Складання перспективного плану

Про матеріал

Методична розробка уроку виробничого навчання з професії "Агент з організації туризму", "Адміністратор", "Секретар керівника", що може бути використана майстрами та викладачами закладів П(ПТ)О, а також вчителями ЗСО.

Перегляд файлу

Київське вище професійне училище технологій та дизайну одягу

Тема. Планування у роботі адміністратора

Тема уроку. Складання перспективного плану

(розробка уроку виробничого навчання)

Результат пошуку зображень за запитом планування"

Київ 2019

А. М. Минюк. Складання перспективного плану // Методична розробка уроку виробничого навчання. КВПУТДО, 2019

Упорядник А. Минюк

Мова українська

Сторінок – 24

Розглянуто і схвалено

на засіданні циклової комісії

з інформаційно-цифрових компетентностей

Протокол №____

від «____» ______________ 20__ р.

Голова ц. к. _______Тетяна МУСІЄНКО

Характеристика й навчально – виховне завдання теми уроку

Планування є одним з основних завдань адміністратора, яке зв'язує разом всі управлінські функції. Без планування організація не може чітко визначити свої цілі і напрямки діяльності.

Планування – це вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.

Процес планування допомагає прийняттю обґрунтованих управлінських рішень. Його мета полягає у визначенні необхідної кількості ресурсів, впровадженні нововведень для адекватного реагування на зміни зовнішнього середовища. Планування є необхідною передумовою успішної діяльності організації в майбутньому, є процесом підготовки обґрунтованих перспективних рішень. В залежності від строку планового періоду розрізняють короткострокові плани організації (до одного року), середньострокові (від одного до п'яти років) і довгострокові (від п'яти до десяти років).

Економічна нестабільність світової економіки, динамічні технологічні зрушення у виробництві, постійно змінюючи конкурентні умови ринку вимагають удосконалення процесу планування.

Вивчаючи дану тему, здобувачі освіти вже мають сформоване уявлення про сутність плану, як окремого виду інформаційно-довідкової документації, та розуміють, що всі види планування тісно взаємопов'язані між собою.

Опанувавши дану тему, учні систематизують всю інформацію щодо планування в діяльності підприємства та усвідомлять, що провідну роль при цьому відіграє перспективне планування, яке виконує роль фундаменту і орієнтира для інших видів. Крім цього перспективне планування визначає характер управління фірмою.

Перспективне планування – являє собою процес, при якому менеджмент фірми визначає довгострокові перспективи розвитку, формулює конкретні цілі та завдання підприємницької діяльності, розробляє стратегії для досягнення поставлених цілей і завдань з урахуванням стану внутрішніх змінних фірми і динаміки факторів зовнішнього оточення.

Опанувавши дану тему, здобувачі освіти будуть знати:

сутність перспективних планів;
структуру перспективних планів;
основні принципи розробки перспективних планів.

Учні будуть вміти:

складати перспективні плани;
проводити аналіз складеного плану;
використовувати сучасні програми побудови плану для візуального відображення.

Виховне значення даної теми полягає в тому, що здобувачі освіти зможуть закріпити свої знання в сфері планування та побудувати план з перспективою у майбутнє. Також це надасть змогу учням правильно розставляти пріоритети в подальшому особистому та професійному житті.

Методика проведення уроку

Успіх виробничого навчання значною мірою залежить не тільки від правильного визначення його мети і змісту, а й від засобів досягнення цієї мети, тобто від методів навчання, які використовуються майстрами у різних навчально-виробничих умовах.

Актуалізація знань здобувачів освіти – це відтворення раніше засвоєних знань, на які спирається вивчення нового навчального матеріалу. Актуалізація має стимулювати пізнавальну активність учнів.

Під час вивчення даної теми для актуалізації знань використовується метод опитування. Опитування можна розглядати як один із найпоширеніших методів отримання інформації. Цей метод полягає в задаванні здобувачам освіти спеціальних запитань, відповіді на які дозволяють педагогічному працівнику отримати необхідні відомості про рівень знань, отриманих на попередніх уроках.

Викладення нового матеріалу проводиться у вигляді лекції з елементами бесіди. Лекція-бесіда - найбільш типова форма активного залучення здобувачів освіти до навчального процесу.

