сценарій свята "Вареники - Божі хваленики"

Родинний арт-пікнік «Вареники – Божі хваленики»

Іра:                                                                                                            Слайд 1

Я - українка й дуже цим горджуся,

чарівну маю мову і пісні.

І світові сказати не боюся,

бо думи в мене чисті і ясні.

Я хлібом-сіллю друзів зустрічаю,

хорошим людям руку подаю.

А щирим, світлим - душу відкриваю,

несу добро й завжди на цім стою....

Юля:

Ми - українці - нація прадавня

На цій землі - багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

і багатющий в нас духовний світ.

Свої казки, легенди і повір’я,

дотепні жарти і слова ясні,

своя хатина біла і подвір’я,

 і неповторні, трепетні пісні.

Сьогодні ми поведемо мову про унікальність та багатогранність  української культури.Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як  мова, література, мистецтво.І наше свято присвячене одній із найуживаніших національних страв, своєрідному кулінарному бренду України.
Максим:

А тепер відгадайте загадку:
Місили, місили,
Ліпили, ліпили,
А тоді – хіп,
Та в окріп!
В масло та сметану.
Хто зуміє відгадати,
Того будем частувати.
Про що мова?

                                                                                                                      Слайд 2

Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити».
Вареники знає кожен не лишез творів Гоголя та казок.                       Слайд 3

З якого твору  письменника цей уривок?  Як кажуть: «Вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить».Назва «вареники» є загальноукраїнською, а «пироги» - західноукраїнською (галицькою).

Вікторія:                                                                                               Слайд 4

...Що у світі найсмачніше?Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?Є багато різних страв.
Креми, соуси, салати. Ще — рулети та супи...
В українську теплу хату  завітай, будь ласка, ти.
Тільки в хаті українській   покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці. А над ними в’ється дим,
Бо гарячі - масло тане...Чи ж ви знаєте, що це?
Це - вареники в сметані. Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо, з чим вареники в нас є?
Знає кожна господиня,  що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,  і з картоплею киплять...
Полюбляють українці   за столом поласувать.
Ще з капустою наварим,  та з грибами - пахнуть як!
Поласуємо ми з вами,  поласуємо - ще й як!
Ще ж і з вишнями не їли,  з полуницями беріть!
Ми вареників зварили  - оце диво на весь світ!
З м’ясом, з рибою, з горохом. Ось ще з маком та пшоном.
Ще посидьте з нами трохи  в нашій хаті за столом.
Є вареники у хаті - в  Україні все гаразд:
Всі - щасливі і багаті,  щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській! Слава нашій всій землі!
І вареникам у мисці,  що на нашому столі!

Ой, вареники…                                                                              Слайд 5

Приспів:

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

1. Вся родина за столом зібралася нині —

Частування непросте є у господині.

Вареники духмяні,

Вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

2. Господиня від душі гостей частувала.

Варенички: «Ой смачні!»

Вміло подавала.

Вареники духмяні,

Вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

3. Вся родина за столом зібралася нині —

Частування непросте є у господині.

Вареники духмяні,

Вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

І дорослий і малий в Україні знає:

Без вареничків смачних свята не буває!

Ой, вареники, у сметані

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

Що міг символізувати вареник за уявленнями наших пращурів?   Слайд 6

Археологи та історики, вивчаючи знахідки трипільської культури, стверджують, що він походить ще з тих часів.
Трипільці, у житті яких символічні графічні зображення та різномані тніпіктограми мали велике значення, вірили, що символом молодого місяця та продовження роду є вареник.
- Як ви вважаєте: вареники – це святкова чи буденна страва?           Слайд 7

На обідньому столі у повсякденному меню вареники зустрічалися не часто.Вони були прикрасою недільного і святковогостолу. Ця страва входила до складу трапез навесіллях, хрестинах, поминках, гостинах, храмових свят; їх варили на толоку й обжинки.

