Сценарій свята "Осінь наша золота,в гості ти до нас прийшла"

Сценарій до Дня осені

 Мета .  Розширювати знання дітей про пори року, їх особливості, прикмети. Прищеплювати учням любов до рідного краю, здатність відчувати красу і гармонію навколишнього світу, повагу до народної мудрості. Розвивати логічне мислення, спостережливість, увагу, пам’ять, зв’язне мовлення; сприяти духовному розвитку дітей. Виховувати любов до рідного краю.

Обладнання . Макети дерев, кошики з дарунками осені, осінні квіти, вироби дітей, осіннє листя, ілюстрації .

                                                        Хід заходу

    1-й учень. Кудись побігло літечко

Чи в вирій попливло.

Давно зібрали житечко

Й тепла як не було.

    2-й учень. У небі стало тихо,

Пташок уже нема.

Звірятам не до сміху,

Бо прийде в край зима.

3-й учень. То сонце ще сміється,

То вітер налетить.

А жовтий лист зірветься

Та й в небі полетить.

4-й учень. Усюди так красиво —

Все золотом блищить!

Це осінь пустотлива

Дарує дивну мить.

5-й учень. Осінь у танці із пензлем кружля,

 Старанно фарбує листочки.

 У чорні хустки прибирає поля,

 Ліси — в золотисті сорочки.

 6-й учень. Білим туманом сповила долину,

 Багрянцем покрила у лузі калину.

 Добра понаносила повні двори,

 Комори, засіки і погреби.

7-й учень .Кружляє лист осінній,                                                                                                                    В природі карнавал,                                                                                                                       І ми запрошуємо всіх                                                                                                                 На наш осінній бал!

8-й учень Осінь захоплює, осінь вражає                                                                                                  Дивом-красою і барвами квіт

То вона щедре тепло посилає,                                                                                                       То умивається дощиком світ.  Танець з парасольками

9-й учень Коли вона загляне в сад -                                                                                                     Наллється соком виноград,                                                                                                                                    І гарні яблука ренет                                                                                                                 Солодкі стануть наче мед.

10 учень Як помандрує по гаях                                                                                                                        З чарівним пензлем у руках -                                                                                                           Все розмалює на путі,                                                                                                                  Берези стануть золоті!

І ми її уклінно просим:                                                                                                                          -Заходь у гості, щедра осінь!

   Звучить музика, заходить Осінь

Осінь.

Добрий день, мої шановні

Діти, пані та панове.                                                                                                                               Нині знов із вами я.                                                                                                                     Осінь — ось моє ім’я

    По землі простую швидко,

Кольори міняю,

І тепер на поле рідко

Сонце заглядає,

Щоб земля могла спочити

І набратись сили,

 Бо ж вона пшеницю й жито

 Для людей зростила,

Фруктів, овочів багато —

 Усього доволі!

А тепер спочинок — свято —

 Буде в вашій школі.

Осінь.

Я до вас прийшла

Не сама, з Урожаєм.

Ми з ним часто разом походжаєм.

З'являється Урожай.

Урожай.

На столі у нас не пусто:                                                                                             Морква, ріпа і капуста,                                                                                                              І горіх, і буряки,                                                                                                                                            І салат, і огірки,                                                                                                                             І смачненькі кукурудзи                                                                                                                        І корисні гарбузи. 

Морква.

Я — морква,

 Під сонечком щедрим зростала,

 Земелька водою мене напувала,

 Тому-то й вродила така соковита.

 Морквяного соку вам треба попити.

Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.

Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.

Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.

Той хто моркву поважає, до ста років проживає.

Буряк.

Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.

Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.

Український борщ чудовий по усіх краях відомий.

У борщі я головний, борщ без мене не смачний.

Помідор.

Я— помідор , я пречудовий,

     До вашого столу хоч зараз готовий.

    Ось який гладкий я пан.

    Маю гарний я жупан.

    Помідори всі, малята.

    Вітамінами багаті.

Огірок.

А зелені огірочки всі вживають залюбки.

Нас шанують не даремно:

Дух наш свіжий і приємний.

На канапці і в салаті ми і в будень і на святі.

Огірки вродили рясно,

Урожай зібрали вчасно,

Товстенькі й колючі, немов їжачки,

Аж просяться в бочку, візьми й засоли.

Цибуля. Погляньте, цибуля яка уродила —

Велика, ріпчаста — справжнісіньке диво!

Цибулю на зиму мерщій запасайте,

Тушкуйте, варіть і сирою вживайте.

На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,

Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.

Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.

Часник.

