Сценарій свята «Допоможемо зимуючим птахам»

Сценарій свята «Допоможемо зимуючим птахам»

Мета:  активізувати бажання учнів допомагати птахам у несприятливу пору року. Формувати бережливе ставлення до них. Уточнити уявлення про спосіб життя зимуючих птахів. Виховувати любов до природи, до братів наших менших. Сприяти розвитку таких моральних якостей як інтерес і любов до живої природи, колективізм. Ініціативність. Виховувати творчі здібності, відповідальність за доручену справу.

 

Обладнання: малюнки зимуючих птахів, маски для діючих осіб, годівнички, корм для птахів. 

 

Хід свята

( голос з-за куліс)“Всім! Всім! Всім!
Юні Друзі! Нам, пташкам, дедалі важче стає знаходити собі поживу. Чекаємо на вашу допомогу: зробіть, будь ласка, “пташині їдальні” і підгодовуйте нас у важкий зимовий час. А ми з радістю віддячимо вам улітку!
Ваші пернаті друзі.

УЧЕНЬ: Гуляють білі сніговиці
Тріщить мороз, гудуть вітри
Сидять зажурені синиці,
І повзики і снігурі

Зима. Зима. Не те, що влітку
Біліє далич снігова
І на малесеньку чечітку
Колючий острах навіва

Дзьобатий дятел діловито
У стовбур стука, не дріма
Але тепер йому не літо –
Кругом зима, кругом зима!

А сніг летить, а вітер злиться
І навіть щиглик на біду
Хоч звичка в нього – бадьориться
Притих від кущиком в саду

Сніжинки білі не комахи
А ковдра біла – не тепло
І повели розмову птахи
Про те, що буде, що було

1 – й ведучий: Здравствуйте, шановні учні, педагоги, всі учасники нашого заходу! Вітаємо вас з святом, Днем птахів! Кожен рік ми збираємося разом з вами, щоб зустріти наших пернатих друзів і підвести підсумки шкільної акції Годівничка».

(Звучить музика. Влітають птахи.)

 

Сорока: (Зітхає). Ох, як птахам у холод важко живеться.

Горобчик: Чую, чую вашу розмову. Що тут сказати, взимку всім птахам і звірям погано. Одного разу я ворону зустрів, та мені на холод взимку нарікала, говорила, що ледве змогла пережити зиму.

Синиця: Так, і нам, синицам, в мороз не легше. Всі літаєш, не літаєш, дивишся, де б крихти знайти та шматочок сала. Іноді за цілий день так нічого і не знайдеш, голодної засинаєш. А адже з десяти синиць за зиму виживає тільки одна. Бідні ми, бідні...

Горобець: А я знаю, що в школі акція проходила. Школярі по всьому селу розвісили годівнички. А в них: насіння, хлібні крихти, сало...

Сорока: А ще спостереження вели! Тепер вони всіх зимуючих птахів підрахували!

Горобець: А ще вони вікторини кожен рік розгадують, про нас більше нового дізнаються. Здорово!

2 – й ведучий: Хлопці, ми з вами знаємо, яке важке життя птахів узимку. Але, ви, молодці. Добре постаралися в цьому році.

 Вчитель. - Сьогодні ми з вами будемо подорожувати у пташине містечко. Там нас чекають, як ви гадаєте, хто? (птахи)

 - Так, саме птахи.

 -  Яких птахів можна побачити взимку? (горобці, дятели, синички, ворони, голуби, сороки)

 -Діти, називаються ці птахи - зимуючі.

 - Які почуття з'являються, коли ви дивитесь на птахів? (вони звеселяютьнас своїм співом, милують око яскравим пір'ячком на білому фоні зими)

 - Але зима - найважливіший період їхнього життя.

 Що птахам  страшніше: холод чи голод? (голод)

 - Чому? (відповіді дітей)

 - Сита пташка не замерзне навіть у люті морози.

 - Де можна побачити  найбільше птахів взимку? (біля людських осель)

 - Чому? (відповіді дітей).

 

 

 

А зараз ми з вами пограємо в дидактичну гру «Впізнай за описом».

Загадки про птахів:

 1. Хто це носом замість рук

 В лісі стукає: тук-тук? (дятел)

 

 2. В теплий край я не літаю,

 Під стріхою хату маю.

