Сценарій святкового заходу, присвяченого 204- річчю від дня народження Т.Г. Шевченка « Шевченкове слово в віках не старіє...»

Сценарій святкового заходу, присвяченого  204- річчю від дня народження Т.Г. Шевченка

« Шевченкове слово в віках не старіє...»

Мета:

- виховання любові до рідної мови, скарбів поетичного слова, України.

- вшанування пам’яті видатного художника слова патріота України - Т.Г.Шевченка.

- формування культури мовлення через красу й багатство рідної мови.

- пропагування творчості обдарування рідного краю.

•  Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

 

Ведучий 1: Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

 

Запалює свічку. Свічку поставлю, свічку поставлю

І перед образом, і перед тобою

І хоч у мріях народ свій заставлю

Стати навколішки, поряд зі мною,

І помолитися за тебе. Кобзарю,

Щиро, — хоч раз би! — Як перед Богом

Все ж українці ми, а не хозари,

Гори, моя свічко, гори нам ще довго!

 

Ведучий 2:  Хай палає свічка.

   Хай палає,

   Поєднає нас вона в цей час.

   Друзів голоси нехай лунають,

   Слово й музика нехай єднають нас.

 Справля Україна великеє свято –

В цей день народився творець «Кобзаря».

Убралась Вітчизна у пишнії шати,

Лунають усюди слова пісняра.

 

Ведучий 1: Нехай вкраїнським дітям завжди

Сія Шевченкова зоря,

Схилімо голови в пошані

 перед портретом Кобзаря

 

Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.

То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути,

Бог послав Кобзаря.

Пісня «   

Шевченко Тарас, наче сонце для нас. Тарас Григорович прожив усього 47 років,  із них 24 роки був у    кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною.

Трагічною була доля Шевченка. Та його  життя було, наче зірка: яскраво запалало, але  швидко згасло.

(Виступ учнів 2 класу)

1. Тарасе,  наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як свій,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.

 

2. Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду.

 Кожен вірш свій і поему

 Він присвячував народу.

3. Чисту матір і дитину

 Він прославив серцем чистим.

 Всю осяяв Україну

 Поглядом він променистим.

4. І тому в сім'ї великій,

У цвіту садів прекрасних,

Буде жити він навіки,

Як безсмертний наш сучасник.

Ведучий 1: Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами,

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

 Виступ учнів 4 і 5 класів

Учень 1:     Щовесни, коли тануть сніги

  І на рясті засяє веселка,

  Повні сил і живої снаги

  Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.            

 

Учень 2:     Ти, Тарасе, сьогодні         Василенко Софія

  Нас зібрав докупи.

  І зійшлися у цій залі

  Шевченка онуки.

                    Хліб і сіль тобі, Тарасе,

  Сьогодні підносимо…

  Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

Ведучий 1: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

 4  учень.      Бриль Оксана

 В похилій хаті, край села,                      

 Над ставом, чистим і прозорим,

 Життя Тарасику дала

 Кріпачка-мати, вбита горем

Не на шовкових пелюшках,

 Не у величному палаці —

 В хатині бідній він родився

 Серед неволі, тьми і праці.

 Нещасна мати сповила

 Його малого й зажурилась...

 І цілу ніченьку вона

 За сина-кріпака молилась.

 І бог почув молитву ту,

 І в руки хлопцеві вручив

 Співецьку чародійну ліру.

Ведучий 2: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:

 Виступ учнів

 

Учень 1:          Не одцурайсь, мій сину,Мови. У тебе іншої нема.

   Ти плоть і дух – одне-єдине

   Зі словом батьківським – Людина,

   Без нього – просто плоть німа.

   Без мови в світі нас – нема!

 

 

Учень 2:   

                  Схаменіться,…Подивіться на рай тихий,

  На свою країну,

  Полюбіте  щирим серцем  Велику руїну,

  Розкуйтеся, братайтеся!

  В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля.

 

Учень 3: Учітесь, читайте,

  І чужому научайтесь,

  Й свого не цурайтесь,

  Бо хто матір забуває, Того Бог карає,

  Того діти цураються, 

                    В хату не пускають.

  

Учень 4:    Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

 

Учень 5 :   І мене в сім’ї великій,

  В сім’ї вольній, новій,

  Не забудьте пам’янути

  Незлим тихим словом.

 

Ведучий 1: Він давно уже спить

На чернечій високій горі.

Крізь часи проростаючи,

Нам «Кобзаря» читає.

Він не з бронзи,  Він в плоті,

Він – вічний шматочок землі.

 

 Учень 6:   Спи спокійно, поете! Україна твоя

Вже розправила крила орлині.

Так, як мріяв колись ти в жагучих піснях

На засланні в чужій самотині.

 

 

 

 Виступ Шпиці Олександри учениці 2 класу

 Я  - маленька українка,

Восьмий рочок маю,

А про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він – дитя з – під стріхи,

Він в подертій свиті,

Він здобував славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре, не загине,

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

Уклін тобі. Тарасе,

Великий наш пророче,

Для тебе вірно б’ється

Те серденько дитяче.

За тебе вічно б’ється,

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть –

Те сповнять їхні діти.

Учень 7

Ми не забули тебе, Тарасе,

Черпаєм правду в твоєму слові

І збережем ми для внуків наших

Вкраїнську пісню, вкраїнську мову.

Не раз стинались ми з ворогами,

До долу гнулись криваві рани,

І всім здавалось, ми вже не встанем,

Та воскресали, бо був ти з нами.

1-й ведучий. Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його не забуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу!

2-й ведучий. Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповітні слова.

Ведучий 1: Шановні гості! Ми вдячні вам за те, що розділили з нами радість свята, за ваші добрі слова і теплі обличчя.

         Дай вам, Боже, дай із неба,

 Дай, чого вам більше треба, -

 Дай вам миру і спокою

 Під могутньою рукою…

 

Зичимо вам здоров’я, щастя, добра, любові і нових творчих звершень. Нехай у ваших серцях завжди живе українська мова і звучить рідна пісня.

 

Пісня про Україну «Кароока Україна»