Часничок я білозубий

Ви мене не бійтесь, люди.

Хоч гіркий я та корисний,

Всім мене потрібно їсти.

Хто мій зуб з’їдає сміло –

Буде мати зуби білі.

Танець

Картопля. Смакуйте, смакуйте усі бараболю,

 Варіте і смажте із сіллю й без солі,

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб, — вона всіх годує.

 Капуста.

А я — капуста вітамінна,

 І солена в бочці, й в салатах відмінна.

 У борщику, в супі, в смачних голубцях,

В олії посмажена й терта в млинцях.

Гарбуз.

Не сваріться, любі, годі!

Я найстарший на городі.

Я великий і бокастий,

Жовтогрудий і смугастий.

Я чудовий дар осінній

З гарним та смачним насінням.

Хто їсть кашу гарбузову

Буде сильним і здоровим!

Диня:
Ви на мене подивіться,
Я дівиця круглолиця,
Жовтобока, запашна,
А до того ж і смачна.

Баклажан

Я баклажан — заморський пан,

Фіолетовий жупан.

Я смачний, як не готуй,

Хоч тушкуй, хоч консервуй

ГОРОХ

Ось я горох, із , діти,

Добрий можна суп зварити.

А горошок молодий

Смачно їсти і сирий.

Редиска

Я не буряк, хоча кругленька

І така ж хвостата.

А за розміром – маленька,

І червонувата

Урожай. Все з городів звезено, складено до ладу,

На столах у кожного пишні короваї.

Тож спасибі, осене, за дари чудові,

Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові!

Пісня_________________________________________

Осінь. А чи знаєте малята, що принесла вам на свято?

Із садів, полів і грядок, повний кошик я загадок. За правильну відповідь ви  отримує горішок від білочки. Починаємо:

1. У садках, гаях блукає,

 жовті шати одягає,

 Золотисту стелить постіль -

 жде сестрицю білу в гості. (осінь)

2.Жовте листячко летить,

під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

коли, діти, це буває? (восени)

3.На сонечно я схожий,

І сонце я люблю,

За сонцем повертаю

Голівоньку свою. (Соняшник)

4.На городі восени

Лежать жовті кабани,

Прив’язані за хвости,

Щоб не здумали втекти.(гарбузи)

5.То чорна, то сива

      По небі ходила;

      Набив її вітер —

      Сльози розпустила.(Хмара)

6.Довгі вуха, куций хвіст,

 Невеличкий сам на зріст.

 На городі побував,

 Там капустки пожував.

 Довгі лапки, скік та скік,

 Ми погнались, а він втік. (Заєць)

7.Печуть мене, смажать і варять,

 Їдять мене і дуже хвалять.(Картопля)

8.Лампочка вгорі висіла,

 Стала смачна, пожовтіла.

 Діти лампочку зірвали,

 З апетитом скуштували. (Груша)

9. На літо одягається,

  а на зиму одежі цурається.(Дерево)

10. На дереві гойдається, жупан колючий має.

 На літо одягається, а восени скидає.(Каштан)

11. В школах дзвоник продзвенів,

Школярів дім знань зустрів.

В лісі виросли грибочки,

У опеньках всі пеньочки. (Вересень)

12. Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць … (Жовтень)

13. Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць? (Листопад)

14. Мене частенько просять, ждуть,

А тільки покажусь – ховатися почнуть. (Дощ)

15. Без рук, без ніг, та ворота відчиняє. (Вітер)

 16. Прохолоди чиста просинь —

 на поріг ступає осінь.

 Вдаль від рідної землі

 линуть в вирій … (журавлі).

Осінь: А хто з вас знає як звуть моїх трьох братів - осінніх місяців?

Вересень:
Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
1 вантажить гарбузи
На машини і вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт.


Жовтень
Жовтень — так мене назвали,
Бо кругом все жовтим стало.
Маю пензель чарівний,
Маю пензель золотий.
Розфарбую все навкруг —
Золотіє ліс та луг!

Листопад: Більше, більше листя з кленів облітає з кожним днем,
По траві іще зелені між дерев в саду ідем.
Йдем по листу золотому, мов по килиму м'якому.
Що на весь послався сад: Здрастуй місяць Листопад!
Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.

Пісня «Дарунки осені»

Осінь: А тепер подивіться на галявину, скільки виросло грибів.
Тут і маслючки, і опеньки, і лисички і навіть мухомори.
Підійдем до них ближче і послухаєм їх розмову.
 

