Сценарій свята до Дня Землі
Щоб берегти землю, природу,
Треба її полюбити,
Щоб полюбити, треба пізнати.
Пізнавши – неможливо не полюбити.
М. Пришвін
Земля – колиска людства. Вона носить на собі ліси, степи, пустелі, океани, хмари та їхні тіні, розкривається джерелами, пускає в небеса птахів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя. Наше спільне щастя – жити на планеті Земля, у цьому дивосвіті природи, спілкуватися з нею. Її краса не може не бентежити душу. Космонавт Юрій Гагарін, який перший 22 квітня 1961 року побачив Землю з космосу, вигукнув: "Яка красива наша Земля! Окутана тонким блакитним серпанком атмосфери, як коштовний діамант, сяє вона на фоні чорного вакууму Космосу.» Згодом 12 американських школярів запропонували відзначати 22 квітня День Землі. Земляни підтримали цю природоохоронну акцію. А з 1991 року цей день відзначає й Україна. Дуже добре провести у школі свято «Свято Землі», де учні можуть показати свою акторську майстерність, співочий талант , танцювальні здібності з метою заклику щодо охорони природи.
СВЯТО ЗЕМЛІ
Ведучий 1. Із тих далеких часів, як Господь сотворив людину , земля була її матір’ю і годувальницею. Людина – це частина природи і частина землі. Сила, краса і вічність кожного з нас починається на землі. З неї ми вийшли, по ній ходимо, в неї і йдемо. І тому земля в нашого народу була в особливій пошані. Вірили, що вона всюди і в усьому допомагає людям, бо є могутньою. Її називаємо і дотепер «свята земля», «годувальниця наша», «рідна земля».
Ведучий 2. Ми всі говоримо: «Земля», а кожен бачить і розуміє своє. Для космонавта, серед зірок і сузір’їв, - вона планета, єдина у Всесвіті;
Ведучий 1. Для моряка – вона берег, суша, така жадана після довгого плавання; для геолога – твердиня, яка зберігає руди, нафту, газ.
Ведучий 2.Для солдата земля – образ Батьківщини,її просторів, та цінність, яку він захищає, та сила,яка живить його.
Ведучий 1.Для хлібороба земля – це те, у що він вкладає свою працю і любов, від чого жде безцінного хлібного дару.
Ведучий 2.І для всіх нас земля – наш край, де живемо, рідна хата, рідна природа, все, що нас оточує.
(ПЕРЕГЛЯД ПРЕЗЕНТАЦІЇ «Вони можуть зникнути»)
ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ВІРША ПРО СЕЛО.
МАМА.
Небо синє-синє і гніздо пташине,
Вишня і калина, й пісня солов’їна,
Наша рідна мова і вода Дніпрова,
Хліб на рушникові, пісні колискові,
І теплом багата батьківська хата,
Місяць над ставочком і хисткий місточок,
Дорога перлина – росяна краплина,
Розмаїття степу, смак полину терпкий,
Лісові дзвіночки і сади-віночки,
Лісу темне диво, що шумить звабливо,
І степів простори, і поля, і гори,-
Вся краса ця, сину, - наша Україна.
СИН. Мамо, яка красива, багата, щедра наша земля.
Мама. Так, сину. Кого не чарували рожеві літні світанки і тихі зоряні ночі, солов’їні співи та барвисті килими квітів, тривожний шум лісу перед бурею чи щедрі дари осені?
СИН. Стоїш іноді, наче зачарований, вдивляєшся, ніби вперше, в це неземне диво, і по-новому світяться в душі з дитинства знані слова:
…Дивлюся, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами, над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились,
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!
Вед. 2. Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу. Тому й лунає сьогодні: «Тривога на космічному кораблі «Земля»! Майбутнє Землі у небезпеці!»
Вед. 1. Так, велика загроза висить сьогодні над планетою. Стогне наша земля, плачуть ріки… Вже сьогодні постає питання питної води, на планеті з’являються нові пустелі, що утворюють суховії, які знищують рослинність. Атмосфера перенасичена аерозолями, оксидами азоту, вуглецю, сірки, хлором, йонами важких металів. Іде знищення озонового шару.
Вед. 2. За науковими підрахунками, у процесі виробництва щороку в світі в ріки, озера, моря в середньому викидається до 6,5 млрд. кубометрів забрудненої води, десятки мільйонів тонн шкідливих речовин; в світовий океан потрапляє до 15 млн тонн нафтопродуктів, до 7 млн тонн фосфору та 2,5 млн тонн свинцю
Вед. 1. Кожна десята річка світу – забруднена. В океанах збирається щорічно близько 6,5 млн тонн сміття. На кожного з нас припадає 480 тонн накопичених твердих відходів, що повсякчас загрожують нашому здоров’ю. Загублено понад 2 млрд га орної землі, ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 га за хвилину.