• В яких звичаях чи обрядах досі збереглися вареники?               Слайд 8

На Святвечір, під час приготування господиня стежила за співвідношенням тіста та начинки, і завше робила так, аби залишалося перше чи друге. Якщо тіста і начинки буде вдосталь «один в один», то вважали, що це «на біду».

                                                                                                              Слайд 9

Молоді дівчата ворожать за допомогою вареників «на Андрія». Ліпили вареники,у них вкладали папірець із будь-якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Потрібно було уважно стежити, коли
закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим - так і зватимуть майбутнього чоловіка. А ще давали вареники голодному котові, чий візьме перший – та дівчина готується до весілля. Якщо надкусив і залишив – ту чекає розлука і самотність.

А тепер розшифруємо  символізм  вареників чарівних із передбаченнями. Запрошую на сцену дівчаток ( отримують фантики)

Із сиром - будеш жити у злагоді й мирі.

Із гречкою - в суперечці.

З горохом -  плакатимеш.

З сіллю -  житимеш в достатку.

З монеткою - багата будеш.

Перстень - заміж вийдеш.

Жолудь - здорова будеш.

Яблука - в бідності, але в радості.

Калина - веселість.

Вишивка - спокій, радість.

Намисто - дівування.

Вата - легке життя.

Перець - на важке життя.

З мукою - важко працюватимеш.

Щавель - бідність.

Нитки - заплутане життя.

• З якою метою вони вважалися обрядовою стравою?              Слайд 10

Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили.

•                   Яку чудодійну силу приписували вареникам  наші предки?   Слайд 11

Українці вірили, що вареникимають магічну функцію - готували тоді, колинароджувалася худоба, жінки несли вареникияк обов’язкову страву породіллі після пологіві бажали молодій мамі: «Щоб була повна, тобто здорова,  яквареник».

Послухайте вірш «Мамині вареники» В. Назарука.
Гулька Олег:
Вареники у мами, як один,
В полумисок лягали із каструлі,
Давала вона шкварку, а не жир,
Не забувала кинути цибулі…
Із сиром - це коли потреба є,
Коли косили чи орали поле,
Вареник завжди сили додає,
Голодний робітник він завжди кволий.
Вареники з грибами - це для тих,
Хто не збирав грибів в житті ніколи…
Вони молились за усіх Святих,
Бо від такого смаку охололи.
З картоплею - вареники святі,
З шкварками  - наче для забави,
Та мамині вареники ще ті…
Вони тримають і понині славу!

Пісня «Мамині вареники»  (муз. С. Петросяна, сл. Б. Косопуда)Слайд 12
( Христина, Юля)

Щонеділі і у свято  є вареників багато.
У сметані, зі шкварками —  це вареники від мами.
Приспів:
Любить мама частувати,
Різні страви готувати,
Та найбільш люблю у мами
Вареники картопляні.
Програш.
Вивертаються в окропі
На бочок і на животик.
Зараз, зараз вас, гарненьких,
Ми з’їмо усіх смачненьких.
Приспів:
Друшляком усіх в макітру,
Справа ця проста, не хитра.
Зверху масла і сметани,
Ох, смачні ж вони у мами!
Програш.
Посідали всі до столу
Дружно — у родиннім колі,
Та не довго це тривало,
Бо вареників не стало.
Приспів:
Скоро знову прийде свято
І вареників багато
Буде в маслі і в сметані,
Їх наліплять руки мами.
Програш.

Слово нашим кухарям про рецепти приготування  вареників        Слайд 13

Христина:

Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками. У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

 

Вареники… Це доволі, ні, навіть дуже цікава страва. У якій ще країні народ був здатен на таку кулінарну фантазію?Якщо з’ясувати, то вареник  - це шматочок тіста із житнього, пшеничного,гречаного, ячмінного борошна, у якій загорнута будь-яка начинка.
А зараз - конкурс! Прошу  наших хлопців – гурманів. Конкурс має назву «Начинка для вареників». Ви по черзі називаєте начинки. Хто не назвав слово - припиняє брати участь у конкурсі.                                                 Слайд 14
Переможець конкурсу отримує звання «Знавець вареників» і нагороджується медаллю.

Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

Готували колись вареники  «з піском» — начинкою було підсмажене на  салі до золотавого кольору борошно.

Начинка могла бути із самого борошна, і ці вареники за своєю начинкою  називалися «пирхунами». Траплялося і так, що цього вареника давали хлопцеві. З’ївши  його, він на цілий рік отримував прізвисько пирхун.

Але найбільш незвичною начинкою є начинка з папороті.

 

А після смачного пригощання  не завадить і заспівати. Чи не так?

Українську народну пісню  «А мій милий вареничків хоче» заспівають

для вас учні класу.                                                                                  

Цю унікальну страву оспівували в піснях, складали про неї вірші та гуморески. А для початку нашого дослідження помандруймо у світ дитинства і пригадаймо лічилки та мирилки зі словом «вареник» ( «пиріг»)

ЛічилкиСлайд 15

Мирилки                                                                                                      Слайд 16

Моє дитинство  і більшості ваших батьків дуже відрізняється від сучасного дозвілля. У моїй пам’яті  виринають спогади з далекого минулого, коли моя бабуся Стефа робила вареники, а ми, внуки, крутилися біля неї і чекали, коли вона подасть нам у долоньки начинку з картоплі та сиру. Ми робили з неї  смаколик овальної форми і їли, і здавалося, що то було дуже смачно. А подорослішавши, бабуся брала мене із сестричкою в помічниці, ми розтачували варениці, бо бабусю від непосильної селянської роботи боліли руки. І нам, малим, здавалося, що ми теж неабияк втомлювалися, роблячи заготовку з тіста під майбутні вареники або пироги, як тоді говорили.

Запрошуємо найменшу мамину помічницю.   «Маленька господиня» О. Єрох.
Таня

Я вареники робила,
Від борошна вся побіліла.
Навіть кучері руденькі
В мене, бачите, - біленькі.
Усміхнулись мама й тато -
Як вареників багато!
А які вони смачні!                                                                                               Братик  каже: «Дай мені.»
 

Український борщ

Цілий день трудилась (2)

На кухні я.

Бо прийдуть з роботи (2)

Тато, мама, сім’я.

 

Приспів:                                                                                                                                   Я моркву поріжу і капусту покришу,                                                                            Бурячки й картоплю я додам у те, що варю.                                                                          Ох і буде смачно, як цибульки покладу,                                                                                   Я ж сьогодні кухар українського борщу!

 

Ось рецепт у книзі,

В кулінарній книзі побачила.

Все роблю, як пише («)

Книга кулінарная.

Приспів:

 

Ось і помічниця (2)

У мами я.

Тільки щось розсипала(2)

Сіль розсипала, сіль і перець (2) я.

Приспів:

 

