Шануй батька й неньку

                    (Прикрашена рушниками та квітами  класна кімната)                                            

 Учитель: Шановні учні, батьки, сьогодні у нашому класі велике свято - це свято подяки дітей своїм батькам. Незабаром для ваших дітей пролунає останній дзвоник. Батькам, які виховали цих прекрасних дітей, присвячуємо цей захід - будемо уславлювати рідну сім ю, батьківський вогник, який світить нам усе життя! Слово вашим дітям.                                                                                               

Чалаван В:

Добрий день вам,тата й мами,         

Щиро вас стрічаємо           

І на святі на родиннім        

Вас усіх вітаємо.         

Бондаренко В.:

Нехай над вами небо голубіє,         

 Не знають стоми руки золоті,          

 Нехай душа ніколи не старіє        

 І серце не втрачає доброти.       

 Палійчук В.

Нехай для вас не згасне сонце,         

 Нехай не віють в душу холоди,         

 Хай жито на столі і Бог на небі        

 Вас завжди порятують від біди.       

 Учитель:  Шановна, дорога родино!Так, так, саме родино. Я не помиляюся, бо ми всі присутні - це одна велика сім′я. Від усієї душі ми готувалися до цього дня аби ви відпочили, забули про свої щоденні клопоти, отримали приємні хвилини і зрозуміли, хто ви для дітей є.                             

Фоменко Д. У кожного з нас є своя родина. Це найдорожчі нам люди, які нас найбільше люблять, жаліють - це наші батьки. Батько і мати - найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержали життя. Вони вчать нас людських правил, збагачують наш розум, вкладають у наші уста добрі слова.             

 Олиниченко В.

Ми до батьків сказати хочем слово,       

Сповнене ніжності й любові,         

Бо без батьків чого ми в світі варті?       

Без маминої ласки і тепла,           

Без батьківської строгості і жарту,  

Без нашого родинного тепла.      

Чернявський Д.  «Шануймо наших батьків!» - так велить книга книг - Біблія. Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних табличках, які отримав пророк Мойсей від Бога,були написані слова: «Шануй батька твого і матір твою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім був ти на землі».             

(відео від Фоменка та Чернявського)

Шадрунова А.

Шануйте матерів           

 Мені болить,коли матуся,           

 Що має дочок і синів,          

 Живе одна,мов та бабуся,         

 На схилі посивілих днів.      

 Працює вдень,не спить ночами,  

 І часто зрошує сльозами              Тверду подушку на зорі.                                                                                                                                   Скотину порає в дворі,                                                                                                                                  

А вдень копає на городі.              

Уста шепочуть : «Світе мій!           

Як важко жить мені одній,           

 Одна - однісінька, та й годі!»            

 Цим віршем нагадать хотіла:            

 Шануйте, друзі, матерів!          

Вчитель.  Сьогодні для вас,батьки,дівчата підготували пісню.        

                   (Пісня «Мамо серденько»)       

Корецький В.

 Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..

 

Тишковець А.

Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров”я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі.

(відео «Притча про дитину та Бога»)

 Дюкарєв Є.

 Мамо моя рідна і єдина,
Ластівко добра і теплоти,
Я для тебе був і є дитина,
І для мене найдорожча ти.
Доки в грудях буде серце битись,
Втратити тебе я так боюсь.
Я на тебе хочу надивитись,

За здоров’я Богу помолюсь.

 Учитель: Шанування батьків – один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. І як же не відплатити їм шаною, любов ю, ласкою і допомогою? А власне, тільки цього і хочуть від вас, дітей, ваші батьки. А якщо уваги, піклування не відчувають,їм здається,що вони є тягарем.             

Баженов Р.

Допоки нас чекають наші мами        

І доки виглядають нас батьки,          Провідуймо, та не лише містами,                                                                                                                 

Хоч дорогі їм і скупі рядки,         

Коли неждано вдарять в дзвони далі,       

Тоді на все,на все знайдеться час.        

Але не сльози, не вікон печалі-         

Уже ніщо не виправдає нас.          

Заниє жаль у щедрім слові «мамо»       

І чайкою здригнеться синя вись.          Провідуймо і завжди пам’ятаймо,                                                                                                               

Що можем запізнитися колись.       