 «Цвірінь» - сів я на хлівець,

 А звуть мене ... (горобець)

 

 3. В теплий край не відлітаю,

 Взимку весело співаю,

 Жовтогруді, невелички,

 Називають нас ... (синички)

 

 4. Як барва сірувата,

 Крикуля хриплувата,

 Відома всім персона,

 Ну, звісно, це -... (ворона)

 

Невеличка  сніжно – біла

Що  її в  небесну  шир

Люди  радісно  пускають

Сповістити  всім  про  мир

Кожен  з  нас  цю  пташку  знає

ЇЇ назву  відгадає….(голуб)

 

В  лісі  кожен  її  знає,

Бо  вона плітки  збирає

Що  почує  те  усе

На  хвості  своїм  несе.(Сорока)

 

Крізь зимові заметілі

В сад наш птахи прилетіли,

Та такі червоногруді,

Ніби  яблука  повсюди

Хтось  розсипав  у  дворі

Звуться  пташки ці (снігурі)

 

- Цікаво знати чому у снігура червоні  груди та звідки прилітають до нас?(Так)

ЧОМУ У СНІГУРА ЧЕРВОНІ ГРУДИ?(легенда)

    Жив собі снігур. Захотілося йому до сонця долетіти. Вирушив у дорогу. Подивилось сонце на сміливця, здивувалося. Як посмів зимовий птах до небесного світила дістатися.

   Виставило сонце свої вогняні стріли, запалило груди снігурові. Не пустило вище. Відтоді снігурі червоні груди мають.

 Снігур  -  напрочуд красива  пташка; за  розміром  трохи  більша, ніж  горобець.  Він  володіє  яскравим  оперенням: червоними  на  грудях і  сіроголубуватим  на  спині. Снігурі  мають  чорну  шапочку  на  голові і  товстий  короткий  дзьоб  чорного  кольору. Батьківщина  снігурів – хвойні  ліси  Півночі, тайга. До нас прилітають пізно восени й оселяються недалеко від людського житла. Вони  з,являються в селах і містах, різко  виділяються на  фоні  снігу. Звідси  мабуть  і  походить назва  цих  птахів – снігурі. Політ  снігурів  красивий  хвилеподібний.

    Бесіда з учнями

- Сподобалась  вам розповідь та  легенда  про  снігура?

-  Снігур — зимуюча чи перелітна пташка?

-  Яких ще зимуючих птахів ви знаєте?

-   Що потрібно робити для пташок узимку?(Треба  турбуватися про  птахів щоб навесні  вони порадували  нас  веселим  співом).

 

1 – й ведучий. Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість.

2 – й ведучий. Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною! Люди люблять пташок. Щорічно 1 квітня відзначається Міжнародний день птахів. 13 вересня — свято журавлів. 12 листопада — свято синичок.

1 – й ведучий.   Сьогодні ми зібралися на свято «Зимуючих птахів». Птахи – наші друзі! Ми  - друзі птахів! Взимку ми повинні допомагати нашим пернатим друзям вижити, не дати їм загинути від голоду і холоду. Зараз ми підслухаємо, про що говорять пташки взимку.

 

Лунає музика. Виступи дітей (за мотивами вірша І. Блажкевич «ВЗИМКУ»)

 

2 – й ведучий.  «Ой, мороз, який мороз!

Всіх пташок проймає дрож.

Скачуть плачуть горобці…»

 

 

Горобчик:

–       Вам, дівчатка і хлоп’ятка,

Тепло, бо у вас є хатка.         

А у нас нема хатинки,

Й на обід – ані зернинки.

Дайте нам зернят, ців-ців!

 

Виходить синичка.    

   Горобчик: «Ой, сестричко, добрий ранок! Що ти їла на сніданок!».

    Синичка: «Не пила я не і не їла, від морозу здеревіла».

Виходить хлопчик (горобчик і синичка сідають):

 

Хлопчик: «Як почув я пташок,

Одягнувся в кожушок,

Взяв пшона і хліба скибку,

На подвір’я вибіг швидко.

Всіх пташок нагодував,

І здалось мороз пропав.

Горобці зацвірінчали

І синичкам тепло стало».

 

1 – й ведучий. Птахи охороняють наші ліси, сади, городи від шкідливих комах, мишей. Без птахів ніколи б не було доброго врожаю. Жодна пташка не повинна загинути від рук людини. А ось Таня нам розповість, як вона допомагає пережити пташкам зиму.

Дівчинка: «Я ладнаю годівничку

Для горобчика й синички,

Для малого снігура

Крихт насиплю і пшінця.

