Сценарій свята "Прощавай, букварику!"

Сценарій свята для першого класу

«Прощавай, букварику!»

Звучить музика «Веселкова пісня»

Вчитель:     Добридень! Раді вас вітати на нашім урочистім святі.

             Ось як багато гостей завітало до нас на свято. Ми раді вітати вас у цьому залі. Свято                          букварика… Для дорослих – це зустріч з дитинством, зі своїми першими шкільними роками, а для наших першокласників – це свято перших успіхів і перших шкільних перемог.

Хлопчик.

Що це нині є за свято,

Що людей тут так багато?

         Дівчинка.

Ти не знаєш ? Мусиш знати:

Ми прийшли тут святкувати —

Тато, мама, ти і я —

Гарне свято Букваря.

На своє маленьке свято

Запросив вас перший клас!

Сьогодні тут зібрались першачки,

І в школі вже вони не новачки.

З вітаннями звертається до вас,

Наш веселий перший клас!

                         Пісня  «Школярі»

До школи радо хто спішить?

Хто старанно уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читати-писать?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі:

ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

Ведучі (співають):

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва?

Усі їх завжди пізнають.

Скажіть-но, як цих діток звуть?

Усі:

ШКО-ЛЯ-РИ-КИ!

 

      1.      Є святкових днів багато

                На листках календаря,

                А між ними й наше свято —

                 Вшанування Букваря.

 

       2.     День вітання і прощання —

                Свято перших букварів,

                Перша сходинка зростання

               Для найменших школярів.

 

     3.        В путь щасливу і широку

               Всіх виводить перший клас,

               До уроку, до уроку —

               Чуєш, дзвоник кличе нас!

 

      4.        Любі гості, мами й тати,

                   В нас — Букварикове свято.

                   Добре, що прийшли до нас

                   У гості в перший клас.

 

                          Пісня «Ми-першокласники»

Нові портфелики, а в них букварики.

Не так то просто серед друзів нас знайти.

Приспів.

Ми першокласники, ми однокласники,

О, як нам весело до школи разом йти.

 

Ми пишем палички, крючечки, галочки.

Складаєм літери докупки у склади.

Приспів.

Малюєм пташечки,  квітки ромашечки,

Співаєм весело, ти, пісенько, лети.

 

            5.        Ми всіх гостей вітаємо

                       І дуже вам радіємо.

                       Усі вже букви знаємо,

                       Книжки читати вміємо.

 

             6.       Ми всі вчимося залюбки.

                        Гартуємось, міцніємо.

                        Читаєм з захватом книжки

                         І про майбутнє мріємо.

Звучить музика

 (Дівчинка сидить і читає Буквар, а збоку лежить лялька)

Дівчинка:     Я кинула ляльку

                     Сиджу і мовчу.

                     Ой, ніколи гратись,

                     Бо літери вчу!

                  (Підходить до дівчинки вчитель)

 

 Вчитель: — Аліно, а скільки літер ти вже вивчила?

 Дівчинка: — Ой, багато! Аж ЗЗ!

 Вчитель: — То ж на свято їх проси.

 Дівчинка: — Шановні літери, ласкаво просимо на свято.

                         Звучить пісня «Гей, ви, букви»

Діти (співають та марширують):

Гей, ви, букви, жвавим кроком, раз, два, три.

Вчили вас сто п’ять уроків, раз, два, три.

Через те вас добре знають,

З вами вже слова читають, раз, два, раз, два, раз, два, три.

Попереду йде букварик, раз, два, три.

Букви всі зібрав в порядок, раз, два, три.

Всі його давно чекають,

З іменинами вітають, раз, два, раз, два, раз, два, три.

           7.       Нас 33, нас 33.

                    У нас міцна сім 'я,

                   Складаємо слова нові.

                   Від А до Я.

          8.        Ми мрію любимо й книжки,

                    Життя у нас буя.

                    Вчимося в школі залюбки

                    Від А до Я.

           9.        Знай рідну мову і вивчай,

                   Вона твоя й моя,

                   Та перш за все абетку знай

                   Від А до Я.

Вчитель:   Любий Букварику, ласкаво просимо до нас на свято!

