Сценарій вечора зустрічі з випускниками «Забута мелодія дитинства»

Сценарій вечора зустрічі з випускниками

«Забута мелодія дитинства»

Звучать фанфари

 

Учень І  :   Сьогодні свято в нашій рідній школі

                     Сюди прийшли її випускники,

                     Яких, як мати рідна, до порогу

                      Вона випроводжала всі роки

 

 

Учень ІІ:  В усіх святкові  і щасливі лиця,

                   І радісно стурбовані серця

                   Сьогодні свято – зустріч традиційна,

                   Матуся - школа наша  всіх стріча.

 

 Учень  11І  ми вітаєм щиро всіх присутніх

                   Учителів, випускників, гостей.

                    І хай залишиться у пам'яті майбутніх

                   Ця неповторна зустріч - свято це!

 

                                              Пісня «Наша зустріч незабутня» 9-8 кл.

 

Ведучий. Прозвучала знайома шкільна мелодія, і велика щира радість ожила у цій святковій залі. А це означає лише одне - він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір - вечір зустрічі шкільних друзів.

 

Ведуча. Добрий вечір, дорогі вчителі, випускники різних поколінь! Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Давайте повернемося у ті незабутні роки юності, які залишаються в пам’яті, як перше кохання, перші світанки, перші успіхи і невдачі.

 

Ведучий . Адже саме в школі людина проводить свої найкращі роки життя. Роки летять, але наша школа не старіє і пам’ятає всіх своїх випускників. Дякуємо, що ви не забуваєте свою школу і прийшли сюди, щоб зустрітися з шкільними друзями і вчителями! І знову в пам’яті спливають спогади давно минулих днів…

 

Ведуча. Щиро вітаємо випускників 1966 року. Поріділи ваші ряди, але ми дуже раді тим, хто сьогодні прийшов на нашу зустріч. Ваші аплодисменти ювілярам.

 

Ведучий. Раді вітати випускників 1976 року. Хоч на скронях сріблиться сивина, та молодечий запал сяє у ваших очах. Оплески!

 

Ведуча. Привітаємо випускників 1986 року, для яких забута мелодія шкільного вальсу прозвучала 30 років тому. Бурхливі оплески.

 

Ведучий. Наші вітання випускникам 1991 року, які 25 років тому переступили шкільний поріг. Ваші оплески цим людям!

 

Ведучий. Щиро вітаємо випускників 1996 року. Радо вітаємо аплодисментами.

 

Ведуча. Шлеми найщиріші вітання нашим  випускникам 2001 року. Оплески!

 

Ведучий. Раді вітати випускників 2006 року. Оплески!

 

Ведучий. Вітаємо останнє покоління - випускників нового тисячоліття, які 5 років тому залишили стіни нашої школи. Оплески!

 

Ведуча. Вітаємо наших учителів. Низький уклін ветеранам педагогічної праці, які присутні на сьогоднішньому вечорі. Бурхливі оплески.

 

Ведучий. Та, на жаль, не змогли сьогодні прийти ті, хто вирушив у дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануємо пам'ять про дорогих серцю людей хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

 

Пісня «Крила ангела»

 

Ведуча. Зі словами привітання до вас звертається директор школи  Мельничук Ганна Петрівна

Виступ директора школи

 

 

Ведучий. Шановні випускники, ваші стежки - дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячі, юнацькі роки, привівши до храму науки, до рідної школи.

 

Ведуча. Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі...

 

Ведучий. Та ви вже не ті. За вами - дороги життя, такі різні і такі нелегкі... як посивіли ваші вчителі. Ніхто не в силах зупинити час.

 

Ведуча. Та сьогодні забута мелодія дитинства поверне його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії та сподівання.

 

Ведучий. Ви скільки звідали, переболіли,

Та школу вам ніколи не забуть,

Бо в ній найкращі весни відшуміли,

Бо звідси ви пішли у довгий путь.

 

Пісня «Школа» (мол. школярі)

 

Ведуча. Гадаємо, що ця забута мелодія сколихнула шкільні спогади наших найстарших, найповажніших гостей - випускників 1966 року. Останній шкільний дзвінок пролунав для _____ випускників. Перша вчителька Лотоцька Анастасія Андріївна Класним керівником був Панасюк Григорій Іванович

 

Ведучий. Шановні випускники 1966 року, час пролетів і змінив усе, що вас оточувало. По-різному склалося життя кожного із вас. Ми знаємо, що ви, як ніхто, пізнали справжні цінності життя. Тож підніміться, будь ласка, на сцену, щоб поділитись з нами спогадами про своє минуле життєвою мудрістю.