Об’єднувальна функція вареників у структурі святкової-обрядової їжі полягала в тому, що під час приготування страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, ліпили вареники, разом їх їли, і все це у супроводі жартів та пісень. Послухайте вірш «Тетянині вареники» Т. Чорновіл.
Софія:
Добрий раночок, Мартинку,  позич борошна торбинку!
Як життя твоє, Іванку?Подаруй олійки… склянку!
Дай капусти трохи, Гнате,  варенички начиняти!
О! Вітаю, пане Сташку!
Є цибулька на засмажку?Вділи, любий мій Борисе,
Соди, скільки в жменю влізе!Агов! Парубче Семене,
Тісто йди місить до мене!Ти, Павлусику хлопчинко,
Смаж капустку на начинку!Поспішай же, куме Тите,
Час варенички ліпити!Петре! Стань удвох з Прокопом,
Прослідкуйте за окропом!Є засмажка вже Миросю?
Що? Не справився ще й досі?Страва смачно задимілась!
Господиня натомилась!Прошу, друзі, всіх на свято,
Вареничків скуштувати!Глевкуваті варяниці?
Винні, звісно, «помічниці».
В е д у ч и й. Послухайте вірш «Господиня».
Наталя:
Замісила тісто, добула сметани.Позичила сиру я  у куми Тетяни.
Запашнеє тісто  сиром напихаю.Сама пішла до сусіди  - поради питаю.
- Ой сусідонько моя,  дай же мені раду.Бо з варениками ясьогодні пропаду.
Поки я в сусідки  поради питалась. А собака влізла в хату,  наробила шкоди.
Влізла капосна на стіл, всю сметану з’їла. А вареники мої  під стіл полетіли.
А я ті варенички  під столом збирала. А на мене з борошном   виварка упала.
Борошно на голові,  виварка на шиї. А варенички мої   летять у помиї.
А я тії варенички  в помиях збирала.Зачепилась за баняк,  серед хати впала.
А я тії варенички   на совок змітаю.Висипала на тарілку - милого чекаю.
- Ой, не сердься на мене,  я ж твоя Маруся. Бо я така господиня,  як моя матуся.
А я тії варенички  знов ліпить взялася.Бо я така господиня - у свій рід вдалася.
 

Слайд 17

Чи відомо вам, що існують вареники без начинки. Вони, зазвичай, із солодкоюпідливкою. Назва яких - ліниві вареники -зумовлена відсутністю ліплення.
Дівчата будуть гарними господинями і не будуть лінуватися ліпити справжні
вареники. Послухайте вірш «Вареники неліниві» Н. Бобер.
Каріна:
Вареники з сиром, вареники в маслі,
Ох, які ж бо ви, направду, у мене прекрасні!
Вареники-варенички -  кручені краєчки,
Начиночка краща, ніж з м’яса чи гречки!
Взялись попід руки, як на вечорницях,
Побігли купатися в гарячій водиці.
З баняка стрибнули під холодну воду
І у миску -хизувати свою смачну вроду.
Жартували з цукром, падали в сметану.
Ось так годували ґаздиню старанну.
Вареники-варенусі, мої любі й милі,
Нехай всі на світі знають, що ви не ліниві!!!

Послухайте гумореску-інсценівку «Як ми з батьком вареники ліпили»                          П. Глазового. (Максим , Ростик)
С и н
Батько наш поїсти неабиякий мастак!
Що не зварить йому мати, все не так.
Вередує...
Б а т ь к о
Як з’їдаю твій обід,
Наче гирю закладаю у живіт,
Он торік я в ресторані, - однім, - був…
Ледве миску з деваляєм не ковтнув.
Там таку дають підливку - смак і шик!
З нею з’їсти можна власний черевик.
С и н
Раз в неділю ми зосталися одні,
Сидимо удвох, немов на виданні.
Я наліво, він направо - плюємо.
Б а т ь к о
Не залишили нам їсти, то й нехай…
А ми зваримо вареники давай!
С и н
Налили ми в ночви свіжої води,
Півмішка муки засипали туди.
Я качалку взяв, а батько -макогон,
Тісто туго замісили, як гудрон.
Дріжджів кинули дві пачки - красота!
Потім перцю і лаврового листа,
Тісто витягли на стіл ми та й січем.
Я - ножакою, а батько - сікачем.
В казані кипить, аж піниться, вода.
Я ліплю, а батько мій вареники вкида.
На губах у мене тісто, в батька — сир,
Він по кухні походжа, як командир.
Б а т ь к о
Хай живіт в нас лопне, а жінкам
Отакунького вареника не дам!
С и н
В казані вода вирує, булькотить,
Сир гарячий нам на голови летить.
Покипіло так не більше двох годин,
Бачим: збились всі вареники в один.
Ми вареник той штовхаємо до дна,
А він лізе, випирає з казана.
Батько каже…
Б а т ь к о
Ну, нехай вже буде так.
Покуштуємо, яке ж воно на смак!
С и н
Поділили ми вареник, сидимо.
Я виделкою, а батько ложкою - їмо.
Я помалу ремигаю, він жує.
Б а т ь к о. Синку, ну, як враження твоє?!
С и н
Я показую на пальцях і стогну:
Зуби злиплись, язика не поверну.
В батька очі лізуть з лоба — не ковтне.
Б а т ь к о. Стукни по потилиці мене!
С и н
Я як двину його в шию кулаком!
Тут відразу нам полегшало обом.
Батько вперся на своєму…
Б а т ь к о
А жінкам
Я однаково й понюхати не дам!
С и н
Те, що я не з’їв і батько не доїв,
Потаскали кабанові ми у хлів.
А кабан понюхав тісто, кашлянув,
Перекинувся в баюру і заснув.
Батько штовх його…
Б а т ь к о
Пардон, мосьє кабан!
Вибачайте. Я не знав, що ви — гурман.
Може, й ви вже захотіли в ресторан?
С и н. І надів йому на голову казан…