Прилітайте, друзі милі,

Не лякайтесь заметілі».

 

 

(Учні читають вірш в особах)

«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»

«Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
 

Вчитель.Зима важка пора для птахів. В зимовий час птахи гинуть не стільки від холоду, а від того, що не вистачає їжі. Особливо важко птахам в ті часи, коли ожеледиця і сильні снігопади, коли земля, гілки дерев покриті льодом і снігом. Ось у ці скрутні часи для птахів на допомогу повинні прийти юннати, учні шкіл. Якщо кожна школа в нашій країні поставить хоча б одну годівницю, то всі птахи будуть забезпечені кормом.
Допоможемо птахам взимку, а вони віддячать нам влітку!
 

•                               1 - ведучий: Настав час послухати повідомлення про пташок, що зимують у нас. Пропонуємо переглянути комп’ютерну презентацію « УЯВІМО СЕБЕ ЗИМУЮЧИМИ ПТАШКАМИ» (ХТОСЬ СИНИЧКОЮ, ХТОСЬ ГОРОБЧИКОМ), ПОСЛУХАЄМО МУЗИКУ І ЗРОЗУМІЄМО, ЯК СТУЖНО ПТАШКАМ ВЗИМКУ. Важко доводиться птахам узимку. Адже страшнішим за люті морози для них є голод. Я розповім вам, які птахи зимують в Україні та нашому регіоні, і як вони добувають собі їжу.

Синички

Синичка – велика трудівниця. Готуватись до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. І до зими ця маленька пташечка може назбирати і сховати до 15 кг насіння і зернят. Проте взимку не завжди їй вдається знайти схованку. Тому доводиться шукати їжу під снігом або харчуватися у годівничках.

Снігурі

Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози снігурі сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини.

Горобчики

Хоча горобчики і невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. Харчуються горобчики насінням, зерном, хлібними крихтами. Тому варто їх підгодовувати.

Дятли

Цікаво спостерігати за зимівлею дятлів. Дятли можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують вони у дуплах, які самі й видовбують. Зазвичай дятли харчуються комахами, ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.

Сойки

Колись був такий час, що всі звірі й птахи розмовляли людською мовою. Ключі від вирію тоді були у ворони. Та якось вона прогнівала Бога, і звідтоді ключі від вирію перейшли до сойки. Сойка летить до вирію раніше за всіх птахів, одмикає його, а сама повертається назад. За іншим варіантом, сойка щороку літає у вирій, та ніколи не долітає до нього: пролетить день, і відразу ж їй хочеться дізнатися, скільки пролетіла. То вона й повертається назад. І так сойка даремно літає туди й сюди, поки випаде сніг.

Ці красиві птахи теж завчасно готуються до зими. Раціон сойки дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями. Ще восени сойки шукають жолуді і ховають у дуплах дерев, між корінням, під пеньками. Причому ховають лише відбірні жолуді, тому нерідко весною вони проростають. Завдяки хорошій пам’яті ці птахи з легкістю знаходять свої схованки.

Сова

Сова − сич, пугач є в українській народній поезії найзловіснішими птахами. Такої репутації ці птахи зажили не лише в Україні, айв усіх майже народів давнього й нового світу, як птахи нічні, хижі, що вирізняються до того ж відворотливою зовнішністю. Особливо це стосується сови, яка стала символом усього темного, похмурого, як у фізичному, так і у моральному сенсах.
За українськими народними віруваннями, сови й пугачі пішли з кішок, тому в них котячі голови, і крик їхній нагадує крик кішки. Поява сови і пугача поблизу села наводить нудьгу й смуток на всіх пожильців його. Крик сови й пугача на хаті взагалі віщує пожежу або смерть когось із членів родини. Та в Проскурівському повіті розрізняють: якщо пугач гукає «вповів! вповів!», то в тій хаті народиться дитина; а якщо «поховав! поховав!» − то хтось помре.

•                              

Діти, а чи знаєте ви, що пернаті друзі можуть передбачати погоду?

Народні прикмети.

•                               Горобці у поросі купаються - на негоду.
•                               Горобці цвірінькають під вікном – на відлигу.
•                               У небі воронячий «хоровод»- чекай снігопаду.
•                               Голосно пищать синиці –вночі буде мороз.
•                               Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.
•                               Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає – бути хурделиці.
•                               Сова кричить – холод накликає.
•                               Горобці поховалися – на мороз або завірюху

•                               Зима – важка пора для птахів, тому варто їм допомогти перезимувати. 