 

 Музичний номер «Скобелка»

 

Ведуча. Дехто давніше, а дехто рік тому попрощався із своїм дитинством, друзями, школою. Можливо, радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданою мрією щемить у вашій душі вогник зустрічі. Звичайно, ви зустрінетесь між собою, але ця зустріч особлива, тому що це – зустріч шкільних друзів. Адже всі ви випускники нашої дорогої і такої рідної школи.

 

Ведучий. Відомий французький письменник Антуан Сент-Екзюпері говорив: «Всі ми родом з дитинства», а ми додамо – всі ми родом зі Скобелки, а хто з Бистровиці чи Маркович, мальовничих квітучих сіл на зелених пагорбах, отоплених пахучими луками, та  змійкою річки Млинівка.

 

Ведуча.

Школа… Скільки спогадів навіює вам це слово. Спогади про першу вчительку, про перший урок, перше кохання, перші кроки в самостійне життя.

 

 

 

 

(Вірш «Вчителям»)

Життя наче потяг.

Зупинка під назвою «Школа»

А потім чекає на нас

Невідомий маршрут

   Прощання щемке.

   І розчулені очі довкола

   Ми підемо далі,

   А ви залишаєтесь тут.

І тихий перон

Забуває про галас дитячий

Шляхи, як стрічки,

Що сплелися в дівочій косі.

    Нам простір відкрили…

    А серце сміється і плаче,

    Бо частку його

    Ми з собою забрали усі.

Зустрінете інших, -

Таких вже не буде ніколи:

Ви душі ліпили

І нам дарували знання

 

Якими смішними

Колись ми з’явились до школи!

Якими прекрасними

Йдемо із школи в життя!

   За роки шкільні

   Нам чимало вдалося пізнати:

   Кохання і дружбу,

   І радість, і відчаю тиск.

Гадаємо ми,

Що навчили ви нас відрізняти

Де щедрість і вірність,

А де тільки зовнішній блиск.

    Дороги в майбутнє…

    Колись і вони завертають.

    Відчиняться двері –

    Ми рідний побачимо клас.

Тут нас зрозуміють,

Розрадять і завжди чекають,

Бо Вчителька ніколи не зможе

Забути про нас.

 

Ведучий  Слово першій вчительці ______________________________________

 Пісня «Люба вчителько, зоре ясна»

 

 

 

Ведучий. Дякуємо вам за цікаву розповідь

 

Пісня _____________________

 

Ведучий. Хвилююча мелодія пригадала випускникам 1976 року їх щасливі, романтичні шкільні роки. Ми багато про вас знаємо.

 

Ведуча. Випускники 76р. завжди відрізнялись згуртованістю, ініціативністю. Саме вони були активними учасниками худ. самодіяльності, були попереду у навчанні і праці. І все це під керівництвом мудрих кл. керівників: _____________________________________________________________________________

Перші вчителі ваші _____________________________________________________________________________

 

Ведучий. Шановні випускники запрошуємо вас на сцену. Поділіться з нами своїми шкільними спогадами.

 

Ведуча. Ще одну забуту мелодію ви подарували нам, але які глибокі і теплі почуття вона зуміла викликати. Ми щиро дякуємо вам. Просимо зайняти свої місця. Оплески.

 

Ведуча. І для вас шановні гості наше музичне вітання.                 Танець

 

 

 

 

Ведуча. Забута мелодія шкільного дзвоника викликає на урок випускників 86-х. Ваша перша вчителька____________________ А класний керівник _________________________              Запрошуємо вас! (виходять випускники)

 

Ведучий. Цей урок особливий: ми будемо використовувати новітні інтерактивні технології, а це означає - активний діалог. Відповідайте без підготовки, щиро і відверто.

 

Ведуча. - Скільки учнів у вас було в першому класі?

- Хто був неформальним лідером у вашому класі?

- У кого ви б хотіли попросити вибачення і за що?

- Чи користувалися ви шпаргалками і коли?

