Сценарій виховної години до Дня писемності та мови "З рідним словом міцніє держава"

 

                  ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ

МУЗИКА.

Ведучий.

Доброго дня вам, шановні учні ,колеги ,гості!

Вітаємо вас на святі рідної мови! Віримо, що у цьому класі зібралися щирі українці, котрим не байдужа доля рідного слова.
 

Ведучий

 9 листопада — День української мови та писемності.

Ми хочемо долучитися до урочистого відзначення цієї славної дати, спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину..

Ведучий

Давайте подивимось, чому саме 9-го листопада українці святкують День писемності.

Відеоролик  «День української писемності та мови»

Ведучий. 

День української писемності та мови - це одне з наймолодших державних свят.

Його запроваджено  1997 року за ініціативою Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка. 

Ведучий.    

Ще 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

 

Ведучий

У цей день – 9 листопада – за традицією покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю, відзначають найкращі здобутки просвітителів та мовознавців у сфері мови та культури України, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою. А також у цей час стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

Ведучий

Дуже часто у мене запитують , а хто ж такий цей Петро Яцик ? Відповідаю.

Нетиповий українець…

Народився на Львівщині у селянській родині, закінчив семирічку, став помічником машиніста і виїхав за кордон, у Канаду. Там часто згадував і  не переставав вболівати за долю своєї Батьківщини.

Став  заможним будівельником-землевласником,мав власний бізнес і  почав направляти значні кошти на реалізацію різноманітних наукових і культурних проектів української діаспори, вкладав гроші в освітницьку діяльність й книговидання.

Саме П. Яцик на власний кошт видав повне зібрання творів Михайла Грушевського, котре стало йому майже в мільйон доларів.

 

А у 2000 році Петро Яцик запалив свічку міжнародного конкурсу знавців української мови. Вперше він пройшов у селі Моринцях ( на Батьківщині Тараса Шевченка ).

 

2003 року відбувся ІV Міжнародний конкурс з української мови, в якому брали участь 5 мільйонів осіб. За рішенням Ліги українських меценатів, конкурсу було присвоєно ім’я Петра Яцика, а його дочка Надія стала почесним головою конкурсу.

 

У 2001 році  Петро Яцик  став володарем Міжнародної премії ( Людина Року ), в галузі благодійництва та меценатства, також  нагороджений орденом Ярослава Мудрого V ступеня.

 Його фраза-афоризм „Справжній патріотизм вищий за будь-які партії…” близька і зрозуміла для нас сьогодні. Його слова ніби промовляють до нас із минулого…

Ведучий  

Отже, шановні добродії, зі святом Вас!

Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну українську мову. А яка ж вона ?!

КЛУБОК ІДЕЙ (Повільна, швидка, тиха, дзвінка, засмічена, брутальна, рідна, оксамитова, ласкава, співуча, солов’їна, літературна )

Музика. Вихід бабок.

 Сценка «Баба Параска і баба Палажка»

Параска.Ой ,подивіться на мене, яка ж я сьогодні гарна, і в хаті як у віночку. Усе це тому, що сьогодні велике свято — свято рідної мови..

Пал аж к а. Ох, ледь не запізнилась. То город, то кури, то гуси, ледь у парехмахтерську встигла. Сьогодні ж день рідної мови, і дітки  запросили мене на свято

Параска. Боже! Прислав Господь на мою голову Палажку. Чого  це ти в моїй хаті на свято прийшла?

Палажка. А бий тебе лиха годино. Чую — Параска вже обізвалась. Добрий вечір, Парасю.

П а р а с к а. І вам такого, якщо не жартуєте.

Палажка. А чого ви такі сердиті?

Параска. Вона ще й питає. Чи ти забула, клята Палажко, як підвісила мого підсвинка, коли він заліз до тебе в город?

Палажка, Ах ти ж клята Параско! Та твій негідний підсвинок заліз у мій город та поїв усю мою цибулю, жодної не лишив.

П ар ас к а. А бий тебе сила Божа, ще я не чула одколи живу на світі, щоб свині цибулю їли. Та ти ж після цього всю мою цибулю вирвала і жидам продала.

Палажка. А тьху на тебе і на твого батька з твоєю цибулею! Що мені на світі божому робити? Не можна, не можна за лихими сусідами на селі вдержатись!

Параска. Це ти мені тьху? Та я ж зараз як візьму тебе за чуприну, та як брякну об землю, то й очі повилазять.,

П а л а ж к а. А я як заверещу, як заверещу!

Параска. Ану ж цить! Та ж сьогодні свято мови. А ви таке завели.

Палажка! Ой, і справді. А ми за своїми балачками забули, що сьогодні свято. Та давайте ж помиримось, сусідонько!

Параска. Давай сусідонько, давай помиримось.

