Сценарій виховного заходу "Цвітуть жоржини чорні в Україні"

Сценарій виховного заходу памяті Небесної сотні та воїнів АТО

 

Цвітуть жоржини чорні в Україні

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

 

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні та воїнів, що загинули. Прищеплювати любов до Батьківщини, виховувати патріотичну свідомість,  розвивати бажання стати гідними громадянами України.
Оформленя: Стіна пам’яті Небесної сотні (Прапор України, надписи  «Герої не вмирають», список прізвищ героїв  з фото), на підлозі надпис із маленьких свічок «Героям слава».

Під мелодію заходять ведучі.

 

Ведуча: 

Вони співали “Ще не вмерла …” і вмирали…

Земля тремтіла, під ногами ж твердь…

Їм янголи обличчя прикривали…

А ті під вибухи гранат ішли на смерть…

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується!

 

Ведуча: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, життя – присвячується!

ПАУЗА: Мелодія голосніше

  

 Ведуча: Українська земля… Земля щедро полита кров’ю її синів. З нашої історії ми бачимо споконвічне прагнення українства до волі та незалежності неньки-України. 

   

 Ведуча: Це країна добрих, щирих, привітних, веселих і гостинних людей, які ніколи не поневолювали інші народи, а лише вміло захищалися від ворога.

 

 Ведуча: Спокон віків українці боронили свою волю, незалежність, прагнення до свободи. Скільки довелось пройти шляху у боротьбі із ворогами. Але вистояли, вибороли свободу! Ціною власних життів…

 

  Пісня «Не спи, моя рідна земля»

 

Ведуча:  Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

 

Ведуча:  Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш,  Україно?

Ми вшановуємо пам'ять героїв України: Голодомор 1932-1933рр, Битва під Крутами, Бабин Яр. Тепер ми стали сучасниками ще однієї масової трагедії нашої країни.

 

Ведуча:  У листопаді   2013 року Україна стояла перед важливим історичним кроком  -  стати незалежною Європейською державою. Але колишня влада злякалась цього.  Корупція, мільярдні  грошові зв’язки, стали перепоною до європейського вибору. Підписання історичного документу було цинічно зірвано.

Ведуча: Українська молодь, студенти, школярі вийшли на Майдан, вибираючи та відстоюючи свою гідність, право стати європейською державою. В їх руках були лише прапори України та Євросоюзу, а в очах – надія та віра у майбутнє.

 

Вірш «Калинова Україна»

 

Ведуча: Та колишня влада вирішила розігнати зібрання. Юнаків та дівчат, жінок та чоловіків  розстрілювали підступні кулі снайперів,  а спец загони «Беркутівців» забивали людей до смерті  гумовими кийками. 

Мітингувальники захищались  камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони були тільки саморобні дерев’яні щити,  дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів  та палаючі автомобільні шини і  їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ..

 

Ведуча: На майдані в Києві з’явилися  перші жертви, чути було стогони поранених. Розпочався відлік Небесної сотні, відлік нової історичної епохи – прагнення вистояти до останнього та  відправити злочинну владу у відставку.

 

 

Ведуча: Замість того,  щоб мирно врегулювати ситуацію, тодішня влада  віддала злочинний наказ взяти зброю і зробити «зачистку» Майдану, застосовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

 

Ведуча: І продовжився  відлік загиблих, поповнювалась Небесна Сотня..

 

«Соборна Україна»

Під урочисту музику виходить величаво Мати-Україна,Усміхнена . Далі Звук взриву  і мелодія змінюється  на динамічну. З усіх сторін виходять воїни. І захоплюють Україну, пере’вязуть руки ,покривають Матір-Україну чорним покривалом).

 

Українка1:

Слухайте, слухайте, слухайте люди!

Україну катують, б’ють, вмивають кров’ю,

Наш народ гине на очах…

Допоможіть.. і огорніть любов’ю

Та підніміть у небо гордий стяг!

 

Мати Україна сидить в кайданах. Україна плаче згадує скільки нещасть принесли для неї війни. В цей час іде презентація на екрані.. Музика закінчується, почина є грати лагідна мелодія, до України підбігають янголята і піднімають її з колін, говорить Україна.

 

Янгол

Слухайте, люди

Будьте сміливі завжди й усюди

За мир і єдність Господа моліть

Просимо, тримайтеся вкраїнські люди,

Заради України праведно живіть!

 

Янгол

Не дайте ворогу її карати,

Боріться  як Шевченко заповів,

Любіть її…це ж ваша мати

А неньку шанувати Бог велів.

 

Мати-Україна: (повільно піднімається і говорить слова)

Не  чіпайте  мене,  не  діліть  -  все  одно  не  скорюсь
і,  як  схилена  гілка не  зламаюсь  від  тяжкості  плоду.
 

Мати-Україна:
Я - Україна, я - Україна,

 Лиш перед Богом я на колінах,

 Кличу вас люди зліва і справа

 В святу Державу, в мою Державу!

 Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття,

 Пора звільнитись нам від прокляття!

 

Марш Запорожців" звучить на повну потужність. З глибини глядацької зали у супроводі молоді в українських костюмах піднімається на сцену. Знов лунають дзвони.

 

Кожен повідомляє, що прибув…

 

Центр

О Україна! О люба ненько, Тобі на вірність присягнем!