Бесіда як метод навчання відома ще за часів Сократа. Бесіда передбачає безпосередній контакт майстра виробничого навчання з учнями. Перевага бесіди полягає у тому, що вона дозволяє прикути увагу слухачів до найбільш важливих питань з теми, визначити зміст і темп викладу навчального матеріалу з урахуванням особливостей аудиторії. Активну участь учнів у бесіді забезпечується різними прийомами. Наприклад, на початку викладу матеріалу майстер пропонує запитання, призначене для виявлення думки і рівня ознайомленості здобувачів освіти з даною темою, ступеня їх готовності до сприйняття наступного матеріалу. Запитання адресуються всій групі, а учні можуть відповідати з місць. Для економії часу запитання формулюються так, щоб на них можна було давати короткі відповіді. Учні, обмірковуючи відповідь на задане питання, отримують можливість самостійно дійти висновків і узагальнень, які майстер мав їм повідомити в якості нових знань, або ж зрозуміти глибину і важливість проблеми, яка обговорюється. Останнє, у свою чергу, підвищує інтерес і ступінь сприйняття матеріалу.

Закріплення нового матеріалу. До цього етапу включається осмислення нових знань і вмінь, їх систематизація та узагальнення, закріплення вивченого – дуже важлива дія, яка забезпечує ґрунтовність навчання. Під час цього етапу використовуються різноманітні питання, які потребують активної розумової діяльності здобувачів освіти. Доречним може буде поєднання індивідуальної та групової роботи.

Під час поточного інструктажу використовується метод пояснення та міні-тренінг по використанню веб-додатоку “Coggle”.

Денне завдання виконується у формі групової роботи. Ця форма роботи полягає у спільних зусиллях здобувачів освіти щодо вирішення поставлених майстром завдань: вибір керівника (лідера) підгрупи, спільне планування роботи, обговорення і вибір способів розв'язання навчально-пізнавальних завдань, взаємодопомога та співпраця, взаємоконтроль. Для цього учні мають зібратися для обговорення ситуації та розставлення пріоритетів згідно поділу підгрупи на менші групи (по 3-4 особи) з метою подальшого виконання завдань.

Організовуючи групову діяльність на уроці виробничого навчання, майстер повинен чітко формулювати завдання, які мають бути проблемними, спонукати здобувачів освіти до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій. Уважне спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю в малих групах дає йому змогу тримати в полі зору слабких учнів. Важливо при цьому заздалегідь інструктувати групу, а також не створювати змагання на швидкість виконання завдань.

Перевагою групової форми навчальної діяльності є можливість урахування навчальних інтересів здобувачів освіти, кооперування їх навчально-пізнавальної діяльності, взаємоконтроль за її результатами; недоліком - пасивність окремих учнів.

Під час поточного інструктажу також впроваджується робота з майндмепінгу з додатком Coggle. Використання ментальних карт у навчальному процесі є досить результативним, адже вони допомагають розв’язувати творчі завдання та вдосконалювати вміння роботи з сучасними програмами.

За допомогою ментальних карт учні будуть розробляти свої перспективні плани. Ментальна карта (або карта розуму, карта пам’яті, інтелект-карта) — це діаграма, на якій відображено слова, ідеї, завдання або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї.

В основі цієї техніки — принцип «радіантного мислення», що є різновидом асоціативного мислення. Відправним пунктом побудови асоціацій є центральний об’єкт. Подібний спосіб запису дає змогу карті пам’яті необмежено збільшуватися й доповнюватися.

Головна перевага ментальних карт — можливість охопити картину в цілому та впорядковано відобразити свої думки. Побудова ментальної карти допомагає розкласти матеріал «по поличках» і запам’ятати його.

Основу заключного інструктажу складає аналіз виконання вивчених прийомів та операцій, звертається увага на вміння працювати в колективі, використання сучасного програмного забезпечення та вміння демонстрації своєї праці.

Необхідно суворо дотримуватися педагогічного такту, не акцентувати увагу на помилках учнів, якщо їх причиною є недосвідченість. Належить широко практикувати порівняння робіт, виконаних учнями, із зразками. Також доцільно використовувати метод самооцінювання, що допоможе розвивати вміння аналізу та критичне мислення.

Формування компетентностей

Вивчаючи тему «Складання перспективного плану», здобувачі освіти зможуть сформувати такі компетентності:

- ключові: комунікативні та соціально-особистісні, що дадуть змогу учню зрозуміти поставлене перед ним завдання та усвідомити ситуацію повністю для подальшого аналізу ходу виконання всієї роботи;

- професійні: складати та оформляти документацію довідково-інформаційного характеру з дотриманням стилістичних та синтаксичних особливостей оформлення ділових паперів, а саме перспективний план, та її аналіз.

Комунікативна компетентність – це здатність вступати в комунікацію, бути зрозумілим, невимушено спілкуватися. Вона передбачає комплексне застосування мовних і немовних засобів, уміння змінювати глибину і коло спілкування, а також вміння інтерпретувати невербальні прояви інших людей. Комунікативна компетентність формується в умовах безпосередньої взаємодії і є результатом досвіду спілкування між людьми.