Разом: Зі святом, людоньки!

Параска: А ти чула, що в цій школі діти такі розумні, що все вони знають?

Палажка: Та ти що?! От би перевірити.

Параска: Ну то давай. Я думаю, вони не відмовляться.

ЗАПИТАННЯ  ПАРАСКИ.

1. Слова з протилежним значенням. (антоніми) 

2. Частина мови про ознаку предмета. (прикметник) 
3. Найменша одиниця мови? (звук) 
4. Знак у кінці питального речення. (знак питання) 
5. Остання частина слова. (закінчення) 
6. Перша буква у власній назві. (велика) 
7. Головні члени речення. (підмет і присудок) 
8. Частина слова перед коренем. (префікс). 
9. Знак у слові В’ячеслав. (апостроф) 
10. Список літер установленого порядку. (алфавіт) 
11. Стиль церковної літератури. (конфесійний) 
12. Речення з однією граматичною основою. (просте).

ЗАВДАННЯ   ПАЛАЖКИ.

Відгадайте, про кого або про що тут йдеться.

1. Кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м"ясистий, рівний, римський, картоплинкою. (ніс)

2.  Білий, чорний, тяжкий, пухкий, твердий, батьківський, священний, свіжий, рум'яний, хрумкий,смачний, пшеничний. (хліб)

3. Важка, легка, натхненна, приємна, щоденна, сумлінна, чесна, улюблена, корисна, титанічна, людська. (праця)
4. Дзвінка, весела, сумна, повільна, улюблена, нова, народна, застільна, гарна(пісня)
5. Розумні, великі, круглі, примружені, веселі, сумні, блакитні, зелені (очі)

Ведучий.

Молодці! Тепер можна із впевненістю сказати, що в Мар’їнській школі українську мову поважають і знають. Поаплодували собі!

Ведучий:

Дійсно, рідну мову слід знати, хоча б для того, що ми діти   нашої славної України. Тут жили наші батьки – тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово , слова мови, що єднає.

 

ВІДЕОРОЛИК « Мова єднання»

 

Ведучий:  Вивчати українську мову  нам  завжди допомагають наші  вчителі. За що їм велика від нас подяка і низький уклін.

Ведучий: Діти, а як ви думаєте – важко бути вчителем української мови?

Відповіді дітей.

Ведучий: Справді, це, мабуть, дуже важко. А ще важче – перестати бути вчителем української мови після закінчення робочого дня

Ведучий: А давайте подивимось, які ж вони, вчительки української мови, коли вони не стоять біля дошки.

Ведучий: Ітак , « Вчителька української мови на побаченні »

СЦЕНКА.

Він: Леся…

Вона: ЛесЮ!

Він: Коли я тебе встрєтіл…

Вона: Зустрів!

Він: Я поняв…

Вона: Зрозумів!

Він: Що ти – моя неповторіма…

Вона: Неповторна!!! Ох… А тепер зберись і повтори все речення спочатку.

Він: Лесю! В общем…

Вона: Отже!

Він: Отже, я покликав тебе до ресторану, щоб відзначити подію – я придбав яхту. І вгадай як я її назвав?

Вона: Не маю жодної уяви

Він: (повільно) Леся Українка

Вона: Ох!

Він: Таке ім’я написане на яхті, але вгадай як я офіційно вписав її у папери?

Вона: Як, коханий?

Він: (піднесено): Лариса  Петрівна Косач

Вона: Який же ти в мене романтичний! Це  справді доречно відзначити!

Він: Зараз покличу офіціанта (йде)

Вона (швиденько телефонує подрузі): Маринко, привіт! Ану вгадай, де я!

• Ні, не на педраді! Чого б я тоді телефонувала?
• Ні, не на батьківських зборах!
• Ні, не в театрі Магара!
• Та ні!!! Послухай, я НА ПОБАЧЕННІ!
• Ні, не на літературному побаченні з Іваном Франком,  а на справжньому у справжньому РЕСТОРАНІ!
• Все, бувай, бо зараз шампанське принесуть (сміється)

Він повертається. Слідом заходить офіціант.

Офіціант: Здравствуйте!

Вона: (обурено) Що?!!!

Офіціант: (спантеличено) Що що?

Вона: А ну швиденько вийди з класу тьфу залу, перевір у паспорті своє громадянство і повертайся, а ми зробимо вигляд, що сталася прикра помилка.

Офіціант тікає з класу, стукає в двері

Вона: Ввійдіть

Офіціант: Доброго вечора, шановне товариство! Дозвольте запропонувати Вам меню

Вона: (читає меню) Так… Тірамісу… Фондю… Фуагра… Карпаччо… Шановний, а чому у вас всі страви – це слова іншомовного походження?