Серця кров і любов

Все тобі віддамо у боротьбі

За Україну, за нашу волю,

 За честь, за славу,за народ

 

  Схід     Я єсть народ, якого правди сила

                ніким звойована ще не була

      Яка біда мене, яка чума косила,

      та сила знову ожила.

 

Південь

Ще в чорні дні татарського потопу

 Дух волі вивів нас з біди

 І перелякану, знесилену Європу

 Порятував від дикої орди.

 

Північ

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.

 Щоб жить - я всі кайдани розірву!

 Я стверджуюсь, я утверждаюсь. Бо я - живу !

 

Мати-Україна:

Я - Україна!
Я народу безмежно вдячна за ЛЮБОВ!
За СИЛУ ДУХУ! За СВОБОДУ!
За МУЖНІСТЬ! За ГАРЯЧУ КРОВ!
 
Я – Україна!
Я держава! Я – Є! Я буду на Землі!
Рука загарбницька іржава,
Безсило сохне на мені.
 
Я – Україна!
Я до Бога звертаюсь в щирих молитвах!
Моя кінцева ПЕРЕМОГА
Вже дозріває в небесах!

 

Українці, сини й донечки мої

 Гряде доба великих змін!

 Народе мій! Вставай з колін!

 Вставай! Відчуй себе Титаном

 І все тобі під силу стане!

Всі

За Україну, за її волю,

За честь, за славу, за народ !

 

Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»

 

 Ведуча:   Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. «Небесна Сотня» своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і надала шанс збудувати нову демократичну правову державу.

 

 Ведучий:    Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

 

Ведуча: Вшануймо пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

 

Хвилина мовчання «Гей, пливе кача»

Звучить мелодія  «Памяті героїв», а на її фоні читає вірш  (відео ряд із фотографіями Небесної сотні, звучить запис «Мамо, не плач»)

 

   Ведуча:  Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І в останню мить віддали нам найдорожче – своє життя. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, пісень за них доспівали.

 

Ведуча:  

«Небесна Сотня»…Юнаки,батьки

Їх імена мені ніколи не забути –

Вони ж за мене полягли,

Так як і ті, що захищали Крути.

Щемить у грудях, і душа болить

За долю мого рідного народу.

Але у серці іскра ще горить,

І не втрачаю віру у свободу.

 

М.Глінка «Розлука»

 

Ведуча: Навесні 2014 року   українці обрали нового президента, нову владу, європейський шлях розвитку та реформ.

 

  Ведуча: Здавалось все скінчилося, минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих подій. Та не так склалось, як здавалось.

Ведуча: Кремлівська влада та колишні керівники України, які грабували народ і знищили українську армію,  приготували для українців  ще одне страшне випробування – ВІЙНУ!

 

Ведуча: Ніхто навіть не міг уявити, що у 21 столітті розпочнеться братовбивча війна між народами, які пліч-о-пліч боролись за свободу і Перемогу у Великій Вітчизняній війні. Російська армія,  ховаючись за спинами мирних жителів Донбасу, розпочала знищення України зі Сходу.

 

Ведуча: Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна.

Справжня кровопролитна війна. Нас намагаються  винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець має зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

 

Ведуча: Тисячі українців, що вистояли на Майдані, взявши в руки зброю, вирушили на Схід України, на Донбас, в зону анти терористичної операції, щоб захистити завоювання Революції гідності.

 

Пісня «                                            »

 

 Ведуча: Серед перших воїнів АТО, які добровільно за покликом серця вирушили на війну  – наші земляки. Із вірою в серці, без жодних вагань вони їхали боронити Схід України від російських бойовиків. Та війна забрала життя багатьох славутчан, наших земляків. Згадаймо їх імена.

 

Ведуча: Серед них є і випускники нашої школи: Повстюк Андрій та Гончарук Микола, які виявили мужність і героїзм у боротьбі за визволення  рідної землі.

 

Ведуча: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.
 

Ведуча: Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!...Герої не вмирають!

 

Танець «                                                       »

 

 

Ведуча:   Ці люди – справжні герої. Вони загинули як герої і проводжають їх як героїв. В кожному районі, кожному місті й селі зупиняються процесії, що везуть домовини з тілами загиблих, і місцеві люди, навіть серед пізньої ночі, зі свічками в руках, в дощ і холод, зі слізьми на очах, стоячи на колінах,  віддають останню шану героям.

 

Ведуча:   Адже герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. По країні уже з’являються перші вулиці та площі, названі на честь героїв Майдану, загиблих воїнів.

 

Л.Карпенко «Присвята»

 

Ведуча:   Хай палають свічки пам’яті про загиблих воїнів АТО та героїв «Небесної Сотні» у наших серцях.

Учень

Нехай пам'ятають про наших героїв,

що за волю поклали безцінне життя,

що творили історію, наше минуле,

у яке вже нема вороття.

Учень

Сьогодні я молюсь за Україну,
За всіх померлих і за всіх живих,
Які будь-що боронять вже руїну,
Допоки стукіт серця не затих.

Учень
Сьогодні я молюсь за батька й брата,
За чиюсь матір і її синів.
Всіх кривдників чекає вже розплата,
На жаль, ціною багатьох життів.
 

Учень

Небесна сотня в небо відлетіла,
Як відлітають в небо журавлі, 
Земля без них рідненьких спустошіла,
Не плачте,наші милі матері. 

Учень
Давайте,  друзі,будем пам’ятати,
І щовесни журавликів стрічати,
Вони померли за нашу свободу,
Це Гордість Українського Народу!

 

Пісня «Заспіваймо пісню за Україну»