Хвалилися гриби
Боровик
Я, гриб-боровик,
Маскуватися звик.
Мусиш ліс обійти,
Щоб мене і знайти.
А кому знайти удасться,
Знай, тому всміхнулось щастя,
Бо смачнішого нема
Між грибами усіма.
І красивий, і м’ясистий,
Ще й статечний, ніби пан.
З Києва мене туристи
Возили аж за океан.
Хто не вміє нас шукати,
Тим адресу можу дати:
Ми і в лісі, й на галяві,
Корінь білий, верх смаглявий.

Печериця
По-нашому – я печериця,
А по-французьки – шампіньйон.
Хоч куцонога, блідолиця,
Але витримую фасон.
Засмажите мене в сметані,
Й куди тому боровику!
Мене шукайте на світанні
У лісі, полі, у садку.

Сироїжка
Я – сироїжка, біла ніжка,
У різний колір чепурюсь.
Така тендітна, така я ніжна,
У руки візьмеш – і кришусь.
Хоча кришусь, хоча тендітна,
А, кажуть, дуже апетитна.
Хто куштував хоч раз мене,
Забачить в лісі – не мине.

Лисички
Ми, лисички, жовті личка,
Ростом зовсім невеличкі.
Не червиві, дуже чисті,
Не ховаємося в листі.
Хто на слід наш натрапляє,
Повен кошик назбирає.
Нас шукайте у низинці.

Рижок
Я, рижок, сурмлю в ріжок,
Корінець дірчастий.
На мені капелюшок
Червоно-смугастий.
Не боюся я дощу,
Кожну крапелиночку
Через себе пропущу,
Ніби через лієчку.
Обійдіть все царство грибне, --
Хто ще здатний на подібне?
Маслюки
Ми – маслюки, жовто-бурі шапки.
Ростемо там, де глиця.
Під соснові залазим шишки,
Любим запах живиці.
Нас збирають старі й малі,
Маринують і смажать.
Тільки з’явимось десь на столі,
Нас одразу завважать.
Більш смачних ви не знайдете страв.
Ледацюга – хто нас не збирав.

Підберезник
Я – підберезник,
Гриб-чудесник,
Люблю я дух березняка.
Хто покуштує,
Не пожалкує,
Не гірший від боровика.
І головастий, і м’ясистий.
Та я не хвастаюсь, що пан.
Возили і мене туристи
На літаку за океан.
Підосичник
Я гриб грибів. Я – підосичник.
Найбільший в лісі симпатичник.
До мене не ідуть – біжать,
Покласти в кошика спішать.
А шапка в мене, глянь, яка! –
Як у гриба-боровика,
Лише з різницею тією,
Що верх червоний у моєї.
Удався вродою і зростом.
Грузд проти мене - карлик просто.
І навіть на боровика
Дивитись мушу звисока.
Моховик
Я – моховик, я – чарівник,
Вохристо-жовтий цілий вік.
Зате міняю я шапки:
То ковпаки, то навпаки.
Я клишоногий? Ну, і хай!
На це нітрохи не зважай.
Хоча м’який і бархатистий,
Але не з тих, щоб в очі лізти.
Якщо ж довіришся лісам,
То я озвусь до тебе сам.
Капелюх розкішний маю
І його я не знімаю.
Серед моху рости звик
Гриб поважний моховик.
Білянка
Я – білянка, полісянка,
Сизуватенький убір.
Встань раненько на світанку
І з кошеликом – у бір.
Над рижком беру я гору
Й над лисичками беру.
Кращої у літню пору
Ти не знайдеш у бору.

Мухомор
Я мухомор, я людомор,
Червоний, наче помідор.
Кашкет цяцькований, розлогий,
А сам – стрункий і довгоногий.
Серед урочища грибного
Не знайдеш красеня такого.
Та я отруйний, пам’ятай.
Мене побачиш – обминай.

Опеньки
Ми опеньки.
Ніжки тоненькі.
Шиї, мов цівки.
Круглі голівки.
А як більші виростаєм, -
Парасольки розкриваєм.
Лий, дощику, лий!
Нам ти не страшний.
І на пні, й коло пня
Нас велика рідня.
Простягай-но рученята,
Устигай лише збирати. (пісня про опеньки)
Осінь

         Тепер спокійна я! Свої турботи

         Лишу на потім, на наступний рік.

         Уже скінчилася моя робота,

         І дням моїм також скінчиться лік.

         Я попрощаюсь з вами усіма,

         Бо в білій шубі йде уже зима.

Всі   І ми сьогодні хочемо сказати:

            Дякуємо Осені за всі її щедроти!