Урок з української мови "Вивчення складних речень"

Тема: Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним, означальним і обставинним

Мета: навчити учнів розпізнавати складнопідрядні речення з підрядним  з’ясувальним, означальним і обставинним; складати схеми таких речень, будувати їх і активно використовувати у власному мовленні; удосконалювати пунктуаційну грамотність; розвивати увагу, пам’ять, мислення, навички роботи з підручником; виховувати пошану до хліба, цікавість до прислів’їв.

Обладнання: підручник, таблиця «Складне речення», таблиця «Складнопідрядне речення», хліб, сніп.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Епіграф     

                           А я стою, похилившись, думу гадаю,     

Як тяжко той насущний люди заробляють 

Т. Шевченко 

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

1. Вступне слово вчителя.

Доброго дня, діти. Прошу зібрати всю свою енергію, думки, щоб провести цікавий урок і опрацювати навчальний матеріал. Готові? Добре. Запишіть у зошитах: Чотирнадцяте грудня. Класна робота

2. Розподільний диктант.

Запишіть слова, розподіляючи їх у три стовпчики за частинами мови ( 1- іменники, 2- дієслова, 3- прикметники)

Натхнення, кланявся, осінньої, кохана, перлина, людська, читав, розумний, злющий, садівник, денна, спіши, великі, горбочок, крайній.

Підкресліть в кожному слові четверту літеру і прочитайте вислів.                                  

   Іменник                                       Дієслово                           Прикметник

Натхнення                                     Кланявся                              Осінньої

Перлина                                         Читав                                   Кохана                                                                                   

Садівник                                        Спіши                                  Людська

Горбочок                                                                                    Розумний

                                                                                                    Злющий                                                                         

                                                                                                    Денна

                                                                                                    Великі

                                                                                                    Крайні

Відповідь: Хліб наш насущний

Звідки взято ці рядки? (З молитви)

III. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слово вчителя.

За всіх часів і в усіх народів найбільшою святинею вважався хліб. Про нього писали поети і мислителі, він прославлявся у піснях і думах. Коли його не ставало – приходило лихо. Недарма людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: ‘’Хліб наш насущний дай нам сьогодні...’’  Ота святість, пошана до хліба передавалася з покоління  в покоління дітям й онукам.

Спробуймо з’ясувати лексичне значення слова хліб

2. Словникова робота.

• Зерно, яке перемелюють на борошно.
• Випечений виріб із борошна, продукт харчування.
• Рослини в полі (ярові, озимі).
• Хлібне поле.
• Заробіток, засіб існування (відібрати останній хліб, жити на чужих хлібах).                                          

    IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Тож давайте і ми, віддаючи шану хлібові, спробуємо сьогодні виростити символічний колосок хліба. У народі кажуть: «Посієш вчасно – збереш рясно». Тож посіємо зернятко. А щоб воно проросло, відправимося в захоплюючу подорож.

   Займіть зручне положення, заплющіть очі. Розслабте обличчя, руки, шию, тіло. Уявіть, як м'язи тіла стають м'якими, розслабленими. Посміхніться й уявіть, які ви гарні, коли посміхаєтеся. Уявіть, що все ваше тіло посміхається.

           Уявіть  ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви почуваєте себе спокійно, де ви щасливі.  Уявіть себе в місці спокою, ви  відпочиваєте, звільняєтеся від зайвих думок. Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирими із собою.

          А тепер уявіть, що ви стоїте посеред поля, засіяного пшеницею. Помилуйтеся його красою. Подивіться, які фарби вас оточують. Нахиліться й розгляньте налите земною силою колосся.  Яке воно? Відчуйте запах цього поля. Вдихніть аромат ниви. Прислухайтеся до звуків, які вас оточують: шелесту пшениці, співу птахів. Відчуйте легкий вітерець на своєму обличчі.   Насолоджуйтеся спокоєм. Пройдіться по цьому полю. Відчуйте, як колосся, м'яке й тепле, торкається ваших рук, ніг, тіла, як воно ніжно вас гладить, злегка лоскоче. Подивіться, як чарівним способом на ниві з'являється напис: "Складнопідрядне речення". Це таке речення, частини якого нерівноправні за змістом і з'єднані сполучниками підрядності або сполучними словами. В залежності від того, від чого залежить підрядна частина, які засоби звязку між частинами та смислові відношення, речення поділяються на складнопідрядні з'ясувальні, означальні та обставинні. Від напису «Складнопідрядне речення» відходять три  стрілочки: біля першої – складнопідрядне речення з підрядним з`ясувальним. Тут одний пучок колосся розмістився в квадратних дужках (то головне речення), а інший – у круглих (підрядне); і від квадратних до круглих стоїть запитання відмінків.  Біля другої стрілочки – складнопідрядне речення з підрядним означальним, де також можна побачити колосся у квадратних і круглих дужках, але запитання інше: який?, яка?, чий?, котрий? А біля третьої стрілочки – складнопідрядне   речення з підрядним обставинним. Тут запитання від квадратних до круглих дужок звучить так: як?, де?, коли?, куди?, звідки?, з якою мето? Підрядна частина пояснює слово з головного речення або його частину. Подякуйте полю пшениці за те, що воно допомогло нам так легко зрозуміти, що таке складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним, означальним і обставинним. Пройдіть ще по ньому. Погладьте колосся, потримайте його у своїх руках. Насолодіться красою й спокоєм хлібної ниви. Відчуйте ступні ніг, додайте сил рукам і ногам. Відчуйте спину, плечі. Посміхніться й зробіть глибокий вдих. Повільно кожний у своєму ритмі повертайтеся до класу. Розплющіть очі, потягніться.  Поверніть голову вліво, вправо. Посміхніться сусідам, що сидять ліворуч і праворуч. І давайте обговоримо, що кому вдалося побачити.

