Сценарій відкритого заходу до Дня Науки «Світ Андерсена»

Доброго дня усім присутнім!

Я, Панченко Ліза, учениця 6 класу Зарічненської гімназії. Сьогодні я представлю Вам свій міні-проект, невелику пошуково-дослідницьку роботу з мовознавства на тему: «Емоційна лексика в творах Ганса Крістіана Андерсена».

 Так склалося, що я люблю казки, як і усі діти. Казки з дитинства читала мені мама, бабуся. Я вже і сама прочитала їх дуже багато: і народних, і авторських. Казки Ганса Крістіана Андерсена для мене особливі. Вони відрізняються від інших. Я вирішила з’ясувати: чому вони особливі, який тут «секрет»? Чому їх хочеться читати і знову повертатися до них?

Мені довелося знову перечитати найбільш відомі твори казкаря. Тільки читала я їх по-особливому: аналізуючи словниковий склад мови автора. Тут на допомогу мені прийшла моя улюблена математика. Спершу я звернула увагу на кольорову лексику казок Андерсена і вирішила підрахувати, якого кольору найбільше  використовував казкар у своїх творах. Виявилося, що у 50 казках Андерсен використав слова, що означають колір – 460 раз. Це яскраві кольори веселки: червоний, жовтий, синій, голубий, зелений. З’являється і золотистий, сріблястий, сірий кольори. Наче художник Андерсен змішує кольори на своїй чарівній палітрі. Найбільш улюбленим кольором казкаря виявився білий. Це колір,що символізує чистоту та невинність. Його він вжив 160 разів у прочитаних мною текстах. Також дуже часто -125 разів , він використовував  чорний колір- символ смутку та горя. А скільки відтінків червоного: алий, рожевий, пурпурний, пунцовий. Ці кольори символізують кохання, пристрасть, відродження. В відомих казках цей колір присутній 146 разів.

 Лише в одній відомій казці «Оле-Лукойє» автор використовував кольорових слів більше 20 раз.

Цю кольорову лексику він вживав, описуючи квіти, дерева, пейзажі, інтер’єр приміщень, портрети героїв.

От, наприклад, у казці «Ялинка» автор неначе розмальовує словами різдвяне деревце. «Прийшли  служниці і стали прикрашати її. Ось на гілках з'явилися наповнені солодощами маленькі мішечки, із кольорового паперу, виросли золоті яблучка і горішки. До гілочок прикріпили сотні маленьких свічок: червоних, голубих, білих, а на саму верхівку – велику  золоту зірку. Розкішно!».

Коли читаєш казку, перед очима постає картинка щасливого чудесного Різдвяного свята. Веселка родинного затишку запрошує приїднатися до героїв.

Автор з допомогою кольорів створює зовсім іншу картину в казці «Снігова королева». «За вікном літали сніжинки, і одна з них,найбільша, упала на краєчок ящика з квітами. Сніжинка раптом почала рости все більше й більше і стала, нарешті, молодою жінкою, закутаною в найтонший білий серпанок, зітканий з мільйонів зірчастих сніжинок. Жінка була така прекрасна та ніжна, але з криги, зі сліпучої, іскристої криги. І все ж таки жива!.. Очі блищали, як дві ясні зірки, але не було в них ні спокою, ні тепла. Велика чорна птиця майнула надворі повз вікно».

Читаєш уривок і відразу стає холодно, сумно, навіть страшно, адже тут використано автором холодні кольори».

Таким чином, я зрозуміла, що великий казкар немов чарівним пензликом створював чіткі картинки, талановито грався веселкою кольорів. Чим далі я заглиблювалася в свою роботу, тим все більше загадок з’являлося.

Наприклад, я думала про те, а яку ж роль в казках письменника відіграють звуки. Я знову передивилася тексти і побачила цілу поліфонію звуків у казках. В найбільш улюблених моїх казках: співають жайворонки, соловейко, цвірінькають  горобці, шепочуть квіти, ллється музика дзвіночків, чути м’який шорох крильців метелика! Але в казках можна почути і як корова мичить, квакають жабки, булькає вода, крякають качки, трещить шкаралупа, кіт мурчить, ворона каркає, пищить мишення, тріщить лід та регочуть тролі. Саме така частина мови, як дієслово, виконує роль передачі звуків в тексті.

Я нарахувала в 50 казках 180 різних слів, що передають звуки. Звукової лексики значно менше в текстах, ніж кольорової. Автор використовує звукову лексику дуже виважено, підбирає найбільш влучні слова. І, мабуть, їх не потрібно багато, аби не перевантажувати текст. Звуки разом з кольорами створюють справжню «живу» атмосферу в казках. Найбільш вживані звуки - дзвін колоколів на церквах.

