Осінь золота красуня!
Під музику «Осінній вальс» один за одним забігають діти і вільно стають у залі.
Діти:
1. Ходить осінь по садах
Ходить, усміхається
Ніби в казці швидко так
Кольори міняються.
2. Сонечко не хоче Землю зігрівати Листя пожовтіло Стало опадати.
3. Коли із дерев всі листочки злітають
Коли вже на південь
Птахи відлітають,
Коли небо сіре,
Холодний дощ ллється, –
Оця пора року...
Разом: Осінню зветься!
Під музику Шопена з’являється Осінь :
Осінь: Добрий день, добрий час!
Рада, друзі, бачить Вас!
Я- осінь золота!
Маю я віночок з листя,
Ще й калинове намисто.
Я кружляю по стежинах
З гроном стиглим горобини,
За птахами в дальній вирій
Сиплю листячком із гілля.
(промовляючи слова, виконує відповідні рухи, тримає у руках корзинку з листям)
Діти водять хоровод навколо Осені та співають пісню „Осінь, осінь вже прийшла”.
По закінченню пісні діти сідають на свої стільчики.
Осінь. Які ж ви гарні, так гарно співаєте, але мені сумно без мого улюбленого друга Дощика, я так хочу його побачити, зараз я його позву:
Ось і крапельки, краплинки
Пострибали по стежинкам.
Хмарочки збираються,
Дощик починається
Під музику вибігає дощик
Дощик
Я осінній дощик
По полях гуляю,
Садки поливаю
Подружок хмаринок
У танок збираю.
Хмаринки:
1. Як овечки з баранцями
ходять хмарки табунцями:
вайлуваті та кудлаті,
і пухнасті, й волохаті.
2. А дощик поливає
Гаї, поля, ліси.
3.Ми хмароньки хмаринки
Збираємо краплинки.
Нас недарма назвали
Королевами краси.
4.По голубому морі
Мов легкі пір’їнки,
Ганяє пустун-вітер
Подушки та пір’їнки.
Пісня «Хмарка біла,біла»
Гриб підходить до осені та каже:
Особливо полюбляємо дощик ми.
Ось, погляньте, з-під листочків
Виглядають шапочки грибочків.
Осінь: Дійсно, гриби завжди з’являються після дощику, давайте уважно подивимось під листочками, здається там багато грибів. (Удає, що не може знайти, потім знімає покривало, гриби встають та читають вірші)
Грибочки:
1. В мене ніжка одна,
Чобітка не маю.
На одній нозі стою
І на вас чекаю.
2. В гарних шапочках-брилях
Заховалися в кущах.
Раз, два три, чотири, п’ять,
Спробуй нас ти відшукать.
3Гриб, грибок, опеньок-
Виріс під дубочком.
Равлик-Павлик слимачок
Грається листочком.
4.Я – грибок боровичок-
Біла ніжка і бочок.
Маю диво-капелюха,
Ще й листочок коло вуха.
Осінь: Ви так гарно ховаєтесь під листям, що не всім під силу вас знайти, але я вас знайшла і так стомилась, що хочу перепочити.
Гриб: Ти відпочивай , а ми тобі станцюємо.
Танець грибів.
Танцюючи гриби розкидають листочки.
Осінь: Так, грибочки танцювати ви вмієте, але доки ви танцювали дивіться, листя під яким ви ховались розсипалося, так не годиться, треба його прибрати.
Гриб: не хвилюйся, я знаю хто нам допоможе. Лісовим звірятам потрібні листочки та грибочки, вони нам і допоможуть. (Кличе лісових звірят: білочку, їжачка та зайчика)
Вибігає білочка , їжачок та зайчик під музику та читають вірші:
Я- білочка руденька
Хозяїчка маленька
Я працюю повсякчас
Збираю їжу про запас:
Гриби смачненькі
Горішки солоденькі.
Їжачок:
Без роботи не сиди
За грибами в ліс іди
Не страшна зима для нас
Якщо є гриби в запас.
Зайчик:
Я зайчик маленький
По лісу стрибаю,
І шубку тепленьку
Восени надягаю.
Шукаю листочки
Для хатинки під дубочком.
Осінь: Всім треба робити запаси на зиму, а осінь кращий час для цього. Дивіться , як багато листя та грибів. Ось вам корзинки : одна для листя,це в нас для зайчика та грибів бо їм вони потрібні, щоб заховатися ; а інша для білочки та їжачка, вони зберуть гриби про запас на зиму.
Гра «Збери грибочки та листочки»
Осінь: Молодці, дивіться, як чисто стало навкруги.
Параска: Добрий день, Палажко!
Палажка: І тобі, сусідко, Здоровенькі були!
Параска: Куди це ти поспішаєш?
Палажка: Та поспішаю на свято!
Параска: На яке свято ?
Палажка: На головне!
Параска: Яке , яке ! !(ніби не дочула )
Палажка: Та ти що не знаєш? Осіннє свято ж у нас. Урожай зібрали гарний, багатий, головного овоча на городі будуть вітати.
Параска: Та, чого ж ми стоїмо!Швидше ,швидше . А то запізнимося та й свята не побачимо. Так! Овочі дійсно усі головні!
Палажка: Ой! Парасю, тож погодь мене.
(Палажка і Параска виходять.)
Дикторський текст
Росте багато овочів
На нашому городі,
То ж славно пообідати
Нам є чим при нагоді.
Усім спокійно й затишно
Живеться на природі,
Та й в овочів трапляються,
Бува, якісь пригоди.