М. В. Гоголь у своїх знаменитих «Вечорах на хуторі біля Диканки» писав: «З чим можна порівняти пишні українські парові вареники з вишнями, полуницями або чорницями, политі розтопленим вершковим маслом, посипаним цукром або здобрені холодною сметанкою? Хіба що з такою ж роздольною і щедрою на переливи українською піснею!»
Пісня «Варенички кручені» (муз. О. Семенова, сл. В. Крищенка)   Слайд 18

Вареники-ліпеники, ніби річ не хитра.
Посміхається лукаво на столі макітра.
А вареничків чимало з вишнями і сиром:
«Їжте, мамо, їжте, тату, набирайтесь сили!»
Приспів:
Ой варенички кручені, страва незвичайна,
Для обіду, для вечері і для чарування.

Вареники, варенички, тай ще варениці,
Як побачать - усміхнуться вікна у світлиці.
«Чом ти милий – чорнобривий, заглядаєш в очі?
Сама бачу вареничків, вареничків хочеш!»
Приспів.
Мовить милий із порогу запал у коханні:
«Дай вареничків голубко у густій сметані».
Не по три, не по чотири йому подавала,
Вареничками в світлиці його чарувала.
Приспів.
Ой варенички полтавські, страва незвичайна,
Для обіду, для вечері і для чарування.

У справжніх полтавських варениках тісто  - як пухова подушка — повітряне, м’яке, а самі вони у готовому вигляді — об’ємні, пузаті,товстостінні, але легкі й ніжні, на відміну від тих, схожих на пельмені щільних російських
вареників з тонкою шкіркою, які готують росіяни, не знаючи секрету виготовлення нашого українського смаколика.
Максим:
Вареники, вареники,  спрадавна в Україні,
Вареники, вареники   шанують і понині:
Вареники із вишнями,  вареники з черешнями,
З чорницями, суницями,  сливками й шовковицями,
Вареники з капустою,  картоплею і сиром —
Їжте, люди, на здоров’я  і ходіть із миром!
А чи свято, чи неділя,  чи гарна гостина —
На столі стоїть макітра,   навколо — родина.
Всі говорять побажання,  слів не вистачає.
Господиня вареничків  іще підкидає!

Про об’єднувальну  функцію  у виготовленні вареників ми  мимоволі згадали. Але я окремо хочу сказати, що вареники, заготовлені заздалегідь, заморожені в холодильних камерах, або зварені і готові до вжитку, залиті жиром, добре зберігаються, і вони досі залишаються улюбленою стравою студентів, а ще -учасників АТО. І в нашому районі неодноразово збиралися молоді господині, яким небайдужа доля тих, хто на передовій, організовували благодійні вечори з ліплення вареників та випікання тістечок, зокрема у селах Олеша, Доброводи, Горішня Слобідка. Подібні акції для підтримки воїнів АТО стають дедалі популярнішими в України.                                                        Слайди 19, 20

Аліна:

Українські вареники - то краса і сила!

Ой, гарних я вареників, для вас  наварила!

Вареники зі шкварками, та ще й у сметані —

Додають нам сил в роботі, в спорті і навчанні!

Ой, вставали раненько, картоплю варили,
До вечора вареників з неї наліпили.
Наварили вареників для гостей хороших.
Їжте, їжте вареники, гості наші любі!
Вони трохи гаряченькі — не попечіть губи!
А вже ж в ті вареники картоплі напхали
Ще й перчиком притрусили,там його немало.
В череп’яну макітерку ми їх положили,
Олійкою з цибулькою добре помастили.
Їжте, їжте, гості любі, рахувать не станем,
Може, кому буде мало — ми іще добавим.

Хлопці класу виконують пісню  «Вареників мало » (муз. і сл. Н. Багмут).

                                                                                                               Слайд 21

Я хлопець козаченько, я хлопець молодець
З’їдаю кожен ранок десяточок яєць
Та більше полюбляю вареники смачні
Вони такі гарненькі всміхаються мені

Приспів:

Вареники -
Раз, два, три, чотири, а мені все мало //
Раз, два, три, чотири вареників стало //

 

Сьогодні вихідний я не занятий ні чим
Піду я до дівчини вареників поїм.
Дівчина молоденька красуня ой яка
Вареники підносить годує козака

Приспів:

 

Цілую, обнімаю дівчину молоду,
Сьогодні я від неї нікуди не піду.
Як гарно і чудово у дівчини мені
Разом будем ліпити вареники смачні.

Приспів: програш:

1 куплет

Приспів:

 

Послухайте гумореску «Вареники-вареники» С. Руданського.
Іра, Софія, Дмитро:

Сидить москаль на прилавку, прищурює очі…
Так і знати: москалина  вареників хоче.
Хоче бідний вареників,  то й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому   не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! - став він говорити.
Свари-ка мне вотэнтаво!..»- «Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево  у вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут т есто,сыромнакладают…»
«Та бог його святий знає,  що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки, я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка… все, бишь, забываю…
Уж с глаздолой, так с памяти!..Вотэнтакойбес-то!..
Да знаєш ли, энтаксыр-то,  а на сыретесто!..»
«Та бог його святий знаєідобрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,  чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…Экая досада!..
Да знаєш ли, туда масла  да сметанынадо!..»
А вона-то добре знає,  чого москаль хоче…
Та чекає барабана,заким затуркоче.
Як почула барабана…Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»Та й пішов із хати.
Бліц-турнір для ерудитів

1.               Чи існує  спеціальна нагорода "Золотий вареник"?

"Золотий вареник" - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України (знаки вручаються за підсумками щорічного відкритого

конкурсу).

 Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам

же "Золотий вареник" зроблений із золота 583 проби,по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" з цирконію - 38 штук діаметром один міліметр кожний.

 

Вареники, пельмені, галушки  - страви інтернаціональні. Їх полюбляють
в Україні та навіть за кордоном. Полюбляють настільки, що установлюють пам’ятники улюбленому смаколику. Сьогодні ми розповімо про деякі з них.

Слайд 22

2.               Скільки пам’ятників варенику встановлено в Україні?

Єдиний в Україні пам'ятник українському варенику був встановлений в Черкасах у вересні 2006 р. біля готелю "Росава"

3. Чи є такі пам’ятники за кордоном?                                      Слайд 23

На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам'ятник... варенику. "Скам'янілий" кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів.а ось ще кілька пам’ятників варенику:

4.               Чи мають вареники родичів у кухнях інших народів світу?   Слайд 24