2. Бесіда.

•  Чи вдалося  вам побачити місце спокою? Яке воно: реальне чи фантастичне?
•  Чи побачили  ви поле? Яким воно  було? Опишіть його.
•  Які звуки вас оточували? Які кольори? Опишіть їх.
•  Чи побачили  ви колоски пшениці? Якими вони були? Опишіть їх.
•  Що ви побачили на полі?
• Що було біля першої стрілочки?
• Біля другої?
• А біля третьої?
•  Що таке складнопідрядне речення?
•  З яких підрядних речень складається?
• Якими дужками позначається головне речення? Підрядне?
•  Що пояснює підрядне речення?
• Чи можна вважати рівноправними частини складнопідрядного речення? Чому?

3.Творча робота «Малюємо уявлене».

Намалюйте свій образон.

А тепер подивіться, яким поле побачила я.

Давайте, запишемо основні поняття, з якими ми познайомилися на сьогоднішньому уроці.

V. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Слово вчителя

Сьогодні на уроці, опираючись на ваші знання, будемо працювати над темою      «Складнопідрядні речення з підрядними означальними і з’ясувальними та обставинними».

Будемо вчитися розпізнавати такі речення і використовувати їх у власному мовленні.

VII. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота біля дошки. 

Записати речення, вказати їх вид, побудувати схеми.

1. І не збагну ніколи, як вмістилося моє життя в маленькім слові “хліб“

          [      ]  , як (    ) – підрядне з’ясувальне.  Чого?

2. Втіша господаря колос, який він виростив із зернини.

                    [      ]   , (який) – підрядне означальне.  Який?

3. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі. – складнопідр. умови

      (    )   , то  [      ]. За якої умови? 

2. Слово вчителя.

Ви добре попрацювали, наше поле зазеленіло. «За посівами догляд ходить, сам по собі хліб не родить».

Колос росте, соку наливається. У народі казали.. «Поле полоти – руки колоти, а не колоти - то й хліба не молоти».

3.Проблемне запитання.

Зверніть увагу на епіграф нашого уроку, вкажіть, яке це речення за будовою?

Запишіть речення собі в зошити.

А я стою, похилившись, думу гадаю,

Як тяжко той насущний люди заробляють.

4.Слово вчителя.

Аналізуючи  речення ви довели, що воно складнопідрядне. Визначте підрядну частину речення, яке питання ставимо від головної частини до підрядної? (Яку?)

Який член головного речення пояснюють? (додаток думу, виражений іменником).

Отже, це речення підрядне означальне.

5.Слово вчителя.

Мудрі люди помічали:  «Якщо добре працюватимеш, честь, славу і хліб матимеш»

А ви сьогодні молодці, працюєте добре. Продовжуємо далі.

6.Робота біля дошки.

Усі шляхи мене ведуть в той край, де колоситься хлібна нива – (означальне)

Нам дуже хочеться, щоб люди цінували працю хлібороба – (з’ясувальне )

Вірю, що уквітча нашу землю жито молоде – (з’ясувальне)

Без хліба люди-сироти, а земля-страдниця – (сурядне)

Люблю ту пору, коли в повітрі пахне скошеною пшеницею – (означальне)

Спитаю в господині, як а хліб пекла – (з’ясувальне)

Людина починається з поваги до праці, що забезпечує родину хлібом – (означальне)

VІІl.   Підсумок.

1. Заключне слово вчителя

Мені сподобалось , як ви сьогодні працювали.

 Сьогодні кожен , хто працював , виростив колос , що символізує працю . Збираємо всі колоски до купи – і маємо дідух . Нехай вас не дивує, що збір врожаю і посіву озимих вже завершено, а ми ведемо мову про хліб. Саме зараз людина підбиває підсумки своєї праці, усвідомлює чи сита буде родина до нового врожаю. Бережіть хліб!

                            З хлібом у нас зустрічають гостей,

                            Хліб на весіллях цвіте в короваї.

                            І кращих немає на світі вістей,

                            Аніж – хліб уродився у рідному краї.

1. Рефлексія.

• Що нового ви дізналися на уроці?
• Чому навчилися?
• Що сподобалося?
• Які прислів`я про хліб запам`ятали?

lX. Оцінювання.         

X. Домашнє завдання з інструктажем.

1. Вивчити правила на С. 70,71.
2. Виписати з художньої літератури по три складнопідрядних речення з різними підрядними. Намалювати схеми.

Індивідуальне завдання

 Написати твір – мініатюру

“Батьків хліб не навчить , як треба жить”