Сформувати й розвинути комунікативну компетентність учнів допомагає система вправ, творчих завдань, спрямованих на формування вміння слухати й говорити. Виконуючи їх, здобувачі освіти вчаться вести дискусію, змагатися, співпрацювати, будувати діалог. Кожен учень має змогу розкрити свої пізнавальні, творчі можливості, нахили, подолати окремі вади: замкненість, розгубленість, скутість.

Соціальна компетентність є складовою життєвої компетентності здобувачів освіти і характеризує їх спроможність налагоджувати продуктивну взаємодію з іншими людьми, працювати в команді, знаходити консенсус, запобігати конфліктам, приймати самостійні рішення, ціннісно ставитися до власного «Я».

Прояв соціальної компетентності характеризується такими показниками:

прийняття соціальних правил і норм поведінки;
прийняття вимог соціальної групи, зберігаючи при цьому власне обличчя;
відповідальність;
вміння враховувати думки інших людей;
адекватна реакція на слова та дії інших;
толерантність, емпатія та співчуття;
вміння визнавати свої помилки та поразки;
здатність просити та приймати допомогу від інших тощо.

Формування і розвиток професійної компетентності здобувачів освіти полягає в допомозі у формуванні і розвитку їх професійно-ціннісних орієнтацій, створенні умов для їх професійного розвитку в стінах закладу професійної освіти.

Реалізація цих завдань вимагає обліку певних чинників. Такими є: визначення суспільного і соціального сенсу поняття «компетентність» та її необхідності, диференційований облік ціннісних орієнтацій, потреб і запитів учнів, осмислення, засвоєння змісту інформації, що вивчається, творче використання наявних знань, вивчення, придбання трудових навичок з професії, що набувається, доведення до досконалості виконання операцій з професії, вимоги сучасної промисловості до наявних розвинених здібностей і високої кваліфікації робітника, його професійної мобільності, готовності до інноваційної діяльності, творчого зростання.

План-конспект уроку виробничого навчання

Професія: «Адміністратор»

Тема: Планування у роботі адміністратора

Тема уроку: Складання перспективного плану

Мета уроку:

1. навчальна мета – формування поняття про перспективне планування в управлінській діяльності; забезпечення засвоєння етапів планування на тривалий період; формування знань про бізнес-план;

2. розвиваюча мета – розвиток таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, узагальнення тощо; розвиток просторової уяви, систематичності та послідовності мислення під час роботи на уроці;

3. виховна мета – сприяння вихованню прагнення поповнити свої знання, вихованню мотивів навчання (пізнавальні потреби, цікавість та активність) та вихованню колективізму.

Формування компетентностей:

- ключові: комунікативні та соціально-особистісні, що дадуть змогу здобувачу освіти зрозуміти поставлене перед ним завдання та усвідомити ситуацію повністю для подальшого аналізу ходу виконання всієї роботи;

Тип уроку: виконання простих комплексних завдань.

Дидактичне забезпечення:

1) презентація до уроку;

2) схема “Типові розділи бізнес-плану”;

3) план дій при розробці бізнес-плану;

4) онлайн-платформа “Google Classroom”;

5) веб-додаток “Coggle”.

Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютери, ноутбуки, проектор, мультимедійна дошка.

Міжпредметні зв’язки:

- охорона праці (правила внутрішнього розпорядку та правила користування ПК);

- українська мова (риторика, лексика, професійний імідж тощо);

- інформатика (робота в додатках Google);

- основи інноваційного підприємництва (розробка бізнес-плану).

Перелік практичних завдань:

1) обрати керівника (лідера) підгрупи;

2) обрати галузь діяльності, в якій функціонуватиме майбутнє підприємство;

3) дати назву майбутньому підприємстві;

4) розбитися на команди для формування основних розділів бізнес-плану, а саме:

- виробничого плану;

- організаційного плану;

- маркетингового плану;

- фінансового плану;

5) оформити плани за допомогою веб-додатку “Coggle”;

6) розроблені плани оформити у вигляді презентації.

Хід уроку

І. Організаційна частина (~ 5 хв.):

1.1. перевірка наявності учнів;

1.2. перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Вступний інструктаж (~ 40 хв.):

2.1. Актуалізація знань:

2.1.1. Актуалізація знань здобувачів освіти:

1. Пригадайте, що таке планування та план підприємства?

2. З яких етапів складається загальний процес планування?

3. Які види планування ви знаєте?

2.1.2. Аналіз і доповнення відповідей учнів.

2.1.3. Цільова установка проведення уроку.

