Сценарій свята " Козацькі забави"

                           КОЗАЦЬКІ ЗАБАВИ

Спортивний зал святково прибраний в українському стилі. На центральній стіні прилаштовано плакат «Козацькі забави». Звучить українська народна музика.     До залу входять ведучі в українських костюмах.

Ведуча

Добрий день вам, друзі щирі,

Хай живеться вам у мирі,

Не минайте нашу хату

Бо у нас сьогодні свято.

Ведучий

Де Савур-могила

Широка долина,

Сизі opли пролітають

Наші хлопці нащадки козацькі,

Як мак процвітають.

Ведуча

Розвивайся, сухий дубе —

Завтра мороз буде

Приготуйтесь, козаченьки,

Поєдинок буде.

Ведучий

Демонструйте свою спритність,

Розум, а ще вроду

Щоб гриміло «Козацькому роду —

нема переводу».

Ведуча. Чуєте? Земля гуде.

Ведучий. Гей долиною, гей широкою, козаки йдуть! Зустрічайте!

(Звучить пісня. До залу урочисто входять козаки обох команд.)

Ведуча.  Дозвольте ж представити козаків нашої школи. Команди по черзі проголошують свою назву, девіз.

В е д у ч і. Оцінювати козаків буде козацька старшина.

(Представляють членів журі.)

Ведуча. Із незапам’ятних часів в Україні козаки славилися силою та спритністю. Тож зараз ми побачимо, чи гідні хлопці нашої школи називатися справжніми козаками.

Ведучий. Розпочинаємо першу естафету, яка має назву «Одягни козака».

На відстані 5 м від старту обох команд встановлюють два стільці, на яких складено козацький одяг. Перші козаки обох команд сідають на стілець. За командою ведучого другі козаки обох команд добігають до своїх стільців, беруть елемент вбрання і одягають на свого козака. Змагання триває доти, поки шостий учасник не одягне останнє вбрання на свого козака.

Ведуча. Ось вам і козаки! Молодці хлопці із завданням впоралися!

(З’являється козак.)

Козак. Ну-ти, ну-ти... Приїхав. (кладе мішок). Господиня! (гукає) Чому гостей не зустрічаєш? (Вибігає господиня.)

Господиня. Ой, Боже ж мій, ой приїхав таки на свято... А як же ти сюди на конях добрався? Чи пішки дійшов?

К о з а к. А де ти бачила, щоб козаки пішки ходили? Недаремно про нас в пісні співають:

А козаки їхали на конях,

А серце їхнє билося на сполох.

I в яку ти сторону не дивись,

А без нас козаків вам не обійтись.

А оце хто?.. Усі на свято прийшли? Так багато? Люди добрі, а хто ж працювати буде?

Господиня. Та свято ж у нас. Хто ж у свята працює? Краще зі святом привітай та поклонися людям до пояса.

Козак (знімає шапку, кланяється)

Хай добрі люди, вам щастя буде,

Хай буде воля на все роздолля.

А до того літ примних на любов і згоду

Хай не буде переводу козацькому роду!

Господиня. А наші хлопці, молодці! Справжні козаки!

К о з а к. А ось ще і не справжні!

Господиня. А чому ж це?

К о з а к. Бо я ще не бачив, чи вміють вони на конях їздити?

Господиня. Тоді оголошуємо наступну естафету «Осідлай коня».

На відстані 10 м від старту обох команд встановлюються 2 стільці, до них прив’язують по «коню»(до паперової голови прив’язана 3метрова мотузка з хвостом). За сигналом ведучого перші учасники пробігають відстань до стільця, відв’язують своїх «коней», беруть їх між ноги і повертаються до своїх куренів. Там на «коня» сідають і другі учасники, потім треті і т. д.

Господиня. Ось бачиш, наші козаки і на конях їздити вміють.

Козак. От тобі і козаки! Молодці! Господиня, а козака частувати будеш?

Господиня. А чого ж, пригостила б. Та в хаті солі немає. Відправ козаків, хай мерщій принесуть!

Козак. Оголошується естафета «Як козаки за сіллю ходили».

Перший учасник бере на плечі великий мішок, наповнений поролоном, і біжить до своєї кеглі, оббігає її, повертається назад передав мішок наступному учаснику і т. д.

 

Господиня. Швидко впоралися із завданням. Вистачить тепер солі на цілий рік. Ой, дивись ще один мішок.

К о з а к. А що там у мішку ворушиться?

Господиня. Ой Боже! Звідки ти взялася? Та не вистрибуй ти так. Не боїмося ми тебе.

Н а с т я. Та я так, я нічого. Я повеселитися прийшла.

К о з а к. А танцювати ти вмієш? Тоді танцюй!

(Танцює танець.)

Ведуча. Для вас танцювала майбутня зірка української естради Анастасія Сторожук.

А зараз слово надаємо журі.

Ведучий. Зараз наші козаки будуть змагатися в силі.

Ведуча. Покажуть бойове мистецтво.

