Сценарій "Свято казкових героїв"

 

Позакласний захід з інтегрованого курсу літератур для 5-го класу НУШ

«Свято казкових героїв»

 

Сцена святково прибрана. Звучить музика з кінофільму «Три горішки для Попелюшки»

Заставка: «Літературна світлиця»

 

Ведучий. Раді вітати вас на нашому святі. Великий італієць Леонардо да Вінчі сказав: «Щастя дістанеться тому, хто багато працює», а відомий давньогрецький драматург Софокл застерігав: «Щастя не допомагає недбайливим». Та бути працелюбним і дбайливим замало, бо треба ще вміти виборювати щастя!  

Ведуча. Разом з улюбленими героями ми вчилися розуміти сильних і проявляти милосердя  до слабких. Ми розгадували таємниці і знаходили відповіді, шукали скарби і  зрозуміли, що скарб – це дружба і любов. Розповіла нам про це вперше казка, коли ми були зовсім малими.

Ведучий. Сьогодні ми помандруємо світами найвідоміших книг.  А почнемо нашу подорож з казок. Нехай же супутницею стане пісня.

Пісня Н. Май « Свято казки»

Ведуча. Справді, починається все з казки. Всі добре пам’ятають чарівника Оле Лукойє, який легким порухом руки відкривав свою чарівну парасольку і повертав кулю глобуса, щоб запросити   нас у подорож по казках. А створив цього загадкового чоловічка  для дітвори казкар з Данії Ганс Крістіан Андерсен.

   Читець                                                                                                                                                    Затишно дітям в пазусі казок.

Отак би й слухав про князів Країни

або про те, як весело козак

обманював турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там що кому не говорив,

а згине зло і правда переможе!

Лише борись, а щастя не втече.

Не схаменешся - півжиття позаду.

І день, і ніч, і тисячі ночей...

Спасибі вам за цю Шехерезаду.

Оле Лукойє з парасолькою.

Здрастуйте! Я – Оле-Лукойє! Ніхто в світі не знає стільки казок, скільки знаю їх я! Увечері я обережно прокрадаюся в кімнату і дмухаю в потилиці малюкам. Повіки у них починають злипатися, і вони лягають у ліжечка.

А коли заснуть, я виймаю свої парасольки. Ось цю, зовсім просту, чорну, я розкриваю над поганими дітьми: вони сплять усю ніч і зовсім нічого не бачать уві сні! А цю я розгортаю над хорошими дітьми і тоді їм усю ніч сняться чудові казки.

Ведучий. Казковий світ надзвичайно цікавий і фантастичний. Кому з вас не хочеться побувати в казковому палаці, зустріти героїв улюблених казок, разом з ними потанцювати, поспівати або просто поспілкуватись. Тож запрошуємо віх до казкової країни. Але казкова країна любить знаючих, розумних, щирих. Королева цієї країни буде господинею нашого літературного свята.

Господиня.  Рада вас вітати, бачити ваші  усміхнені обличчя  розумні очі. Запрошую вас до мого казкового царства на бал літературних героїв. Але, щоб отримати запрошення на бал літературних героїв, я хочу, щоб ви виконали декілька моїх завдань.

(завдання)

Пасербиця.  Хоч повірте, хоч перевірте,

Сон привидився мені,

Ніби принц сюди приїхав,

На сріблястому коні!

Він привіз мене з собою

У палац, де був бенкет,

Танцювали там танцори,

І наспівував квартет:

Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ру-ра

Па-ра-ру-ра, па-ра-ру-ру-ра

(Закінчила співати і сіла)

Я також була схожа на Попелюшку, про яку вам тільки що заспівала пісеньку. В будинку мачухи та її доньки я мала виконувати всю хатню роботу. А ще я щодня сиділа на шляху і пряла доти, доки нитка не проріже пальці до крові. (дивиться на свої пальці) Одного разу кров’ю із пальця залило починок. Мачуха так мене лаяла. Вона навіть сказала: «Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його». Ви уявляєте, лізь і дістань. Я так злякалася, що прибігла до криниці і….стрибнула…. Чи впізнали ви мене? (Діти відповідають). Так, я – пасербиця.

1. Хто зібрав і записав казку про мене і ще багато чудових казок? (брати Якоб і Вільгельм Грімм)

2. Як називалася збірка казок цих чудових збирачів казок? («Казки для дітей і родини»)

3. А скільки казок було зібрано братами Грімм? (200)

4. Як звали пані, у якої я працювала? (пані Метелиця)

5. Що відбувалося у світі, коли я добре вибивала подушки у пані Метелиці? (йшов сніг)

6. Чим нагородила мене пані Метелиця за гарну роботу? (золотом), а рідну доньку, ледащицю (смолою).

Пасербиця.  Молодці. Гарно ви все про мене знаєте. Мені вже час у свою казку. Бувайте.

 

Господиня.  Я бачу, що ви дуже добре знаєте казки, і тому запрошую вас до бальної зали.

 

Старша сестра. Я вберуся в сукню з червоного оксамиту й почеплю оздоби, які мені привезли з Аглії.

Менша сестра. А я вберуся в буденну сукню, зате надіну накидку, гаптовану золотими квітами, і діамантове намисто – такого ні в кого немає!

Старша сестра. А ти, Попелюшко, хочеш поїхати на бал?