А запахи? Кажуть, що запахи відіграють величезну роль у сприйнятті світу будь-якої людини, вони пробуджують пам’ять, нагадують про визначні події у житті.

Я була здивована, що лексику запахів автор використовує вкрай мало. Разом з тим, якимось загадковим чином, ти сам уявляєш ці запахи.  Наприклад,  Андерсен може просто сказати слово «пахощі», і ти вже сам згадуєш свої особисті аромати, пов’язані з цим словом. Наприклад, в казці «Снігова королева» казкар пише: «Герда раділа і гралася серед квітів, поки сонце не сіло за високими вишневими деревами. И тоді її вклали в чарівне ліжечко з червоними шовковими перинками, набитими голубими фіалками. Дівчинка заснула, і їй снилися такі сни, які бачить хіба-що тільки королева в день свого весілля».

Читаєш текст казки і відчуваєш запахи квітучих вишневих садочків, лісових фіалок, свіжість лісу і, звичайно, аромат улюблених квітів Андерсена - чарівних роз.

Підсумовуючи роботу над своїм міні-проектом «Емоційна лексика в казках Андерсена», я прийшла до висновку, що лише трішки відчинила браму у величезний світ творів великого датського письменника.

Сторінки його казок наповнені веселкою кольорів, гамою звуків і чарівних запахів. Мені здається, що я трішки розгадала «секрет» його вічних творів і прийшла до висновку: слова, що відтворюють колір, звуки та запахи – це емоційна лексика. Вона впливає на думки, свідомість, уяву і світогляд того, хто читає ці твори.

 

 

Комунальний заклад загальної середньої освіти «Зарічненська гімназія»

Комишуваської селищної ради

Оріхівського району Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

Міні-проект, пошуково-дослідницька робота з мовознавства  на тему:

«Емоційна лексика в творах Ганса Крістіана Андерсена»

 

 

 

 

                            учениці 6 класу

                                                       КЗ ЗСО «Зарічненська гімназія»

                                                                       Комишуваської селищної ради

                                     Панченко Єлизавети

 

                                  Керівник проекту:

                                                         вчитель зарубіжної літератури

                             Клунічева Л.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

 

 

Міні-проект, пошуково-дослідницька робота з літературознавства на тему: «Зв’язок літературних казок Ганса Христиана Андерсена

 зі світовим фольклором».

 

 

Я, Руденко Анастасія, учениця 9 класу Зарічненської гімназії, презентую вам свій міні-проект, пошуково-дослідницьку роботу з літературознавства на тему: «Зв’язок літературних казок Ганса Христиана Андерсена зі світовим фольклором».

 Спочатку я розповім вам, як Андересен став частиною мого дитинства?

 Я добре пам’ятаю, як вперше познайомилась з казками датського письменника.

Коли я була маленькою, мені подарували розкішну книжку з блискучою палітуркою та чудовими кольоровими картинками. Я досі згадую шелест сторінок цієї книжки і запах друкарської фарби. Мені подобалось гортати її сторіночки і з цікавістю вивчати малюнки. Але тоді я ще не вміла читати. Маленькі літери складалися в слова, а слова - в довгі речення. Я гнівалася, що не можу нічого прочитати. Тому ввечері я чіплялася до всіх, аби мені казку на ніч почитали. Що не розуміла, те завжди перепитувала , і бувало, що я навіть спала з цією книгою.

 Коли народився мій молодший братик, то вже я читала йому ці казки, а з -  часом і найменшій сестрі.

 З роками одні і ті ж твори сприймаються по-різному, тому що вже з’являється можливість порівняти їх з іншими. І от коли порівнюєш, проводиш паралелі, то помічаєш відмінності, схожість, особливості. Наприклад, звертаєш увагу на незвичайні ідеї Андерсена, на неймовірних його героїв, швидкоплинний сюжет, непередбачуваний фінал казок.

 Залишається лише дивуватися, що у Андерсена квіти танцюють на балах уночі, що сірники сваряться з тарілками та свічками, хлопчик мандрує у своїх снах, кріт хоче оженитися на маленькій дівчинці, син купця літає в скрині, жінка пише лист на сушеній рибі, штопальна голка вміє мріяти, русалонька закохується в людину, сестра ризикує життям заради своїх братів, гидке каченя перетворюється в прекрасного лебедя, а скалічена ялинка страждає на горищі.              Де? З якого джерела казкар черпав ці оригінальні ідеї?

Звичайно, що природа обдарувала автора фантастичною уявою. Він вірив всьому, що розповідала його бабуся і чудакуватий дід. Сам він вигадував та розповідав історії своєму коту.

 Перечитуючи казки, уже зараз, я відслідкувала певний зв’язок його шедеврів зі світовим фолькльором, виявила схожі теми та мотиви, знайшла «мандрівні» сюжети, помітила деталі в творах різних народів.