Вед. 2.За 60 років на планеті не стало 76 видів тварин і кілька сот видів рослин. причиною 70 % ракових захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища. Дитяча смертність на Україні досягла 5%, а народжуваність зменшилася на на 12%. Виникає загроза майбутнім поколінням.
Вед. 1. Але найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття стала аварія на ЧАЕС. Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Як грізне попередження, була послана нам зірка Полин, і мало хто знав, що у книзі книг – Біблії - говориться про цю страшну катастрофу.
Вед. 2. «…Засурмив третій ангел – і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення тієї зорі Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…»
ВІРШІ
-
Над Чорнобилем птахи летіли –
З вирію вертались навесні.
Мов сніжниця, попелище біле
Розвівалось в рідній стороні.
Там горіли гнізда і гніздечка,
Поржавіли хвоя і трава.
Журавлина крихітна вервечка
Напиналась, наче тятива.
Не було ні стогону, ні крику, -
Тільки посвист виморених крил.
Журавлі несли печаль велику,
Наче тінь невидимих могил. -
Чорний бусел уже не літає,
На верхівці смереки згорілий.
Вже мене в листопаді немає.
Все минає, лиш сни уціліли.
І підхоплять вітри-трубадури
Сторозколоте зорями небо.
Ми самі заховались за мури,
Заворожені. Може, так треба.
І я кличу із літа: - Не вірю,
Що лелека уже не в повітрі!
Його чорне розкошлане пір’я
Смерекові обтрушує вістря.
Іще ходять по груди у травах
Лелечата з минулого – білі.
Стигне кава в долонях гіркава…
Облітають пір’їни згорілі.
-
Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка.
Покотилась по обрію, збурила зоряну синь.
На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко,
Бо чорнобиль-трава – то полин.
Чом же ти, Україно, материнська вербова колиско,
Знов така мовчазна, мов обпалена груша, стоїш?
І течуть твої сльози, і болять твої рани так близько.
Чом не просиш у Бога ти здоров’я для діток своїх?
Ти завжди булла з Богом – не нужденні ні хлібом, ні сіллю.
Як же ти допустила, що скалічили душу твою? -
Плакав лебідь у мертвім місті,
А навколо сади буяли,
А навколо –дими зловісні,
На півнеба вогні палали.
Плакав лебідь: - Ну як це, люди,
як могли ви таке вчинити?
Що ж тепер із землею буде?
Де тепер ми будемо жити?
(ВИХОДИТЬ АГІТБРИГАДА)
1.Не за горами дрімучими,
Не за долинами широкими,
А в Яринівській шолі
Сьогодні зустріч не проста —
Екозагін мерщій стрічайте
І правду про природу дізнавайтесь!
2‑й учень
Хочемо вам розповісти,
Як природу берегти,
Як проблеми подолати
І природу шанувати.
3‑й учень
О земле рідна! Боляче душі
За знівечену фауну і флору,
Сонце білий світ уже не буде ласкати,
Все, що квітло, буяло, росло,
Полягло, почорніло, прив’яло.
4‑а учениця
У місті смог навис, і сонце тяжко гріє,
Потік машин тісніший череди,
І алігатор села — алергія —
Виходить із асфальтів, як з води.
1‑а учениця
Зупинись, людино, озирнись!
Подумай, що тебе чекає.
Якщо не зможеш, як колись,
Босоніж іти веселим гаєм,
Якщо не зможеш до озер,
Ніби до люстерка хилитись,
Якщо не зможеш ти тепер
З криниці жодної напитись!
2-а учениця
Зупинись, людино, озирнись,
И подумай: як нам далі жити?
3‑а учениця
Часто стали люди сміття викидати,
Про місця відходів забули подбати.
Байдужість вже стала сестрою буття,
Задумайтесь, люди, де діти сміття.
1‑й ведучий. Сміття — джерело електроенергії. Одним із головних відновлюваних джерел енергії є біомаса, четвертий за значенням вид палива у світі. Україна має значний потенціал цього джерела, пов’язаний переважно з відходами рослинництва і тваринництва, лісової, деревообробної промисловості, а також твердими побутовими відходами.
2‑й ведучий. Сміття дійсно стало монстром цивілізації. Питання, куди подіти сміття, стає все більш актуальним. І ми спробуємо сьогодні знайти йому застосування.
