Хор
Чути дзвінок дзень дзелень-дзелень,
Дзвонить дзвінок.
Що Христос ся днесь рождає,
На якого світ чекає.
Дзень . дзелень—дзелень, дзвонить дзвінок.
Пономар
Співам время і молитві час,
Христе рожденний , спаси всіх нас!
Пономар
Возстаньсе від сна і благо сотворіте
Родшагося Христа повсюду возвестіте;
Сіє вам, людіє, щиро глаголю,
І благословіте: піду да подзвоню.
Хор
Ангели в небі пісню співають,
Що Христос родився всім возвіщають:
Слава в вишніх богу!
Ангел
Возстаніте, пастиріє, і бдіте зіло,
Возстаніте і радуйтесь, яко се приспіло
Рождество спасово , миру пророками предріченно,
Котрий вже родився от діви совершенно;
Возстаніте і славіте його повсюди,
Да узнають о нім окреснії люди.
Ангели виходять.
Пастух 1
Грицьку!
Пастух 2
А що , Прицьку?
Пастух 1
Вставай хутенько, вибери ягня маленьке,
Да підем ген на гору,
Може ,ще й ми поспіємо в пору.
Хор
Ой, у полі полі, самітня хатина,
Там спаситель народився ,Божая дитина.
Пастушки у полі ягнят стерегли ,
Як почули про ісуса, до ясель прибігли.
Ісусе Ісусе, рожевий квіточку,
Даруй літа щасливії в рідную хатиночку.
Пастух 1
От се жі ми, паничу, до вашої-таки мосці,
Але ж Грицько з Прицьком приплелися в гості,
Ось і ягня вам принесли із сульського стада,
Нехай буде да здорова вся наша громада.
Пастух 2
да годі лиш , Грицьку, тобі тут блеяти,
да нум поздоровляти,
Пастух 1
як так, бувай же , паничу, здоров;
да й нам дай, щоб і ми такі були здорові,
да із сих чижмачків обулися в сап’янові.
Благослови ж сей подарунок від нас прийняти,
А нам дозволь погуляти.
Танцюють
Пастух 2
Спасибі ж вам, ми б довше тут гуляли,
дак хліба із дому не брали.
Виходять.
Входить ірод з воїнами. Сідає на трон.
Хор.
Три славнії царі звідки ви прийшли ,
З далеклго краю за звіздою шли,
Щоб дитятко звеселіло,
І всіх вас благословило
з пречистої діви Діви Марії.
Ірод
Царіє і друзі, куда шествіє ваше?
І клму такіє драгіє дари і поклон приношаше?
Царі
Ко Христу новорожденному ідем поклон отдати,
Даби в милості єго вік свій пребувати.
Ірод.
А гді же он родился? Єсли в моєм царстві,
То невозбранно ідіте, іщіте;
Прошу же і мне в скорі о сем ізвістите,
ібо і аз пойду, єму поклонюся
І яко пред сильним цорем смирюся.
Хор
Ясная засвітила зоря , що зійшла з небесного моря.
Марія породила у пелени повила Іісуса, Ісуса. 2р.
Царі.
Це к тобі ,Христе, царю рожденний,
Да будем силою твоєю огражденні!
Ми прийшли тебе вітати.
І смиренний поклон тобі віддати.
Ангел.
Куди, царіє, мислити іти? Не к Іроду знову?
Іним путем ідіте, повірте сему слову.
Ірод вам, як ви в його були, говорив лукаво.
Ви ж не слухайте його да ідіте направо.
Царі.
Благодарим тебе, ангеле, а найпаче богу,
Що ти в путі нашем показав дорогу;
Проведи ж нас, ангеле небесний,
Да не імат в руки нас Ірод сей лестний.
Ірод (розлючено кричить)
Какой, какой урон нашей царскій славі!
Насміялись мні дураки в моєй же державі !
Я послав ії в Віфлиєм, чтоби іспитати,
О необикновенном сем рожденном дитяти;;
Но они мні о нем вість не предложити,
как простого мужика, мене обольстили.
(ще дужче кричить)
Розкаленная утробо! Не вім, что чинити.
Аз есм цар, на землі хто мя может слити?
Пошлю вірниє раби, штоб його убити.
О храбриї мої вої, предстаніте зді!
Вірно ви мні должни служити везді.
Воїни
Государю наш, почто требуєши нас?
Ми здісь всегда предстояли,
І прикази твої всегда виполняли.
Ірод( крізь сльози)
Однакоже волхви мене осміяли,
Да і царський приказ ногами попрали;
Обійдіте ж моя гради, всі мої преділи,
Убивайте всіх младенцев, коїх би обріли.
Воїн.
Государю! Приказ твой виполнить готові.
Ми на всіх врагів твоїх возложим окови.
Хор
Перестань ридати печальная мати!