        Фольклорні історії та легенди – це джерело будь-якого літературного  твору. Я звернулась до уславлених збирачів народних казок та перечитала твори :

• Олександра Афанасьєва – відомого фольклориста ХІХ сторіччя, що зібрав кілька томів російських народних казок;
• Шарля Перро – француського поета та критика. Він не лише збирав, а й піддавав літературній обробці казки, спираючись на француський фольклор. Про це він казав у передмові до своєї збірки «Казки матінки моєї Гуски». Перро навряд чи міг передбачити, що саме казки, а не поважний доробок академіка уславлять його ім’я;

Мені довелося оновити в пам’яті казки братів Вільгельма і Якоба Грімм – філологів, які ще під час навчання в університеті почали збирати кілька збірок казок рідного краю.

Також я перечитала давньоруські билини, японські казки тощо.

В творах ціх фольклористів я отримала перші знахідки та відповіді на свої питання.

 

1. Тема маленьких  на зріст людей.

 

 

Тема малесеньких на зріст людей дуже популярна в казках різних народів. Це «мандрівний» сюжет. У француза Шарля Перро є народна казка «Хлопчик з пальчик». Збирач казок розповідає, що в сім’ї лісоруба було семеро дітей: три пари близнюків і один – найменший.

                                                                        «І до чого ж він був маленький,

                                                                       зовсім крихітний, не більше

                                                                       мізинця. Так його і прозвали:

                                                                       хлопчик з пальчик. Зате який 

                                                                       кмітливий та розумний».

Коли сталося горе з братами, то саме крихітка рятує усіх.

Тема дрібненького розумного хлопчика, який зміг перемогти чудовиська в людській подобі присутня і в японській народній казці «Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик»:

                                                                    «Батько й мати назвали сина

                                                                     Іссумбосі, тобто Хлопчик-

                                                                     мізинчик, і берегли його як

                                                                         зіницю ока. Хлоп’я було розумне,

                                                                    та от біда - нітрохи не росло».

 В німецькій народній казці братів Грімм «Мізинчик», в українській фольклорній казці «Котигорошко» проходить думка, що діти є унікальними за їх маленький зріст.

Не оминула ця тема і творчість Андерсена. Його фантазія створила чудову маленьку дівчинку в казці «Дюймовочка».

                                                                      «Квітка розкрилася і в середині її

                                                                    на зеленому стільчику сиділа

                                                                         крихітна дівчинка. Вона була така

                                                                      ніжна, малесенька, всього з дюйм

                                                                    ростом. Ось її і прозвали

                                                                    Дюймовочкою».

 Наприкінці казки Дюймовочка зустрічає короля ельфів.

                                                                   «В чашці квітки сидів маленький

                                                                   чоловічок, прозорий, наче 

                                                                   кришталевий. На голові у нього

                                                                        сяяла золота корона. А за плечима

                                                                        виблискували крильця. Він був не

                                                                   більше Дюймовочки».

Таким чином,  ця тема в творчості  Андерсена прийшла з народних джерел. Але письменник інтерпретує її оригінально. Його персонажі не схожі на аналогічних в інших казках. Тому його крихітки стали улюбленими казковими героями.

2. Тема злої мачухи та бідної пасербиці

 

 

 

Тема злої мачухи та бідної пасербиці присутні в творах багатьох народів світу. Вона відображена в народних  піснях, прислів’ях і, звичайно, в казках.

У відомій казці французького збирача фольклорних казок Ш. Перро «Попелюшка, або соболевий черевичок» автор так показує лиху вдачу мачухи:

                                                                    « Вона зненавиділа пасербицю за її

                                                                    красу, бо поряд з нею її власні дочки

                                                                    здавалися ще огиднішими. Мачуха

                                                                         загадувала дівчині робити найбруднішу

                                                                    роботу в домі: мити посуд, прати одяг,

                                                                    прибирати кімнати. Спала дівчина під

                                                                     самим дахом, на горищі, «тим часом як

                                                                    сестри її жили в розкішних покоях…».

 Також ця тема відображена в багатьох російських казках. Наприклад, у казці «Крошечка-хаврошечка» героїня скаржиться своїй корівці на мачуху:

                                                                  «Меня бьют, журят, хлеба не дают,

                                                                  плакать не велят. К завтрашнему дали  

                                                                  пять пудов пряжи наткать, побелить, в

                                                                  трубы покатать».

А рідні дочки мачухи  «знали только у ворот сидеть да на улицу                                                                   глядеть».

 В російській народній казці «Морозко» зла мачуха зігнала з двору пасербицю:

                                                                  «Вези её ,старик, куда хочешь, чтобы мои

                                                                глаза её не видели, чтобы уши о ней не

                                                                слышали, вези во чисто поле на трескун-

                                                                мороз».

