Конспект "Вивільнення м'язів. Перший етап"

ВИВІЛЬНЕННЯ М’ЯЗІВ.

І етап

 Природа творчої майстерності актора вимагає, щоб його фізичний апарат був підготовлений для дії. Необхідно тренувати не лише внутрішній апарат, який створює процес переживання, а й зовнішній, тілесний апарат, який відображає наше внутрішнє життя.

 Перетворення всього фізичного апарату у виразну зброю – це мистецтво із мистецтв, а це можливо лище при умові повсякденної роботи над мовою, голосом, розвитком виразності тіла.

 Щоб відпрацювати вміння рухатися виразно і правдиво, потрібно займатися пластикою, ритмікою, танцем і т.ін. Ми ж звернемося лише до одного із цих розділів – вивільнення м’язів від зайвої напруги.

 Предметом вивчення повинні бути м’язи довільних рухів, які підкоряються волі людини.

 Педагог пропонує студійцям слідкувати за рухами його рук і запам’ятати:

перше – повільно і обережно випростати долоні вверх, ніби на них знаходиться ваза, яку потрібно передати людині, що стоїть високо;

друге – розводити руки, ніби при плаванні брасом;

третє – кидати долоні вверх і вперед, ніби ловити волейбольний м’яч.

 Потім пропонує пригадати перший рух, другий і т.д. Педагог змінює порядок номерів вправ, пропонує не лише фіксувати рухи, а й діяти (пливти, грати у волейбол).

 2. Напружити все тіло і повільно (від пальців ніг до голови) розслабити.

 3. Напружити ліву ногу, прослідкувати процес напруження і розслаблення, а також прослідкувати, які м’язи напружуються, крім м’язів ноги і т.д.

 Вправи викладач пропонує найрізноманітніші, пропонуючи учням аналізувати процес напруження м’язів та їх вивільнення. Всі запропоновані вправи викладач контролює, аналізує, вказує на допущені помилки.

 Потрібно, щоб викладач наголосив студійцям на те, що перш ніж починати творити, потрібно привести в порядок свої м’язи, навчитися розуміти їх, керувати і володіти ними.

 Лідія Павлівна Новицька, учениця К.С.Станіславського, педагог з великим практичним стажем, рекомендує вивчення цього елементу сценічної дії розбити на чотири етапи:

1. Вироблення м’язового контролера.

2. Визначення центру ваги і точки опори.

3. Виховання навичок і вмінь визначати роботу м’язів. Знати, які м’язи несуть навантаження при цій чи іншій фізичній дії, і вміти користуватися цими м’язами рівно настільки, наскільки вимагає здійснення цієї дії.

4. Виправдання пози, жесту, руху. Кожен рух, положення, поза і жест повинні бути виправдані, продуктивні і доцільні.

Перший етап

 Вироблення м’язового контролера або спостерігача.

 Метою даного етапу повинно бути:

- навчити учнів визначити зайве навантаження і звільнити їх від нього;

- навчитися підкоряти м’язи своїм наміром.

Викладач пропонує учням сісти зручно і розслабитися, перевірити зайве напруження.

Звертати увагу учнів на те, що навіть у спокійному положенні можна спостерігати часткове напруження в м’язах рук, ніг, шиї і т.ін. Щоб учні навчилися точніше визначати затиски м’язів, нехай злегка напружують кисті рук, плечі, ноги і т.ін., а потім викладач пояснює різницю в стані і відчуттях.

 Запропонуйте студійцям вправи:

- походити по кімнаті, визначити зайве напруження і зняти його;

- сісти на стілець, визначити затиски м’язів;

- лягти на підлогу, визначити напруження, зняти його.

Придумайте різноманітні вправи, варіюйте їх до тих пір, доки учні

не відчують хоч би часткової м’язової свободи. Тільки тренінгом можна домогтися вміння спостерігати і контролювати напруження і свободу м’язів.

 Викладач повинен слідкувати за кожним учнем, допомагати, контролювати і т.ін. Щоб виявити індивідуальні затиски, можна запропонувати декілька вправ:

- виміряти довжину класу звичайним, спокійним кроком;

- відкрити і закрити двері;

- приготувати кімнату до прийому гостей і т.ін.

Ці та інші вправи проводити повторно. При повторі слідкувати, чи учень діє так як і в перший раз, чи при повторі є зайве напруження м’язів.

 Кожна вправа контролюється і аналізується викладачем.

 У плані занять з учнями необхідно передбачити вправи, які б виробляли в них уміння відчувати роботу м’язів і підкоряти їх своїй усвідомленій волі.

 Проробіть декілька простих вправ і контролюйте роботу м’язів.

1. Учні сідають на стілець прямо і відводять плечі назад. Запропонуйте перевірити, які м’язи спини працюють. Ці рухи повторіть декілька разів.

У цій же позі нехай учні відведуть спочатку ліве плече, потім праве, не допомагаючи руками.

2. Запропонуйте студійцям зробити рухи кожним пальцем руки окремо. Зігнути пальці рук почергово. Потрясти кистями рук, ніби струшуючи з них краплі води. Помахати кистями рук на обличчя, ніби то вам жарко.

Таких вправ можна придумати безліч, але не забудьте найголовніше –

студійцям необхідно навчитися підкоряти м’язи своїм намірам.