не іми за шкоду, видя яко воду,
Кров ізливаємих і убиваємих,
За живота страту приємлють росплату.
Воїн.
Ступай ,бабо, ступай! Не вгинайся, ступай!(до царя)
Вот царю, твой приказ ми добре сповняли,
во всіх городах дітей убивали.
Це один із младенцев в царстві юж зостався;
Я довго за його матір’ю анявся.
Це послідня жива пред тобою,
Мать хочет замінить смерть його собою.
Ірод.
Я царському слову не могу ізмінить,
І велю тотчас не мать, а отроча убить.
Рахіль
Ах, несносная печаль дух мой снідаєт,
Что сей лютий воїн чадо убиваєт;
Вирвавши із недр моїх хочет погубити
О нещастіє моє , что буду чинити?
(воїн виходить)
Рахиль( до ірода)
Умилосердись, царю, і возврати мнє чадо!
Нащо його убив? Воно єсть ще младо!
Ірод
Полно, баба, полно шуміть!
Об убитом нічого жаліть
Рахіль
О Іроде пребеззаконний, мучителю стопекельний,
Яку ти в дітях вину обрітаєш,
Що смертію от сосцев наших отриваєш?
Воїн
Ступай, баба, ступай! Тут ляси не точи!
Ірод (тихо сам з собою)
Уви, кая сих времен зробилась переміна
Думавшу мні вічно жить, близиться кончина,
Однак же я з смертію сражаться буду.
(голосно)
Вої вірнії мої! Станбте у порога,
І да смерть не убіжить, ловіть якомога!
Смерть
Що ти, Іроде неситий!
Почто се болтаєш і мене убити воям повеліваєш?
Вийди брате, вийди, друже Мені пособити
Кровопийцю Ірода От землі стребити!
Чорт (до смерті)
Почто ся, моя другиня, зовеш на пораду?
Тотчас умертвлю й препоручу аду.(до ірода)
І покуда, ти неситий Іроде,
будеш спориться з моєю сестрою,
Невже ти не хочеш брататься зо мною(до смерті)
Підніми, сестро, косу, вдар його в главу!
Щоб знали повсюду нашу державу.(виходить)
Ірод
Щто мя словеси стращаєши?
Смерть
Разві ти мене і до днесь не знаєши?
Ірод
Аз єсм багат і славен
І ність ніхто мні равен.
Смерть
Слава і богатство прейдуть!
сей коси довольно взмаху
І умреш ти Іроде од страху.
Ірод
Коси ти ,бабо, траву своєю косою,
Не тобі, мошкаро, спориться зі мною!
Смерть
Безумче! Я, цариця!
князіє і царіє, під владою моєю,
Усіх вас посічу косою своєю.
Чорт (забирає Ірода)
Друже мій вірний, друже прелюбезний!
Довго ждав я тебе в глибочайшій бездні.
От так беруть, от так несуть
Всіх грішників світу,
що дать не можуть Пред Богом отвіту.
Дійові особи
Пономар
Ангели
Пастух1
Пастух 2
Ірод
Телохранитель Ірода
Царі 3
Сатана
Смерть
Рахіль
Воїни
Пономар
Співам время і молитві час,
Христе рожденний , спаси всіх нас!
Пономар
Возстаньсе від сна і благо сотворіте
Родшагося Христа повсюду возвестіте;
Сіє вам, людіє, щиро глаголю,
І благословіте: піду да подзвоню.
Ангел
Возстаніте, пастиріє, і бдіте зіло,
Возстаніте і радуйтесь, яко се приспіло
Рождество спасово , миру пророками предріченно,
Котрий вже родився от діви совершенно;
Возстаніте і славіте його повсюди,
Да узнають о нім окреснії люди.
Ангел.
Куди, царіє, мислити іти? Не к Іроду знову?
Іним путем ідіте, повірте сему слову.
Ірод вам, як ви в його були, говорив лукаво.
Ви ж не слухайте його да ідіте направ
Пастух 1
Грицьку!
Пастух 2
А що , Прицьку?
Пастух 1
Вставай хутенько, вибери ягня маленьке,
Да підем ген на гору,
Може ,ще й ми поспіємо в пору.
Пастух 1
От се жі ми, паничу, до вашої-таки мосці,
Але ж Грицько з Прицьком приплелися в гості,
Ось і ягня вам принесли із сульського стада,
Нехай буде да здорова вся наша громада.
Пастух 2
да годі лиш , Грицьку, тобі тут блеяти,
да нум поздоровляти,
Пастух 1
як так, бувай же , паничу, здоров;
да й нам дай, щоб і ми такі були здорові,
да із сих чижмачків обулися в сап’янові.
Благослови ж сей подарунок від нас прийняти,
А нам дозволь погуляти.
