14 травня о 18:00Вебінар: Закордонний досвід: принципи взаємодії батьків, вчителів та учнів у закладах освіти (на прикладі школи «Британніка», м. Будапешт)

Сценарій свято родини

Про матеріал
Родина — це сім’я Родина — це маленька ланка суспільства. Поняття «родина» для кожної людини різне, але практично завжди воно пов’язане з найдорожчими й рідними нам людьми. Що таке родина у моєму розумінні? Це сім’я, батьки, діти. Це коли любиш ти й люблять тебе. Найрідніші люди люблять не за якісь заслуги, а просто, за те, що ти є. Родинний зв’язок передбачає високий ступінь довіри між близькими людьми. Ми довіряємо своїм батькам, а батьки довіряють нам, і так далі по ланцюжку. Від слова родина віє теплотою і затишком, добром і любов’ю. Родина може асоціюватися не тільки з добром і любов’ю, але і з труднощами й тягарем. Дуже складно побудувати міцну й дружну родину, але завжди потрібно до цього прагнути. Коли я виросту, я хочу, що б в моїй родині було саме так! Я буду до цього прагнути. Адже сенс життя, на мою думку, полягає саме в щасливій родині.
Перегляд файлу

Сценарій свята «Родина, родина –це вся Україна»

Ведуча 1 .Сім’я, родина, рід –

                     Які слова святі.

                     Вони потрібні кожному в житті.

                    Якщо зміцніє хоч одна родина-

                     Міцніша стане наша Україна.

Виходять двоє хлопчиків і двоє дівчаток.

— А скажіть мені, хто знає, що таке сім’я?

— Та ти що? Не знаєш? Отакої! Сім’я — це сім «я»! Це означає, що в повній сім’ї повинні бути мама, тато і п’ять дітей! Щонайменше! Зрозуміло?

— Тепер зрозуміло. То що, у мене сім’я неповна? Бо ж у нас тільки троє дітей…

— Отож, неповна. А треба, щоб було так, як у народній приказці: «У нашого Омелька — невеличка сімейка: тільки він та вона, ще старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та ще діток шестірко, та батько і мати, та їхні три брати!».

— Ого! Оце так сімейка! Там, напевно, забувають, як кого звати… Бо ж їх так багато…

— Не забувають, не бійся! А зате там діє правило: у кого діток сім, там є щастя всім! — У великій сім’ї діти виростають дружними, працьовитими, щедрими, вміють допомагати один одному, тому вони і щасливі. Оце і є переваги великої сім’ї. А як росте одне дитя, воно часто стає егоїстом, жадібним, бо звикло, що все — для нього одного…

— Мабуть, так, бо народна мудрість говорить про це, адже є так багато прислів’їв про сім’ю: «Яблучко від яблуні недалеко відкотиться», «Як буде дружно, то не буде сутужно», «Яка гребля, такий млин, який батько такий син», «Яке дерево, такі його й квіти, які батьки, такі й діти», «Які мамка і татко, таке й дитятко», «Нема того краму, щоб купити маму».

— Тому цінуймо свою сім’ю, свою родину, щоб не бути в цьому світі одинокими.

                               Діти виконують пісню «Моя сім`я»

1-а дитина.     Доброго ранку! Доброї днини!

                           Ми вас чекали на наші гостини,

                          Щоб вшанувати тат і матусь,

                           Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

 2-а дитина    Гостей дорогих

                         Ми вітаємо щиро,

                         Стрічаємо з хлібом,

                          Любов’ю і миром.

3-а дитина   Для гостей відкрита

                        Хата наша біла.

                       Тільки б жодна кривда

                        В неї не влетіла.

4-а дитина    Хліб підносим вам і сіль

                        На біленькім рушничкові,

                       До землі аж б’єм поклін,

                        Щоб завжди були здорові...  Діти виносять коровай і ставлять на стіл

Ведуча 2 Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав. Шановні гості! Дорогі наші  батьки, вітаємо вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини.

