Сценарій "ПРОСТИ НАС ,ПАМ’ЯТЕ, ПРОСТИ"

ПРОСТИ НАС ,ПАМ’ЯТЕ, ПРОСТИ

 

/ На столі, на вкритому вишитою українською скатертиною, стоїть свічка, чорний хліб, колоски, калина /

 

Бібліотекар    Минає майже 73 роки від страшного голодомору в Україні. Долею судилося сьогодні повернутися нам до забороненої раніше теми , бо без пам’яті про минуле, без відчуття свого роду немає віри в людину. Сучасне молоде покоління, вивчаючи історію рідного краю, мусить знати про жертви 1932-1933 років.

Голод мільйонів селян в Україні був результатом анти людської сталінської політики щодо селянства, яке позбавили землі  й хліба. Він був штучно зорганізований, свідомо спрямований на вигублення українського народу.

У 1932-1933 роках не було ні стихій, ні засухи, ні  іноземного нашестя, а була лише зла воля одних людей щодо інших.

На початку 30-х років вимирали цілі села, сім’ї, родини....Не обминув голод і Пирятинський район, наше місто.

Наш урок – це скорбота, присвячена пам’яті 2 тис 700 чоловікам. Яких скосив сталінський голодомор на Пирятинщині,10 мільйонів людей з усієї України. Це людські спогади і сповіді, це свідчення останніх очевидців – після них ніхто вже не розкаже світові, як це було.

Колективізація і голодомор 1929-1933 років - це найжахливіша соціальна катастрофа ХХ століття, яка призвела до більших жертв. ніж перша світова війна

 

Учень    Вірш     УТОЙ РІК ЗАНІМІЛИ ЗОЗУЛІ

 

УТОЙ РІК ЗАНІМІЛИ ЗОЗУЛІ,

НАКУВАВШИ ЗНЕДОЛЕНИЙ ВІК,

НАШІ НОГИ РОЗПУХЛІ УЗУЛИ

В КИРЗЯКИ-РІЗАКИ У ТОЙ РІК.

У ТОЙ РІК МАТИ РІДНУ ДИТИНУ

КЛАЛА  В ЯМУ,КОПНУВШИ ПІД БІК.

БЕЗ ТРУНИ , ЗАГОРНУВШИ В РЯДНИНУ...

А НА РАНОК ПОМЕР ЧОЛОВІК.

І НЕВТОМУ,ТРУДЯГУ СТАРОГО,

БЕЗ ХРЕСТА ПОВЕЛИ У ТОЙ БІК...

І КІСТЬМИ ЗАБІЛІЛИ ДОРОГИ

ЗА СТО ЗЕМЕЛЬ СИБІРСЬКИХ,СТО РІК.

У ТОЙ РІК І ГІЛЛЯ,І КОРІННЯ –

ВСЕ ТРОЩИВ БУРЕВІЙ НАВКРУГИ...

І СТОЇТЬ ЩЕ Й ТЕПЕР УКРАЇНА,

ЯК СКОРБОТА НІМА КРАЙ МОГИЛ.

         

І ведучий

Пам’ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни.

У 1932 р. погодні умови склалися сприятливі, й хліб в Україні вродив. Але становище в країні було катастрофічним. Тому партійне керівництво прийняло рішення : вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у населення.

Як дикі звірі, бродили по Україні активісти в пошуках хліба, пробивали залізними щупами підлоги, печі, стіни, скопували городи, сади, витягували їжу з печі ,забираючи останній кусень із рук вмираючої дитини.

За кілька місяців надзвичайні комісії вибрали всі запаси зерна. Деякі селяни накладали на себе руки. За нездачу зерна позбавляли волі на 10 років.

 

ІІ ведучий    Жертвами терору були не тільки селяни , а й керівники колгоспів, голови сільських рад, секретарі райкомів партії, голови райвиконкомів. Їх судили за невиконання хлібозаготівельних планів.

Якщо ви думаєте, що ніхто не виступав проти цих злодійських дій на місцях, то глибоко помиляєтеся. Люди виступали і писали вождю про свої проблеми та голод в Україні

Перегорнемо декілька листів, звернення до Сталіна.

 

І ведучий      “Шановний т.Сталін ,чи є закон Радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгоспники, не маємо уже з першого січня 1932 року в  своєму колгоспі ні фунта хліба. Ми  і вирішили спитати -  що буде далі?