Дехто відлітає у теплі та багаті кормом краї, а ті, які залишилися зимувати потребують найбільшої допомоги.

ЦІКАВІ ФАКТИ

1.У мороз і холоднечу горобці не залишають людину. Вийдіть зимовим ранком на вулицю. Здається, усе живе завмерло. І раптом – голос горобця: «Жив…жив». Нашому горобцю в Бостоні (США) встановлено пам’ятник за порятунок садів від гусені. Зграйка горобців знищує до 3000 насінин різних бур’янів щодня. Як і інші птахи, горобці заслуговують повагу і потребують підгодівлі. Та й не тільки сірі горобці залишаються зимувати в рідному краї, звеселяючи наше око.

2. Дятел.Кожне дерево обстукає він, відшукуючи комах-короїдів, і обов’язково  зловить їх, не даючи дереву загинути. А допоможе йому в цьому його язик, який прямо-таки чималенький – до 14 см завдовжки та ще й дуже гнучкий.

3. Кожна синичка за добу з’їдає  стільки, скільки важить сама. Якби людина мала такий самий апетит, то вона повинна була б з’їдати 40 буханців хліба за день.

В морозні ночі зграйки синиць ховаються у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло.

4. Птахи люблять говорити, іноді навіть «іноземними» мовами. Таких птахів називають птахами-пересмішниками. Найчастіше у нас можна зустріти прямо у дворі сойку. Іноді з кущів чути дзвінке стрекотіння, дуже схоже на сороче. Але, придивившись, ви побачите не сороку, а сойку. Є сойки, що імітують собачий гавкіт, нявкання та інші звуки.

 

  1 – й ведучий. У мороз і заметілі птахи замовкають. Вони ховаються в затишні місця й настовбурчують пір’я. Так вони зберігають тепло. Часто взимку птахи гинуть від голоду. Саме голод для пташки страшніше, ніж холод.

2 – й ведучий. Особливо важко буває синицям. Інколи з десяти перезимує лише одна. Тому  ми просимо дітей, щоб вони зробили для них годівнички. І тоді ніяка зима не страшна птахам.

 

Вчитель. Справжнім подарунком для пернатих є годівнички, які можна виготовляти з різноманітних матеріалів. Змайструй годівничку і допоможи пташечкам пережити люті морози.Головне пам’ятати, що пташкам буде зручно. Ми, насправді, не байдужі до життя цих маленьких беззахисних створінь і тому дуже організовано приносимо їжу для них. За птахами дуже цікаво спостерігати. Зробіть і ви простеньку годівничку, наповніть її кормом і повішайте перед своїм вікном і переконайтеся, яке це захоплююче заняття!

Отже ми переконані, що навесні наше рідне село Солочин зацвіте весняним цвітом, заспіває пташиним співом, а ми будемо цим милуватися!

 

 1 – й ведучий. До нас прийшло звернення від птахів:

«Милі, любі школярі!

Нам зимової пори

Киньте зерна, киньте кашки,

Бо ми дуже бідні пташки.

Щоб співали вам на втіху,

Допоможіть, зарадьте лиху!

Порятуйте, друзі любі,

Ми вам дуже вдячні будем!»

 

 

УЧЕНЬ. Їжі мало, бо зима!
Ну, то я – до зали!
Годівниці недарма,
Значить, майстрували!

Заготовили кормів
Для пташок доволі.
Є насіння бур’янів,
Є зерно у школі…

Різних ягід також є –
Все, як бачте вчасно
Сяде пташка, поклює-
І зими не страшно!


ВЕДУЧИЙ: А чи знаєте ви, діти, чим можна підгодовувати пташок?

учень 1: Пташок можна підгодовувати насінням соняшника, гарбуза, кавуна, коноплі, дині, проса.

учень  2: Також можна збирати насіння бур’янів: кінського щавлю, мишиного горошку, лободи, головки реп’яшків лопуха.

учень 3: Пташок можна також кормити крихтами білого хліба. Крихти чорного хліба для пташок шкідливі.

учень 4: Залюбки пташки їдять сир, вершковий маргарин. Синиці та дятли полюбляють клювати несолоне сало та м’ясо.
 

2 – й ведучий. Сьогодні у нас в гостях були наші пернаті друзі – зимуючі птахи. Вони дуже вдячні за ваші годівнички із їжею. Вони сподіваються, що ви незабудитеся про них і зробите ще більше годівниць, насипайте туди зернят і не дайте загинути пташкам від голоду.

