Тип розробки : святкова програма 

Вікова категорія: юннати дошкільного віку

«Святий Миколай, до нас завітай!»

Хід проведення

Ведуча: - Шановні гості, дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою. Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається. 

-                     Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

-                     Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше - 22 травня, а друге - 19 грудня.

-                     Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він - захисник усіх бідних і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він - почесний охоронець і завжди приходить з подарунками. 

(звучить музика, виходить Зірочка)

Ведуча: - Ой, дивіться покотилась 

В небі зіронька ясна,

Перед нами зупинилась.

Що то значить? Хто вона?

Зіронька:  - Це я, Зірка – Зоряниця, Миколая помічниця!

За горами, за лісами

Їдуть-ідуть дивні сани,

І викрешують копита,

Сріблом сонячним підбиті,

В зоряній височині

Метеори вогняні.

Миколай мандрує світом.

Він дарує чемним дітям  Те, про що їх світлі мрії.

Тут для кожного дари є.

Не забуде він нікого:

Ні хорошого, ні злого. Миколай з небес весь час Бачить кожного із нас. Разом з ними він радіє, І дарує нам надію.

Ведуча:  - Дякуємо, Зіронько, що завітала саме до нас. 

Зіронька:  - Мене Янголята просили освітити путь – дорогу до вашого дому та показати яким довгим звивистим шляхом Святий Миколай прямує. Рушатимо під музику.

Ведуча: - Ми згодні! Дітки, давайте візьмемось за ручки та пройдемо  за Зіронькою.

(діти рушають «вервечкою», тримаючись за ручки, на екрані кліп) Ведуча: - Молодці, дітки!

Зіронька: - Ой, в дорогу то я мала взяти лише вихованих діток. Забула запитати…

Ведуча: - Не хвилюйся, тут зібрались чемні дітки, які знають як бути ввічливими.

Зіронька: - Чудово, я не помилилась. Тоді пропоную із зірочкою  пограти та слова ввічливості згадати.

Ведуча: - Дітки, ставайте у велике коло.

(звучить фонова музика, діти стають у коло)

«Ввічливі слова»

Ведуча: - Під музику передаємо зірочку по колу, підтанцьовуємо. У кого залишається в руках зірочка, як тільки стихає музика, той і відповідає на моє запитання.

(звучить музика, починається гра) Запитання:

1.   Які слова ми кажемо при вітанні?(доброго ранку, привіт, вітаю, добрий день, добрий вечір, здрастуйте)

2.   Якщо ми когось випадково образили, то кажемо слово…(вибач, пробачте, перепрошую)

3.   Коли сідаємо до столу їсти, завжди усім говоримо…(смачного, приємного смаку, хай смакує, гарного апетиту)

4.   Якщо ми вдячні, то вживаємо слово…(дякую, спасибі)

5.   Коли ж хочемо попросити, то обов’язково скажемо слово…(будь ласка, будьте ласкаві)

6.   Якщо прощаємось, то говоримо …(до побачення, до нової зустрічі, на все добре, бувай, щасливо)

7.   А які слова ти кажеш своїм рідним, коли увечері приходить час лягати спати? (на добраніч, гарних снів, спокійної ночі)

Ведуча: - Бачиш, Зіронько, які наші дітки виховані. Подякуємо один одному оплесками. Тепер покажемо як ми виховано сідаємо на місця.

(звучить фонова музика, діти сідають)

Ведуча: -  То як, Зіронька, ми можемо очікувати на подарунки від Святого Миколая?

Зіронька: - Усіх чемних, не сварливих,  І слухняних, і дбайливих.  Тих, що старших поважають,  Малюків не ображають. 

Хто до діла тягне руки, 

Хто охочий до науки —  Всіх дарунком привітає,  Радо всіх благословляє.

А ледачим, неслухняним, 

Хто робив комусь погане —  Тільки різочку — і все —  Він сьогодні принесе.

(звучить весела музика, виходять  Лінько і Вередуха, сперечаються)

Вередуха: - Лінько  - чванько . Лінується вмитися, але хоче похвалитися

(показує язика, кривляється)

Лінько: - Вередуха довгі вуха – все про всіх вона підслуха (показує долонями великі вуха)

Ведуча: - Хто це на свято прийшов? Це часом не ваші дітки з садочка запізнились? Ні? А й дійсно, вже ніби доросліші за вас, а от що прозиватись не чемно – не знають.