 Безжальне відношення мачухи до пасербиці вражає, коли читаєш відому німецьку народну казку фольклористів братів Грім  « Пані Метелиця».

                                                             «Бідна дівчина щодня сиділа при дорозі

                                                              край криниці й пряла доти, доки їй нитка

                                                                  не прорізала пальці до крові. Кров’ю залила

                                                              увесь починок. Починок впав у криницю».

          Мачуха наказала за будь- яку ціну його   дістати. «Дівчина з великого жалю й страху   стрибнула в криницю».

 Фолькльорні мотиви несправедливого відношення мачухи до нерідної дитини звучать і в Андерсенівській казці «Дикі лебеді». «Коли королева побачила, яка гарненька Еліза, то розгнівалася й зненавиділа падчерку. Взяла три жаби та наказала їм спотворити дівчину…».

 Таким чином, тема нещасної сироти, що живе у нерідної матері, прийшла в творчість Андерсена із усної народної творчості. Це очевидно.

 

3. Тема краси і потворності

Читаючи фольклорні твори різних народів, відчуваєш прагнення людей до прекрасного. Щоб оцінити красу, народ  здавна використовував прийом антитези, протиставлення. От же краса порівнювалася з потворністю.

 Цей мотив використаний: в німецькій казці «Пані Метелиця» (пасербиця-дочка), в француській казці «Попелюшка» (пасербиця і сестри). В російській народній казці «Царевна-лягушка» троє братів домовилися, що куди впаде стріла кожного з них,там і чекає дружина. Одна стріла наймолодшого впала на болото та  потрапила до жаби. Спочатку царевич відноситься з огидою до дівчини, а потім закохується:

« Хоть и не нравится Ивану-царевичу

лягушоночка, а судьба! Приходит к отцу.

Объясняет, что и у него невеста есть.

Хоть совестно сказать, что лягушоночка-

                                                            невеста, но все же сказал»

 Образ жаби  як потвори та символа огидності, Андерсен використав в казці «Дикі лебеді» в сцені,коли мачуха захотіла споганити зовнішність Елізи:

«У кутку купальні сиділи три жаби.

Королева взяла їх у руки і поцілувала.

Потім вона сказала першої жабі: «Коли

Еліза увійде в купальню, сядь їй на

голову-нехай вона стане такою ж тупий

і ледачою, як ти. Другий жабі вона

наказала сісти на лоб, щоб Еліза стала

потворної, а третій-на серце, щоб

дівчина стала злою»

 Але  всім відомо, що у казках завжди краса перемагає потворність. Так і в казці Андерсена гидке каченя  перетворюється в прекрасного лебедя.

 Я шкодую лише про те, що в житті не завжди так буває.

 

4. Тема підводного світу

 

Здавна люди мріяли піднятися в небо та літати як птахи, опуститися на дно океану і плавати як риби. Підводне царство: русалки, риби, таємничі мешканці є в російській народній казці «Морський царь и Василиса Премудрая».

 Як ця людська мрія відображена у фольклорних творах? Цікаво було дослідити тему підводного життя.

«И Иван-царевич отправился

в подводное царство: видит -

и там свет такой же, как у нас,

и там поля, и луга, и рощи зелёные,

и солнышко греет»

 Опис підводного царства я знайшла і в відомій російській билині «Садко»:

                                                          «Проснулся Садко, купец богатый

                                                              новгородский, в океан-море да на самом дне;

                                                          увидел он - сквозь воду: печет солнышко,

                                                          увидел возле себя палаты белокаменные.

                                                          Во палатушках сидит на стуле царь                 

                                                          морской».

 Подібно, але по-своєму Андерсен описав підводне королівство у своїй казці «Русалонька»:

«Далеко в морі вода синя-синя,

як пелюстки самих гарних волошок,

і прозора-прозора, як найчистіше скло,

тільки дуже глибоко, так що самого

довгого халата не вистачить. В самому

найглибшому місці стоїть палац морського

царя - стіни його з коралів, високі

стрілчасті вікна з найчистішого бурштину,

а дах з суцільної раковини; вони то відкриваються,

то закриваються, не дивлячись прилив це або 

відплив. І це дуже гарно, адже в кожній лежить

перлина, будь-яка б була великою

окрасою на короні самої королеви».

 Різниця, на мій погляд, між зображенням теми підводного царства або королівства в фольклорних творах і в авторській казці Андерсена саме у загальному сприйняті: в народних творах опис стислий, а герої відчувають острах, опинившись на дні морському, а читаючи казку Андерсена, бажаєш там опинитися, жити легко і весело. Там не страшно.

 

5. Тема кровних родинних зв’язків між людьми.

Одною з провідних тем в фольклорі багатьох народів є тема кровних родинних зв’язків між людьми.