Учитель: Думаю, усім нам сьогодні пригадується мамина добра казка, що до  кожного в дитинстві заглядала в шибку «сивими очима», чи колискова, яку співала нам ненька. То може, хтось забажає звернутись до матусі у відповідь.

Бужор М.

 Мамо, немає милішого слова         

Ти ж бо життя і творіння основа.          Пензель, перо надихались тобою.                                                                                                                 

 Вічна ти в пісні - з болем, любов ю.     

 

 

 

Судак Д.

Земля дочекалась і сонця,і світу,        

Душа, мов калина,росте і цвіте від тепла       

Нічого не треба,нічого не хочу від світу,      

Аби тільки мама на білому світі була. 

    

Учитель: Живе у народі хвилююча бувальщина про материнську любов. У маленькій лікарні на околиці великого міста лежали дві матері - Чорнокоса і Білокоса. Вони народили синів у один і той же день. Обидві матері були щасливі. Вони мріяли про майбутнє своїх синів.

- Я хочу, щоб мій син став видатною людиною,- казала Білокоса мати    

- А я хочу,щоб мій син став доброю людиною,- сказала Чорнокоса.       Минуло 30 років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки - Чорнокоса і                                  Білокоса. Їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце. Жінки                                  впізнали одна одну, розговорилися.                                                                                                    

 - Ким же став твій син?- спитала нарешті Чорнокоса мати.    

  - Видатним музикантом,- з гордістю відповіла Білокоса.

  - А твій ким став?           

  - Хліборобом. Механізатором. Син  мій оре землю й сіє хліб, збирає врожай.    Живемо в селі, у сина 2 дітей.                                                                                                      

 - А проте, щастя тебе обминуло,- сказала Білокоса.

- Твій син став простою, нікому не відомою людиною.     

І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав з села син. В очах неньки  світилася радість.                                                                                                                                

  - Видужуйте, мамо,- сказав син і на прощання поцілував її.  А до Білокосої матері ніхто не прийшов.                                                                                       

 - У сина концерт, він прийшов би…- мовила Білокоса. На другий день  до Чорнокосої матері знов приїхав син. Привіз мед, паляницю, яблука. До Білокосої ніхто не приїхав. Так повторилося і втретє, і вчетверте. Минув місяць, до Білокосої матері так ніхто і не приїхав. Лікар сказав Чорнокосій матері: «Тепер ви зовсім здорові». А Білокосій тихо мовив «Вам ще треба полежати». За Чорнокосою матір’ю приїхав син. Він привіз букет червоних троянд. Прощаючись з Чорнокосою  Білокоса запитала: «Скажи,як ти               виховала  такого сина? Ти щаслива, а я…»- вона заплакала.

 - Ми розлучаємося, і ніколи не побачимося,- сказала Чорнокоса,-  тому я скажу тобі всю правду. Син, якого я народила, помер, коли йому ще не було року…А це не кровний мій син але рідний! Я усиновила його трирічним хлопчиком. Якби ти знала ,як я страждала за ці дні за тебе. Вийдеш з лікарні, піди до нього і скажи:його бездушність  повернеться проти нього.                  

    

Учитель: Багато ми уже сказали про найближчу, найріднішу нам людину - маму. А тато? Хіба він не найближчий і не найдорожчий?             

Чернявський Д.
Мій тато добрий і ласкавий,
Всміхнеться - сонце гріє,
Він різні гарні ігри-забави
Придумати уміє.
Я кожного шаную тата,
Хоч як їх скрізь багато,
Та лиш таким хотів би стати
Розумним, добрим і завзятим,
Як мій, мій рідний тато.

Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тата часом суворі,      вимогливі,але в своїй душі вони добрі, ласкаві і ніжні, як мама. Це їх чоловіча вдача не дозволяє їм показати себе.                           

 

Алєксєєнко Е.