Попелюшка.  Ой, сестриці, смійтеся з  мене! Чи ж мені   личить там бути?

Менша сестра.  А й справді, усі сміялися б, якби побачили на балу Чорногузку.

Мачуха. Чого робота стоїть. Хутко на кухню, ледащо. А зачіски моїм улюбленим донечкам я сама дороблю.

 

Господиня. Любі друзі, чи впізнали ви цих героїв ?

 

Читець. Кожна дівчинка мріє хоч би раз побувати на місці Попелюшки: сісти в чарівну карету, потрапити на бал, зустріти свого принца.  Історія цієї героїні підтверджує думку, що добро, любов, лагідність, бажання допомогти цінується у всі часи. Доля нагороджує таких людей. Наша героїня із простої дівчини Чорногузки перетворилась на прекрасну принцесу.

 

Ведуча. Література допомогла нам повірити в те, що добро обов’язково переможе зло, а   любов – це нагорода за вірність і щирість почуттів.

 

Господиня. А як ви вважаєте. хто це до нас завітав?

 

Розбійниця. Вони не приштрикнуть тебе, навіть коли я розсерджусь на тебе, швидше я сама тебе порішу. Цю ніч ти будеш спати зі мною, біля моїх любих

звірят! Вони всі мої.

Герда. Хіба ти спиш із ножем?

Розбійниця. Аякже! Хтозна,кому  що стрельне в голову серед ночі… А тепер ще раз Кая  і про те, як ти мандрувала по світу.

 

Господиня. Ось завітали гості з іншої казки.

 

Професор.  Ви маєте рацію, ваше величносте. Це дуже неприємне заняття. Недаремно старовинні поети обходилися без письмового приладдя, тому їх твори й зараховані до розряду усної творчості. Проте наважуюсь попрохати вас накреслити власною вашої величності рукою ще чотири рядки.

Королева. Та добре вже, диктуйте.

Професор. Трака зеленіє

                   Сонечко блищить.

                   Ластівка з весною

                   Вже до нас летить.

Королева. Напишу тільки «Травка зеленіє»

Канцлер. Доброго ранку, ваша  величносте. Дозвольте найшанобливіше просити вас підписати один рескрипт і два накази.

Королева. Ще писати? Добре. Але тоді я вже не буду дописувати «зеленіє». Дайте сюди ваші папірці.

Канцлер. Дуже вдячний.,ваше величносте. А тепер я дозволю собі попросити вас написати…

Королева. Знов писати?

Канцлер. Тільки вашу резолюцію на цьому проханні.

Королева.  Що я повинна написати?

Канцлер. Одне з двох, ваша величносте, або «стратити», або «помилувати»

Королева.  По- ми- лу –ва-ти ..Стра-ти-ти..Краще напишу «стратити»–це коротше.

Професор.  Дозвольте спитати, ваша величносте, скільки  буде сім разів по вісім?

Королева. Щось не пригадую. Це мене ніколи не цікавило. А вас?

Професор. Звичайно , цікавило, ваша величносте!

Королева. Як дивно! Ну до побачення, наш урок закінчений. Сьогодні перед Новим роком у мене безліч справ.

Професор. Якщо така воля вашої величності.

 

Господиня. Вам сподобались ці герої?

Звучить музика

Герда.  Каю, мій любий Каю, нарешті я тебе знайшла (співає)

Звучить музика

Господиня. Шановні мої гості! Скажіть що вам оповіли літературні герої  на нашому балу, що перемагає завжди?

      Я запрошую всіх учасників балу в моє царство, де завжди панують злагода, мир і щастя, де добро завжди перемагає зло, а зло має бути покарано, Казки навчатимуть вас, як бути справжніми друзями,і ніколи не залишати без допомоги тих, хто потрапив у біду, навчать життєвої мудрості, відрізняти щирих людей від лицемірних, правду від брехні. А головне – за допомогою казки, навіть коли станете дорослими, ви завжди зможете повернутися у світ свого дитинства.

Всі учасники виходять на авансцену

Ведучий.                         

Пам’ятайте…                                                                                                                                      Читці по черзі

-     … що саме віра Герди до Кая зробила її сильнішою від 12 богатирів,                         -    віра у власні сили допомогла Робінзону Крузо вижити у скрутних обставинах,                                                                                                                             -   якщо ти не зрадиш свою мрію, то казка про пурпурові вітрила стане дійсністю,

-    ніколи не втрачай надії – світ не без добрих людей і Дон Кіхоти завжди існують, навіть  в найжорстокішому світі,

-    не покидайте бажання знайти істину в житті, як це робив Фауст, Гамлет.

-    умійте відповідати за тих, кого приручили,

-     навчіться посміхатися зорям, як це робив маленький принц,

-    знайдіть свою щасливу зірку і поділіться її теплом з іншими.

 

Ведучий. Ну як, сподобалась вам наша подорож? Маю надію, що так. Але вже пора прощатися.

Побільше, друзі, книг читайте,

Це найсолодша серед забав.

А ще, крім того пам’ятайте,

Що дружба – найцінніший скарб.

 

Не зводьте бійок надаремно,

Не крийте власної вини.

Завжди і всюди будьте чемні

І благородні, і міцні.

 

Читайте книги, юні друзі,

Учіться мріяти і творить!

І будуть невмирущі музи

 До вас з любов’ю говорить.

Всі разом.

До нових зустрічей!