- Ваше перше шкільне кохання. Чи вплинуло воно на подальше ваше життя?

- Найкумедніша історія вашого шкільного життя.

- Який вірш із шкільної програми ви пам’ятаєте?

 

Ведучий. Отже, молодці всім вам «5», а по сучасних стандартах оцінювання «12 балів». Дякуємо вам. Проводжаємо оплесками ювілярів.

 

Ведуча. Це музичне вітання для вас.

Пісня «Побажання»

 

 

Ведуча. То нічого, що юність від вас

У минуле іде крок за кроком

Хай життя ваше стане уроком

Кожен прожитий день, наче клас.

 

Ведучий. Вже не буде канікул у вас

Ваші діти вже сіли за парти

Зважте, друзі, ви чогось варті,

Поки юності вогник не згас.

 

Ведуча. 25 років назад під цю забуту мелодію на своєму випускному вечорі танцювали шкільний вальс молоді, завзяті, енергійні і трішки сумні, через прощання з рідною школою, хлопці та дівчата.

 

Ведучий. Їх було небагато, ____. Але вони були всі дуже різні і цим цікаві. А згуртувала їх класний керівник ____________________________________________________________ Згадайте своїх перших вчителів__________________________________________________

 

Ведуча. Випускники 1991 запрошуємо вас до спогадів

(виходять випускники)

 

Ведучий. - Якою ви в 1991 році, уявляли школу майбутнього, школу ІІІ тисячоліття?

- Чим сьогоднішні випускники відрізняються від вас у випускному класі?

- Чи списували ви домашні завдання? У кого?

- Які цікаві спогади у вас виникають, коли ви зустрічаєте своїх однокласників?

- Як проходили ваші шкільні вечори?

- Хто ваш улюблений вчитель?

 

Ведучий. Отже, ви залишили про себе гарні спогади.

Ведучий. Дякуємо вам за прекрасні хвилини спілкування і прийміть у дарунок пісню

«Ми вам бажаємо добра»

 

Ведуча. Юність... Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. Але...

Все має свій початок і кінець . Закінчується і шкільна юність .

 

Ведучий. Гадаю, що ця мелодія повернула на шкільний поріг випускників 1996 х  років .

 

Ведуча.  Їхні спогади ще зовсім свіжі, як і свіжими є спогади учителів про цих випускників.

 

Ведучий. Скільки б не пройшло років, а учні для своїх вчителів назавжди залишаються юними, допитливими, довірливими, сповненими мрій і сподівань дітьми

 

Ведуча. То ж запрошуємо класного керівника 9 класу 1996 року _____________________  зі своїми учнями на сцену.

 

Ведучий. Поділіться будь-ласка своїми спогадами:

- хто вам найбільше дошкуляв у класі?

- а чи пам'ятаєте ви останнього старосту свого класу

- Як реагували батьки, коли ви приносили додому двійку?

- Що ви робили на перервах?

- Чи списували на уроках? Якщо «так», яким чином?

- Коли ви спізнювалися на уроки, що говорили, заходячи до класу?

- чим запам'ятався випуск 9 класу 1996 року-

- Ваші побажання випускникам 2016 року.

 

Ведучий. А ви шановні випускники , що можете нам розказати про свої  шкільні роки? Чи збулися ваші мрії?

 

Танець

 

Ведучий.  На традиційну зустріч випускників прибув випуск 2001 року.  В цьому році  школу залишило  34 учні. Класними керівниками у Вас були _____________________________________________________________________________, а першими вчителями __________________________________________________________

 

Ведуча. Шановні випускники запрошуємо вас на сцену. Поділіться з нами своїми шкільними спогадами.

 

Ведучий Щирі оплески Вам, друзі! Для вас і всіх присутніх музичний номер

Пісня «Ти і я» (Хлопчики)

 

 

Ведуча Ми щиро вітаємо в залі випускників ювілейного 2006 року.

Запрошуємо до спогадів випускників, котрі 10 років  тому закінчили школу. Класним керівником випуску   був _________________________________. А першою вчителькою _____________________________________________________________________________

Випускалося ___ учнів.

 

 

Ведучий Ми запрошуємо Вас до спогадів. Вам слово, дорогі випускники.

