Сценарій "Святвечір у колі української родини"

"Святвечір у колі української родини"

Мета заходу: Виховання поваги до українських традицій, звичаїв та духовних цінностей; формування в учнів розуміння значення Святвечора як важливого родинного свята; розвиток інтересу до культурної спадщини України через залучення до відтворення обрядових дійств.

Ведучий 1:

Головна традиція Святвечора в Україні – це збиратися усією родиною за одним столом, коли на небі з'являється перша зірка. Саме вона символізує народження Ісуса Христа. І хоча свято сповнене теплом і затишком, не забуваймо, що 24 грудня ще триває строгий Різдвяний піст. Тож на столі – лише пісні страви, а головна з них – це, звісно ж, кутя.

Ведучий 2:

Кутя – це не просто страва, це символ єдності, достатку й родинного тепла. Її готують із пшениці, додають мед, мак, горіхи – усе те, що вважається благословенням і побажанням щасливого року. А ще на Святвечір у домівках запалюють свічку, читають молитви й згадують рідних, які вже не з нами.

Ведучий 1:

Так, цей вечір особливий своєю магією.  Завітаймо  до української родини на Святвечір.

На столі - 12 страв, дідух у кутку. У центрі —  свічка. Всі одягнені у вишиванки. Лунає тиха мелодія української колядки.

Батько:
Діти, подивіться у вікно! Чи видно вже першу зірку?

Син (радісно):

Так, я бачу її! Це означає, що час сідати до столу.

Родина сідає за стіл. Батько підводиться.

Батько:

Дорогі мої! Сьогодні вечір — особливий. У цей день ми не лише згадуємо наші традиції, а й дякуємо за те, що маємо одне одного.

Батько запалює свічку.

Мама:
Нехай цей вогник принесе мир у наш дім і в кожне серце.

Всі хором промовляють коротку молитву:

Всі:

"Господи, благослови цю трапезу і нашу родину. Дякуємо за хліб насущний і за любов, яка об’єднує нас."

Мати:
Діти, сьогодні ми починаємо вечерю з куті – символу достатку та єдності нашої родини. Скуштуйте  її та  побажайте один одному щасливого Різдва!

Мама передає мисочку з кутею дітям. Діти куштують по ложці.

Мама (пояснює символіку страв):

Сьогодні наш стіл накритий 12 стравами.

• Кутя – це символ єдності і благополуччя.
• Вареники – гостинність і радість.
• Голубці – мир і спокій.
• Оселедець – віра.
• Горох і капусняк – родючість і здоров’я.
• Грибна юшка – вдячність за дари природи.
• Узвар – пам'ять про предків.

Всі куштують страви, дякують матусі.

Бабуся (звертається до дітей):

Коли я була маленькою, ми завжди ставили на стіл дідуха — він захищав нашу оселю. А ще залишали одне місце вільним. Знаєте, чому?

Син:

Для подорожнього?

Бабуся:

Правильно, мій любий! Святвечір — це час доброти і гостинності.

Дідусь (сміється і додає):

А я завжди чекав цього вечора, щоб почути колядки!

Донька:

Діду, розкажіть, що означає дідух?

Дідусь:

Це символ нашого роду, наших предків і щедрості землі. Він нагадує нам про єдність і тепло, які мають жити в кожній родині.

Бабуся:

А ще, моя мати завжди розповідала, що в цей вечір до нас заглядають душі наших предків. Ми пам’ятаємо їх і дякуємо за те, що вони зберегли для нас наші традиції.

Дідусь:

Це наш обов’язок — не забувати коріння і передати ці традиції нашим дітям.

Донька:

Мені так добре, коли ми всі разом. Це найкраще свято! Давайте завжди залишатися такою дружною родиною.

Син:

Мамо, тату, дякую вам за те, що вчили нас любити і поважати один одного. Ми завжди будемо берегти ці цінності.

Батько (встає і завершує вечерю словами):

Дякую вам всім за цей чудовий вечір. Нехай Різдво завжди буде для нас святом миру, радості та надії. Христос народився!

Усі разом:

Славімо Його!

Родина бере дідуха і, тримаючись за руки, співає колядку: "Добрий вечір тобі".