Батьки і діти! Діти і батьки!

Нерозділиме і одвічне коло.

Ми засіваємо житейське поле,

І не на день минущий – на віки!..

5-а дитина      Кохані наші, чарівні,

                          Найкращі, найрідніші

                         Ми заспіваєм вам пісні

                          І прочитаєм вірші.

6-а дитина     Яка хороша нині днина-

                          Зібралася уся родина,

                         Всі рідні – сестри і брати,

                          Дідусь, бабуся, батько й мати.

                          Від радості кортить нам заспівати. Пісня «Цьом-цьом»

Ведуча 1. Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».

7- дитина       Є немало мам у світі,

                         Мами добрі, мами світлі.

                        Та одна є наймиліша.

                       Хто така? Скажу вам я-

                       Рідна матінка моя.

8-а дитина    Ой, яка ж бо ти , матусю,

                          Дорога та мила!

                         Того словечком сказати

                         Не моя ще сила.

                        Мов те сонечко на небі,

                        В лузі квітка красна,

                       Так матуся в нашій хаті

                            Добра все та ясна.

9-а дитина       Спасибі, рідні й любі мами,

                            Що ви сьогодні тут із нами.

                              До вас наше перше слово.

                             Матусі, будьте здорові!

10-а дитина         Найдорожче в світі слово

                                Так звучить у рідній мові:

                               Мати, матінка, матуся,

                               Мама, мамочка, мамуся.

 Сценка про маму-зозулю (інсценізація за мотивами казки «Зозуля»).

      Ведуча. Давно колись жили собі на світі матуся бідна і неслухняні діти.

      Входить Мати, знесилено сідає на лавку, витирає піт з чола.

      Мати

Сама варю, перу, латаю, прибираю,

І рибу я ловлю, і м’ясо здобуваю.

Хоч дітки підросли — побільшало роботи,

Вже й просвітку нема, самі лишень турботи.(Зітхає.)
Ведуча. Та й захворіла мати, заслабла дуже-дуже. (Лягає у ліжко).

Лежить сумна, зітхає, та діточкам — байдуже. (Діти бігають, галасують).

      Мати. Подайте, діточки, води! Зваріть чайку із квітів!

      Дитина. Нема коли! Ми йдемо гулять!

     Мати (підводиться, змахує руками)

Ну що ж, від них я полечу зозулею до гаю!

Хай руки крилами стають. Лечу я! Відлітаю!

Ку-ку! Ку-ку!

      Дитина 1

Матусю, вернись! Зрозуміли ми все!

Нехай твоє пір’ячко вітер знесе!

Дитина 2

Лишися, матусю! Вертайся до хати!

Завжди будемо допомагати!

      Дитина 3

Ой, матінко люба! Самотньо без тебе!

І холодно дуже, і сіре нам небо!

І їсточки хочеться діткам маленьким,

Біда нам! Бо скривдили ми рідну неньку!

      Дитина 4

Матусю! Коли ти нам пісню співала,

То сонечко в небі для нас вигравало. Коли ж ти повернешся, матінко, знову?

Коли ж ми почуєм веселу розмову?

Діти плачуть, підбігають до матері, обнімають її.

Мати

Зігріла серденько пекуча сльоза.

Я ж рідна вам мати, зовсім не чужа.

Прощати уміє лиш мати дитині.

      Діти. Ми слухатись будем, матусю, віднині!

      Дитина 1

Пробач мені, люба матуся, провини дитячі мої.

Люблю я тебе, моя рідна, ласкаві твої очі.

      Дитина 2

Пробач мені, рідна, хороша за біль, що тобі             завдавав.

Хай в косах не віє пороша, а квітами квітне весна.

      Дитина 3

Як виросту, люба матусю, дороги твої я встелю

Квітками з весняного дива за ласку й турботу твою.      

Ведуча 2. Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!

11- а дитина     Батьку любий, тату милий,

                            Нинішньої днини

                          Ти від нас прийми щиренький

                            Дар на ці гостини.