Ведучий. Оголошується наступна естафета, яка має назву «За рідний край, хоч помирай».

Ведуча. Запрошуємо 2 команди для перетягування канату. Виграє той, хто перетягне суперника. Дається 3 спроби.

Господиня. Ой лишенько! Ну де ж він подівся? Куди його чорти занесли? Ну хай тільки прийде!

К о з а к. Чого це ти розкричалась? Годі тобі сваритись. Краще вареників наварила б. (Звучить пісня «А мій милий вареничків хоче».)

В е д у ч а. Оголошується наступна естафета «Смачні перегони».

Перші учасники біжать до своїх стільців, де знаходяться макітри з варениками, виделкою наколюють один вареник і біжать 3 м до другого стільця вмочують вареник у сметану і з’їдають вареник, кладуть виделку на перший стілець, а потім передають естафету наступному і так до останнього учасника.

В е д у ч и й. Не тільки їсти вареники козаки полюбляли, а ще ходили на полювання за куріпками.

В е д у ч а. У кожній команда є по одній визначній особі. Це курінні отамани. Саме вони відповідальні за перемогу своєї команди в цьому поєдинку.

Ведучий. Наступна естафета має назву «Полювання на куріпок». А допоможуть в цій естафеті наші гості.

Гості по черзі кидають високо вгору «курток» (шматочки поролону 10x10 см), а отаман корзиною їх ловить. У кого буде більше впійманих «куріпок», той принесе своїй команді переможний бал.

В е д у ч а. Про славних козаків багато складено пісень, віршів. Ось і серед наших учнів є справжні діаманти поетичного слова.

Ведучий. Це наші юні поетеси. Привітайте ж їхню поезію щирими оплесками!

(Виступ учнів школи зі своїми власними віршами про козаків.)

В е д у ч а. Слово надаємо журі.

Ведучий. А хто ж не знає, якими кмітливими були козаки у розвідці. Чого вони тільки не видумували!

В е д у ч а. Ось вам наступна естафета «Без зброї, слабкі герої».

По команді перші учасники одягають мішок на ноги, беруть у руки шаблю і, стрибаючи в мішку «рубають шаблею гарбузи». Дострибавши до кеглі, знімають мішок і, гримаючи в руках мішок та шаблю, передають іншим учасникам, і т. д.

(З’являється хлопець, пританцьовує по-сучасному)

Хлопець

Добрий день, шановні гості!

Чи не бажаєте розім’яти кості?

Розрівняти груди й плечі,

Руки ноги молодечі.

Запрошую всіх до танцю,

Ой, до танцю-вихилянцю.

Виробляйте так собою,

Щоб ніхто не мав спокою,

Ноги вгору підкидайте,

Каблуками вибивайте,

Танець живота танцюйте,

Свого часу не марнуйте.

Приклад всім подам вам я —

От вам пісенька моя!

1-а дівчинка

Годі тобі веселитися.

Будуть хлопці виступать

Час їм пісню заспівать.

2-а дівчина

Чула хлопці нічого,

Козаки які ого-го!

Тож недарма всі дівчата

Поспішали так на свято.

В е д у ч а. Ось вам і наступний конкурс «Лийся, пісне».

Команди по черзі виконують українську пісню. Козак бере стілець і сідає поряд із учасниками. Уважно слухає їхній спів.

Козак. Як гарно співали. Прямо як моя Марічка. Бувало, як гляне, як гляне, прямо серце стає.

Господиня. А за що вона тебе покохала?

Козак. Як за що? За красу, за вдачу веселу за швидкість козацьку, за силу молодецьку

Господиня. Оголошується остання естафета «Де козак, там і слава».

Перші учасники по команді ведучого руками котять до кеглі й назад 2 гарбузи, передають гарбузи наступним учасникам і так до останнього. Потім на 6и дощечках (довжиною 40 см і шириною 15 см), кладучи їх підряд і стоячи всією командою на них, переправляються до певної лінії (яка в 1,5 рази далі за довжину всіх дощечок), і на цій лінії вся команда шикується.

В е д у ч а. Ну як ти вважаєш, чи переконали наші молоді козаки, що вони е гарною зміною?

Ведучий. Я думаю, що так. Вони із честю витримали всі випробування.

В е д у ч а. А зараз наступає довгоочікуваний момент: козацька старшина виносить своє рішення.

(Звучить урочиста музика. Журі зачитує своє рішення.)

Ж у р і. Усім учасникам спортивного свята «Козацькі забави» присвоїти звання «Козак» і вручити їм нагрудні знаки. Переможців свята відзначити почесними грамотами.

Ведуча

Ось і закінчилось свято,

Хотілося б усім вам побажати

Добра, здоров’я, злагоди, краси.

Раді будемо бачити всіх вас

наступного разу.

Ведучий

Сяяли на сонці шаблі запорожців,

Як вони на конях гнали ворогів.

Козацькому роду нема переводу,

Лине його слава з далечі віків!

Нашим козакам:

Слава! Слава! Слава!