      Звучить музика

Буквар:           Я мандрую по країнах,

Я з абеткою дружу,

І малечу, як зустріну,

Грамоти одразу вчу.

             10.      Ми літери відомі,

Ми всякому знайомі,

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні.

Бо кожна жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

 

Пісня «Гей, чули, чули, чули …»

Прийшли ми всі на свято,

На свято Букваря,

І вивчили всі букви,

Усі – від А до Я!

 

Гей, чули, чули, чули,

Гей, чули, чули ви.

З Буквариком ми дружим,

Він з нами назавжди.

Завершується свято,

Вшануймо Букваря,

Відкрив він нам дорогу

До знань від А до Я.

 

Гей, чули, чули, чули,

Гей, чули, чули ви.

З Буквариком ми дружим,

Він з нами назавжди.

 

Звучить музика

Мама тягне сина за руку, саджає за парту, дає «Азбуку»

Мама                

 Букви вчи, не йди нікуди,

 А то гірше тобі буде.

 Ось тобі секундомір –

 Потім себе перевір.     

 А прийде додому тато,

 Йому будеш звітувати!

 Я ж біжу до перукарні

 І даю тобі пораду:

 Краще справою займися,

 Щоб успішно в школі вчиться!

 

Хлопчик відкриває «Азбуку»

Хлопчик             Дивна якась буква, схожа на дах, та ще й поясок посередині причепила.

                              Як же звать цю букву? 

Лунає музика, вибігає Червона Шапочка з корзинкою Пісня «Якщо довго, довго …»

Якщо довго, довго, довго,

 Якщо довго по доріжці,

Якщо довго по стежині

бігать, тупать і стрибать,

То напевно, то напевно,

то звичайно, то звичайно,

То можливо, то можливо,

можна в школу нам прийти.

                                       А – а – вчаться там діти великі й малі,

                                       А – а – знань їм багато дають вчителі.

                                       А – а – там навчаються читати,

                                       А – а – і писати, й рахувати,

                                       А – а – там цікаво всім завжди.

  Ось тобі буква А.

 

Хлопчик             Спасибі тобі буква «А» (йде і чіпляє на дошці - алфавіті букву «А»)

 

З′являється буква «Д» з «2» на грудях„Д”                     

Я чула, що Червона Шапочка до школи готується. Так ось – я буду її найкращою подругою.

            „2” співає пісню на мелодію „Кузнечик»

                              Я дуже гарна дівка,

                              Зовусь я просто  Двійка.

                              У ледарів завжди я

                              В щоденнику живу.

                                                І вдень, і вночі (2р.)

                                                У ледарів завжди я.

                                                І вдень, і вночі (2р.)

                                                В щоденнику живу.

                              Люблю я погуляти,

                               погратись і поспати,

                              А от уроки вчити

                              я зовсім не люблю.

                                                Ні вдень, ні вночі (2р.)

                                                Я зовсім не люблю.

                                                Ні вдень, ні вночі (2р.)

                                                Я зовсім не люблю.

Звучить музика, виходить, потягуючись «Лінь»

„Л” Лінь              Мене звуть просто – тітка Лінь.

                              Я з Двійкою дружу.

                              Я – Лінь хороша, бо дітей жалію,

                              За ними я ходжу, як їхня тінь,(імітує рухи, йде за Червоною Шапочкою)

                              Для них готую спокій і безділля.

                              Дитиночку приспати – так люблю!

                              Хай будуть ручки в неї білі, наче з вати!

                              З дітьми я разом їм, охоче сплю,

                              Не требам діткам лишньої мороки,

                              Ідіть, як котики сліпенькі, навмання.

                              І не ходіть ви в школу більш ніколи.

 Звучить музика

Киця    (буква К)                        Мур-няу!..

 Хто це галас тут здійняв?!.

 Знову цей  Владик !

 Треба знать тобі ті букви?

 Краще грайся, розважайся

 І нічим не переймайся…

 Літери? Це просто дивно!

 І кому вони потрібні?

У– горбате (З′являється буква У)

У

Скажи, горобчику, чому

Ти так боїшся букви У?

Тобі зізнаюся я, татку,—

Ця буква схожа на рогатку

 

 Киця  О – як бублик кругле.