Вередуха: - Хочу прозиватись – і буду, хочу  і буду, буду, буду, буду, буду

(пхинькає та тупає ногами) І кривлятись буду (показує язика до Лінька) Лінько:  - А мені ліньки оті всі правила вчити. Я і так проживу. Я гарний, добрий, вихований, у розквіті сил!  Мене всі люблять – абажають і подарунками закидають.

Ведуча: - Ой щось я сумніваюсь, що таким нечемам та хвалькам Святий Миколай подарунки принесе. 

Вередуха: - А от і принесе, принесе! Минулого року і мені, і Ліньку під подушку різочку поклав! Ось бачите, які чудові, ігрові різочки.

Ведуча: - Різочки? Як це ігрові?

Вередуха: - А так це! Зараз покажемо. Допоможеш, Лінько. Знайди – но дві великі кулі.

Лінько: - А це треба? Бо щось мені ліньки…(бере кулі)

Гра «Поганяй кульку»

Ведуча: - Піднімайтесь, дітки. Пограємо у цю дивну гру наших гостей. Хлопчики підходять до Лінька, а дівчатка до Вередухи.

Лінько: - Завдання таке: підганяти кульку різочкою та оббігти з нею навколо ялиночки. Прибігти назад, передати різочку наступному учаснику і стати в кінець шеренги. Лише тоді вирушає наступний учасник. Якщо йому не ліньки бігати (сміється)

(звучить музика, починається гра) Ведуча: - Сідайте, дітки, молодці. Порухались і розважились. Але знаєте що я вам хочу сказати, Лінько та Вередуха, слухняним чемним діткам Святий Миколай приносить дещо інші подаруночки, а не ігрові різочки. Які дітки, підкажіть? (діти відповідають - солодощі, печиво, маленькі іграшки) Вередуха: - Що??? Як це так? А чому нам тільки різочки та різочки?

Ведуча: - Можливо варто звернути увагу на свою поведінку, не лінуватись, вчитись.

Лінько: - Вчитись? Мені лінь.

Ведуча: - А можна і гратись, і вчитись, і навіть прикрашати ялиночку  одночасно. 

Вередуха: - Та ні, ви обманюєте.

Ведуча: - То пограйтесь із нами, побачите. Ви любите відгадувати загадки?

На маленьких ялиночках прикріплені сніжинки, на звороті сніжинок намальовані відгадки. Змагаються дві команди. Потрібно відгадати загадку та принести сніжинку з малюнком відгадки. В одну команду візьмемо повчитись Вередуху, в іншу – Лінька. От їм і будете віддавати сніжинки. Вередуха та Лінько, запросіть до себе в команду по 7 діток.

Гра «Загадкові сніжинки»

(зачитується загадка, всі дружно викрикують відгадку, Лінько та Вередуха завжди кажуть неправильно і невпопад. Далі перший учасник кожної команди біжить до маленької ялинки навпроти та перевертаючи сніжинки вибирає сніжинку з підказкою та несе до команди)  Загадки:

1.Ой, немає їм ціни!

По льоду біжать вони –  Швидконогі…(Ковзани)

              2.У зимову веселу пору

                 Ми – кращі друзі дітвори.

                 Вивозять діти нас на гору,

                А ми веземо їх з гори. (Санки)

3.   Невеличкі дві хатинки, 

В них м’які і теплі спинки. 

По п’ять братиків малих  Заховались в хатках тих.

(Рукавички)

4.   Має повно колючок,

                     Мов зелений їжачок,

                     А в зимові гарні свята

                      Має ще й прикрас багато.    (Ялинка)

5.   Гарна зірка сніжно-біла

На рукав мені злетіла,

Поки ніс її сюди,

Стала краплею води. (Сніжинка)

6.   Росте вона зимою                             Донизу головою

                           Тоненькою, прозорою,                            Біло-голубою.  (бурулька)

7.   Завіває хуртовина — І летять на Україну 

Милі пташки невеличкі — 

Кольорові рукавички. 

Як червоні ліхтарі, 

Сяють взимку… (снігурі).

Ведуча: - Ось бачите, ви вже навчились загадки відгадувати. Не так і важко вчитись, якщо є бажання.

(звучить музика, виходять Янголята, в руках тримають торбинки із дзвониками)

Янголятко 1: - Маємо чого радіти, 

                         Добре  знаєте ви, діти! 

                         Долетіла  до нас вість, 

                          Що до вас в дорозі гість.

Янголятко 2: - Ну, а хто  сюди прийшов, 

                          Раді вас вітати!                            Веселіться і радійте 

                          На гарному святі.

