Сценарій свята "Букварикове свято"

Зала прибрана по-святковому (букви , казкові герої ).

Звучать пісні про школу, про вчителів, про книги.

На екрані-презентація до теми свята.

 

Під урочисту музику заходять діти.

 

Слово вчителя.

Минуло 8 місяців з того дня, як діти вперше прийшли до школи. Більшість із них не знали всіх букв і не вміли читати, проте зараз усі наші діти читають. Своїм умінням школярі завдячують Буквареві. Це книга, з якої починали всі. Це перша сходинка у великий світ знань. Сьогодні ми хочемо подякувати Буквареві, попрощатися з ним і показати, якими ж ми стали розумничками.

 

Принцеса

Не хочу я вчитися Вашої грамоти.

Мені це все набридло. Та й зрештою, навіщо вчити ці букви? Що це воно таке? І з чим його їдять?

 

Вчитель

Ваша світлосте, не говоріть так. Подивіться, який навколо цікавий світ, скільки розумних, чудових книг, з яких можна дізнатися багато чого. Але за умови – їх треба перечитати.

 

Принцеса

Ну знову Ви за своє! Мій батько – король платить Вам не за те, щоб Ви мене мучили.

 

Звучать фанфари.

 

Виходять два хлопчики

1-ий.    Увага! Увага! Увага!

2-ий.    В першім класі урочистий

             День прощання з букварем.

1-ий     День вітання і прощання –

             Свято перших букварів.

             Перша сходинка зростання

             Для найменших школярів!

2-ий      Ми запрошуємо всіх –

             І дорослих, і малих!

 

Принцеса

Вчителю, Ви чули? Що це таке: свято букваря? І хто такий Буквар, щоб йому влаштовувати свято?

 

 

 

Вчитель

Усі букви – від А до Я – є на сторінках букваря. Це перша книжка, яка веде наймолодших учнів у Країну Знань.

 

Принцеса

Я теж хочу потрапити на це свято.

 

Вчитель

Але ж Ви не знаєте жодної букви!

 

Принцеса

А хто про це знатиме? Ну, звичайно якщо Ви нікому не розкажете.

 

Вчитель

Ну що ж, ходімо. Запрошували ж усіх.

 

 

Що це нині є за свято

Що людей тут так багато?

 

Ти не знаєш? Мусиш знати:

Ми прийшли тут святкувати –

Тато, мама, ти і я –

Гарне свято букваря.

 

Тепер ми учні – перший клас!

Нове життя тепер у нас.

Прийшов урок на зміну грі,

Тепер ми учні, школярі!

 

І від дзвінка і до дзвінка

Робота наша нелегка:

Рахуй, пиши, а ще читай,

Учителю відповідай.

 

Нам уроків задають

З кожним днем все більше –

Перший клас як інститут,

Тож міркуй скоріше!

 

Задають учителі

Нам такі задачі,

Що над ними інколи

Тато й мама плачуть.

 

Та все це не лякає нас,

Бо ми старанний перший клас!

У школі нас всього навчать,

І роки весело промчать!

 

Пісня « Ми – першокласники»

 

Я приніс вам гарну і радісну вість –

До нас поспішає надзвичайний гість.

На Першому дзвонику дали його нам в дар.

Здогадались, хто це? Вірно. Це – Буквар.

 

Заходить Буквар.

 

Незвичайний я Буквар,

Бо приніс чудовий дар –

Найгарніші трави й квіти,

Що зібрав з усього світу.

Всі рослини на землі –

І великі і малі

Нам дають красу і силу,

свою вроду, серцю милу.

Погортайте сторінки

І побачите квітки.

 

«А» Анемона біла

        Рясно землю вкрила,

        Бо прийшла весна –

        Радісна, ясна.

 

«Б»  Бузок також радіє.

        Лиш вітерець повіє –

        І квіти запашні

        Вклоняються весні.

 

«В» Вербові котики малі

        Всміхнулись сонцю і весні.

        Пухнасті, жовті, як курчата –

        Прийшли вони до нас на свято.

 

«Г»  Гіацинт весь заквітчався,

         З голови до ніг убрався.

         Народився він весною

         І пишається красою.