Як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю чотири місяці. Питаємо: за що ми боролися на фронтах : за те, щоб сидіти голодними, щоб бачити, як вмирають діти в корчах з голоду?”.( Лист з Глобинського району, с. Горби . Без підпису) .

“ Я хочу жить , но не могу ,умираю с голоду. У нас настоящая голодовка. Пуд ржаной муки – 100 рублей., пуд картошки – 20 рублей ., и то нигде не купишь”.

 

ІІ ведучий   А тепер переглянемо  інший документ, “Лист секретаря ЦК КП(б)У С.В. Косіора Секретарю ЦК ВКП(б) Й.В. Сталіну – Про економічне і політичне становище в південній частині степових районів України та продовольчі труднощі” від 26 квітня 1932 року – “ У нас есть отдельные случаи и даже отдельные села голодающие, однако это результат местного головотяпства, перегибов, особенно в отношении колхозов. Всякие разговоры о голоде в Украине нужно категорически отбросить ”.

 

Учень         Вірш     ТИ КАЖЕШ, НЕ БУЛО ГОЛОДОМОРУ?

 

 ТИ КАЖЕШ, НЕ БУЛО ГОЛОДОМОРУ?

   І НЕ БУЛО ГОЛОДНОГО СЕЛА?

 А БАЧИВ ТИ В СЕЛІ ПУСТУ КОМОРУ,

 З ЯКОЇ ЗЕРНО ВИМЕЛИ ДО ТЛА?

 ЯК НАВІТЬ МАРЕВО ВИЙМАЛИ З ПЕЧІ,

 І ЗАБИРАЛИ ПРЯМО ІЗ ГОРШКІВ,

 ОКРАЙЦІ ВИРИВАЛИ З РУК МАЛЕЧІ

 ІЗ ТОРБИНОК НУЖДЕННИХ СТАРИКІВ?

 ТИ КАЖЕШ ,НЕ БУЛО ГОЛОДОМОРУ?

 ЧОМУ Ж ТОДІ, ЯК БУВ І УРОЖАЙ

 УСЕСУЦІЛЬ ВИКАЧУВАЛИ З ДВОРУ.

 А КАЖЕШ, НЕ БУЛО ГОЛОДОМОРУ!

 А в той час від голоду вмирало щодня  майже 25 тисяч осіб, щогодини – 1000 осіб, щохвилини – 17 людей.

 

І ведучий  Щоб вижити ,їли абсолютно все: траву, землю собак, їжаків, ховрашків, мишей, ловили горобців, голубів, отруйні гриби, розривали скотомогильники .

 

Учень  Вірш       СУМ

 

СУМ , СУМ , СУМ

В БОГА УКРАЛИ НІМБА.

ГЛУМ,ГЛУМ,ГЛУМ ...

ХЛІБА! ХЛІБА! ХЛІБА!

ЗАТУЖИЛИ СТЕПИ,

ЗАСТОГНАЛА РОЗТЕРЗАНА МАТИ.

А ВЖЕ НІКОМУ НАШИХ ЛАНІВ ЗАСІВАТИ.

ЧИ ЦЕ Ж ТИ,УКРАЇНО?

ЧИ ЦЕ Ж ТИ, НАША СЛАВНА РОДИНО?

 

ІІ ведучий      Голод охопив територію з- населенням 60 млн. осіб, а кількість жертв досягла, за різними джерелами ,від 7,5 млн до 10 млн осіб, а іноземні дослідники називають навіть цифру 25 млн осіб. У селах навесні 1933 року почалося трупоїдство і людоїдство. Зареєстровано 10 тис. судів над людоїдами. Це лише офіційна статистика, а скільки ще не виявлених фактів залишилося?

 

 Учень                   Вірш   МАТИ І СИН

 

 ЛЮЛІ, ЗАСНИ,ДИТИНО,ЛЮЛІ,ЗАСНИ,УКРАЇНО.

• МАТІНКО РІДНА,ТАК ЇСТОНЬКИ ХОЧЕТЬСЯ.

ЗІР ЗАСТИЛАЄ ПІТЬМА...

• ДАЙ МЕНІ СИЛИ,СВЯТАЯ ПРОРОЧИЦЕ...

Й ЗЕРНЯТКА В ХАТІ НЕМА...

