Сценарій відеоролика до Міжнародного дня рідної мови (21 лютого)

              Сценарій відеоролика до Міжнародного дня рідної мови

                                          (21 лютого 2025р.)

 

1. До рідного слова торкаюсь душею,

Боюсь очорнити чи зрадить його.

З цих слів наша мова, пишаємось нею —

Це музика й пісня народу мого.

Без неї не зміг би на світі прожити,

Не зміг би помітить земної краси,

Не чув би й не бачив, як шепчеться жито,

З якого стікають краплинки роси.

Вона — джерело й найчистіша криниця,

З якої черпаю натхнення й снагу.

Вона кришталево дзвенить і іскриться,

Я нею тамую духовну жагу.

У шелесті трав, у цвітінні калини

Я чую цю мову у сні й наяву.

Вона в моїм серці, — це вся Україна,

Я дихаю нею, я нею живу!

 

2. Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно з тридцятою сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 

3. Земля українська стародавня, така ж дав­ня і українська  мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

 

4. Що  значить  для  людини   рідна  мова?

   Це квітка  з  надр  священної  землі,

   Це найніжніша  пісня  колискова,

   Яку  так  люблять  діточки малі.

   Як  можна не любити  свою мову?!

   Не кане із роками  в  небуття

   Те  найдорожче  в  світі перше  слово,

   З яким  пройдеш  ти крізь  усе  життя.

   І як одна в  людини Батьківщина,

   Де  родове зернятко  проросло,

  Так  рідна мова лиш одна – єдина,

  Хоч  скільки б мов  у  світі  не  було!

 

5. Наша мова –  вистраждана, мордована, катована, але вона вистояла. Вона є і буде завжди. Ми – мирний народ, ми чужого не хочемо, але свого ніколи нікому не віддамо. Ми – громадяни України і повинні поважати і любити нашу мову.

 

6. Людині призначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов - твоя Батьківщина - Україна, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

7. Чому люблю я українську мову

Чому люблю я українське слово,

Співучіше за пісню солов’я?

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця – моя!

Де є іще такі слова привіту,

Такі красиві, сонячні пісні?

Вкраїнська серед мов усього світу

Здається найбагатшою мені.

І зайвих слів для вислову не треба –

Є речення короткі  і ясні.

Вона подібна зорепаду з неба,

Польоту птаха у височині.

…Уста виводять ніжну колискову,

А за віконцем зіронька сія…

 люблю я українську мову?

  Люблю тому, що мова ця – моя!

 

8. Мова – запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє.

 

9. Володіння рідною мовою – не заслуга, а обов’язок патріота. Розмовляй рідною мовою – своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє.

 

10. Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання –відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок.

 

11. О мово моя!

О місячне сяйво і спів солов'я,

півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це мова моя,

це — мова моєї Вкраїни.

Яка у ній сила і кличе й сія,

яка в ній мелодія лине

в натхнення хвилини!

О мово моя, душа голосна України!

Ти — сурми на сонці, ти — стягів гаї,

ти — вибухів огненна вовна,

в той час, коли кличе народи в бої

Вітчизна моя многомовна...

Ти — мрії фіалок і сон конвалій,

й гостріша за крицю багнета...

Ти душу бійця пориваєш на бій

в натхненнім пеані поета...

Тобою звучать і міста золоті,

й заквітчані селами гони...

 

12. Ти — зброя ідеї. У битві й труді

єднаєш сердець міліони...

Мов райдуги-арки над морем колон,

що в небо музикою лине,

де славить життя золоте жайворон...

Це — мова моєї Вкраїни.

Це — матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини...

О мово вкраїнська!.. Хто любить її,

той любить мою Україну.