 

Хлопчик:       Де горобчику подітись?

Листя з дерева змело...

Вже нема чим поживитись,

Де притулок? Де тепло?..

Може, в затишку під стріхою?

Як найближче до людей, -

Кожна крихта буде втіхою,

Ще й долине дух печей.

Ой, летіть сюди, горобчики!

Діти вас не підведуть:

Годівничку зроблять хлопчики,

А дівчатка крихт дадуть.

 

 

ДЕМОНСТРАЦІЯ ЗРАЗКІВ ГОДІВНИЦЬ, ЯКІ ВИГОТОВИЛИ УЧНІ.

 

Дівчинка: Синичці поріжу тоненько сальця.

Ні, ні, не посиплю на неї сільця,

Конопляних зерен сипну снігурам

І житніх окрушин горобчикам дам.

Кільчастої горлиці теж не забуду –

Насінням її підгодовувать буду!

 

1 – й ведучий. Твердження, що краса врятує світ, відомо всім, бо людина стала людиною, коли побачила яскраве різнобарв’я рідної природи, коли почула спів жайворонка й тьохкання солов’я, коли відчула тонкі пахощі бузкового цвіту й медові розливи білої акації. Але людина інколи забуває, що вона є лише часточкою природи, із законами й силами якої необхідно рахуватися.
1 – й ведучий. Птахи прикрашають землю. Їх весела, дзвінка пісня, яскраве забарвлення оживляє природу, вселяє в нас бадьорість і радість.
2 – й ведучий Ми любимо наших пернатих друзів. Вони дорогі нам як незамінні помічники людини в боротьбі за врожай, вірні союзники в знищенні шкідників сільського й лісового господарства.
1 – й ведучий. Птахи – частина природи, без яких її врода була б неповною!
Птахи – наші друзі! Птахи! Їх можна побачити й почути скрізь: у парках, скверах, садах, лісах, на полях, біля водойм, у містах і селах або просто на вулицях.
2 – й ведучий. Птахи – це пісня й політ! Це голоси наших лісів, полів, гір і пустель. Їхні пісні звучать на Землі цілий рік. Їхні голоси ми чуємо вдень і вночі.
1 – й ведучий. Птахи – діти повітря, підкорювачі повітряного океану. Вони можуть підніматися вище гір і хмар, перелетіли пустелю, море, океан.
2 – й ведучий. Птахи – діти веселки. Пір’я переливається всіма кольорами веселки. Вони несуть радість людям.
1 – й ведучий. Птахи – частина природи, без них її врода була б неповною.
2 – й ведучий. Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів від шкідників і гризунів.
1 – й ведучий. Тому їх потрібно охороняти й берегти. Про них потрібно піклуватися й допомагати їм у важку хвилину

 

ДІТИ ВИВІШУЮТЬ ГОДІВНИЦІ НА ШКІЛЬНОМУ ПОДВІР’Ї

Поки жити планета ця буде,
Поки світ ще в полоні краси,
Бережіть птахів, людоньки – люди.
Хай чарують їх голоси.

Не стріляйте у лебедів білих,
Не вбивайте синичок малих,
Вони менші брати і несмілі,
Тож давайте полюбимо їх.

Шануй, примножуй скарб неоціненний,
Який вручила нам свята земля.
Насаджуй сад і прочищай джерельце.
І скривдити не дай маленьких пташенят.
Ніколи не зробимо шкоди
Тварині ми в ріднім краю.
Нехай звеселяють природу –
Співають пташки у гаю.

Ми друзі їх вірні і щирі,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій,

І всіх, хто зимує

 

Вчитель. Не забувайте, що невід’ємною частиною лісів, луків, степів – птахи. Вони найкраща прикраса парків, садів, своїм яскравим забарвленням, дзвінкою піснею роблять природу радісною та приємною. Як можна уявити собі весну без стуку дятла, або без пісні жайворонка, або без відчайдушного цвірінькання горобців! Поети всіх часів і народів присвячували птахам кращі рядки.

Крім естетичної насолоди, пернаті друзі приносять нам велику користь, знищуючи шкідників лісів, парків. Вони перші помічники людини в боротьбі за високий урожай полів, садів.
 

1 – й ведучий. Ми раді зустрічі з вами.Та вона підійшла до кінця. Не забувайте підтримувати пташок протягом зими.

До побачення!