"Поезія Івана Франка у класичній музиці"

1. Б.Лятошинський, «Мелодія».

Вітаю вас шановні слухачі на концерті присвяченому 160-річчю  Івана Франка

Щоб Розкрити постать поета, Франка "співця боротьби і контрастів" ми підготували для вас літературно-музичний вернісаж «Чарівна скарбниця душі», в якому прозвучать твори українських композиторів та поезія Франка.

Геніальні люди народжуються нечасто. Вони, немов цвіт людства, спалах сліпучого світла духовності серед мороку наскрізь матеріальної буденності. Нація, котрій Бог дарує хоча б одну таку людину, почувається відзначеною, нагородненою. По-різному, правда, складалися долі талановитих людей. Часто суспільство не тільки не шанувало, не берегло їх, але просто не розуміло, не сприймало і, навіть, переслідувало. Та як би там не було, врешті, скоріше чи пізніше, видатні люди удостоювалися належної їм пошани, їм ставили пам'ятники, про них писали книжки, ними гордилися. І чим вища культура нації, тим дбайливіше вона зберігає все, що пов'язане з цими людьми. Сьогодні мова піде пре – про Івана Франка

Іван Франко був завзятим етнографом. Збирав і записував багато матеріалів з уст народу: казки, пісні, приповідки, порівняння, заклинання, різні обряди і не лише у рідному селі Нагуєвичах, але й у сусідніх селах, у Дрогобичі, на Івано-Франківщині.  Джерелом перших поетичний вражень стала для Івана Франка народна пісня. Мати, ласкава і співуча, знала їх безліч. І працюючи, і відпочиваючи, вона співала синові. І ті пісні стали супутниками і утіхою його життя.

2. С.Баштан. Варіації на тему укр.н.п. «Пливе човен».

 3. Укр.н.п. «Якби мені черевики», вільна обр. К.Мяскова

Іван Франко і пісня – невіддільні.  Лагідна неньчина пісня, дзвінка пісня батькового ковальського молота, пісня лісу і річки, пісні рідного Прикарпаття, народжували у серці поета все нові і нові, уже власні пісні-вірші.Поезія Івана Франка – це воістину пісня, народжена у глибинах його пристрасної і щедрої душі.. Збірка «З вершин і низин»  1886 мала великий громадський резонанс. Вона стала епохальним, найвизначнішим після «Кобзаря» Шевченка літературним явищем, мала величезне значення для розвитку української поезії. На творах Франка, на його ідеях виховувалися нові покоління митців, адже у Франковій поезії живе віра в людину, в народ, сподівання на світле майбутнє нашої землі. Окремі твори збірки сучасники переписували й заучували напам’ять, виконували зі сцени й читали друзям. М. Лисенко написав музику до вірша що    У першому виданні збірки «З вершин і низин» має назву «Вночі».

4. Муз. М.Лисенка, сл. І.Франка, «Місяцю-князю».

Івана Франка виховували чарівна природа прикарпатського краю, мати, батько, селяни. З науки простого галицького роду, з молока матері, соків рідної землі постала сила духу

Тому поетичні образи франка часто пов’язані з природою. так образ дівчини в традиціях українського фольклору-  червона калина

 5. Муз. Б.Янівського, сл. І.Франка, «Червона калино, чого в лузі гнешся?».

Важко знайти у світовій культурі людину такого безмежного творчого діапазону, як Іван Франко.За своє життя Іван Якович Франко написав майже 6 тисяч  літературних і наукових творів. творів. Поет знав 14 іноземних мов, а його твори перекладені 60-ма мовами світу Історія людства знає небагато постатей, рівних нашому Каменяру за різнобічністю таланту й наполегливістю, які гідні титанів епохи Відродження. Випущений друком п’ятдесятитомник вміщує не більше третини творчого доробку митця, отже, ще не одне покоління українців знову й знову відкриватиме для себе Франка.

Поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, літературознавець, журналіст, фольклорист, етнограф, публіцист, видавець, філософ, мовознавець, економіст, історик і теоретик літератури, театру, мистецтва, один з найвизначніших політиків Галичини кінця XIX — початку XX століття. Франко залишив нам колосальну художню і наукову спадщину. Вона є не лише безсмертним історико-літературним фактом, золотим фондом культури й духовності, а й живим явищем нашого сьогодення, що впливає на формування громадсько-політичних і естетичних орієнтирів та ідеалів сучасності. Яскравий приклад тому творчість Анатолія Шевченко- сучасного композитора, гітариста, художника

6. А.Шевченко. Серенада «Вечір на дворі» з «Української сюїти».

7. А.Шевченко. Карпатська рапсодія «Вітер з полонини».

Іван Франко часто з’являється в творчості Мирослава Скорика. Композитор створив одноактний твір за віршем «Каменярі» для балету, оперу «Мойсей» і музику для мультфільму «Лис Микита».

«Франко — це один з моїх улюблених авторів, я дуже його люблю. Він мені близький, тому що він також зі Львова і його мелодика вірша подається досить музикально. Я написав багато творів, де показана його творчість. Ще в консерваторії, я написав романс «Чого являєшся мені у сні» і з цього фактично почалася моя кар’єра. Цей твір подобався і ось нещодавно хтось знайшов його і почав виконувати навіть через 50 років після того, як я його написав. Тож Франко дійсно мій улюблений автор».

Мирослава Скорик називають представником нової фольклорної хвилі. Його найвідоміші роботи з використанням народних мотивів: «Гуцульський триптих» (1965) і «Карпатський концерт» (1973). Та карпатська рапсодія

 9. М.Скорик, «Карпатська рапсодія» (в стилі Ф.Ліста).

Особлива сторінка у творчій спадщині поета – інтимна лірика. Ці вірші писалися серцем, були переповнені словами невимовного болю і хвилями-рядочками безмежного щастя. «Тричі мені являлася любов», - зізнається поет, і три жмутки віршів із збірки «Зів’яле листя» стали неперевершеними шедеврами світової любовної лірики. Франкові пісні – це тиха зажура і спалах сердець, що кохають, це жмутки зів’ялого листя, що летять-осипаються над чиєюсь долею. Лірична драма І.Франка «Зів’яле листя» — це шедевр поетичної майстерності. Глибокий ліризм проникає в саму композицію книги. Пісні її — це три «жмутки» зів’ялого листя. Розповідаючи про муки свого нерозділеного кохання, герой ніби розриває жмуток за жмутком, розкидає зів’яле листя своїх пісень, щоб воно, підхоплене вітром, щезло безслідно.

Долаючи власну душевну травму, І.Франко зміг піднятися над нею, глянути на факти особистого життя очима художника, об’єктивізуватися від них. Ліричні пісні «Зів’ялого листя» він сам назвав найсуб’єктивнішими з усіх, що з’явились у нас з часу автобіографічних поезій Т.Шевченка, але «найбільш об’єктивними у способі малювання складного людського чуття». Романси що зараз прозвучать присвячені першій взаємній та останній нерозділенній любові Франка

10. Муз. А.Кос-Анатольського, сл. О І.Франка, «Ой ти дівчино, з горіха зерня».

11.Муз. М.Лисенка, сл. І.Франка, «Безмежнеє поле».

"Лише боротись - значить жить" - це кредо Івана Франка завжди актуальне для нас, особливо в цей складний час. Це не просто гасло, а глибока внутрішня переконаність людини, яка пережила страждання, особисті невдачі, переборола тимчасову слабкість духу, але не зломилася. поет знав і бачив, що в суспільстві українському панує рабська психологія, він прагне і вірить, що колись з історичного кону зійде рабське покоління, на зміну невільникам прийдуть покоління, що не знали батога, що виростуть у вільній атмосфері, що не "носили пут на руках, на ногах". Українські мелодії та пісні , що надихали не одне покоління українців об’єднав у своїй композиції сучасний композитор професор Од муз академії Віктор Власов

12.В.Власов. Парафраз на українські теми. Виконують: Наталія Жело-Данильченко, Віктор Макушин, Олександр Спіро, Вікторія Гвоздікова. Поезії Івана Франка читає Оксана Гордзій