Офіціант розводить руками

Вона: Я не розумію, де наші українські страви: калач, рогалик, борщ, куліш, лемішка, пундики врешті-решт?

Офіціант: Вибачте, але таких страв у нас немає.

Вона: Тоді записуйте. Приготувались? Ми будемо замовляти пюре з духмяним тмином, жовтогарячими помідорами і питимемо морквяний сік.

Офіціант: А як?..

Вона: НЕ ЗНАЮ! Не знаю, як пишеться: морквяяяяний, духмяяяяний, тмяяяяний… Не знаю. Записав? Давай подивлюсь.

Дістає з маленької сумочки: крейду, зошити, «Кобзар», червону ручку.

Він: Крейда? Нехай. Ручка? Нехай. Зошити з української мови учнів 9 класу? Розумію – як завжди будеш перевіряти в таксі. Але навіщо ти притягла на наше побачення Тараса Григоровича?

Вона: Ти що?! Я на двір без «Кобзаря» не виходжу! (перевіряє листочок офіціанта) Шановний, три помилочки! Ганьба. На чайові навіть не розраховуйте!

 

Ведучий

Да ,важкувато приходиться інколи з вчителями…Виходить вчитель і на роботі,і вдома ,і всюди. Повертаємося до нашого сьогоднішнього свята.

 

Ведучий

 

Не вдалося і не вдасться ворогам знищити нашу мову, наш народ, тому що ми відважна, хоробра, патріотична нація. А інакше і бути не може, адже ми нащадки славних козаків.

 

Ведучий

Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші поети й письменники.

Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України.

На жаль, мовна ситуація сьогодні далеко не ідеальна. Люди погано володіють українською мовою.У ній побутують перекручені слова, діалектизми, русизми, слова-паразити.

Але українська мова має майбутнє. Адже вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі.

Обов’язок кожного з нас – турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати.

 Ведучий

Мова — це показник культури людини.

Якось відомий філософ  Сократ промовив  «Заговори, щоб я тебе побачив» і ця фраза стала афоризмом і облетіла увесь світ.

 Зречення рідної мови, зрештою, призводить  до самознищення особистості.

 Ведучий

Наша зустріч підходить до кінця. Сьогодні зі щирими словами ми звертаємось до Господа, щоб він оберігав нашу мову, нашу батьківщину, наш народ. Щоб нарешті на нашій землі не завтра, а вже сьогодні запанував мир і спокій, щоб матері не оплакували синів, які гинуть на своїй же землі. Щоб наші вороги усвідомили, що ми єдиний народ, що Україна – сильна, єдина, неділима – від Заходу до Сходу, від Півдня до Півночі, і нікому ніколи не вдасться поставити її на коліна.

                   УЧНІ ПО ЧЕРЗІ

Коли до серця крадеться тривога, -

За долю України я боюсь, -

З молитвою звертаюсь я до Бога.

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей,

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

Ведучий.

 Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи, слово рідне заграє новими гранями краси і довершеності!

                                                         ЧАСТИНА 2

                ДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ   або  СТО СЛІВ УКРАЇНСЬКОЮ

9 листопада вся Україна пише Всеукраїнський диктант національної єдності.

Диктант Єднання  збирає та об’єднує одночасно українців різного віку, різних регіонів, областей та міст. Студенти, викладачі,школярі, співробітники різних установ  долучаються до написання тексту. Багато людей залишають свої справи, щоб виділити час . Хтось переживає перед його початком, комусь просто  цікаво перевірити свої знання, а хтось своєю участю бажає підтримати ідею єднання українського населення.

 Можливо ,хтось запитає : «Як звичайний диктант може єднати народ? Навіщо він взагалі потрібен?»

На жаль, сучасні українці стали забувати свою рідну мову , рідше спілкуються українською. Наша країна розділилася на російсько- та україномовне населення.

 А цей диктант – це чудова можливість згадати всю красу нашої державної мови, вкотре впевнитись у тому факті, що дійсно наша мова – одна з найгарніших  та наймилозвучніших.

Нашим громадянам  давно треба робити кроки до об’єднання  будь-якими шляхами ,

тому такий захід говорить сам про себе і є вкрай необхідним.

Зазвичай,Диктант Єднання диктують  на першому каналі «Українського радіо» , стартує  проект о 12:00, а текст диктанту звучатиме о 12:30 і читатиме його доцент Київського університету ім. Б.Грінченка, автор підручників і посібників із української мови Олександр Авраменко.

На жаль ,ми не маємо можливості писати цей диктант згідно умов конкурсу ,бо у нашому прифронтовому місті відсутнє українське віщання ,але маємо велике бажання приєднатися до цього проекту і підтримати ідею єдності.

Текст диктанту читатиме учитель української мови та літератури Павленко І.В.

 

 

.