Сценарій свята до Дня рідної мови «Мова - це глибина тисячоліть...»

Сценарій свята рідної мови «Мова — це глибина тисячоліть...»

 

Вступне слово вчителя

 

Перегляд відеозапису «Міжнародний день рідної мови»

 

1-й ведучий. Доброго дня вам, шановні друзі! Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цій залі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.

 

2-й ведучий. Дорогі друзі! Сьогодні наш захід незвичайний – це слово про слово, а конкретніше, про слово української мови, що становить неоціненний скарб нашої молодої держави України.

1-й ведучий. Ми -  українці. Живемо у вільній незалежній державі, розмовляємо рідною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

 

Читець 1.

Мова наша, мова —

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

 

Мова наша, мова —

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

 

Я без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

 

Як вогонь у серці

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

2-й ведучий. 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Це відносно молоде свято – до календарів усього світу воно увійшло тільки у 1999 році.

 

1-й ведучий. І в Україні це свято також лише почало писати свою історію, хоча сама трагічна дорога української мови на українських землях нараховує кілька століть.  

 

Учень. Вашій увазі пропонується життєпис української мови (скорботний її календар мовою документів):

1720 р. — указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.
1769 р.— видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.
1775 р.— зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р.— закрито українські недільні школи.
1863 р.— указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р.— указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.
1884 р.— закрито всі українські театри.
1908 р. — вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.
1914 р.— російський цар Микола II ліквідує українську пресу.
1938 р.— сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення росїйської  мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р.— видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи — російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.
1989 р.— видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.
1991 р.— прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

 

Читець 2.

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора безславна.

Цвіти і сяй, моя, державна... ( О.Олесь)

 

1–й ведучий. Де ж і коли народилася традиція Міжнародного дня рідної мови? Історія свята, на жаль, теж має дуже трагічне начало.

 

2–й ведучий. 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту протиурядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полегших за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2002 року, цей день відзначають у нашій країні.

 

Дівчата-українки на сцені по черзі:

1-га.

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

 

 

 

2-га.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

3-я.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог – Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби!

4-а.

Мово моя! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювала ти втомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік.

5-а.

Ти, як спасительниця, давала безсмертя тим, що пили Тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово. Бо "Споконвіку було Слово. І Слово було у Бога. І Слово було Бог".

 

1–й ведучий. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.

 

2–й ведучий.  Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора – Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського.

 

1–й ведучий. Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Тарасу Шевченку та Івану Франку, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві – Левицькому, Сковороді та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

 

2–й ведучий. Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує  в собі  народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

 

  Читець 3.  Рідна мова

Рідна мова моя, поетична, пісенна,

Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.

Як народу душа: щира, добра, натхненна,

Ти найкраща у світі, бо рідна, моя!

 

Українські пісні ніжно мама співала,

Коли ще в сповитку були діти малі.

Українською мовою благословляла,

Як розходились ми на дороги земні.

 

Скільки в мові тепла і палкого кохання!

Туги, й щастя дзвінкого, і світла душі,

Та іскристої радості і шанування,

Що хоч просто говориш – виходять вірші!

 

То струмочки дзвенять, то сміється й співає,

То іскринками гумору враз спалахне.

І скільки слів в тобі є, лиш Господь один знає.

Мово рідна моя, ти як сонце ясне!

                

1–й ведучий. Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу.

 

2–й ведучий. Українська мова – це унікальне явище. Є безліч фактів, які підтверджують її унікальність та відрізняють від інших мов.

 

Перегляд відеозапису «Цікаві факти про українську мову»

 

Вчитель. Надіюсь, ви уважно дивились відео. Тому зараз ми це перевіримо за допомогою тесту.

 

На слайдах подано завдання:

1. За кількістю носіїв українська мова посідає … місце у світі

А) 15-те     Б) 26-те    В) 34-те;

2. Українська мова є … за поширеністю серед мов слов’янського походження

А) першою    Б) другою   В) третьою

3. За межами Європи укр. мова має напівофіційний статус у …

А) США   Б) Австралії   В) Турції;

4.  … тисяч слів має сучасна українська мова

А) 96   Б) 156  В) 256;

5. Найбільше спільної лексики з українською мовою має … мова

А) білоруська   Б) польська  В) російська;

6. Перша згадка українських слів датована … роком

  А) 448     Б) 567     В) 1119;