Вередуха: - Дивись, Лінько, у них торбинки. Може то наші подарунки від Святого Миколая? 

Янголятко1: - Це дзвіночки для усіх чемних діток. Якщо з ними потанцювати, то Святий Миколай почує і до нас обов’язково завітає.

Янголятко 2: - Ви можете зробити гарну справу і допомогти роздати ці дзвіночки діткам.

Ведуча: - Вередуха , Лінько, допоможете? 

(звучить музика, дітям роздають дзвіночки)

Ведуча: - А тепер спробуємо тихенько ними подзеленчати. Якщо це ми зробимо всі дружно і разом, чарівні дзвіночки зазвучать, покличуть Миколая до нас на свято.

(включається звук дзвоників)

Ведуча: - І всі разом скажемо чарівні слова: «Святий Миколай, до нас завітай!» (діти повторюють)

(звучить музика, виходить Миколай) Миколай:  - Вітаю усіх вас, добрії діти. 

                     Щоб стрітись із вами, проїхав півсвіту. 

                     Лиш радість та мир я несу вам в оселі,                       Хай діти в країні будуть веселі. 

                     Нехай сліз не буде, не буде біди. 

                     Приємні дарунки  приніс я сюди.

Янголятко 1: - Святий Миколаю, тебе ми чекаємо. 

                         Ці дітки хороші, напевно це знаємо!

Янголятко 2: - Миколай з небес весь час

                           Бачить кожного із нас.                            Разом з ними він радіє,                            І дарує нам надію.

Миколай:  -  Діточки любі, кохані, хороші,

                       Я йшов до вас довго крізь сніг та порошу,

                        І радісно знати сьогодні мені,                         Що ви з нетерпінням на мене чекали,                         Вірші учили і пісні співали.

Ведуча: - Так, дідусю Миколаю, ми для тебе привітання приготували. Бо вже навчились гарно віршики розповідати, тому є що тобі показати.

(звучить фонова музика, діти виходять, розповідають віршики Миколаю) Миколай: - Дякую, мої маленькі. Які ж ви талановиті! Бачу, що ви щирі, добрі, гарні дітки. За це вас не гріх пригостити подаруночками. Янголята, допоможете?

(звучить фонова музика, Миколай і Янголята роздають подаруночки) Вередуха: - А нам?

Лінько: - А нам?  (сумно) Нам ніколи не давали гарних подаруночків

Миколай: - Ну а вам потрібно дати щиру обіцянку, що вередувати та лінуватись перестанете.

Вередуха і Лінько: - Обіцяємо!

Миколай: - Повіримо їм, дітки? (діти відповідають) Тоді тримайте ваші подаруночки!

Ведуча: - Що потрібно сказати, Вередуха і Лінько? Вірно, «дякуємо» Миколай: - Я хочу, щоб свято це було завжди:

                      Ні суму, ні сліз ви не знали й біди,                       Щоб сонце і зорі ваш шлях устеляли,                        Щоб мама і тато про вас піклувались.

                      Повірте у казку, надію плекайте,

                      Любов у сердечках своїх зберігайте.

                      У світі багато залежить від вас.

                      І збудуться мрії, коли прийде час.

Ведуча: - Хотілося б, щоб це свято назавжди залишилось у нашій пам’яті. У цьому нам допоможе світлина. Сфотографуймося усі разом!

(звучить музика, діти і учасники свята стають на загальну світлину)

1Янголятко: - Погуляли ми чудово, 

                        Але нам рушати час. 

                        Та за рік обов'язково. 

                        Завітаємо до вас. 

2 Янголятко: - Ви ж дивіться, будьте гарні, 

                         Не грішіть і не пустуйте. 

                         Щоб слова не стали марні, 

                         За своїм життям слідкуйте. 

Миколай: - Друзі, я дуже радий, що зустрівся з таким чудовими, розумними, добрими дітьми. Непомітно промайнув час, і вже пора прощатись. Піду до тих дітей, хто не зміг прийти на наше свято. Понесу і їм дарунки. До нових зустрічей!

(Миколай та Янголята виходять під музику)

Ведуча: - Дякуємо усім за гарне свято! Будьте завжди добрі, чесні милі, життєрадісні. Усміхайтесь сонечку, допомагайте людям, слухайтесь батьків, милуйтесь гарною природою навколо. Хай добро панує у ваших серцях! До побачення!

(звучить музика)