 

«Ґ»  Ґеранія на сонечку

        Пригрілась на віконечку,

        І тішиться червоними

        Букетиками-гронами.

 

«Д»  Деревію, деревій!

         Ти – найкращий лікар мій.

         Чай із квітів дуже добрий,

         Проганяє всі хвороби.

 

«Е»   Едельвейса цвіт красивий

         Гладить сонце золоте,

         Тільки сильний і сміливий

         Серед скель його знайде.

 

«Є»   Є квітів багато

          В ліску й біля хати,

          В кімнаті й на волі,

          Близ річки та в полі.

 

«Ж»  Я – жоржина пишнолиста,

          І краса моя вогниста,

          Квіточок в саду багато

          У бабусі біля хати.

 

«З»   Вам здоров'я подарую,

         Бо від ста хвороб лікую.

         Розцвітає звіробій

         На галяві лісовій.

 

«Пісня про голосні»

 

«І»  Я – ірис, помітить кожен,

       Що на півника я схожий.

       Сонечко люблю й водичку,

       Оселився біля річки.

 

«Ї»  Їхало літо через місток,

       Квітів у літечка – повний візок.

       Перевернувся віз на містку –

       Ой, як же хороше стало в ліску!

 

«К»  Я – конвалія чарівна

         Дуже мила і тендітна.

         У тіньочку – холодочку,

        У ліску або садочку

        Мої білі намистинки

        Світяться, немов перлинки.

 

«Л»  Я – лілея біла й мила,

         Я – красива й запашна.

         Подивіться, я біленька,

         Бо вмиваюся чистенько.

         Серцевина, наче жар,

         Золотого сонця дар.

 

«М»  Мак розкрив капелюха

          І бджолину пісню слуха.

          Пелюстки свої червоні

          Я розкрив, немов долоні.

          Буду в золотому житі

          Я все літо пломеніти.

 

«Н»   Я, вогнистий нагідок,

          Прикрашаю весь садок.

          Я веселий, чепурний,

          Подивіться-ось який!

 

«О»   Я – тропічна лілея

          На імення орхідея

          Незвичайна і яскрава,

          Як маленька гарна пава.

 

«П»   Ні, це я, мов пава пишна,

          У садок гуляти вийшла.

          Я – півонія садова.

          Запах мій п'янкий, чудовий.

 

«Р»    Хоч ромашка невеличка,

          Золоті у мене вічка.

          У садочку, полі, гаї

          Я людей розвеселяю.

 

«С»    Всі якісь ви не такі:

           Всі ви – квіти-малюки.

           Соняшник впізнає кожен,

           Бо на сонечко я схожий.

 

«Т»   Я – тюльпан, заморський франт,

         В Україні емігрант,

         Із Голландії я родом,

         Всі шанують мою вроду.

 

«Ф»   Я тендітна і манірна,

          В мене квіти триколірні,

          Дуже ніжні і маленькі

          На стебелечку тоненькім.

          Я-фіалка лікарська,

          Всім вам дуже корисна.

 

«Х»   Я – хвощ польовий

          Для всіх помічний

          Квітів зовсім я не маю ,

          А живу у полі й гаї.

          Упізнає мене кожний –

          На сосонку дуже схожий.

 

 

«Ц»   На тонкій стеблині

          Квіти – очі сині,

          На початку буква «Це»

          Я – цикорій, квітка це.

 

«Ч»   Наче шапочка рожева на горбочку

          Позбирав докупи я своїх синочків.

          Як сім'ї такій великій не радіти?

          А чебрець я звуся, любі діти!

 

«Ш»   На галяві лісовій

           Я знайшла притулок свій,

           У пригоді завжди буду:

           Нежить прожену й застуду.

           Шавлія – я чудо-квітка,

           А знайдете мене влітку.

 

Пісня «Пишуть пальчики»

 

«Щ»   Хоч на щуку дуже схожий,

           Рибку упіймать не можу,

           Бо живу я у тіньочку,

           У кімнатному куточку.

           Щучий хвіст – моє ім’я.

           Ось така рослина я.

 

 

«Ю»   Подивіться – юрінея.

           Скромна квіточка у неї,

           Та на букву «Ю» вона

           Серед всіх рослин одна

           Справді, дивна, незвичайна.