12-а дитина     Цей дарунок- тепле слово,

                            Щире побажання.

                            Щоб прожив багато літ.

                             Не зазнав страждання.

13-дитина          Щоб усе тобі вдалося,

                             Щастя не минало.

                            Щоб твоє велике серце

                            Смутку не зазнало.

14-а  дитина        Батько розуму навчає.

                                Мати приголубить

                                Ніхто мене так у світі,

                                Як вони, не любить.   Діти виконують пісню «Щаслива сім`я»

Інсценізація «Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)

Дитина. Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають,-

Смішно і сказать комусь!-

Бо щодня у нас питають

Лиш одне: «чому?» й «чому?»

  •                           Ти чому образив Віку?
  •                           А чому отримав двійку?
  •                           А чому прийшов так пізно?
  •                           А чому в шкарпетках різних?
  •                           Ти чому такий непослух?
  •                           А чому не стелиш постіль?
  •                           Ти чому це вірш не учиш?
  •                           А чому портфель без ручки?
  •                           І чому такий синець?

Дитина. Ох, настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів …

Треба їх віддать до школи …

Хай питають вчителів!..

Ведуча 1. Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

15-а дитина    Моя бабуся люба, гарна й мила,

                              Вона найкраща від усіх людей.

                            І хоч вона вже трохи посивіла,

                            Але так щиро любить нас -  дітей.

16-а дитина    Чому так багато навколо тепла?

                          Це ж моя бабусенька його принесла!

                           Скільки в бабусі сонця й тепла!

                           Скільки в неї радості, щедрого добра!

                          У душі бабусі – почуттів глибінь,

                          А в очах у неї – неба ніжна синь.

17 –а дитина   У руках невтомних – праця без кінця,

                           А в устах ласкавих – мова мудреця!

                          Як же не любити бабусю дорогу?1

                          Я перед бабусею завжди  в боргу.

Частівки для бабусь

А моя бабуся мила,

Це вона мене зростила.

Вчить мене усе робити,

Щоб на світі легше жити.

Ми бабусі помагаєм,

Посуд миємо під краном,

Витираєм тарілки

І … збираєм черепки.

Хай тебе в своїй опіці

Бог не покидає,

Хай тобі міцне здоров’я

Й силу посилає.

Я своїй бабусі милій

Завжди помагаю,

Усі чашки перебила,

Миски починаю.

Помагала я бабусі –

Поливала квіти,

Довелося потім їй

Всю підлогу мити.

Ми концерт підготували,

В нього душу свою вклали,

Як сподобалось вам,

Плескайте завзято нам!

(Сценка «Іменинний обід» за В.О.Сухомлинським)

Дійові особи: автор, мама, Ніна.

Автор. У Ніни велика сім’я: мати, батько, двоє братів, дві сестри й бабуся. Ніна найменша: їй восьмий рік. Бабуся – найстарша: їй вісімдесят два роки. У бабусі руки тремтять. Несе ложку бабуся – ложка дрижить, капельки падають на стіл.

Ніна. У мене незабаром день народження.

Мама. Так, доню, і на твої іменини у нас буде святковий обід. Ти можеш запросити на свято своїх подруг.

Ніна. Добре, матусю!

Автор. Ось і настав цей день. Мама накрила стіл білою скатертиною.

Ніна. Ой, ще й бабуся за стіл сяде! А в неї ж руки тремтять. Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі, що у моєї бабусі руки тремтять. Мамо, хай бабуся сьогодні за стіл не сідає.

Мама. Чому?

Ніна. В неї руки тремтять. Капає на стіл.

Автор. Мати зблідла. Не сказавши й слова, вона зняла зі столу білу скатерть і сховала її в шафу.

Довго сиділа мовчки.

Мама. У нас сьогодні бабуся хвора. Тому іменинного обіду не буде. Вітаю, Ніно, тебе з днем народження!

Моє тобі побажання: будь справжньою людиною!

18 – дитина       Бабусь ми дуже любимо і їм палкий привіт шлемо,

                              Та й не тільки їм одним,

                              А й дідусенькам своїм.