Так народна російська казка «Сестриця Алёнушка и братец Иванушка» несе в собі мотив міцного родинного зв’язку. Зла відьма втопила сестру Оленку, а брат, який перетворився на козеня, кожного дня ходив до озера і кликав сестру, прохаючи про допомогу:

«Побежал козлёночек на реку, стал на

берегу и жалобно закричал: «  Алёнушка,

сестрица моя! Выплынь, выплынь на бережок.

Костры горят высокие, котлы кипят чугунные,

ножи точат булатные, хотят меня зарезать!».

Аленушка из реки отвечает: « Ах, братец мой,

Иванушка! Тяжел камень на дно тянет,

шелкова трава ноги спутала, желты пески

на груди легли»

 Сестра усім серцем прагне захистити молодшого брата.

Такий же мотив є в російській народній казці «Гуси-лебеді»:

«А гуси-лебеди давно себе дурную славу

нажили, много шкодили и маленьких детей

крали; девочка догадалась, что они унесли

её братца, и бросилась догонять»

 Аналізуючи Андерсенівську казку «Дикі лебеді», я побачила її спорідненість з попередніми.

«Своїми ніжними руками рвала

вона злу, пекучу кропиву, але з

радістю переносила біль. Тільки

б врятувати милих братиків »

Автор показує безсмертну любов сестри до брата. Ми бачимо міцні родинні зв’язки, самопожертва заради рідної людини.

 

6. Читаючи казки і порівнюючи їх, я звернула увагу на деякі дрібниці: взуття героїнь і їх роль в сюжеті.

 

 

У всім нам відомій казці Ш.Перро «Попелюшка». Хрещена дівчині дарує кришталеві черевички.

                                                          «На додачу чарівниця подарувала їй

                                                          пару кришталевих черевичків.

                                                          Світ ще не бачив таких красивих черевичків»

 Треба звернути увагу, що у Шарля Перро  чарівниця подарувала своїй хрещеній соболевий ( хутряний) черевичок. Але через співзвучність слів під час перекладу соболевий черевичок перетворився у кришталевий. Другий варіант прижився.

Відомо, що черевичок залишився у дівчинки після перевтілення (чарів) і потім саме він зробив її щасливою.

 Досліджуючи твори Андерсена я натрапила на дещо подібне в казці «Снігова Королева». Герда віддає свої найкращі черевички, щоб ріка знайшла улюбленого Кая:

 

«Правда, що ти взяла мого названого

Братика? - запитала Герда.- Я подарую тобі

свої червоні черевички, якщо ти віддаси

мені його назад! І дівчинці здалося,

що хвилі, якось дивно кивають

їй. Тоді вона зняла свої червоні

черевички - найдорожче, що у неї

було - і кинула їх у річку. Але вони впали

як раз біля берега і хвилі зараз же

викинули їх - річка як ніби не хотіла

брати у дівчинки її найдорожчу річ, так

як не могла повернути їй Кая»

В обох творах черевички для головних героїв  -дуже цінна річ. Кришталевий черевичок в решті-решт рятує дівчину, а червоні черевички Герди мали б врятувати друга. Чому саме черевички стали предметом вирішення проблеми, а не якийсь інший предмет одягу? Мабуть тому, що в ті часи саме взуття було найкоштовнішим предметом одягу.

 

7. Допомога героям творів

 

 В казках, звичайно, не лише люди допомагають один одному. В критичній ситуації героям допомагають птахи та тварини. Допомагають героям навіть  не -живі предмети.

 В казці Андерсена «Дикі лебеді» я знайшла тему допомоги тварин головній героїні:

«Ніхто не впізнавав Елізу. Тільки

стара ланцюгова собака з привітним

гавкотом кинулася до неї, та ластівки,

яких вона часто годувала крихтами,

прощебетали їй свою пісню»

 Це нагадало мені сценку із «Попелюшки», де до замурзаної і брудної дівчини зліталися голуби і сходилися тваринки, щоб допомогти дівчині за її добре серце.

 Саме час пригадати добру яблуньку  із твору братів Грімм «Пані Метелиця», яка віддячила дівчині:

«Дівчина струсила яблуню, і яблука

посипались на землю. Вона трусила

доти, доки жодного яблука не

лишилося на дереві. Тоді згорнула

яблука на купу і пішла далі»

 Подібно зображена сцена із російської казки «Гуси-лебеді».

«- Яблоня, яблоня-матушка,

спрячь меня!

-Съешь моё лесное яблочко.

Яблоня её заслонила веточками,

прикрыла листиками, гуси-лебеди

и пролетели»

 З німецької та російської казок Андерсен взяв мотив допомоги яблуньки героїні і втілив його в казці «Дикі лебеді»:

«По дорозі побачила дику яблуню,

гілки якої гнулися під вагою плодів. Еліза

поїла яблук, підперла гілки

паличками і пішла далі»

 

 Ми бачимо багато спільного між народною творчістю та авторськими шедеврами Андерсена.