           Квітка дуже-дуже файна.

 

«Я»   Яблуневий цвіт навесні

          Всім дарує квіти рясні.

          Яблунько, цвіти, розцвітай,

          Прикрашай наш рідний край.

          А за літо – дозрівай,

          Щоб зібрати урожай!

 

Гра « Так чи ні»

 

Буквар

На гарнім уроці ми побували,

Квіти нам Алфавіт розказали.

Бачу, букви ви вивчали, і читали, і писали.

Та мені доповіли, що кумедні випадки у вас були.

 

Уч. Дорослі, коли прощаються, і сумне й веселе згадують. Нам сумного не треба. Бачите, яка в нас публіка – ще розплачеться. Мало того,  що сльозами школу заллє, то ще й свято зіпсує.

 

Уч. Правильно! Давайте проведемо веселий урок. Згода?

 - Згода ( Всі хором)

 

                                      Смішинки

 

• Андрійку! Було в нас 4 апельсина. Три ми Іринці дамо. Скільки залишиться?
• Ми їй краще одного дами, бо в неї діатез буде.

 

 

• Алінко! Дай мені, будь ласка, твою ручку!
• А чому ти не хочеш писати своєю?
• Та вона робить багато помилок!

 

 

• Я в школу більше не піду!
• Чому?
• Бо там треба писати й читати, а я не вмію, а розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.
• Мамо, а наша вчителька зовсім не знає тварин.
• Звідки ти це взяв?
• Я намалював коня, а вчителька питає, що це таке.

 

 

     -Помий, Вадимчику, руки. Як ти підеш у школу з такими брудними руками?

    - Та це не обов’язково!

    - Як то не обов’язково?

    - Бо я у школі ніколи руки не піднімаю.

 

 

• Як треба зберігати підручник, щоб він був новим і чистим?
• Краще його зовсім не носити до школи!

 

 

                                Батьки-чомучки.

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісіньки не знають –

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «чому» й «чому».

 

• Ти чому образив Віку?
• А чому отримав двійку?
• А чому прийшов так пізно?
• Та чому в шкарпетках різних?

 

 

• Ти чому такий непослух?
• А чому не стелиш постіль?
• Ти чому це вірш не учиш?
• А чому портфель без ручки?
• І чому такий синець?

 

 

• Ох! Настане мій кінець!
• Не поясниш їм ніколи,
• Хоч би й дуже захотів…
• Треба їх віддать до школи –
• Хай питають вчителів!

 

 

 

Веселі історії траплялись справді нам,

І як прожить без сміху школярам?

Нехай і вас весела вдача не покидає.

Бо сміх здоров’ю дуже помагає.

 

Гості наші, ви всі сідайте

І ще трішки споглядайте.

Бо навчились ми читати і писати

Ще ми вміємо співати

І гарненько танцювати.

 

Танець «Лявада»

 

 

Буквар

Я вас навчив читати і писати,

Любі дівчатка мої і хлоп’ятка.

Хай підростає ваш перший клас,

А я залишаю вас.

 

 

Рідний наш Букварику,

Ми тебе любили,

Ми з тобою весело

Й радісно дружили.

Та прийшла пора прощатись,

Час з тобою розлучатись.

 

Букварику, найперший друже!

Ми не забудемо тебе,

Не зможем ставитись байдуже

До тебе, любий, відтепер.

Віднині будеш серед книг

На місці першому стояти.

Ти – найдорожчий від усіх,

Бо нас усіх навчив читати.

 

Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу, за першу букву.

За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам'ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

 

 

 

Діти хором прощаються:

       Прощавай, букварику!

       В школі перший друже!

       Ми тобі, Букварику, дякуємо дуже!

 

Пісня « Прощавай, Букварику»

 

Ігри з батьками: « Тато готує дитину до школи», «Збери портфель».

 

Вручення медалей та подарунків.

 

Конкурс «1-А клас має талант».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               ТЗОШ № 20

 

 

 

 

 

 

            Сценарій виховного заходу

 

«Свято  Букваря»

 

 

 

 

 

 

 

                                                       Підготувала і провела

                                                        у 1-А класі

                                                              Стрільчук З.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              2012 р.