Родинне свято
Класний керівник
Доброго дня, шановні батьки, гості! Раді Вас вітати на нашому родинному святі. В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої перші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свою родину, землю, берегти пам’ять свого роду.
Тож дозвольте розпочати наше свято.
Вихід дітей під музику К. Бужинська «Як у нас на Україні»
Так починати вже нам час,
Сюди запросили ми вас,
Аби всім разом у дружнім колі,
В домівці нашій – рідній школі –
Сердечно й щиро привітати
З сьогоднішнім родинним святом. (Разом)
Добрий день, наші мами,
Добрий день, татусі,
Добрий день, любі бабці і дідусі,
І звичайно, гості всі!
Рідні мами, рідні тата,
Ми вітаєм вас на святі,
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
Ви нас теж любіть , рідненькі,
Бо ми дітки дорогенькі,
Хочем бути на вас схожі
І, як ви, такі ж хороші.
Хай же ваше добре слово
Розквітає веселково.
2. Ми до батьків сказати хочем слово
І привітати хочем від душі,
Подарувати танець всім чудовий,
Найкращі прочитати вам вірші.
Бо без батьків чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла?
Вони ж нас, як пташат в гнізді, зростили,
Давали дітям раду, як могли,
І в наших душах сонце засвітили,
І крила для польоту нам дали.
Танок «Сонце сяє»
Учень.
Як добре дітям й затишно в родині!
Тут так цікаво й весело всім нам!
Тому вклонитися доземно ми повинні
За диво й за життя своїм батькам.
Батьки для нас – це найдорожчі люди,
Вони піклуються і думають про нас.
І хай завжди в нас тато й мама буде,
Й ніколи світлий не проходить час.
Учениця.
І хай здоров’я буде у родині,
Щоб радість й сміх веселий наш дзвенів!
Родині ми складаєм славу нині
І скажемо багато добрих слів.
Бо все найкраще в дітях – від родини!
Привітність, щирість, щедрість, доброта.
Усі традиції народні і святині,
Та мудрість й віра – чиста і свята.
( пісня «Українська родина»)
Учень
Сім’я – це пристань і гавань,
Сюди повертаймось знов і знов
Із мандрів далеких і плавань-
Тут вічно панує любов.
Учениця
Тебе тут завжди пам’ятають,
Куди б ти не їхав, не йшов,
На тебе постійно чекають:
Увага, турбота, любов.
Сімейний вогонь палає,
Теплом заповнивши дім.
Хай тато маму кохає,
Хай щастя не зраджує їм.
Учень
Сім’я – що значить це, то кожен знає,
Хто зріс в сім’ї і хто сім’ю сам має.
І хоч як не приховуй, не таї:
Залежить наше щастя від сім’ї.
Якщо міцніє хоч одна родина-
Міцною стане й наша Україна.
Як мало людині для щастя потрібно.
Відчути, що поруч є спільник думок,
І дякую долі завжди принагідно,
Що наші серця плетуть сімейний вінок.
Ведуча. Мати й батько -- найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова.
Учень
Мамо, Матусенько, добра і мила,
Сутність земного буття,
Ти немовлям мене ніжно сповила
І понесла в майбуття.
І коли я ще лежала в колисці
І безпорадна була,
Ти ж, моя нене, ні хвильки на місці
Перепочить не могла.
Кроки найперші я разом з тобою
З острахом тихо пройшла,
Мови грайливої і чарівної
Вчилася все і росла.
Учень
Ранком мене проводжала до школи,
Нишком втирала сльозу.
В скрутний момент не лишала ніколи
І відвертала грозу.
Ти свою доньку завжди розумієш,
Ніби я - частка твоя.
Горе зцілиш і в обіймах зігрієш
Мене, найліпша моя.
Люба матусю, нехай же у тебе
Буде щасливим життя!
А над тобою — безхмарнеє небо,
В серці тепла відчуття.
Сценка «Все безкоштовно»
Автор. Василько сидів за столом і щось старанно записував у свій зошит.
Мама. Що це ти так старанно пишеш?
Василько. Це я для Вас, мамцю, рахунок.
Мама. О, це вже мене зацікавило.
Василько. Побачите, коли закінчу.
Автор. Василько писав і думав : «Кожна праця повинна оцінюватись. Чому я повинен робити щось безкоштовно? От напишу рахунок, подам мамі і татові й стану таким чином гроші заробляти. Розбагатію і куплю собі все, що заманеться».
Коли він списав цілий аркуш, то показав мамі. Мама почала вголос читати.
Мама. Рахунок сина Василька мамі:
Автор. Мама засміялась, коли прочитала цей дивний рахунок. А потім узяла ручку і сказала.