 

Підводячи підсумки свого дослідження, я прийшла до висновку, що найкращі літературні шедеври не виникають з повітря, вони народжуються із джерел чистої криниці народної мудрості. А особливими і неповторними їх робить геній, великий талант обдарованої окремої постаті, якою і був Г.-Х Андерсен.

 

 

 

 

 

Комунальний заклад загальної середньої освіти «Зарічненська гімназія»

Комишуваської селищної ради

Оріхівського району Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

 

Міні-проект, пошуково-дослідницька робота з літературознавства на тему:

 

«Зв’язок літературних казок Ганса Христиана Андерсена

 зі світовим фольклором».

 

 

 

 

                                             учениці 9 класу

                                                                         КЗ ЗСО «Зарічненська гімназія»

                                                                       Комишуваської селищної ради

                                                  Руденко Анастасії

 

                                                                  Керівник проекту:

                                                                            вчитель: Клунічева Л.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

Слайд 1

Я, Тур Таіна, учениця 9 класу Зарічненської гімназії.

Моя науково-дослідницька робота пов’язана з таким видом мистецтва  як скульптура. Тема моєї роботи  : «Світ Андерсена в камені та бронзі». Ця тема вже добре вивчена,  є багато інформації, тому моя робота була неважкою. Але тема виявилася дуже цікавою для мене особисто. Звичайно, я з дитинства добре знаю і люблю казки Андерсена. А от про те, як вшанована постать геніального автора в світі, я знала зовсім мало.

Тож, хочу представити до вашої уваги свою роботу та поділитися набутими знаннями.

 

 

 

 

Слайд 2

Пам'ятник Андерсену в Оденсе

Андерсен народився в містечку Оденсе, Данія. У Данії велика кількість цікавих і пам'ятних місць, а так як країна дуже маленька, то створюється враження, що вона - одна велика казка головного письменника країни - Ганса Крістіана Андерсена.

Пам’ятник казкарю в рідномі місці.

Скульптор Йенс

Гальшот, 2005 рік

 

 

 

 

 

 Слайд 3

Монумент зроблений з бронзи. Знаходиться він в саду королівського палацу Розенборг. За словами сучасників, Андерсен любив гуляти в цьому саду, сидіти на лавці, годувати хлібом качок і лебедів на ставку. Над проектом пам'ятника працював скульптор Аугусто Собю, створивши його ще за життя письменника. За задумом скульптора казкар повинен був  бути зображений в оточенні дітей, але  Ганс Крістіан забракував проект, тому що вважав себе не тільки дитячим , а і  письменником для дорослих.

Скульптура була встановлена ​​на своєму місці в 1880 році через 5 років після смерті поета.

 

 

 

Слайд 4

Пам’ятник Андерсену в Малазі

Пам'ятник Гансу Крістіану Андерсену  - бронзовий скульптурний пам'ятник датському письменнику в столиці Андалусской провінції. Створено в 2005 році скульптором Хосе Марія Кордова за дорученням датського королівського дому і зображує Андерсена,що  сидить на лаві в затишку, мов запрошуючи приєднатися.

 

 

 

 

 

Слайд 5

Та цікавою ця скульптура є через маленький сюрприз, який сховано в сумці казкаря. Це один з

найвідоміших героїв казок Андерсена – Гидке каченя з відомої казки.  Ця деталь дуже приваблює туристів.

 

 

 

 

Слайд 6

Другий пам'ятник, теж сидячий, був виконаний скульптором Хенрі Луків-Нільсеном і встановлений в 1961 році у будівлі ратуші на Ратушній площі; тут Андерсен звернений обличчям до розважального парку Тіволі. Тут немає ніякого високого п'єдесталу, що дозволяє залізти на коліна казкарю будь-якому малюкові. Через це його бронзові ноги начищені сильніше всіх інших частин тіла. Підвищена дитяча активність і правильна задумка скульптора зробили цей пам'ятник одним з найбільш фотографованих в Копенгагені.

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 7

Бронзовая статуя скульптора Тібора Бартфая зображує  Андерсена в оточенні героїв його казок. Автор підібрав найдобріших і милих  його героїв: Оле-Лукойє, Равлика. 

Статуя обросла легендами. Розповідають, що якщо потриматися за палець бронзового казкаря і при цьому загадати бажання, то воно неодмінно збудеться.

 Це творіння Бартфая Тібора знаходиться в Словакії в місті Братиславі.

 

 

 

 

Слайд 8

Мандрівників, що прибувають в Оденсе залізницею, зустрічає триголовий гігант роботи Бьорна Норгорда. Скульптура носить назву "Мандрівник, Оповідач і Тінь". За  думомскульптора , повинна відображати багатогранність таланту і суперечливість характеру письменника

 

 

 

 

 

Слайд 9

Тепер давайте звернемо увагу на скульптури, присвячені героям казок Андерсена.

