Сценарій тематичної лінійки до другої річниці початку повномасштабної війни Росії проти України

Сценарій тематичної лінійки до річниці початку повномасштабної війни росії проти України  «Не забудем і не пробачим»

24 лютого 2022 року о 3:40 ранку російська танкова колона вдерлася в Україну на територію Луганської області. Незадовго до 05:00 за українським часом  путін оголосив, що прийняв рішення розпочати спеціальну воєнну операцію на сході України. За кілька хвилин після оголошення війни росія запустила крилаті та балістичні ракети по аеродромах, військових штабах і складах у Києві, Харкові, Івано-Франківську, Луцьку, Дніпрі, Василькові.   

Незадовго до 07:00 Президент України В.Зеленський оголосив про запровадження в Україні воєнного стану.

Тим часом рашистська нечисть  посунула на українські землі, руйнуючи та плюндруючи кожен клаптик нашої святої землі. На своєму шляху орки нищили будинки та автомобілі мирного населення, куди не могла дістати російська піхота, туди запускали ракети. рашисти всіма силами намагалися зробити з квітучої України руїну.

Учень:                                                                                                                     

Війна! Порожні вулиці, сирени, укриття,
Вдягає ляльку поспіхом розгублене дитя. 
Вломились «визволителі» злодюгами у дім.
Поборемо, здолаємо!  Дамо вогню усім! 

Ніколи не пробачимо загарбницьку орду
За долі покалічені, за сльози і біду.
Війна. Летять над згарищем лелеки й журавлі,
І вперто лізе паросток зелений з-під землі.
(Н. Карпенко)

Директор говорить слово

Учень:                                                                                                                        

Війна, війна! І знов криваві ріки!
І грім гармат, і шаблі дзвін.
Могили, сироти, каліки
І сум покинутих руїн.
Але за меч! На бій кривавий,
За край, за волю, за своє!
Наш ворог, хижий і лукавий,
Вже кров по наших селах ллє.
Руйнує, нищить і грабує
Ордою диких розбишак.
Борців розстрілює, катує,
Скидає в яму, як собак.
За меч! За меч! Нехай поляжем...
На те настали скрізь жнива!
Але і смертію ми скажем,
Що Україна ще жива. 

Ведуча: У лютому 2022 р. окупантам  вдалося захопити Житомирську,  Запорізьку, Київську, Миколаївську, Одеську, Сумську, Харківську, Херсонську і Чернігівську області. Та українці не мали наміру коритися. І з перших днів виступили на захист держави, показуючи своєю мужність та хоробрість.  

 Ведуча: Завдяки мужності наших воїнів у квітні вдалося звільнити від окупації  Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області.

Війна – це кров, страждання, смерть, а окупаційна влада, як показує історія, знущання з місцевого населення. Але те що побачив світ у звільнених Бучі та Ірпені це не війна – це військові злочини, геноцид українців. Кожна вулиця – залита кров’ю , кожен будинок кричить від болю, болю закатованих, зґвалтованих та убитих невинних мирних людей.  На подвір’ях та дитячих майданчиках горбочки свіжої землі, під якими покояться душі замучених  українців.                                                                                                                                 

Ведуча: Українські військові ціною власного здоров’я та життя звільняють українські міста і містечка від окупації. Взявши до рук зброю вони стали на захист  Батьківщини.               

Та нажаль не всім судилось зустріти перемогу.

Вшануймо хвилиною мовчання, випускників нашого закладу і тих полеглих, хто віддав своє життя, захищаючи кордони нашої держави.

Білобров  Юрій    Вікторович                                                       

Мехеда  Андрій Вікторович         

Сук  Сергій  Іванович

Стариченко  Віктор Михайлович

Слободяник Олександр Анатолійович

 Вони за тим злетіли в небо, щоб в мирі й щасті ми жили.

Хвилина мовчання

Право покласти квіти до меморіальної дошки, захиснику України Білоброву Юрію Вікторовичу, надається учням 6-А класу Буслу Глєбу та Березовській Сніжані.

Учень:                                                                                                                    

Ти  не  плач,  найрідніша  матусю,  
Розлучила  з  тобою  війна,  
Я  лелекою  знову  вернуся
У  наш  дім,  як  розквітне  весна.  

Ти  не  плач,  моя  мамо,  так  вийшло..
Я  ось  тут,  у  гнізді  на  даху.
Розцвіте  Україна,  мов  вишня
І  калина,  що  скраю  в  садку..

Ведуча: На сьогодні  в окупації залишається частина Запорізької,  Донецької,  Луганської,  Херсонської областей та Крим. На території донеччини та луганщини,   йдуть найзапекліші бої.  У цьому пеклі перебувають і наші односельці, а також сини учителів нашого закладу, які стали на захист Батьківщини. Зданевич Артем, Голубничий Олександр, Онатій Юрій, Киричок Сергій.

Нехай їх оминають ворожі кулі, нехай кожен з них повернеться додому живим та неушкодженим. Нехай наша молитва буде їхнім оберегом, а Янгол охоронець убереже  від біди.

 Учень:                                                                                                                       

Коли у нас закінчиться війна (О. Калина)   

Коли у нас закінчиться війна -
Я зможу святкувати Перемогу.
А поки-що, солона йде сльоза 
З очей моїх і ллється на дорогу.  

Коли у нас закінчиться війна,  
Я перед Богом впаду на коліна, 
І за синів молитимусь  -  сповна 
Пізнало горя їхнє покоління.

Ведуча: Ми всі віримо в те, що війна залишиться в минулому,  російський ворог буде покараний, що наші воїни повернуться до рідних домівок з перемогою. І ми зможемо кожному ГЕРОЮ вклонитися та  подякувати за подвиг. І з гордістю сказати : «Слава Україні! Слава нашим незламним Героям!»

ПІСНЯ