ЯНГОЛИ ОН ПРИЛЕТІЛИ,

НЕ БІЙСЯ,ДИТИНО,ТЕПЕР САТАНИ.

ВІЗЬМУТЬ ТЕБЕ НА КРИЛА,

З БОГОМ ,СИНОЧКУ, ЗАСНИ...

• МАТІНКО,МАМОЧКО, НЕНЕ,
• ВИ НЕ ДИВІТЕСЬ  ТАК СТРАШНО НА МЕНЕ...

МАТІНКО, РІДНА, НЕ РІЖТЕ МЕНЕ...

МОЖЕ НЕЩАСТЯ НАС ОБМИНЕ.

ВИРОСТУ – Я ЩЕ ГОСПОДАРЕМ СТАНУ,

ЗЕМЛЮ І ВАС НА СТАРІСТЬ ДОГЛЯНУ

І НЕ ЗАБУДУ ВАШІ ПІСНІ...

• ПІЗНО,ДИТИНО,ПІЗНО...
• МАТІНКО,МАМОЧКО,МА-А-А-А!

МАТИ НОЖА НАД СИНОЧКОМ ТРИМА.

А-А-А-А-А!

 

І ведучий   На шляхах між селами лежали трупи. Йшла людина, впала і вмерла. Мертвих було так багато, а живі – такі недужі, що в кращому разі закопували своїх покійників без труни прямо на городі чи коло хати.

Вмирали цілими сім’ями, родинами, вулицями, селами. По селах їздили підводи і збирали трупи. Нерідко ,щоб не вертатися вдруге до тієї ж самої хати, на підводи клали ще живих людей, відвозили до ями і кидали разом із мертвими

 

Вірш   НІ ТРУНИ,НІ  ХРЕСТВ...

 

  НІ ТРУНИ,НІ  ХРЕСТІВ...

  І НІ ТРИЗНИ!

  ПРЯМО В ЯМУ.НАВІКИ ВІКІВ!

  ЧОРНА СПОВІДЬ МОЄЇ ВІТЧИЗНИ.

  І ІІ ЗАТАМОВАНИЙ ГНІВ...

  НІ ВІНОЧКА,НІ НАВІТЬ БАРВІНКУ.

  НАЧЕ ПАДАЛИЦЬ -  ПІД ВІТРЮГАН!

  ТО ПРИЧАСТЯ ТВОЄ,УКРАЇНО.

  УКРАЇНЦЮ , ТО ТВІЙ ТАЛІСМАН ...

  НІ МОГИЛИ,НІ ХРЕСНОГО ЗНАКУ.

  ЩОБИ ПАМ’ЯТЬ РОЗТЕРТИ НА ДЕРТЬ!

  ЦЕ ТОБІ,УКРАЇНО.ПОДЯКА...

  ЩОБ НА ВСІ ПОКОЛІННЯ.

  УЩЕРТЬ.

 

ІІ ведучий       Та людської пам’яті не стерти. Ми молоде покоління, маємо все знати про своїх предків. А такі уроки історії, як голодомор 1932-1933 р., не забуваються.

 

Учень  / Книга “Пирятинщина” ст..93,95-96 зачитує учень/

 

Гість   / Слово гостю                                                           /

 

Учитель           / Слово Л.В. Момот   :Народ перестраждав  ті чорні часи, він стерпів люту наругу своїх катів, але в його пам’яті живе досі прокляття тим, хто збиткувався над його долею, працею, життям.  Ім’я  їм  -  сталінщина, єжовщина, беріївщина...Ще й досі у сни заляканих селян приходять ці похмурі тіні, ще досі кровоточать роз’ятрені серця, ще й досі болить селянська душа, що звідала горя до дна... І чується їм хор колосків 33-го.

 

Учень   Вірш     Прислухайтесь, люди, зупинившись на мить

 

  ПРИСЛУХАЙТЕСЬ,ЛЮДИ,ЗУПИНИВШИСЬ НА МИТЬ

  ГОЛОСАМИ ПОЛЕГЛИХ НАШЕ ПОЛЕ ШУМИТЬ

  ГУРТОМ РОСТЕМ В ЗЕМЛІ УЗЯВШИ СИЛИ,

  БЕЗСМЕРТЯ НАШЕ НЕЛЮД НЕ ЗАГРІБ.