 

Пам'ятник Русалонці є, мабуть, найвідомішим пам'ятником улюбленому персонажу . В образі русалки скульптор на замовлення закоханого багатого пивовара зобразив предмет його зітхань - балерину королівського театру Джульєтту Прайс. Пам'ятник дуже невеликий - висота скульптури всього 1,25 метра. Але це невелика статуя є уособленням не тільки всієї творчості Андерсена, Русалочка стала справжнім символом Копенгагена. Однак вона привертає до себе увагу не тільки туристів і гостей міста, а й зловмисників. Два рази пам'ятник був по-варварськи зіпсований хуліганами. Після цього пам'ятник стали висвітлювати і навіть виставили біля нього поліцейський пост. У ювілеї пам'ятника в Копенгагені влаштовуються грандіозні свята для жителів та туристів.

 

Слайд 10

 

 Пам'ятник Стійкому олов'яному солдатику поставлений на батьківщині великого казкаря. Ця бронзова фігурка солдатика як ніби щойно зійшла зі сторінок казки, настільки правдоподібно виглядає.

Стійкий олов'яний солдатик зайняв свій пост на краю старого кварталу міста

 

 

 

Слайд 11

Ця невелика скульптурка відображає процес перетворення гидкого каченяти в Прекрасного лебедя. Ще ніби й вигин шиї не зовсім величний, і фігура трохи незграбна, але всі знають, що скоро перед усіма постане самий Прекрасний лебідь в світі. Цей пам'ятник дає кожній людині надію на прекрасне майбутнє і вчить не звертати уваги на труднощі. Напевно, тому перед цією скульптуркою так часто затримуються перехожі.

Слайд 12

Найпопулярнішим казковим героєм Андерсена стала Дюймовочка.

Під час своєї дослідницької роботи я виявила 7 скульптур присвячених цій крихітній героїні

На цьому слайді ми можемо спостерігати одразу 3 скульптури, які зображають Дюймовочку. Дві з них знаходяться в нашій країні в  таких містах ,як Донецьк та Київ, а один-  в Оденсе.

 

Щодо першої скульптури, вона зображує момент, коли Дюймовочку знайшли в квітці. Маленька фігурка дівчинки розташовується в суцвітті.

 

Наступна скульптура.

Дюймовочка з металу знаходиться в Парку кованих фігур в Донецьку -, викувана з металу, відкритий в серпні 2001 року.

 

Наступна.

У 2006 році, біля будівлі Київського академічного театру ляльок на вулиці Грушевського, відкрився світломузичний фонтан «Дюймовочка». Бронзова героїня казки Андерсена сидить в центрі фонтану, діаметр якого становить 10 метрів, на шести пелюстках з кольорового скла в оточенні різнобарвних струменів води.

 

Слайд 13

Далі.

У місті Сочі в 2006 році була встановлена скульптура Дюймовочки на центральній алеї парку. Скульптори В.Звонов і А.Бутаєв : мила Дюймовочка з крилами, подарованими їй Ельфом, відразу полюбилася малюкам,

 

Далі.

Фонтан «Дюймовочка» у Воронежі - частина архітектурного ансамблю перед державним ляльковим театром «Шут». Побудований в 1980-х р. скульптором І. Дикуновим.

 

Наступний.

У Балашисі теж був пам'ятник казкової героїні, але, кажуть, скульптор образився на вандалів і забрав своє творіння назад. Тому відомостей про нього майже немає.

 

Слайд 14

Парк імені Андерсена, Оденс. У місці, де річка ділиться на два рукави, за течією вічно пливе Паперовий кораблик, який виготовлений, звичайно, з металу. Враження від цієї скульптури дуже незвичайне і приємне.

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 15

На пейзажній парковій алеї в Київі розміщена найбільш веселе та яскрава скульптурна композиція «Дві принцеси на горошині» .

На жаль, я не знайшла відомостей про автора композиції

 

 

 

 

Слайд 16

На жаль, я не знайшла відомостей про авторів і цих  скультптур

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 17

Оле-Лукойє – добрий чарівник, який з’являвся у дитячих снах зі своїми магічними парасольками. Пам’ятник цьому казковому герою встановлено в Митищах під Москвою.

 

 

 

 

 

Висновок

На сьогоднішній день я вважаю свою роботу незакінченою. Спочатку, коли я обрала цю тему, вона здалася мені простою та нецікавою. Та впродовж усієї роботи я зробила висновок, що не так легко знайти інформацію і мені довелося діставати її з абсолютно різних джерел. Але, на жаль , цієї інформації в деяких випадках було небагато. Та я дуже рада , що обрала саме цю тему. Я справді зацікавилася таким видом мистецтва, як  скульптура і доказом цього є моя робота. Я не збираюся на цьому зупинятися і продовжу досліджувати обрану тему, щоб дізнатися всю інформацію про пам’ятники, присвячені Андерсену та його казковим героям.