О

Буква … О така от кругла,

Хто не бачив, подивись:

Наче сонце, наче бублик

Мов обручик, - хоч котись …

 

Киця  Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ц»)

Ц

Хто це?

Цапок.

Що це?

Ціпок.

А це?

Яйце.

А ти?

Буква Ц?

 

 Я без них не знаю лиха

 І гуляю у дворі!

 З мене приклад всі беріть

 І уроки не учіть!

 Киця намагається викинути Буквар , але на неї нападає  буква А.

„ А”            Геть звідси, ледацюги.

«Двійка» і «Лінь» втікають, збиваючи на своєму шляху «І», «З», «В», які йдуть назустріч

«І», «З», «В»    

 Привітались на шосе

 буква І та буква «Зе»

 Де ж вони? Ну й дивина:

 З двох з’явилася одна.

 Їй дали ім’я нове.

 Стала літера вже «Ве».

Кіріл  , спробуй скласти з нас слово.

Хлопчик             Хлопчик тре потилицю і проговорює:

                              Ізв – такого слова немає.

                             Зів – теж нічого не зрозумів.

                             Знайшов … «віз» - це старовинна машина.

Хлопчик пританцьовує від задоволення

 «І»                                          Кричить

                             Ой, а я братика загубив.

Вибігає буква Ї, бере «І» за руку

«Ї»                       Я не губився, я в 1 – А затримався.

Хлопчик             - Гей, хлопчик!

«І», «Ї»                - Я не хлопчик.

Хлопчик             - Гей, стовпчик!

«І», «Ї»                - Я не стовпчик!

Хлопчик             - Так хто ж ти?

«І», «Ї»                - Я букви Ї.

Хлопчик             - А як же вас треба розрізняти?

 «Ї»                      - Дивись уважно на мої дві крапки

«І»                       - і на мою одну.

 «І», «Ї»               (прикріплюють букви ). Ми побігли.

                Танець першачків під пісню «Кращі друзі»

Хлопчик           Цікаво. Хтось загубив (піднімає їх) ключки для хокею.

 „Г”                     Ми не ключки для хокею

                             Дві сестрички  славні ми:

                              Га – га – га та ге – ге – ге…

                             Я весела буква „Ге”.

„Г”                     Га –га – га та ге – ге - ге

                              Я ж - красуня буква «Ге».

Букви «Ге» і «Ге» ставлять себе в алфавіт

Хлопчик             Ви так схожі між собою.

                              Ой, а в слові познайомитись є теж дві букви схожі між собою.                    

                             Виходять букви «И», «Й», взявшись за руки

«И»                      Кажуть „И” великої немає,                              

                             „И” слова не починає,                                     

                             А як же це? Скажіть мені:                                

                            - И – и – и ! – плаче голосно дитина в дворі.                              

                             Тому з сьогоднішнього дня                 

                             я всім забороняю                                                      

                             Мене так сильно ображать.

 

«Й»                      Ти не злись, сестричко,

                             Подивись на мене краще,

                             (звертається до залу)

                             Буква «Й , всі знати мусять,

                             Народилась в капелюсі. (знімає капелюшок)

                             Ані вдома, ані в школі

                             Не скида його ніколи.

Чути дзижчання бджіл

«И», «Й»             Тікаймо. (Біжать і швидко чіпляють себе в алфавіт)

«Б»

 

 «Е»,                     „Е!” – сказала буква Е,

                              „Бджола мене – не здожене!”.

                              І, махнувши нам рукою,

                              Е – зробилася луною.

 

«Є»                      Буква Є – ріжечок – місяць,

                             Лиш вона не сходить з місця.

                              Аж пригнулась буква Є.

                              Ось, будь ласка, подає

                              Найщедріша буква Є –

                              Все для всіх у неї є.

 

 

Хлопчик             Ну й цікаві букви в нас,

                             Ходять завжди разом.

 

Виходять букви «Р» і «Ь»

„Р”                      Ми прийшли до вас разом.

                              Здогадалися чому?

«Ь»                      Я ходжу на животі

                              Я не літера проста,

                              Я пом’якшую слова.

«Ь», «Р»             Нам з вами було цікаво та пора до алфавіту.