Ведуча 2. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини!

19-а дитина      Мій сивий, лагідний дідусю,

                            Я до землі тобі вклонюся.

                           За теплоту твою і ласку,

                            За мудре слово, гарну казку.

20-а дитина         Ти хороший і ласкавий,

                                 Ти привітний, добрий, славний.

                                 Будь здоровий, не хворій,

                                 Мій дідусю дорогий!

21-а дитина           Ти вчиш нас, як на світі жить,

                                 Як одне одного любить.

                                І твій розумний заповіт

                                 Я пам’ятатиму повік.

22-а дитина           Варт пошани сивий волос

                                  І старий тихенький голос.

                                До тих зморшок придивіться,

                               Станьте ближче, поклоніться!       Веселий «Український »

Ведуча 1. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.

  •                           Дідусю, купи мені барабан!

Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!

Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.

У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся:

Вже давно немає.

Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:

Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

      Працьовитий Микита

В школі твір писав Микита:

«Вся сім’я в нас працьовита!

Ми виконуєм в суботу всі улюблену роботу:

Тато з гайковим ключем дзенькає під «Москвичем»,

Мама щіткою і милом в хаті вікна всі помила,

Й, запаливши в кухні газ,

Варить борщ смачний для нас.

Дружно всі у нас працюють! Я також не ледацюю!

Я роблю для кабана шкоринки із кавуна!»

      Я без діла не сиджу

Доки мама пиріжки ліпить без упинку,

Я без діла не сиджу — пропоную начинку.

З’їв я сиру зо три ложки,

І калини з’їв я трошки,

Потім сливу скуштував,

Жменю ягід в рот поклав.

Вже готові пиріжки, їсти б, доки свіжі,

Та стомився я так, що не до їжі!

Пісня  «Мамочка  моя»

Ведуча2 Батькова хата, мамина пісня, дідусева казка, бабусина вишиванка, батькова криниця – усе це родовідна пам’ять, символи україни, наші обереги.

24-а дитина     Я на них із ніжністю дивлюся.

                           Це скарби, коштовності мої.

                           Рушничок цей вишила бабуся,

                          Бачу в нім красу душі її.

                         Цю серветку мама вишивала,

                          Цю поличку вирізав татусь…

25-а дитина     Цих скарбів у мене є чимало,

І коли до них я доторкнусь,

Рідних рук тепло я відчуваю.

Сила в них якась магічна є,

Сила ця мене оберігає від негод

Енергію дає.

Ведуча 2 Вишитий рушник був відомий і шанований здавна. Рушник – творіння талановитих рук українок. Рушник – символ єдності сім’ї, любові до рідної землі, до матусі, символ працелюбності.

Танок з рушниками.

Ведуча 1. Ми всі – український народ, який складається з родин – малих і великих, дружних і працьовитих. Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа, і весь народ український. Родина до родини – народ. А щоб нашому українському роду не було переводу, потрібно берегти його, шанувати. Сьогоднішнє свято – це освідчення в любові до своєї сім’ї, бажання зробити для неї щось приємне.

25-а дитина        Ми готували вам сюрприз

                                Старанно і завзято.

                                Спасибі вам, що ви прийшли

                                На це родинне свято.

26-а дитина           Спасибі вам за те, що ви

                                  Веселі та привітні!

                                  Спасибі вас за те, що ви…

                                   Ви просто є на світі!

27-а дитина            Хай бог охороняє вас від злого,

                                 Хай світить сонце і колосяться жита,

                                Щоб були ви щасливі і здорові

                                  На !

Ведуча 2.  Усій нашій великій родині присвячується ця пісня.

Ведуча 1.Свій рід потрібно пам’ятати:

Від діда й баби, мами й тата.

Та родовід не тільки треба знати,

Їх цінувати й щиро поважати.  Пісня «Родина»

Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я

Начало формы 

docx
Додано
22 квітня 2020
Переглядів
215
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку