КЗ «Рубіжанська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат
I - III ступенів»
Екологічне свято
«Чисте довкілля – здорова нація»
Підготувала:
вихователь Крупіна Л. О.
2019 р.
Мета: Збагатити знання дітей про навколишнє середовище, показати тісний зв’язок природи і здоров’я людини; формувати екологічну культуру; сприяти розвитку моральних якостей та любові до живої природи; виховувати бажання оберігати природу, вносити свою часточку для збереження навколишнього середовища.
Ведуча 1. Ми любимо сонце і квіти,
І ранок нам шле свій привіт,
Ми роду козацького діти,
Землі української цвіт.
Ведуча 2. Послухай, як трава росте
Напоєна дощами,
І як до тебе рідний край
Шепоче колосками.
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина, –
З тобою всюди кожну мить
Говорить Батьківщина.
(танок під пісню «У ритмі серця»)
Учень. Подивіться у вікно:
Ясне сонечко зійшло!
Бризнув дощик – от діла!
І природа розцвіла!
1 крапелька. Ми – дощу веселі краплі,
Чисті і прозорі.
Ти побачити нас можеш
І в струмку і в морі.
2 крапелька. Радо нас чекає ліс
І трава у полі,
Нас цінує хитрий лис
І стрункі тополі.
(«Пісня про дощ»)
1 крапелька. Та все менше нас стає
З кожним роком, друзі!
Сохнуть огірки в полях
І волошки в лузі!
2 крапелька. Стільки диму у повітрі
З фабрик і заводів,
Що дощі вже йдуть кислотні.
Час сказати – годі!
Лихо буде незабаром,
Бо вже суне чорна хмара!
Учень. Щось не те на Україні,
Щось не все в порядку.
Сади вишневі похилились,
Хрущі давно вже не гудуть,
Лише жуки ті колорадські
Картоплю день і ніч гризуть.
Жайворонки над полями
Більше не співають,
Тільки хімікати вітри розганяють!
На городах наших огірки не родять,
Одні хмари з кислими дощами понад нами ходять!
1 крапелька. Та невже таке буває?
І природа так страждає?
2 крапелька. Від кислотних дощів ми будемо розкривати парасольки? А від забрудненого повітря ховатися в носові хустинки?
1 крапелька. А сонце? Невже зникнуть птахи, і ми ніколи не побачимо пролісків?
2 крапелька. Не вдихнемо пахощів конвалії? Не побачимо грибний дощ і веселку?
Всі. Ні, ми не згодні, нехай буде веселка!
(танок з парасольками «Веселка»)
Учень. Є давня приказка в мого народу,
Що має мораль нашій темі близьку.
Хто може понівечить рідну природу,
Той здатний понівечить душу людську.
Колись давно були в Україні
Безграмотні пітекантропи.
Ходили стадом по лісах,
І, безперечно, не в трусах.
То були справжні джентльмени,
Дерев не нищили даремно,
Хоч екології не знали,
Але природу шанували!
Не той тепер пітекантроп,
Хоч в джинсах перепрілий хлоп –
З магнітофоном на плечах
Та з диким поглядом в очах!
Колись були пітекантропи,
Хоч і ходили більше скопом,
Дерев із дуру не ламали,
Мурашок в лісі не займали,
Кори не різали ножем,
Що тут був Петя й Надя М.
Була пітекантропа Жанна,
Бо цілувала тут Івана.
Пітекантропів цих доволі,
Та й так багато ще шпани,
Яка з вузьким і мідним лобом
Проти природи повна злоби.
Та годі нам терпіти це!
Застерігаєм: схаменіться вже!
Все на Землі, все треба берегти –
І птаха, й звіра, і оту травинку.
Не чванься тим, що цар природи ти –
Бо врешті, ти лише її частинка.
Учень. Дивлюсь на глобус – шар земний,
І раптом – зітхнув він як живий!
Й шепочуть мені материки –
«Ти бережи нас, бережи!»
У тривозі гаї та ліси,
Роси на травах як краплинки сльози,
І тихо благають струмки:
«Ти бережи нас, бережи!»
Зупинив олень свій біг:
«Будь людиною, людина,
В тебе віримо – не підведи!
Ти бережи нас, бережи!»
Дивлюсь на глобус – шар земний,
Такий прекрасний, рідний.
І шепочуть губи: «Не підведу!
Я збережу вас, збережу!»
(Пісня «Не за горами»)
1.Не за горами, не за лісами
Наш улюблений край
Ми його любим і шануєм,
Хоч кого запитай.
Та підприємства бруд скидають
В небо, річки і поля.
Тут від забруднення страждає
Вся наша рідна земля.
Приспів: Наша рідна земля,
Моя квітуча земля.
Разом тобі ми допоможем,
Хто, як не ти і я.
2. Чисте повітря тільки у мріях,
Та прийде світлий час,
Збудуться людства всі надії,
Це залежить від нас.
Воду не страшно буде пити,
Всюди ліси й поя.
Так незабаром буде жити
Наша квітуча земля.
Приспів.
Ведуча 1. Планета Земля. Їй не солодко живеться, коли сушить її пустельна спека, викручують тіло чорні смерчі, раптові морози. Ми скаржимося: клімат гіршає, погода вередує. Але ж погода – то дзеркало земного здоров’я. Над чистими річками, над зеленими кронами й повітря гарне, й погода м’яка, лагідна. Люди забруднюють моря й річки, вирубують ліси та змушують Землю хворіти.
Ведуча 2. На місто погляньте – що бачити ви?
Ліс труб, із яких вилітає щомиті
І газ і смола, бо фільтри відкриті
На листі тополі – сажі без ліку,
Візьмешся рукою – не змиєш довіку.
Відстійник, як море, ховає дива,
Хто зна – з берегів він не вийде бува?
Із року в рік усе більше хвороб,
В такій екології сильніший мікроб.
А люди хворіють – це очевидно,
І краю-кінця цим проблемам не видно!
Учень. У хворої природи здорових людей не буває. Від стану навколишнього середовища залежить і стан нашого здоров’я. Чим більше відходів ми викидаємо у довкілля, тим більше хвороб.
(презентація «Вплив забруднення довкілля на здоров’я людини»)
Ведуча 2. Армії найстрашніших ворогів збираються у повній тиші. Їх все більше і помилування від них не чекай. У пустельних місцях збираються загарбники. Ці місця називаються звалами, ім’я цих ворогів – відходи.
Ведуча 1. Дуже активно зростає кількість твердих побутових відходів. Але не можна палити їх. Це завдає шкоди здоров’ю людей, оскільки при горінні поролону, лаків, фарб, пластмаси у повітря виділяються отруйні гази.
Ведуча 2. Зі звалищ у ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин. Проблему звалищ може вирішити будівництво відходопереробних заводів з технологіями спалювання, виготовлення корисних речовин.
Ведуча 1. Пропонуємо вам екологічну казку «І у сміття є свій будинок».
(Екологічна казка «І у сміття є свій будинок»)
Автор: Одного разу під лавкою зустрілись енергозберігаюча лампочка…. (виходе лампочка),
Прочитана газета:(виходе газета)
Скляна пляшка: (виходе пляшка).
Всі вони опинились під лавкою по-різному. Лампочка випала з дірявого пакета з під сміття, газету залишила, читаючи, дівчинка, а пляшку викинув хлопець, проїжджаючи на велосипеді.
Першою заговорила лампочка:
Лампочка: Мене не можна губити, адже я особлива і для мене є спеціальний контейнер.
Газета: А мене взагалі не можна залишати на вулиці, у будь-який момент піде дощ і я промокну.
Пляшка: Стоп! Не хвилюйтесь і не засмучуйтесь! Ми – сміття, а значить у нас є будинок і це – сміттєвий ящик! А наше завдання туди потрапити.
Автор: У цей момент вітер приніс поліетиленовий пакет, на якому був зображений смайлик, тому він був у гарному настрої.
Пакет: Привіт!
Пляшка: Тихіше не заважай!Ми розробляємо план!
Пакет: Який ще план?
Пляшка: План повернення додому.
Лампочка: Спочатку ми повинні потрапити до сміттєвого ящику, а звідти на сміттєвопереробний завод.
Газета: А там з нас зроблять нові і корисні речі.
Пакет: Не смішіть мене! Краще як я, літати по світу і бачити багато цікавого. (пакет кружляє і відлітає)
Пляшка: Друзі, у мене є ідея! Давайте покотимось за вітром, нас обов'язково помітять, піднімуть і ми потрапимо додому. (кружляють і зникають)
Автор: А пакет так і залишився самотнім і непотрібним. Пляшка, що стоїть на вітрині бачила його одного разу, він був брудний і подертий. Ви запитаєте мене, звідки я знаю цю історію? Мені розповіла її та сама газета, але тепер це не газета, а нова чудова книжка.
Ведуча 1. А як часто люди, прийшовши відпочивати в ліс або луг, бездумно ламають гілля дерев, виривають квіти, а потім цю понівечену красу кидають на землю як непотрібну. Це злочин проти природи.
Учень. Топтали квіти при дорозі
І виривали без жалю.
Вони голівки опускали
На плаху мічену свою.
На пелюстках їх ворожили,
Вінки пускали по воді,
І попливли у невідоме
Рожеві, білі, голубі.
Чому галявина змарніла?
Навколо стоптана трава,
З-під шини квіточка біліла
І тихо мовила: «Жива…».
Ведуча 1. Скільки лиха і болю завдає людина природі!
Учень. Де неба чистого блакить?
Лиш бур’яни буяють в житі,
І пташка в небі не співа,
Коли у полі йдуть жнива.
І лісосмуга де охайна
З тінистим затишком, грибами?
Там смітник шириться горбами,
Пляшки розбиті тут і там –
Час розплодитися вовкам!