Виходять

Вибігають букви „Ш” – „Щ”

 „Щ”                    Букві Щ сказала Ш:

                              - Ти стрибаєш, як лоша.

                              Я на тебе дуже схожа,

                             Хоч стрибати так не можу

„Ш”                     -А відгадка тут проста:

                              Я – з хвостом,

                              Ти – без хвоста.

Вибігають букви „Ш” – „Щ”

Хлопчик             Є тут буква –шестиніжка:

                             на сніжинку схожа трішки.

                            Трохи схожа на жука.

«Ж»                     Вилітає жук і жужжить, співає «По дорозі жук»

                              По дорозі жук, жук

                              По дорозі чорний

                              Подивися дівчинонько,

                              Який я моторний.

                                               Який я моторний

                                                І у кого вдався,

                                                Хіба ж даси купу грошей,

                                                Щоб поженихався.     

„Я”                      Стрічок дві, один вінок –

                             Буква Я іде в танок.   

Прикріплює букву до дошки

„Т”                      Ой, засиділись ми з вами

                             Буква «Я» завжди права

Танок – пісня «Подоляночка»

У Подоляночки буква «П»

„ Н ”                    
Дві палички-лічилочки 
Гуляли у саду, 
Аж тут зламалась гілочка: — 
Рятуйте, бо впаду! — 
Летіла і кружляла, 
Хапаючись за клен, 
Між паличками впала — 
І вийшла буква Н.

 

„ П ”   

Гарні хлопці – молодці

Закопали два стовпці.

Третій їм допомагав, -

Перекладину поклав.

Втіха нашій дітворі,

Буква П вже у дворі.

 

„ Х ”   

Що за буква таємнича?

Не смішна вона, здається,

Хто ж її повторить двічі,

Той одразу засміється.

 

„Ю”                   

 Я давно усім відома:

 Перед Я завжди стою.

 Я стою у слові Юля,

 І в словах сміюсь, гуляю.

     Ой, яка я вся красуня,

     Буква Ю-Ю-Ю.

Прикріплює букву до дошки

„С”                      Я прийшла до тебе в гості, (звертається до хлопчика)

                             щоб смішинки розказать

Смішинки

                             Проспав

 Школярика вчитель спитав

 - Хто приклад тобі розв'язав?

 Бабуся, матуся чи тато?

 - Не можу я точно сказати, -

 Бо вчора зарано ліг спати.

               Відповідь

 Який, скажи, тобі з предметів, Лізо,

 Найбільше до вподоби?

 - Телевізор.

  „Ф”                     Знає добре буква кожна,

                             Що хворіти їй не можна,

                             І тому на фіззарядку

                             Всі побігли без оглядки

                             Зупинилися сестрички

                             На пісочку біля річки.

                            - Всім узятися у боки!

                               І робіть, як я, дівчатка, -

                              Починається зарядка!

  „Ч”                    

Я за мамою скучаю.

Йде з роботи — зустрічаю.

Приготую Чашку Чаю,

Маму Чаєм пригощаю.

 «М»                  

  Я знайомлюся із вами : зі мною пишем слово «мама»

  Все , що є прекрасного навколо,-

  Сонце, небо , зірочки ясні,

 Дощ весняний і траву шовкову –

 Все це, мамо , ти дала мені!

 Виросту – на тебе буду схожа:

 Я ж твоя частинка, рідна кров!

 І тобі віддам усе , що зможу:

 І турботу, й ласку , і любов !

Хлопчик             Де ж забарилася моя мама?

З'являється мама .  - А ось і я, синку!  Як твої справи? Букви вивчив?

Хлопчик   Так, виявляється,  знати букви та читати книжки дуже цікаво!

                        Виконується пісня «Букварику»

1.     Беру до рук букварик я,

        Там букви всі – від А до Я.

        Від звуків перших до складів

        Букварик стежечку провів. (двічі)

Приспів:

Букварику, букварику

Про все розкажеш ти,

Про зоряні ліхтарики,

Про ріки і мости.

Про кізку з козенятами,

Про вовка і сову,

А я усе шукатиму

Відповідь просту.

2.     Склади збираються в слова,

Аж закрутилась голова.

Слова у речення біжать

За ними треба поспішать. (двічі)

Приспів, програш.

