Сценарій свята: «Українські вечорниці»

Сценарій свята: «Українські вечорниці»

(для учнів 3-го класу)

Мета: поглибити знання учнів з народознавства, ознайомити з обрядами, пов’язаними з українськими вечорницями, виховувати дітей на кращих традиціях українського народу, прищеплювати патріотичні почуття.

( Класна кімната прибрана рушниками, в кутку створено образ світлиці: стоїть стіл, накритий скатертиною, на столі  - українські народні страви, в кутку ікона, поруч біля столу лава, накрита рядниною, поряд тин, на якому висять глечики.)

Хід заходу.

(За столом сидять дід і баба,розмовляють)

Дід. Пам’ятаєш, моя люба, як були ми молоді наваримо, було, вареників, повна хата молоді…

(Дівчата на вулиці)

1-ша дівчина. Дівчата, до кого сьогодні збираємось на вечорниці?!

2-га дівчина. А давайте до діда Грицька та баби Марини.

3-тя дівчина. Ходімо, ходімо їх розвеселимо.

(Стукають у двері.)

1-ша дівчина. Господарі, чи пустите до хати?

2-га дівчина. Ми вміємо співати, вміємо танцювати.

Дід. Заходьте, дівчата, як раз впору.

Дівчата. Добрий вечір в вашій хаті.

Баба. І вам добрий вечір. Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві.

1-ша дівчина. Чи ж пристало нам сідати, будемо пісню вам співати!

(Співають пісню: «На вулиці скрипка грає»).

Баба. А тепер сідайте – і робити починайте! (Роздає дівчатам вишивання, в’язання). Поспішайте, дівчатонька, все приготувати, бо вже час вечорниці всім нам починати. В кожній хаті в Україні вареники варять нині. Крутобокі, білолиці, із дрібної пшениці. Варенички непогані, варенички у сметані.

(Ідуть хлопці,співаючи пісню «Ішов хлопець потайком»).

1-й хлопець. Добрий вечір, щебетушки, ви вже тут?

2-й хлопець. Ой, які гарні дівчата, мов писанки.

Дід. Заходьте, сідайте. Зараз ми побачимо, яка з дівчат найбільша господиня

1-ша дівчина. Добра робітниця у понеділок до куми ходила, у вівторок – голівоньку мила, у середу – косу чесала, у четвер – хустку вдягала, у п’ятницю – нічого не пряла, у суботу – родичів поминала, а в неділю – на весіллі гуляла.

1-й хлопець. А співати ви вмієте?

1-ша дівчина. А як же! Ану, Грицю, виходь!

(Пісня: «Грицю, Грицю, до роботи»).

Дід. Колись, коли я був ще хвацьким козаком, ми любили змагатися, в кого сильніша долоня. Ану хлопці,позмагаємось!

(Змагання на долонях).

Баба. Та що то в вас за змагання. Ми з дівчатами по-своєму вирішимо, хто сильніший! Хто добре працює, той добре їсть.

(Змагання, хто швидше з’їсть вареники.)

1-ша дівчина. Справжні козаки!

2-га дівчина. Ще не справжні!

1-ша дівчина. А чому?

2-га дівчина. Бо ми ще не чули, як вони співають.

(Пісня: «По дорозі жук, жук.»).

Дід. Наш народ не тільки співати, а й дуже любить жартувати. Давайте і ми пожартуємо. Я почну першим. Коли я був малим, упіймав мене сусід на яблуні:

•    Що ти там робиш? – запитує сердито.
•    Та упало ваше яблучко, а я його впіймав.

Дівчинка. Миколо, чому ти два дні не приходив до школи?

Микола. Та я позавчора ішов через річку, крізь лід провалився в холодну водичку, весь день після того лежав і хворів. А мама аж двох привела лікарів.

Дівчинка. Та то позавчора, а де ти був вчора?

Микола.  Ідучи у школу із лікарем стрівся, якраз біля вашого двору. Ну, думаю, вчитель наш теж провалився.

Вчитель. Скільки буде два плюс два?

Учень. Три.

Вчитель. Як-то три?

Учень. Ну, три с половиною.

Вчитель. Ну, я бачу, ти повний дурень.

Учень. Ну, чотири.

Вчитель. А чому відразу не сказав?

Учень. А хіба можна відразу давати чотири, не поторгувавшись?!

Баба. Дівчата! А давайте ми їх вмиємо своїми частівками.

Частівки.

1

Наказала мені мама

Держи язик за зубами.

Але всі то добре знають,

В мене зуби випадають.

2

Продам диню і гарбуз,

Куплю милому картуз.

Продам хату і картошку,

Куплю милому гармошку.

3

Хоч яка я не маленька

Місяця дістану

Хоч якому козакові

До душі пристану.

4

Галю, Галю, чорнобрива,

Чого в тебе брови криво?

На козака подивилась,

Тай брівоньки покривились.

Баба.

Ой, надіну я вінок,

Та й сама піду в танок.

А в тім танку мій миленький,

Мій дідусик дорогенький.

Всі.

Ми частівки проспівали

Чи сподобалися вам?

Нам поплескайте скоріше

Раді ми співати вам.

Дід. Ну а яке ж це свято без загадок. А щоб гості не сумували, хай відгадають!

Загадка1. Лінився, лінився, в окропі опинився, у сметані купається, черги дожидається.(Вареник).

Загадка2. Стоїть пані у кутку в чорнім чобітку (Кочерга).

Загадка3. Сопе, хропе, часом чхає, сюди, туди зазирає, на морозі замерзає, бо одежини не має.(Ніс).

Загадка4. Біля мене шапки всі знімають.

                 Хоч не мерзну – тепло одягають.

                 Та ніхто не кличе погуляти.

                 В коридорі мушу я стояти.

                                                   (Вішалка.)

Загадка5. Рукавом махнув, дерево зігнув.(Вітер.)

Загадка6. Торох, торох, розсипався горох. А почало світати, нема чого зібрати(Зорі.)

Баба. А які то вечорниці, коли не танцюють!

(Діти виконують український народний танець.)

Дід. А давайте на останок пісню заспіваємо!

Прощальна пісня.

Наше свято «Вечорниці»

Відбулось як жартівниці.

Залюбки покуштували,

Поспівали і пограли.

Приспів:

Гоп, гоп, веселе свято!

Ще й вареників багато!

«Вечорниці» ж бо такі –

І веселі й гомінки.

Дещо ми тут пригадали.

І в «смішинках» побували.

Побажаємо всім людям

Хай весь рік це свято буде!

Приспів.

Баба. А в кінці свята на останнє, з’їмо вареників в сметані.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!