Танцюють
Пастух 2
Спасибі ж вам, ми б довше тут гуляли,
дак хліба із дому не брали.
Царі
Ко Христу новорожденному ідем поклін віддати,
Даби в милості його вік свій пребувати.
Царі.
Це к тобі ,Христе, царю рожденний,
Да будем силою твоєю огражденні!
Прийми труд наш,
Ми прийшли тебе вітати.
І смиренний поклон тобі віддати.
Царі.
Благодарим тебе, ангеле, а найпаче богу,
Що ти в путі нашем показав дорогу;
Проведи ж нас, ангеле небесний,
Да не імат в руки нас Ірод сей лестний.
Рахіль
Ах, несносная печаль дух мой снідаєт,
Что сей лютий воїн чадо убиваєт;
Вирвавши із недр моїх хочет погубити
О нещастіє моє , что буду чинити?
Рахиль( до ірода)
Умилосердись, царю, і возврати мнє чадо!
Нащо його убив? Воно єсть ще младо!
Рахіль
О Іроде пребеззаконний, мучителю стопекельний,
Яку ти в дітях вину обрітаєш,
Що смертію от сосцев наших отриваєш?
Воїни
Государю наш, почто требуєши нас?
Ми здісь всегда предстояли,
І прикази твої всегда виполняли.
Воїн.
Государю! Приказ твой виполнить готові.
Ми на всіх врагів твоїх возложим окови.
Воїн.
Ступай ,бабо, ступай! Не вгинайся, ступай!(до царя)
Вот царю, твой приказ ми добре сповняли,
во всіх городах дітей убивали.
Це один із младенцев в царстві юж зостався;
Я довго за його матір’ю ганявся.
Це послідня жива пред тобою,
Мать хочет замінить смерть його собою.
Воїн
Ступай, баба, ступай! Тут ляси не точи!
Ірод
Царіє і друзі, куда шествіє ваше?
І клму такіє драгіє дари і поклон приношаше?
Ірод.
А гді же он родился? Єсли в моєм царстві,
То невозбранно ідіте, іщіте;
Прошу же і мне в скорі о сем ізвістите,
ібо і аз пойду, єму поклонюся
І яко пред сильним цорем смирюся.
Ірод (розлючено кричить)
Какой, какой урон нашей царскій славі!
Насміялись мні дураки в моєй же державі !
Я послав ії в Віфлиєм, чтоби іспитати,
О необикновенном сем рожденном дитяти;;
Но они мні о нем вість не предложити,
как простого мужика, мене обольстили.
(ще дужче кричить)
Розкаленная утробо! Не вім, что чинити.
Аз есм цар, на землі хто мя может слити?
Пошлю вірниє раби, штоб його убити.
О храбриї мої вої, предстаніте зді!
Вірно ви мні должни служити везді.
Ірод( крізь сльози)
Однакоже волхви мене осміяли,
Да і царський приказ ногами попрали;
Обійдіте ж моя гради, всі мої преділи,
Убивайте всіх младенцев, коїх би обріли.
Ірод.
Я царському слову не могу ізмінить,
І велю тотчас не мать, а отроча убить.
Ірод
Полно, баба, полно шуміть!
Об убитом нічого жаліть
Ірод (тихо сам з собою)
Уви, кая сих времен зробилась переміна
Думавшу мні вічно жить, близиться кончина,
Однак же я з смертію сражаться буду.
(голосно)
Вої вірнії мої! Станьте у порога,
І да смерть не убіжить, ловіть якомога!
Ірод
Щто мя словеси стращаєши?
Ірод
Аз єсм багат і славен
І ність ніхто мні равен.
Ірод
Коси ти ,бабо, траву своєю косою,
Не тобі, мошкаро, спориться зі мною!
Смерть
Що ти, Іроде неситий!
Почто се болтаєш і мене убити воям повеліваєш?
Вийди брате, вийди, друже Мені пособити
Кровопийцю Ірода От землі стребити!
Смерть
Разві ти мене і до днесь не знаєши?
Смерть
Слава і богатство прейдуть!
сей коси довольно взмаху
І умреш ти Іроде од страху.
Смерть
Безумче! Я, цариця!
князіє і царіє, під владою моєю,
Усіх вас посічу косою своєю.
Чорт (до смерті)
Почто ся, моя другиня, зовеш на пораду?
Тотчас умертвлю й препоручу аду
.(до ірода)
І покуда, ти неситий Іроде,
будеш спориться з моєю сестрою,
Невже ти не хочеш брататься зо мною
(до смерті)
Підніми, сестро, косу, вдар його в главу!
Щоб знали повсюду нашу державу.(виходить)
Друже мій вірний, друже прелюбезний!
Довго ждав я тебе в глибочайшій бездні.
От так беруть, от так несуть
Всіх грішників світу,
що дать не можуть Пред Богом отвіту.