3.     Читаю речення малі

Про ліс і квіти на землі.

І про швидкого колобка,

Що від бабусі утіка. (двічі)

     Звучить музика.                             Голос «Пустіть мене на свято»

Вчитель:    Хто ж це кричить? Хто ж на свято до нас спішить?

                       (вбігає Читайлик)

Вчитель:  Хлопчику, а ти хто такий, ти не заблукав випадково?

Читайлик:   Я хлопчик – Читайлик. Прийшов до вас на свято із чудової країни Букляндії. В ній багато різних букв і звуків, книг великих і малих. Дуже їх люблю читати, бо книги – друзі мої і без них я, як без рук. (Розкриває портфель)

                    А тепер загадку  мою відгадайте:

                       Букви всі від А до Я

                       на сторінках  ….   (показує букваря)

                       Для письма, сказати прошу,

                       що потрібно взяти?   (зошит)

                       Малювати в цім альбомі

                       Вам поможуть  …(олівці).

                       Ручки й олівці, щоб знали

 Ми кладем завжди … ( в пенали).

Читайлик:     Я сподіваюсь, ви вже всі  навчилися готувати портфель до уроків? А я ось   зараз і перевірю. Пропоную гру «Хто скоріше складе в портфель всі необхідні речі.

 Гра «Хто швидше?»

            11.Дорогий, Букварику,

               Перша наша книжко,

               Хочеться навіть поплакати трішки.

               Жаль нам розлучатися

               Хоч і треба,

               Ми не забудемо,

               Ніколи про тебе.

         12. Спасибі тобі за добру науку,

               За паличку першу і першу букву,

               За перше слово, за першу казку

               І за учителя добру ласку

              Ми пам’ятатимемо довгі роки

              Мудрі й повчальні твої уроки.

Буквар: Тепер вас всіх учитимуть підручники нові.

               Що ж сестрице, приймай естафету!

Читанка:    Я – ваша перша читанка,

            Красива в мене свитонька,

            Цікаві сторінки,

            Є вірші та казки,

            Покажу вам сто земель

            Ще й космічний корабель,

            Даруватиме щодня

            І забави і знання!

Рідна мова: Нелегка у мене доля:

                      Через радість і біду

                      Я з віків до вас їду.

                      Я дитину колисала,

                      Батьківщину захищала.

                      Всі народи мову мають,

                      Всі пісень своїх співають,

                      Бо хто мову має рідну

                      Той багатий, а не бідний.

                      Зі мною, з українською мовою,

                      Ви, діти, дружіть. Гаразд?

                      Не вважайте мене примусовою,

                      Полюбіть, як весняний ряст.

      13.     Недавно дуже дивно здавалося мені:

             − І як писати рівно ці літери трудні?

             І навіть з паличками я впоратись не міг.

             Криві та з карлючками ну, просто, як на сміх.

             А далі знов рядочок. Мов бублик круглий О.

             Мені аж серед ночі ввижалося воно.  

             Пишу, а виходить криво, неначе падає вбік.

             А потім , як на диво, писав, писав і звик.

             Старався я не марно. Кривуль ніде нема.

             І ручка пише гарно, виписує сама.

             І літери, і кому я можу написати.

             І вже несу додому «дванадцять».

Вчитель: Молодці діти! Добре старалися, гарно навчалися. Та  працював з вами ще один підручник

Всі: Математика.

Математика: Математика навчить вас зірки рахувати,

                         Зводити вежі, мости будувати.

                         Навчить літаки посилати до Арктики,

                         Якщо ви полюбите математику.

           14. Хай про перші наші кроки і круті стежинки

                Нагадають вам сьогодні веселі смішинки.

Математика: Признайся, Валю, чесно та щиро. Хто за тебе робив домашнє завдання?

Валя: Чесно?

Математика: Чесно, чесно.

Валя: Ну, якщо чесно, то не знаю. Я вчора дуже рано заснула.

Оля: Знаєш, Математико, я в школу більше не піду?!

Математика: А чому?

Оля: Бо в школі треба додавати, віднімати, а я не вмію. А от розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.

Математика: От і маєш…

Учень Обіцяємо не лінуватись. На «11» і на «12» вчитись.

