багато звірів побачила.
•                  Там верблюд плюється.
•         Мавпа кривляється.
•         Вовк кусається.
•        Пташки гойдаються на гілках.
•       Змії голосно шиплять. 

-        А ще я бачила маленьке слоненятко. 

•         Воно схоже на поросятко.
•                  Такі цікаві звірі.

Вчитель.

Щоб усі вас поважали,

І пишались вами,

Не багато і не мало –

Треба знати десять правил.

Діти розповідають правила для учнів:

1.  Як прокинешся — вставай,

         Ліні волі не давай.

2.  Квіточку роса умила.

А мене умиє мило.

3. Зранку ти не поспішай,

Подивись спочатку,

4. Чи нічого не забув,

Чи усе в порядку?

5. І дивися — не зівай,

        В школу швидко поспішай!

6. Не носи в кишенях жуйки,

Крейду, яблука і булки,

7. Кнопки, цвяхи, сірники,

А носи носовички.

8. Будь охайним завжди сам,

Уникай дірок і плям.

9. Вдома близьким не груби,

10.  Менших захищай завжди, 

     11. Скільки у небі ясних зірок -

Скільки в щоденнику гарних оцінок.

12. Щоб тобою всі пишались. 

Перехожі озирались.

13. Так роби, щоб люди звикли:

14. Ти — у всьому завжди приклад. 

(Вручення значків і пам’ятки першокласнику)

Вчитель. Ваша перша вчителька, Галина Володимирівна, повела  вас дорогою знань,стала вашою другою мамою.

Першокласники виконують пісню.

(виступ першої вчительки)

Вчитель. Як бачимо, правила школярів ви знаєте добре. Тож тепер ви — повноправні члени нашої шкільної родини. Ми бажаємо, щоб ви гарно вчились, розвивали свої здібності, таланти, своєю гарною поведінкою приносили батькам та вчителям тільки радість. А ми  хочемо пригостити вас смачною, незвичайною кашею, кожна крупинка якої символізує гарну оцінку.

До схід, сонця раненько вставала,

У трьох водах крупу вимивала,

На жаркому вогні нашу кашу варила,

 Щоб у наших дітей була сила.

Щоб ви гарно навчались і розуму набирались.

Вчителька подає дітям кашу у горщику,та роздає ложки.

Хто скільки з'їсть крупинок.

Той матиме стільки гарних оцінок.

 Ложки діставайте, їсти починайте.

      Кашу з'їдайте. Смачного!

Вчитель. Ви першокласники тепер,

Про це не забувайте.

Крокуйте до Країни Знань,

Старанно все вивчайте.

В країну нашу поспішайте

Добра і розуму навчайтесь.

– Віднині ви повноправні господарі своєї   школи. Ви справжні школярі. Шановні гості. Погляньте ще раз на наших першокласників. Запам'ятайте їх такими. Сподіваюсь, що через 11 років ми побачимо їх дорослими красивими хлопцями і дівчатами.   А до цих «Посвідчень першокласника», які вони збережуть до випускного вечора, додадуть «Атестати зрілості», в яких будуть відмінні і добрі оцінки.