  МИ РОДИЧІ ОТИХ, ЯКИХ  КОЛИСЬ ПАЛИЛИ,

  ЩОБ НЕ ДІСТАВСЯ ВОРОГОВІ ХЛІБ.

  І ЗЕРНИНОНЬКА КОЖНА З ЇХНІЇ ДУШ ПРОРОСТА

  ПОМОЛІТЕСЯ ,ЛЮДИ,ВСЕНАРОДНІЙ НАДІЇ,

  НА КУРГАНІ СКОРБОТИ ВОЗВЕДІТЕ ХРЕСТА.

Учитель    / Момот Л.В. про Курган Скорботи в м. Лубнах /

 

Учень              Вірш    СХОДИТЬ НАШЕ ЖИТО

 

  СКРОПЛЕНА ЗЕМЛИЦЯ КРОВ’Ю І СЛЬОЗАМИ...

  А ЧИ ТО ГОСПОДНЯ ВИПАЛА РОСА?

  СХОДИТЬ НАШЕ ЖИТО ПОПІД НЕБЕСАМИ,

  А ПРОПАЩІ ДУШІ СТОГНУТЬ В НЕБЕСА.

  ПОКИ НЕ ПРОСНУЛАСЬ СВІТАНКОВА ХАТА,

  ПОКИ ХЛІБ ЗАПАХНЕ В ХАТІ ПО ЖНИВАХ,

  В УЗГОЛОВ’Ї ,БРАТЕ,НАМ ЦВІТУТЬ БЛАВАТИ,

  СОНЯШНИКИ СТАЛИ ВАРТОЮ В НОГАХ.

  ПОКОТИЛИСЬ ЛУНИ ГЕН ЗА ВИДНОКОЛА.

  ТИ  СВОБОДУ НАШУ, СВІТЕ, ПОЛЮБИ!

  СЕСТРОНЬКИ- ГОЛУБКИ, БРАТИКИ – СОКОЛИ,

  МОЖЕ , МИ І СПРАВДІ БІЛЬШЕ НЕ РАБИ.

  ЩЕ З ГЛИБИН ДНІПРОВИХ П’Є ВЕСЕЛКА ВОДУ,

  СКЛИКАЄ ВІЧЕ КАНІВСЬКА ГОРА.

  ХАЙ ПОМРУТЬ НЕЩАСТЯ НАШОГО НАРОДУ,

  ХАЙ  НАМ УКРАЇНА БІЛЬШЕ НЕ ВМИРА.

 

І ведучий   За підрахунками французьких демографів, унаслідок голодомору в Україні не народилося близько 1 мільйона дітей. на загальні цифри смертності вплинуло й віддане тоді владою розпорядження Загсам не реєструвати смерть дітей віком до одного року. Вчені дійшли висновку, що оскільки у цей період помирали переважно діти й молодь, середня тривалість життя дітей у 1933 році становила 7,3 роки у хлопчиків і 10,9 років у дівчаток. За всю історію людства подібних показників ніде не зафіксовано.

Україна наполягає ,щоб голодомор 1932-1ё933 років визнали у світі геноцидом.

ГЕНОЦИД – ВИНИЩЕННЯ ОКРЕМИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ ЗА РАСОВИМИ,НАЦІОНАЛЬНИМИ,РЕЛІГІЙНИМИ МОТИВАМИ.

 

ІІ ведучий   Виступаючи на пленарному засіданні високого рівня Генеральної Асамблеї ООН 15 вересня 2005 р., Президент України Віктор Андрійович Ющенко заявив : “ Шановні лідери сучасного світу, в наших силах запобігти злочинам проти людства і людяності. Я звертаюся до вас від імені нації, яка втратила десять мільйонів людей через голодомор – геноцид, організований проти нашого народу. Тоді уряди багатьох країн відвели очі від нашої біди. Ми наполягаємо : світ має знати правду про всі злочини проти людства. Тільки таким чином ми всі будемо певні – байдужість більше ніколи не буде заохочувати злочинців”.

 

ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

/ ПО ДОБРІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ТРАДИЦІЇ ПОМИНАЮТЬ ПОМЕРЛИХ  СПЕЧЕНИМ ХЛІБОМ, ОТ І МИ  ПРОСИМО ВАС ПОМ’ЯНУТИ ВСІХ ПОМЕРЛИХ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ  ХЛІБОМ/