Дівчинка.
На замовлення народу —
Унікальний показ моди!
Все чудово і практично,
Театрально, артистично.
Всі відходи ми сортуєм,
Модельєрам пропонуєм.
На сцені відбувається показ мод «Пластик Фантастик» .
Дівчинка.
Любиш в походи ходити,
Вмій же природу любити.
Квітку не вирви задаром,
Дерево посади понад яром.
Збережи ти пташину у гаї,
Хай вона співає в рідному краї.
Танець пораненої пташки «Тримай мене міцно» від наймолодших наших учасників
Дівчинка.
Юннати ми завзяті,
Нас знають в кожній хаті.
Ми квіти захищаєм,
Красу оберігаєм.
Інсценівка «Спокусливі квіти»
Дійові особи: Турист, Лісник, Підсніжник, Червона книга.
Турист
Ну і що це за пригода?
Серед снігу, серед льоду.
Лютий ще не встиг піти —
А вони взялись цвісти!
Квітів я нарву в пакети,
Дома пороблю букети,
Віднесу їх на базар.
В свято жінки — це товар!
Принесуть ці квіточки
До кишені — гривночки!
Ой, розумний хлопець я,
Ой, хлопчина — молодець!
Ану, квіточко маленька,
Йди мені до рук швиденько,
Не вагайся, йди хутчіше,
У пакет мій швидше, швидше!
Лісник
Постривай, лишень чекай,
Жодну квітку не чіпай!
Як посмів, тебе питаю,
Рвати цвіт, що розквітає?
Турист
Квіти ці ж бо — польові,
Чому рвати ви забороняєте мені?
Лісник
Не для тебе тут у лісі
Квітнуть квіти ці взялися.
Та яке ж ти право маєш,
Що красу таку зриваєш?
Я ніжно першу квітку цю люблю,
І я ніяк не можу зрозуміти:
Як ото можуть люди без жалю
Хлопчик-турист тікає, входять Червона книга, Підсніжник.
Червона книга
О, Природо, ховай свої чари,
На прогулянку вийшли вандали.
Негідники рвуть підсніжники,
Тільки б швидше наповнити тару.
Лісник
Невже в майбутньому на світі,
Не буде квітнуть дивна квітка:
Така приваблива і ніжна,
Провісник березня — підсніжник?
Підсніжник
Складені про мене і легенди, і вірші,
Я квітка небаченої дивної краси.
Миліший всіх — простий підсніжник дикий:
Я скромна квітка ранньої весни.
Я з’являюсь найпершим, коли ще довкола лежить сніг. Своїм гострим, як спис, листям, я пробиваю землю, торішнє листя, сніг і гордо виношу свою голівку, але... Мене зривають, тільки-но я зацвітаю. Яке людям діло до мужності, до боротьби, яку я вів із зимою. Через те я потрапив до Червоної книги України.
Червона книга
Сміливим підсніжникам мороз не страшний,
В снігах розкошує привітна родина.
В них ворог один — здичавілий, страшний —
Байдужа, безлика і хитра людина.
Лісник.
Тож не рвіть ви квітів, друзі,
Подивіться, там, у лузі,
Кожної весни вам знову
Дарують настрій свій чудовий.
Вміймо природу любити,
Кожній рослині радіти.
РАЗОМ
Зупинімось — останній є шанс.
Потім виходять члени екозагону і на фоні легкої музики виголошують такі гасла:
Допоможи, не зривай!
Прибери, не пали!
Попередь, не сміти!
Пильнуй, не заплямуй!
1‑й ведучий. В усьому світі поступово зростає усвідомлення того, що, руйнуючи навколишнє середовище, суспільство нищить своє майбутнє. На захист довкілля піднімають свій голос тисячі людей: на різних континентах, різного віку, різної професійної підготовки.
2‑й ведучий. Ми прагнемо, щоб в Україні нова екологічна свідомість стала невід’ємною частиною свідомості громадян нашої держави, щоб усі відчували свою причетність до справи збереження довкілля.
1‑й учень
Хай нам сонце світить, райдуга вітає,
Хай сміється дощик і співа весна.
2‑й учень
Хай вона розбудить тих, хто ще не знає,
Що природа — мати, що вона одна.
3‑й учень
Хай думка оця в кожнім серці озветься,
Усе бережіть, що природою зветься!
4‑й учень
Нехай повік земна квітує врода,
Хай береже вас матінка Природа!
Танець «Квітка душа»
про публікацію авторської розробки
Додати розробку