Дослідники кулінарної історії стверджують, що першими в світі почали готувати вареники китайці. Одна з легенд приписує авторство смачної страви лікарю, який жив приблизно 200 років до нашої ери. Він лікував відморожені вуха своїх пацієнтів за допомогою трав та ягнятини, загорнутих у тісто. Чи так насправді було, але китайці настільки полюбили цю закуску, що вживають її досі. Вонтони і цзяоцзи можна замовити у будь-якому ресторані азіатської кухні.Що цікаво, що для жителів Піднебесної  цзяоцзи, схожі за формою на звичні нам вареники, є традиційною стравою новорічного столу. У Європу страва потрапила в ХІІІ ст.завдяки відомому купцю та мандрівнику Марку Поло. Саме в Італії з’явилися маленькі начинені фаршем равіолі та тортеліні. Пізніше предки вареника потрапили у Східну Європу, а відтак і на Русь. В Україну вони прийшли з турецької кухні (дюшбара). Українці так полюбили страву, що зробили її національною. Солодку начинку полюбляють жінки, а чоловіки – м’ясну. Мають вареники родичів у Росії – це пельмені, манти і пози. В Польщі – кнедлики, у Чехії – пироги, в Литві – цепеліни.

                                                                                                          Слайди 25,26,27

Слово «вареник» настільки  чільно увійшло у наш лексикон, що стало  мірилом  етичних цінностей у народних прислів’ях та приказках. Спробуймо пояснити  значення  окремих крилатих висловів, для того, щоб влучно вживати  у своєму мовленні.

 Продовжуємо оспівувати нашу національну страву!
«Недільний славеньваренику» (на музику з кінофільму «17 миттєвостей весни») виконують   батьки.
1. Не думай, що Вареник - це пусте!
Всього лиш тісто, зварене з начинкою,
Вареник - як Буття людське святе!
Як єдність пари чоловіка з жінкою!
Вареник - наче магія життя!
Як фази Місяця в нічному  морі,
Як духу і матерії злиття,
Що долина з праматірних просторів!
Приспів:
Хтось любить їсти м’ясо, хтось — гриби,
Хтось -  голубці, хтось - зупу, хтось - крученики,
А ми з дитинства щиро любим всі
Вареники. Вареники. Вареники.

2. Ти з тіста,  наче бог,  формуєш світ,
Адже Усесвіт - теж неначе з борошна,
А тісто - таке ж тлінне,  як граніт —
То ж головне, щоб смачно було й хороше!
Вареники -  не просто пироги!
А серед страв людських немов священники,
І полюбляють навіть вороги
В сметані свіжозварені  вареники!
Приспів.
3. Як пироги скипають у воді,
Вони ж як зорі в небі обертаються!
І почуття з душевних холодів,
До почуттів весняних повертаються!
Наталя :

О, вареник прехороший!Ми  тобі співаю оду.
Ти довіку будеш любий   українському народу.
Галушки і пиріжечки,  білі булки й паляниці —
То ж рідня твоя найближча.Рідні браття і сестриці.
Ти біленький і товстенький,  тілу ти смачний дарунок,
Наче хлопчик на санчатах,  ти з’їжджаєш нам у шлунок.
Хай хтось їде за кордони. Їсть солодкі марципани,
Я ж залишусь в Україні,  де вареники в сметані.
Тож єднайтесь, люди добрі,  біля мисок з галушками!
Голосуймо за вареник,Та й обома руками!
Щоб в країні вільній, новій  жив вареник і плодився.
Щоб ніхто із вас, о браття ним ніколи не вдавився!

В е д у ч а. Нехай жодне свято не обходиться без вареників!
В е д у ч и й. Смакуйте його!
В е д у ч а. Любіть його!
Р а з о м. Живіть, як вареники в сметані!!

 

А у нас сьогодні свято. Дуже весело мені

Зараз будуть танцювати в українському вбранні

У шовковій вишиванці, у коралях і стрічках

Вийдуть взуті у сап’янці на високих  каблучках.

І затихнуть діти й гості, зникнуть в  вихорі стрічок

Затанцюють на помості  гарний танець гопачок

 

Танець «Із сиром пироги»