Водонагрівачі, дії, їх призначення, будова

ПЛАН УРОКУ

Предмет                   Устаткування підприємств харчування

Професія     Кухар

Тема    12         Допоміжне устаткування

Тема уроку № 1  Водонагрівачі, дії, їх призначення, будова. Кип’ятильники безперервної дії, їх призначення, будова.

Мета уроку: ознайомити учнів з водонагрівачами, кип’ятильниками безперервної дії, їх будовою та призначенням

Виховна мета: бережливе відношення до устаткування, охорона праці

Тип уроку: комбінований

Наочність і технічні засоби навчання:  підручники, відеоролики

Міжпредметні зв’язки: виробниче навчання, технологія приготуванні їжі, санітарія і гігієна.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань учнів

Письмова відповідь

Письмова робота

Тестові завдання

3. Мотивація навчальної діяльності учнів: вивчення теми необхідне для якісної роботи у закладах громадського харчування

4. Виклад навчального матеріалу (план)            

 1. Поняття про водонагрівачі та кипятильники.

2. Класифікація водонагрівального устаткування.

3. Характеристика кип’ятильників безперервної дії.

5. Характеристика водонагрівачів.

5. Закріплення нового матеріалу: 

6. Підсумок уроку: виставлення оцінок та їх мотивація.

7. Домашнє завдання: Контрольні запитання

1. Яке призначення водонагрівачів?

2. Яке призначення кипятильників?

3.  Які види кипятильників використовують в зрг.?

4. Дайте класифікацію водо нагрівному устаткуванню.

5. Види вонагрівачів.

Викладач:  Цяпута Л. М.            

Водонагрівачі, дії, їх призначення, будова. Кип’ятильники безперервної дії, їх призначення, будова.

На підприємствах ресторанного господарства для отримання га­рячої води і окропу використовують водонагрівники і кип'ятильники.

Для технологічних процесів (приготування гарнірів, заварюван­ня чаю тощо) використовують окріп з температурою 95...100°С, що дозволяє зменшити час доведення продуктів до кулінарної готовності і зберегти біологічну цінність продуктів. Для санітарно-технічних потреб (бланшування, обпарювання, теплова обробка овочів, миття продуктів, посуду тощо) використовують гарячу воду з температурою 7()...85°С.

Окріп готують у кип'ятильниках, а гарячу воду - у водо-Нагрівниках.

Класифікація

Класифікується водонагрівальне устаткування за такими ознаками:

• за видом одержуваного продукту (гаряча вода, окріп) -кип'ятильники і водонагрівачі;
• за принципом дії - апарати періодичної і безперервної дії;
• за видом енергоносія - електричні;
• за ступенем автоматизації - автоматизовані, напівавтоматизо-вані;
• за умовами експлуатації - кухні підприємств ресторанного господарства, для пароплавів і вагонів-ресторанів.

Призначення та види водогрійного устаткування.

Водогрійне устаткування є одним з енергоємних видів теплових апаратів, призначене для приготування окропу з т-рою 85-100 С

Залежно від виду одержуваного продукту водогрійне устаткування поділяють на :

• Кипятильники ( періодичної і безперервної дії)
• Водонагрівачі (проточні і ємкісні)

Кипятильники призначені для приготування окропу, тем-ра якого становать 95….100 С.

Водонагрівачі призначені для приготування гарячої води тем-ра не нижча 70 С, яка необхідна для технологічних і санітарно-технічних цілей на підприємствах громадського харчування

Кип'ятильник безперервної дії електричний КНЕ-25 (КНЕ-50) продуктивністю 25 дм³ кип'ятку за годину складається зі звареного металевого корпусу, зовні якого знаходиться живильна коробка, водонагрівача і збірника окропу. Повітряний проміжок між корпусом і водонагрівачем відіграє роль теплоізоляції. Водонагрівач і збірник кип'ятку виконані у вигляді єдиної циліндричної посудини і відділені один від одного діафрагмою з привареною у її центрі переливною .трубкою.

Принцип дії всіх електричних кип'ятильників безперервної дії однаковий.

Вода із водопроводу надходить через поплавковий клапан у живильну коробку. Поплавковий регулятор автоматично підтримує заданий рівень води у сполучених посудинах. З живильної коробки по живильній трубці вода подається у нижню частину водонагрівача, де нагрівається і підіймається вгору. Там доводиться до кипіння і по переливній трубці насиченою парою перекидається у збірник окропу, з якого зливається через кран.

Після перекидання окропу в збірник рівень води в переливній трубці і живильній коробці знижується, поплавок спускається і живильний клапан автоматично відкриває отвір для надходження води з водопроводу у живильну коробку. Вода буде надходити доти, доки її рівень у живильній коробці і у переливній трубці не досягне заданого, після чого поплавок підніметься і клапан закриє отвір водопровідної труби. Під час роботи необхідно, щоб рівень води у переливній трубці кип'ятильника був нижчим за її верхню кромку на 80 мм, щоб запобігти переливанню у збірник окропу некип'яченої води.

У разі переповнення збірника окропу його надлишок по патрубку переливається у живильну коробку, а якщо переповнилася питома коробка, надлишок води зливається в дренаж по сигнальній трубці.

Водонагрівач, нагрівальна колонка — пристрій для підігріву води в локальній системі гарячого водопостачання. Невеликі прилади такого типу часто називають «титанами» — за маркою популярного водонагрівача.

Існують водонагрівачі накопичувального (бойлер), проточного типу та комбіновані.

У проточних водонагрівачах теплообмінник виготовлений з трубки, всередині якої тече вода.

Як нагрівальні елементи можуть використовуватись ТЕНи (трубчасті електронагрівачі), неізольовані нагрівальні електричні спіралі, газовий пальник, непрямий нагрів (трубка з водою розташована всередині ємності з теплоносієм), сонячне світло (сонячний колектор), піч. Таким чином водонагрівачі можуть бути газовими, електричними та спеціальними.

Проточний водонагрівач з газовим пальником називається газовою колонкою.

Електричні проточні водонагрівачі мають компактні розміри (приблизно як коробка від взуття) та малу масу. Вони зазвичай бувають двох або більше ступенів потужності. Тобто в такому водонагрівачі стоїть два або більше тени з окремими або загальним перемикачем. На кожному ступні температура регулюється потоком води за допомогою водопровідного крану на вході пристрою (більший потік — менша температура і, навпаки, менший потік — більша температура). Температура води на виході залежить від початкової температури води, швидкості або кількості потоку, загальної потужності водонагрівача і кількості включених на даний момент ступенів потужності (перша, друга, третя…), тобто кількості включених тенів (один, два, три і т. д.). Зазвичай загальної потужності електричного водонагрівача 5 кВт вистачає для душу. Насадки для душу з перемикачем режимів роботи також дозволяють скоректувати температуру. При підключенні до електричної мережі потрібно в залежності від потужності нагрівача правильно обрати електричний кабель^[3], місце підключення, наприклад, електричний щиток та автоматичний вимикач. При правильному монтажу після включення нагрівача на повну потужність кабель та електричні з'єднання не повинні нагріватись.

Водонагрівачі, як газовий, так і електричний, мають датчик тиску або потоку води. Якщо тиск або потік води через водонагрівач зменшується нижче порогового рівня — припиняється подача газу або відключаться ТЕНи. Якщо немає централізованого водопостачання або локального водяного насоса, то для роботи проточного водонагрівача потрібно розмістити бак з водою на висоті приблизно 3 метри.