 

Для вас і всіх присутніх музичний номер «Дитинства світ» (3 клас)

Ведуча З нетерпінням ми чекали зустрічі з вчорашніми учнями нашої школи –  випускниками  2011 року.  Ми сумуємо за вами , а ви , напевно,  за  шкільною партою, вчителями і особливо  класним керівником Гайдук Оксаною Степанівною та першими вчителями Свистун Наталією Леонідівною та ______________________________________   . Раді бачити вас в стінах рідної школи і пропонуємо пригадати, якими ви були.

 

Ведучий Щирі оплески Вам, друзі! Для вас і всіх присутніх музичний номер

«Вся сім’я шкільна»

Сценка

Діючі особи: Батько, мати, син, донька.

Батько сидить, читає газету. Мати тягне сина за вухо, той кричить:

            «Пусти, я більше не буду!»

-Помилуйся на нього! Ану, розкажи батькові, за що ти в школі вдарив дівчинку?

-А чого вона? Ми гралися в Адама та Єву, а замість того, щоб мені віддати яблуко, сама його з-їла-а-а-а!

-Біжи візьми в кошику яблуко і не смій більше бити дівчаток.

Син вибігає. Батько, усміхнувшись, знову читає газету. Заходить донька.

-Тату, а чому йде дощ?

-Підеш до школи –дізнаєшся.

-Тату, а в Баби Яги є бабенята?

-Звідки я можу знати?

-Тату, а навіщо коняці коси на плечах?

-Запитай у коняки.

-Тату, а мотоцикл не любить цукерки?

-Не знаю, я його не запитував.

-Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?

-Що ти, моя доню! Як можна? Адже чим більше запитуватимеш, тим більше знатимеш!

Заходить мати , за нею син.

- Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитись. Можна і я піду з ними?

-Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюще! Хоч би швидше канікули закінчились.

Заходить донька.

-Донечка, що сталося? Ти схвильована? Хто посмів тобі зіпсувати свято першого дзвоника?

-Свято? Нічого собі свято! Чого ви не попередили мене, що це не на один день, а на цілих дванадцять років?!

Заспокоює доньку. Донька виходить. Діти сміються за сценою.

-Жінко, чого це вони так розходились?

-Та знайшли твого щоденника за сьомий клас.

Батько чухає потилицю, мати сміється.

-Пам’ятаєш тату, ти казав, що у тебе колись були погані оцінки

-Чого це ти раптом згадав?

-Просто подумав, що історія повторюється…

-Ану показуй свій щоденник, ледацюга. Охає, хапається за голову.

-Тату, як ти думаєш, це спадковість, чи поганий вплив середовища?

Мати заглядає у щоденник.

-Двійка з історії! Жах! Я сама піду до вчителя. Ну звідки дитині знати, що було двісті років тому?

 

 

 

 

 

Ведучий Дорогі випускники! Наша школа – це наша історія. Закінчення школи, сім’я, виховання дітей… Підбиваючи підсумки, люди завжди відтворюють у пам’яті етапи пройденого шляху, про який ми нагадали вам сценкою.

 

Ведуча: Життя, наче потяг, який стрімко несеться вдаль. На шляху його руху є і зупинка під назвою «Школа». А далі – у кожного свій маршрут, свої життєві далі і зупинки, свої пасажири, свої болі і тривоги, радощі і успіхи. Та в усіх вас була спільна зупинка, і хоча немає станції. Де приймають у минуле поїзди, та на зупинці під назвою «Школа» завжди вам раді

 

Ведучий. Життя людей на Землі іноді порівнюють із зірками: народжуються і вмирають люди, з’являються і гаснуть зорі на небі. Зірки не схожі одна на одну. Одні зірки збираються у сузір’я і весело розмовляють, інші – сумують у самотності.

 

Ведуча. Сьогодні у нас зявились нові сузірря з однокласників, які змогли прийти на цю зустріч: випуск 2012 рік, випуск 2008 рік, випуск 2003 рік, випуск 1998 рік, випуск 1993рік, випуск 1988 рік і наймудріше сузіря 1983 рік.

 

Ведучий: Ми завершуємо наше свято-зустріч. Ми хочемо від щирого серця, від усієї душі побажати вам доброго здоров’я, щастя, успіхів, веселих зустрічей з колишніми однокласниками. Пам’ятайте! Ви завжди бажані гості в нашій школі.

 

 

 Пісня «Щастя, добра і любові»