Сценарій посвяти в студенти " Казка про Вована"

Казка  про  Вована.

(посвята в студенти)

Ведучий:

             Не на небі, на землі жив да був Вован в селі.

  І, як в казці говориться, він пішов, друзі, учиться.

  Тільки правду сказать треба: зірочок не хапав з неба,

  Вчився в школі так і сяк,тільки хитрий був мастак.

  Розумів,що без диплома всюди будуть перепони.

  Ось і вирішив зрання йти учитись навмання,

  Щоб отримати диплома не працюючи до втоми.

  Знав,що лодиря "катав",розуму Господь не дав,

  А дипломчик так потрібен...

            Ось  так,  диплом покласть в карман.

  Ні роботой, ні умом,а чаклунством-язиком...

  Вийшов рано за село,тут його і повело:

  Через ліс і навпростець йшов і мріяв молодець...

  Тільки в ліс як завітає,тут його і зустрічає Василиса

  Світ-Краса і її рідна сестра.

1.Василиса:

               Здрастуй,здрастуй, світ-Іван,

    Подивись який "туман напустив" ти на округу?

Вован:

      Допоможете,подруги?

2.Василиса:

  Що ж з тобою за прикол?

Вован:

       Хочу  мати я  диплом.

1.Василиса:

        Ти шуткуєш,щоб це мати треба день і ніч пахати.

Вован :

           Я готовий,але так,щоб не довго нудьгувать,

           Щоб ото не "єстєством",а як-небудь колдовством.

Ведучий:

              Сестри, розумом Премудрі,Вована беруть за кудрі

    І за парту, не спіша, засадили "малиша".

    Тільки хлопцю не до цього...

Вован :

               Ви чого! Заради Бога!

               Я прийшов диплом отримать,

    Нема що на мене гримать.

    Якщо можете-давайте,а як ні-не приставайте!

Ведучий:

              Василиси аж здригнулись, між собой переглянулись,

    Мова Вовчика чомусь не сподобалась, боюсь...

1.Василиса:

               Щось усе тобі не так. Це як би ти був Мастак,

    Дока-на всі руки Майстер, то до нас - у "школу щастя"...

2. Василиса:

               А якщо на "раз і два" ,то к Гориничу гайда...

    По дорозі « Два з ларця» підхопи ,

               Вам до лиця  буде разом мандрувати...

                Неучі байдикуваті...

Ведучий:

              І пішов Вован в дорогу,зустрічає два небоги.

    у ларці хлопці сидять, з усмішкой на все глядять.

1із ларця:

                 Що Вован, диплома хочеш?

Вован:

                   Ну,чого ото регочеш?

2із ларця:

                    Що ж у лісі за диполом?

Вован:

                     Я ж к Гориничу…

                     Притом, хочу вас з собою взяти,

            Бачу, дуже ви завзяті,

                      Може втрьох і вийде діло?

             Ну,що,хлопці?

1і2 разом:

                         Ми б хотіли...

Вован:  

                         Е-е,вагаєтесь чогось...

       1і2 разом:

                          Ні-ні-ні, йдемо...

Ведучий:

              Й шубовсь,знов у скриню поховались,

      За Вованом відправлялись...і в дорогу не спіша

      Йшли вже "троє малиша"...

      День минає, вечір, ніч, зустрічає їх Горинич,

                 Змій хоч троє голів має, ними вже не промишляє,

      Ввічливий і дружній,вмить хлопцям радить,що робить.

Горинич:  

                  Щоб отримати диплома в ліс йти треба,до знайомих...

Вован:

                  А знайомий хто ж у нас?

Горинич:

                    А-а,ведмідь,зовуть Тарас.

                     В ньому Лис сидить рудий,

           В Лисі Заяць розкосий, в Зайці голка...

Ваван:  

                        Ну і що?! Що мені-то із того?!

Горинич:

                          Голку треба винуть і...

Вован :    

                         Що ви, братці! Над тваринами знущаться?!

Горинич:   

                          Ви ж диплом хотіли мати, треба ж якось доставати...

1і2 із ларця:

                            Грошей в нас нема...

Горинич:      

                    А може...Баба Йожка допоможе?

        Жіночка вона з ногою не простой, а костяною.

        Може так, а може сяк, "туди степа"станцювать,

        А співа,як янголятко...ви послухайте,хлоп’ятка,

        Може вам покаже путь, як диплома роздобуть.

        Я вам дам клубок в дорогу і ідіть, заради Бога...

Ведучий:

                І пішли хлоп'ята далі за дипломом і медаллю...

      Довго-швидко, та… ага, зустрічає їх Яга.

Баба Яга:

                 Лєший вас хай роздирає, хіба я дипломи маю?

      З’їсти можу я когось,чи наврочити чогось.

      А дипломи – це ж наука...не про мене така штука.

Вован :

                Що ж робити?! Як тут бути?! Як диплома роздобути?!

Баба Яга :  

                 Я не знаю...Єсть"мисля",тільки може опосля

      Ти сердитий дуже будеш...ну,а може навпаки...

      Будеш вчитись,буде дія,будеш майстр ПОЛІГРАФІЇ.

Вован:

                 А щоб усе це значило?

Баба Яга:

                   Зараз ви побачите...

Ведучий:

     Баба ніжкою здригнула,Баба ручкою махнула

     І посвяту урочисту показала дуже бистро...

( Вован у залі спостерігає за посвятою в студенти, виходять першокурсники, учні старших курсів, одягнені ченцями – літописцями,  читають посвяту)

ПОСВЯТА

           Ми сьогодні привітати раді

 Нових учнів, друзів, маму й тата.

 День сьогодні в нас неординарний.

 Бо у першокурсників ПОСВЯТА.

           Ми бажаєм вам навчатись весело,

           З гумором до зауважень ставитись,

           Щиро хочемо,щоб гордо і піднесено

            З перепонами в житті справлялися.

  Щоб слова  “ПРАЦІВНИК ПОЛІГРАФІ”Ї,

  Як симфонія в залі звучали,

  Ви в родину вступаєте нашу,

  Вас з посвятою щиро вітаємо...

             А тепер пригадаймо, як це воно відбувалося?

Це було в давнину, в граді Києві,

У районі було у Святошинським,

Бурса знову рекламу розкинула,

                                            Щоб з’їзжались малі і дорослії.

                                            Називалась вона ПОЛІГРАФІЯ

І вступити до неї не запросто,

                                               Треба вивчити заповідь бурськую

     І закони прийняти за правила:

           Щоб студентами стати у бурсі тій,

           Першокурсників непідготовлених

           Батогом відшмагати запрошують.

              А ще розгами "кашу" хай пробують.

               Тож монахинь запрошуєм, з святістю,

   Взяти різки у ручки білесенькі

        І пройтися до першокурсників –

             В бурсаки посвятити гарнесенько.

                                                 Рівняйсь! Струнко!

 До посвяти "портки зняти",

                                                 А плащі вгору задрати!

( слово надається директору, викладачі  різками підганяють учнів на навчання)

 

Ну, то як? Випробовування пройдено?

                                       У родину усіх ми приймаємо?

Значить, друзі, тепер вас СТУДЕНТАМИ

                                       Ми поважно усіх називаємо.

 

Баба Яга:

                     Ну то що, підеш навчатись?

Вован:

                  Як не йти, такі дівчата, такі хлопці вчаться там...

Ведучий:

                     Став студентом наш Вован...

            Казка може ця й неправда,

                       Тільки треба пам’ятать,

                       Щоб Вованом не зробитись,

                       Треба добре працювать.