На морі чорні плями нафти
Давно вже бачать космонавти.
На пляжах виникла холера,
Худа худоба як фанера,
Бо вже й трава не та росте,
Хіба ж для нас все це пусте?
(Сценка «Сміття завоює Землю…»)
Звучить музика, на сцену виходять Амброзія, Сміття, Пакет.
Амброзія (кричить): - А-а-а! Я купила цю кофту спеціально для цієї вечірки! А ти навмисно обляпав мене якоюсь гидотною! Ох, яка я розлючена!
Сміття: - Та я ж не думав, що хтось викинув пакет з кетчупом! Почекай, десь тут валявся «Тайд – подвійна сила».
Пакет: - Куди твоя подвійна сила на зелену Амброзію! Тут треба «Персіл – зелене світло».
Амброзія: - Ах! Я знову в центрі уваги! Вечірка врятована. Та не шкреби мене, Пакет! У моїй роботі важливо, щоб шкіра була гладенька.
Сміття: - А яка в тебе робота?
Амброзія: - А пилок розсівати? А дихати людям не давати? Пилок не продається в магазині, замовляйте тільки у нас – на смітниках! Ну то як? Літо замовляли – отримуйте подарунки! (Усі чхають, кашляють)
Пакет: - А до чого тут гладенька шкіра?
Амброзія: - А щоб такі як ти не чіплялися! Ти ж не можеш як нормальне сміття себе вести. Викинули тебе – то й лежи. Так ні! Він скрізь літає, за все чіпляється.
Сміття! – Кайф! Життя стає цікавішим!
Амброзія: - Фу! Ну чого ж ти так смердиш? Добре, що в мене є така штучка (дістає балончик): два натискання– і свіжість озонової дірки вам забезпечена.
Пакет: - Ти що, не почув? Відійди від дами, смердиш, як три в одному.
Сміття: - Та не лайтеся ви, ми стільки років разом! Ми – бригада. Будемо забруднювати все навколо.
Пакет: - Треба все засмітити, треба завоювати Землю! Вперед!
(Учні перешкоджають їм шлях)
Учень 1: - Стоп! А ви у людей запитали? Їм до вподоби ваші наміри забруднювати все?
Учень 2: - Кожну ганчірку і банку, і пляшечки
Будем в окремий контейнер кидать.
Як переможем всі разом це звалище –
Відчуємо ми чистоти благодать!
Ведуча 1. Природа нам, як рідний дім,
Вона усім, як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім –
Про це нам треба дбати.
І знати треба повсякчас,
Як слід й не слід чинити.
Ведуча 2. Не рви трави товсті жмутки,
Не рви в букети квіти.
Все, що навколо бачиш ти
Рости повинно, жити.
Цвітуть дерева з краю в край,
Буяє лист зелений,
Дерева, друже, не ламай,
Вони – твої легені.
Учень 1. Не рви, не знищуй, не зруйнуй –
Це заповідь для тебе.
Красу планети не зіпсуй,
Вона одна під небом.
Учень 2. Ми сьогодні разом всі задуматися маєм,
Що ми після себе на світі лишаєм?
Гине все навколо, чистих рік немає,
А пташки домівки навік покидають.
Учень 3. І повітря дуже забруднюють заводи,
Й боляче згадати «Чорнобиль» - страшне слово,
У воді відходи, в ґрунті є нітрати,
Треба рідну землю скоріше рятувати.
Учень 4. І щоб у довкіллі не сталося біди,
Шануймо ми природу усюди і завжди.
Що ти зможеш зробити для довкілля?
Учень 5. Посади деревце, щоб очищала повітря, посій квіточки, щоб милували зір.
Учень 6. Розчисти джерельце, щоб пити чисту воду. Зроби шпаківню для пташок. Не сміти і не спалюй сміття.
Учень 7. Люби цей світ – він просить захисту й любові!
(пісня «Ми бажаєм щастя вам»)
Ведуча 1. У кожного з вас вдома є батьки, брат, сестра, бабуся, дідусь. Коли ви прийдете зі школи – розкажіть своїм рідним все те, що почули на нашому заході.
Ведуча 2. Нехай вони сповнять свої душі прекрасним почуттям краси, добра та любові до рідної природи.
Література
1. Земля - це дивна казка незбагненна... - Х.: Основа, 2015. - 128 с. - (Серія "Виховна робота").
2. Кращі виховні заходи. Сценарії / Упоряд. О.В. Гноінська. Х.: Веста, 2009. – 320 с. – (Рідна школа).
3. Кульчицька О.М. Цікаві шкільні свята: Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 176 с.
4. Наші улюблені свята в школі. –Випуск 2. - Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2008. – 331, [5] с.: - (Серія «Класний керівник».).
5. Сценарії екологічних заходів. – Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 368 с.
6. У центрі уваги – екологічна просвіта (бібліотеки і екологічна просвіта): методичний посібник / ЦРБ. – Ярмолинці, 2016. – 43 с.