Мама. І я тобі напишу свій рахунок.
Василько (здивовано). Ваш, мамцю, рахунок? Ви що, теж для мене щось зробили?
Мама. Та так собі, трішки…
Автор. Сіла мама за стіл і написала: Рахунок мами Ганни синові Василькові:
Автор. Василько уважно прочитав рахунок.
Василько. Але, мамцю, чому Ви скрізь написали 0 грн.?
Мама. Тому, що мама для своєї дитини все робить просто так, з любові. Але я можу тобі заплатити ті 48 гривень, які ти заробив.
Василько. Ні, мамцю, я все зрозумів. Я не хочу жодної гривні, бо Ваш рахунок мав бути в мільйон разів більшим від мого. Дякую Вам за науку.
Учень:
Як мені вас не любити, тату рідний, неню?
Тож ви мене згодували, дбаєте про мене.
Тож ви мене згодували власними руками.
Ой нема то ніде в світі, як в тата і мами.
Учень:
Тато розуму навчає,
мама приголубить.
Ніхто мене так на світі,
як вони не любить.
Доки батько живий,
Доки мама жива,
Поспішаймо сказати
Найдорожчі слова:
Рідна мамо, живи,
Рідний тату, живи,
Найдорожчі у світі –
Це ви, тільки ви.
(Пісня «Мамо й тато»)
Ведуча. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів!
Мої бабуся і дідусь
Зовсім не старенькі.
Вони по хаті ходять,
Неначе молоденькі.
Хоча бува бурчать вони
Інколи на мене
Та у них зате завжди
Ласощі в кишені.
Учень
Бабусю, дай руки твої поцілую (цілує),
За шийку тебе обійму (обіймає),
І щічку погладжу (гладить).
Ти знаєш, бабусю, як дуже тебе я люблю.
І ти мене любиш, хоч я неслухняний
Частенько я шкоду роблю.
Та ти все пробачиш, мене поцілуєш,
Бо я тебе дуже люблю.
(Музичне привітання )
( танок)
Сучасна дитина ( інсценування ):
Івасик верещить несамовито,
А бідній бабці спокою нема.
Вона уже не знає, що й робити,
– Бери цукерку,
– З’їз сама!
– То випий ось!
–Не хоцу пить сметани!
– То сливки з’їж із пиріжками.
– Наблидли сливки й пилізки!
– А що ж ти хочеш? Все тобі дістану!
БАБУСЯ І ВНУК ( сценка )
Бабуся внука колисає,
А внук ніяк не засинає.
Розповіла вже всі казки,
І віршики, і приказки.
Стомилася, та все ж співає,—
А внук ніяк не засинає.
Аж враз в кімнаті тихо стало —
Мабуть, уже заколисала...
Та ні, знов пісенька луна
Якась тонка і голосна.
Піду в кімнату подивлюся —
Щось наче голос не бабусі.
Зайшов — побачив я дива:
Бабуся спить, а внук співа!
Рідна бабуся, дорога моя!
Нехай над вами небо голубіє,
Не знають втоми руки золоті,
Нехай душа ніколи не старіє,
І серце не втрачає доброти.
( танок «Стілягі»)
Учень. Ну й красиві бабусі всі сьогодні в нас!
Учень.
Не відстали й дідусі.
Он які! Он які!
Їх бабусі гнали в дім,
І штанці латали їм,
А сьогодні вже вони
Он які поважні.
Тільки й думають, як нам
Дати зауваження.
Учитель: Послухайте гуморески про дідусів.
Учні:
– Якщо будеш, – каже дід, –
Ти на скрипці грати,
Буду кожен день тобі
На кіно давати!
– Пхе, – сміється Гриць малий, –
Так не вийде, діду, –
На кіно мені дадуть
Четверо сусідів.
Будуть також кожен день на кіно давати
З умовою, якщо я більш не буду грати!
( Музичний номер)
(Пісня «Дідусь і бабуся»)
Кохані матусі і рідні бабулі!
Хай довгі літа накує вам зозуля!
Ми любимо вас, тата,
І вас, дідусі!
Здоров’я і щастя Бажаємо всім!
А ще ми вам бажаємо «100 % щастя» (пісня + танок)
Вчитель. Під пісню «Українська родина»
І ось завершилось наше родинне свято.
Ми від душі повеселились всі.
Тож дай вам бог добра і сил багато,
Щоб сонце піднімалося в росі,
Щоб зігрівало вас тепло і ласка,
А доброта всіх пригортала вас.
Й життя хай буде, ніби добра казка.
Живіть усі щасливо! В добрий час. Ці оплески для вас!