 

Чи є запитання у присутніх до мого проекту?

 

Дякую за увагу.

 

 

 

Комунальний заклад загальної середньої освіти «Зарічненська гімназія»

Комишуваської селищної ради

Оріхівського району Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

Міні-проект, пошуково-дослідницька робота на тему:

«Світ Андерсена в камені та бронзі»

 

 

 

                            учениці 9 класу

                                                         КЗ ЗСО «Зарічненська гімназія»

                                                                     Комишуваської селищної ради

                 Тур Таіни

 

                                  Керівник проекту:

                                                         вчитель зарубіжної літератури

                            Клунічева Л.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік

 

Слайд 1

 

Слайд 2

 

Слайд 3

Слайд 4

 

Слайд  5

Слайд 6

Слайд 7

 

Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

 

Слайд 11

Слайд 12

Слайд 13

 

Слайд 14

Слайд 15

Слайд 16

 

Слайд 17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 2

Я, Ігітян Маргарита, учениця 8 класу гімназії.

Моя пошуково-дослідницька робота пов'язана з образотворчим мистецтвом. Тема проекту: „Андерсен і образотворче мистецтво. Ілюстрування творів казкаря» Невипадково саме мені запропонували зробити це дослідження. Я дуже люблю малювати. Коли у мене є вільний час і настрій, я беру до рук пензлі і фарби. Люблю гратися кольорами, змішувати їх, вивчати різні техніки. Мені це цікаво.

Казки Андерсена я знаю давно і читаю їх своєму брату Арсену. Йому подобається розглядати картинки. Кожен художник ілюструє казки по-своєму, у кожного своє бачення героїв, власна уява.

Мета дослідження:

• Ознайомитись з творчістю відомих художників-ілюстраторів казок Ганса Крістіана Андерсена;
• Створити  свої  ілюстрації до  Андерсеновських   казок;

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 3

Ілюстровані видання Андерсена в Україні – це яскрава, експериментальна та кропітка праця багатьох художників.

«Снігову королеву» Лариси Іванової від видавництва можна вважати одним із шедеврів. Снігова королева в цьому виданні – крижана красуня, а книжка залишає враження казкового музейного раритету.

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 4

Італійський художник Лібіко Марайа ілюструвати  дитячі книжки. Його запросили бути головним художником-постановником мультфільму «Роза Багдада» . Тому його ілюстрації – це завжди ніби сцени з вистави,  його художні роботи динамічні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 5

Видавництво «Веселка» створило реалістичну й одночасно ліричну «Дюймовочку». В ілюстраціях Валентини Ульянової образ матері «Дюймовочки» подано в дуже цікавому збільшеному ракурсі. А жаби - ї й справді реалістично потворні, бридкі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 6

Роботи  Владислава Єрка - незвичайні.  В казці Андерсена «Кресало» він зображує героїв по-особливому: собаки в Єрка в капелюхах танцюють з тортом і самі ж потім ним і ласують, а відьма така гарна, що стає боляче, що їй знову  відсічуть голову.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 7

Витончені ілюстрації до казки  «Снігова королева» малювалися 2 роки. І тепер маємо   всесвітньо відомі «масштабні мініатюри» Єрка та неймовірно теплу, попри зимову тему, казку Андерсена. Неймовірна робота над  деталями малюнку , чудова гра кольорів.

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 8

Ломаєв відомий своїми ілюстраціями до фантастичних творів та казок, дитячі книжки ілюструє з 90-х років і має у своєму доробку вже не одну сотню проілюстрованих книжок, а також премію «Странник». «Русалонька» – перша книжка з циклу казок Андерсена, що їх проілюстрував художник

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 9

Золота медаль імені Андерсена

нагорода для кращого художника-ілюстратора дитячих книг, заснована 1958 році в Данії.

Нагорода вручається  один раз  на 2 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Комунальний заклад загальної середньої освіти «Зарічненська гімназія»

Комишуваської селищної ради

Оріхівського району Запорізької області

 

 

 

 

 

 

 

Міні-проект, пошуково-дослідницька робота на тему:

«Андерсен і образотворче мистецтво. Ілюстрування творів казкаря»

 

 

 

                          учениці 8 класу

                                                       КЗ ЗСО «Зарічненська гімназія»

                                                                   Комишуваської селищної ради

                              Ігітян Маргарити

 

                                 Керівник проекту:

                                                        вчитель зарубіжної літератури

                           Клунічева Л.Б.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2019 рік