Як відмічалось раніше на минулих уроках, планування являється важливою функцією управління, яка, як і управління, видозмінюється в процесі розвитку економіки. Всі види планування взаємопов'язані, але при цьому провідну роль відіграє перспективне планування, яке виконує роль фундаменту і орієнтира для інших видів планування. Чому саме так, ви дізнаєтесь в ході сьогоднішнього уроку.

2.1.4. повідомлення теми програми і уроку.

Тема програми - Планування у роботі адміністратора.

Тема уроку - Складання перспективного плану.

2.2. Викладення нового матеріалу:

План:

1. Сутність перспективного планування.

2. Етапи формування перспективного плану.

3. Бізнес-план як різновид перспективного планування.

2.2.1. повідомлення нової навчальної інформації.

1. Перспективне планування - являє собою процес, при якому менеджмент фірми визначає довгострокові перспективи розвитку, формулює конкретні цілі та завдання підприємницької діяльності, розробляє стратегії для досягнення поставлених цілей і завдань з урахуванням стану внутрішніх змінних фірми і динаміки факторів зовнішнього оточення.

Перспективне планування охоплює період більше 5 років – 10, 15, 20 років. Такі плани визначають довгострокову стратегію підприємства, виявляють соціальний, економічний та науково-технічний розвиток.

2. Стратегічний план підприємства базується на:

визначенні попиту на продукцію, що виробляється або може бути вироблена;
прогнозуванні її збуту та можливостей збільшення експорту й зменшення імпорту;
перевірці збалансованості прийнятих обсягів із наявними потужностями й технологічним забезпеченням;
вивченні можливостей забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами;
визначенні перспективи соціального стану трудового колективу;
кількості робочих місць;
вивченні можливостей фінансування заходів плану за рахунок власного прибутку, державних асигнувань, кредитів, іноземних інвестицій тощо;
визначенні кінцевих результатів роботи підприємства за даним планом: обсягів виробництва та реалізації продукції, собівартості та ціни, чистого прибутку, ефективності виробництва, ступеня ризику.

3. Одним із різновидів перспективного плану є бізнес-план.

Бізнес-план підприємства чи організації - це письмовий документ, в якому викладено суть, напрямки і способи реалізації підприємницької ідеї, охарактеризовано ринкові, виробничі, організаційні та фінансові аспекти майбутнього бізнесу, а також особливості управління ним.

У ринковій системі господарювання БП виконує дві важливі функції: зовнішню (ознайомлення заінтересованих ділових людей із сутністю та ефективністю реалізації нової підприємницької ідеї) і внутрішню (відпрацювання системи управління реалізацією підприємницького проекту).

Розробки БП підприємства (організації) передбачає послідовне здійснення таких дій:

1) вибір продукції (послуг) для ринку;

2) дослідження ринкового середовища для майбутнього бізнесу;

3) вибір та обґрунтування місця для розміщення фірми, яка вперше розпочинає свою діяльність;

4) прогнозування можливих обсягів продажу продукції (надання послуг);

5) визначення виробничих параметрів майбутнього бізнесу;

6) розробка цінової та збутової політики;

7) обґрунтування вибору організаційних параметрів фірми;

8) опис потенційних ризиків і дій для їхньої мінімізації;

9) оцінка фінансових параметрів бізнесу;

10) узагальнення висновків з основних положень бізнес-плану.

2.2.2. Закріплення нового матеріалу.

Контрольні запитання:

1. Що таке перспективне планування?

2. На який термін складають перспективні плани?

3. Що собою являє бізнес-план підприємства?

2.2.3. Пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці.

ІІІ. Поточний інструктаж (~ 270 хв.):

3.1. видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання.

Картка денного завдання

Тема: «Планування у роботі адміністратора» - 24 год.

Тема уроку: «Складання перспективного плану» - 6 год.

Уявіть, що ви працюєте на великому підприємстві з проектування нових бізнес-ідей. Ваша фірма отримала бюджетне замовлення, яке полягає в розробці бізнес-плану нової організації на 10 років. Керівник створив робочу групу з вашої підгрупи для виконання даного замовлення. Для цього:

1. зберіть нараду та визначте керівника проектної робочої групи;

2. оберіть галузь діяльності, в якій функціонуватиме майбутнє підприємство;

3. дайте йому назву;

4. розбийтесь на команди для формування основних розділів бізнес-плану, а саме:

- виробничого плану;

- організаційного плану;

- маркетингового плану;

- фінансового плану;

5. оформіть плани за допомогою веб-додатку “Coggle”. Для цього:

- в пошуковому рядку браузера введіть coggle.it;

- натисніть «Ввійти» та «Увійти через Gооgle», обравши свій акаунт;

- оберіть галузь «Education» та «Student»;