 Учень: Ми навчились читати, ми навчились писати,

                  Ми зустріли у школі навчання зорю.

                  І сьогодні всі разом, від щирого серця,

                  Ми приносимо подяку свою Букварю!

                           «Прощай, букварику»

Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень,

Відмінно вже читаємо Букварика щодень.

Не кличте в даль, підручники, сторінками-крильми,

Сьогодні із Буквариком прощаємося ми.

Приспів:

Прощай (4р) буква, буква, букварику,

Букварику, прощай!

Школя, школя, школярику, мене не забувай!

 

Згадайте, люба вчителько, матусі, татусі,

Як бекали і мекали над буквами усі.

А як тепер читаємо, уже не з тягарем

З подякою прощаємось із другом Букварем.

Приспів.

Найперша в світі книжечка, найпершії слова,

Найперше слово складене – це „мама” дорога.

Уже малі не будемо, за ляпки вибачай,

Тебе ми не забудемо, букварику, прощай.

 

  Вчитель :   Сьогодні ми говоримо велике спасибі нашим батькам, які нам допомагали в навчанні, вчилися разом з нами.

1 учень:  За те, що раненько вставали.

2 учень:  За те, що до школи водили.

3 учень:  За те, що втоми ніколи не знали.

Всі:  Палке вам, велике спасибі.                                 

                                  Інсценізація вірша

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,—

 Смішно і сказать комусь! —

Бо щодня мене питають

Лише одне: «Чому й чому?»

—Ти чому образив Віку?

—А чому отримав двійку?

—А чому прийшов так пізно?

—А чому в шкарпетках різних?

—Ти чому такий непослух?

—А чому не стелиш постіль?

—Ти чому цей вірш не вчиш?

—А чому портфель без ручки?

—І чому такий синець?

 Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи...

Усі. Нехай питають учителів!

Вчитель : А тим часом дітки наші підросли і стали вважати себе дорослими.

                        Пісня «Ми – не малюки»

Кажуть мами, кажуть тата

І бабусі кажуть нам,

Що ми досі ще малята

І не слухаємося мам.

Все вирішують за нас

Кожен день і кожен час,

Скільки їсти, скільки спати

Та ми хочемо сказати:

       Приспів

«Ми не малюки, ми не малюки

І не треба нас рідненькі вчити.

Ми не малюки, ми не малюки,

Ми давно дорослі діти.»

 

Нас навчають всі навколо,

Кругом голова іде

Дитсадок, тепер і школа.

Спокою нема ніде.

Хай би скоріше ми

Стали б всі дорослими.

Ми робили б, що хотіли

І матусі б зрозуміли:

Вчитель  Але дорога у доросле життя нелегка. Дякуючи батькам ми разом подолали тільки першу сходинку в шкільному житті.

1 учень:  На святі веселому ми побували.

2 учень:  Співали, сміялись та жартували.

3 учень:  Та скільки б не гуляти, а прощатись час.

Всі:          Щиру ви подяку всі прийміть від нас.

4 учень:   Хай пісня тут лине!

                  Хай сміх скрізь лунає,

                  У кожного радісна усмішка сяє.

                  Всі дружні, веселі,

                  Радійте за нас.

Пісня

«Ми браві першокласники», на мелодію пісні «Бескозырка белая, в полоску воротник»

Ми браві першокласники,

І все у нас гаразд.

Сьогодні ми зібралися,

Щоб вам прозвітувать.

Приспів

          Щоб все на світі знати,

          Потрібно працювать,

          Щоб школу закінчити,

          В престижний ВУЗ вступить.

Ми щиро всіх вітаємо

І шлем палкий привіт!

І ми усім бажаємо

Уроки вчить як слід.

Приспів

          Щоб все на світі знати,

          Потрібно працювать,

          Щоб школу закінчити,

          В престижний ВУЗ вступить.

 

Щоразу на уроках

Багато запитань.

Помалу, крок за кроком,

Ми йдем в країну знань.

 

Вчитель:      Закінчилось наше свято. Я бажаю вам, дорогі діти, хороших успіхів у            навчанні, а вам, шановні батьки - бачити своїх дітей завжди здоровими і щасливими