(Зявляється гарбуз)
Гарбуз:
Ото вже я наспався!
Всі боки залежав.
Хто б поміг моїй біді,
Хто б послухав:
Я усе життя живу без капелюха.
А усе моє життя панує літо,
Лису голову мені ніде діти.
Ні сховати, ні накрити,
А чи сонце припіка,
А чи дощик полива.
Діти: В гарбуза, це кожен знає,
Капелюха не буває.
Гарбуз: Та мене не ігноруйте –
Капелюха подаруйте! От!
Дикторський текст
По городу Гарбуз ходить
Всіх із роду оглядає
Кого хвалить, кого учить,
А кого і научає.
І звернувся до ґаздині,
Молодесенької дині.
Гарбуз: Розкажи мені, красуне,
Як ти влітку працювала?
Може, трохи лінувалась?
Чи сумлінно дозрівала?
Диня: Ой, Гарбузе – Гарбузенко
Вічно ти підозри маєш,
Не сидиш на однім місці,
По городу все гуляєш.
Бачиш же,я постаралась,
Ніжним соком вся набралась.
Налилася на всі боки,
І важкі вже мої кроки.
Гарбуз: Ой, чудова ж господиня,
Моя ніжна, смачна Диня.
А що скажуть Огірочки –
Мої любі сини й дочки.
Огірки: Не свари нас, любий татко.
Гарно ми росли… спочатку,
Та якісь дощі махнули-
Заховатись ми забули.
Коли сонечко світило,
Ми листочками не вкрились
На кілках –шнурках висіли
І, звичайно, перезріли.
Гарбуз: Ой, ну що ж, я розумію.
Та надіятися смію,
Щоб в наступне знову літо
Все завчас буде прикрито.
А що тут за каруселі,
Чому всі такі веселі?
(Танець овочів)
Морква 1: Кожен знає , що морквиця на городі мов цариця. (вихваляється перед іншою) Я смачна і вітамінна.
Морква 2: Ой сестричко ! Чого це ти вихваляєшся?
Морква 1: Бо я гарна!
В мене коси довгі кучеряві,
Та ще й платтячко яскраве .
Чому б і не цариця.
Буряк. Розхвалилася дивіться,
Ти не схожа на царицю! Я від тебе червоніший,красивіший і товстіший . Ось!
Морква 2:Та не сваріться
Гарбуз: Ой ! Морквиця не годиться,
Ти ж худа і жовтолиця.
Та ще й хвалишся собою
І пишаєшся красою
Морква1:Не худа я, а струнка! (образившись відходить ,звертається до глядачів )
То ж ви всі запам’ятайте .
Я смачна і вітамінна. Той хто мене поважає , до ста років проживає!
Морква 2 :
Любий братику, послухай,
Ти нами пишайся!
Бо не просто ми Морквиці – а все ж таки, твої сестриці.
(Друга сестриця перебиває і вихваляється перед гарбузом)
Морква 2: Чуєш братику ,а я ,
А я пробилась в депутати.
Скоро буду виступати.
І доб’юся для городу
Перегною аж підводу! О!
Гарбуз: Радий, радий я, сестрице
Маєш розум, хоч дівиця.
Пишна, гарна і в достатках
А тепер - ще й депутатка.
(Гарбуз підходить до буряка)
Гарбуз: Ну, а як же Бурячок,
Мій шановний своячок?
Буряк: Що казати, я – у нормі:
Круглий, чистий, соком повний.
Так же кольором налився,
Ніби в Африці родився.
Буде борщ смачний, червоний
З бурячком такий чудовий!
Гарбуз: Добре, добре, зрозумів,
Що ти роду не підвів.
А що скаже Бараболя?
Як жилося їй у полі?
Картопля:
Хоч проблем було багато,
Та не буду нарікати.
Мене люблять, поважають,
Другим хлібом називають.
Можу бути у меню
Хоч по кілька раз на дню.
Гарбуз :Так, звичайно, правду кажеш,
Людям ти сердечно служиш.
Хоч циганської натури,
Та високої культури.
Задоволений я вами,
Бо багатий родичами.
А Цибуля в нас чудова,
Правда, трохи гонорова
Але, якщо лад у вас,
Страва буде – вищий класс.
Цибуля: Не соромте мене, дядьку,
Бо покину зараз грядку.
Я серйозна у всіх справах,
І смачна у різних стравах.
Диня:
Не сердись на дядька, люба,
Бо від нервів смаку згуба.
Усі знають – рід наш славний
Гарбузовий рід преславний.
Тож тепер, Гарбузе – батьку,
Всім подякуй для порядку.
Гарбуз: Я вклоняюся Вам ґречно
І всім дякую сердечно,
А також даю наказ:
Щоб любили люди нас.
І смачні вживали страви –
не псували тої справи.
Хай наш рід чудовий буде,
На поживну користь людям!
Осінь:
Як ви добре танцювали.
За вашу старанність таку
Зараз всіх нагороджу:
Осінні дари тримайте
І всіх друзів пригощайте.
Ось є в мене корзинка з листочками, але для вас я перетворю листочки у дарунки осені!
(Осінь бере корзинку, яка накрита серветкою із листям, чаклує над нею, та пригощає дітей дарунками осені).
Діти дякують осені.
Осінь: Вже час мені прощатись.
Та ми будем ще стрічатись.
Виростайте всі здорові,
Білолиці, чорноброві.
А через рік в такий же час
Я чекаю в лісі вас.
Осінь уходе під музику махаючи дітям.