Добре в кого тато є, дужий, працьовитий,
І пораду він дає, як то в світі жити
І за руку проведе, там де слизько йдеться,
З ним дитина не впаде, і не підслизнеться
Він працює цілий день, а з роботи прийде,
Наче сонце золоте зразу в хаті зійде
Втіха, радість настає, гріє всіх, голубить,
Добре в кого тато є, той що діток любить.
А без тата що робить? Суму повна хата!
Боже, милий, подаруй, усім діткам тата,
А моєму подаруй здоров’я багато
Щоб зі мною завжди був мій рідненький тато!!

 

(Відео про тата)

Учитель: Татова любов до дітей стримана. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб про це не знала. Саме такою і є батьківська любов. Про це народні прислів’я: «Батькова лайка-дужча за материнську байку», «Батько не мати - не буде голубити і цілувати», «З батьком суд коротенький».

Сербінова М.

Тату, рідний, мусиш знати – 
Ти найкращий в світі тато! 
Добрий, сильний та стрункий: 
Хіба є де ще такий? 
Будь упевненим, мій тату, 
Що тебе я буду варта.  

 

Мардар М.

Батько - це захисник, годувальник. Батькове слово - це закон. Як скаже батько, так і буде, бо він - голова родини, зразок для своїх дітей.

Уклін тобі, наш рідний тату,         

За те, що ласка в тебе є,         

Нехай же рідну нашу хату         

Біда і горе обмине.          

За те, що можем мирно жити,         

За те, що вмієш нас любити.         

То ж будь щасливим ти без меж.      

  

Султан В.: Які ми щасливі, що у нас є все – наші любі, дорогі батьки – тато й мама. А якщо в сім ї немає одного з них – ми тоді, як птах без крила, як пісня без слів, як соловей без пісні, як квіти без сонця.             

 

Танець

 

Вчитель.  Але крім наших  батьків, у нас також є брати, сестри, дідусі й бабусі.

 

Гаврилов Д.

Я з бабусею своєю
Дружу давно-давно.
І ми, - скажу вам, - з нею 
В усьому заодно.
Така моя бабуся – 
Найкраща у житті.
А руки ж у бабусі –
Ну просто золоті!
Вони що хочеш вміють,
Скрізь роблять чудеса:
То місять щось, то миють,
Подивишся – краса!
Так товсто мажуть пінку.
Так щедро сиплять мак.
Працюють без спочинку,
А пестять ніжно так.
І в хаті, і на дворі
Пороблять все як слід.
То чистять щось в коморі,
То варять нам обід.

 

 

 

Лукін К.

Встала раненько бабуся моя. 
Солодко спить ще велика сім'я. 
Хутко смачненьких млинців напекла, 
Теплого всім молочка принесла. 

«Любі внучата, швиденько вставайте, 
Личко умийте і снідать сідайте». 
Біля бабусі я сяду близенько: 
«Дякую, бабцю моя солоденька!» 

Завжди працює бабуся моя, 
Любить бабусю вся наша сім'я.
 

Медяник Д.

Дякую долі за світло і щастя родинне,

 Знають усі ті, хто сестрами нас назива,

 По́друга вірна, порадниця вірна, єдина,

 Я б підібрала слова, але нам не потрібні слова.

 Де б не бу́ла ти далеко-далеко,

За́вжди упевнена я, –

Зігріва мене, наче сонце маленьке,

 Рідна сестричка моя.

 

(Звучить  «Аве Марія»)

Кройтер К.

 

Милостивий Боже!

Дякуємо тобі за наших батьків та за все те добре, що ти дав нам через них.  Благослови їх, Господи , добром ,  здоров’ям,  віком довгим.

 

 Попова О.

Щоб рід існував багато літ.

Щоб продовжувалось життя  на землі його потрібно берегти.

Найкращими берегинями є мати, оселя , домівка.

А ми на згадку про наше родинне свято даруємо вам обереги, щоб оберігали наші домівки від всякої біди.

 

Учитель: Шановні батьки, ось і прийшла пора завершувати наше свято подяки        вам - нашим дорогим, любим, чуйним, ніжним, відданим, найкращим                                   батькам у світі.                                                                                                                 

Пісня «Щастя і добра»

(Слово батькам.)

Учитель: Ми щасливі,що сьогоднішнє свято відбулося,і ми змогли висловити                 все,що почуваємо до вас: свою повагу, шану, гордість,любов.