7. В цьому ж році візантійський історик Пріск Панійський записав українські слова «…» і «страва»

А) марево    Б) мед   В) молоко;

8.  До середини ХІХ ст українську мову найчастіше називали …

А) «русинська мова»   Б) «російська мова»   В) «руська мова»;

9. У 1574 році Іван Федоров видає перший вітчизняний і перший друкований у східних слов’ян підручник …

   А) «Азбука»          Б) «Буки і веди»        В) «Апостол»;

10.  Українська народна пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» є…

А) найстарішою;

Б) найбільшою за обсягом;

В) єдино народною піснею, автор якої відомий;

11.  147 мовами народів світу перекладена поезія Т.Шевченка …

А) «Думи мої…»  Б) «Тополя»    В) «Заповіт»;

12. На мовному конкурсі у Парижі в 1934 році укр. мову визнано …  найбільш красивою мовою

А) першою    Б) другою   В) третьою.

 

Вчитель. «Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається» - сказав Олесь Гончар. А скільки таких мудрих висловів про мову ще є навколо.

 

Можливо, хтось із вас знає якийсь красивий вислів про нашу мову?

(ведучі виходять після відповідей учнів із залу)

1–й ведучий. «Рідне слово – найдорожчий скарб людини.» Цю думку неодноразово підкреслювали відомі культурні діячі. Але найглибше її розкрив Панас Мирний: «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка живого духу, багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування».

 

2–й ведучий. Нашу українську мову Володимир Самійленко назвав «діамантом дорогим», Дмитро Білоус - «дивом калиновим», а Володимир Сосюра - «мовою солов’їною». Вона - «життя духовного основа», підкреслював Максим Рильський. А наш сучасник Павло Мовчан додає, що «людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна…».

Вчитель. На вас чекає ще одне маленьке завдання: на слайді ви бачите, на пеший погляд, просто набір слів, одне з яких – «мова». З цих слів вам потрібно скласти вислів про нашу рідну солов’їну мову.

рівень володіння нею,

поширеність у різних сферах життя —

Стан

усе це показник

державної мови,

цивілізованості суспільства.

Відповідь: Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства.

Вчитель. Ви всі великі молодці, уважні, хороші учні, а головне  Ви – українці.

Пісня у виконанні учениці Хомич Вікторії

 

Читець 4.                Заповітне слово

Хай це чуття не полиша ані дочку, ні сина:

Без слова рідного душа самотня, як пустиня.       

І, наче камінь той, німа,— на всі віки заклята.

Без слова рідного нема ані пісень, ні свята.

В нім перший цвіт і перший слід

Від хати до криниці, весь історичний небосвіт,

Дзвін колоса і криці.

Воно веде і окриля — гряди, прийдеш­ня днино!

Без слова рідного земля — як без батьків дитина.

Молитву за мову читають три учениці зі свічками в руках

 

Читець 5. Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

 

Тою мовою співала

Нам, маленьким, наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

 

Читець 6. Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

Бо між мовами ця мова -

Мов троянда поміж цвітом.

 

Хоч би й хто напастував нас,

Хоч би й хто посмів грозити, -

Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

 

Читець 7. Поможи, Небес Владико,

Хай буде по Твоїй волі,

Щоб та мова гомоніла

Вільно: в хаті, церкві, в школі.

 

Дай діждати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу

Наша українська мова!

 

1–й ведучий. Рука історії повернула на користь тих, хто прагне, хоче бути з народом, хто вникає в суть рідного слова, для кого рідна мова - пісня, продовжена у дітях і внуках.

2–й ведучий. 21 лютого - це один із тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу, посіяти у своєму серці хоча б одну зернину любові до рідної мови.

1–й ведучий. Усі ми повинні пам’ятати і дбати про те багатство, яке є у кожного із нас, його ми не завжди пам’ятаємо, не завжди цінуємо, але без нього не можемо жити. І багатство це – наша рідна мова.

2–й ведучий. То ж давайте покажемо, що ми – цивілізоване суспільство, ми – душа України. Говорімо українською!

 

Читець 8.

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно в ненастанно
Політь бур'ян. Чистіша від сльози
Вона хан буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає —
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

 

1–й ведучий.  Ми щиро віримо, що всією школою, разом, будемо шанувати українську мову, розвивати її та дбати про неї.

 

2–й ведучий. Дякуємо вам за увагу!