Тема: Стежинами рідного міста.
Форма проведення: уявна екскурсія.
Епіграф: Мій Тростянець – озера лебедині,
Співучі – із живих джерельних чаш,
Є інші Тростянці на Україні,
А ти єдиний в світі, рідний наш. (Л.Татаренко)
Подоляк Юлія Сергіївна
(вища кваліфікаційна категорія,
старший вчитель)
учитель початкових класів
закладу загальної середньої
освіти І-ІІІ ступенів №3
Тростянецької міської ради
Виховна година на тему: «Стежинами рідного міста»
(уявна екскурсія)
Тема: Стежинами рідного міста
Мета: провести екскурсію містом, знайомлячи учнів із історією будівництва та стилями архітектури найбільш визначних пам’яток архітектури Тростянця; розвивати допитливість, зацікавленість, увагу; виховувати почуття гордості за своє місто, людей, які жили і живуть в ньому, бережне ставлення до пам’яток архітектури.
Форма проведення: уявна екскурсія.
Методи та прийоми: пояснення, розповідь, бесіда, демонстраційний метод.
Епіграф: Мій Тростянець – озера лебедині,
Співучі – із живих джерельних чаш,
Є інші Тростянці на Україні,
А ти єдиний в світі, рідний наш.
Л.Татаренко
Хід екскурсії
І. Організаційний момент
ІІ. Екскурсія містом
Учитель
Учень
Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,
І верби над ставом, й калина,
Моя Батьківщина – це мрії політ,
Це рідна моя Україна.
Учень
Моя Батьківщина – це наша сім'я,
Затишний куточок і хата,
Це мама, татусь, бабця, дідо і я,
Всі рідні і друзів багато.
Учень
Моя Батьківщина – це злагода й мир
Та небо бездонне й чудове.
Це пісня чарівна, що лине до зір,
Й дитинство має світанкове.
Моя Батьківщина – ліси і поля,
Від них в нас і радість, і сила,
Це та найсвятіша і рідна земля,
Що кожного з нас народила.
Дівчина
Учитель
(Показує на глобусі, де знаходиться Україна. )
- На ньому вона маленька, тому поглянемо на карту.
У їхньому поетичному доробку є вірші про Україну: у Анатолія Кладька «Наш Тростянець», у Миколи Мельника «Повертаю борги вам, сумчани», у Леоніда Татаренка «Наш Тростянець».
Наш Тростянець
Зорі ясні гойда вітерець,
Із Нескучного пісня лунає,
І до ранку не спить Тростянець,
По озерах його я впізнаю.
(Анатолій Кладько)
Конкурс юних декламаторів «Моє місто Тростянець»
(учні виконують вірші про рідний край, рідне місто)
Перша зупинка «Круглий двір»
У 1749 році Йосип Надаржинський, відставний офіцер, який у середині 18 ст. володів тоді ще селом Тростянець, завершив будівництво в центральній частині села Тростянець Круглого двору. Садиба входила до складу величезного помістя і була побудована для цирку та господарчих потреб.
Будівля включає елементи готичного стилю, цегляна, оштукатурена, овальна. За зовнішнім виглядом вона схожа на середньовічний замок із глухими високими стінами і чотирма круглими баштами по периметру. Зі сходу розташовані в’їздні ворота у вигляді великої стрільчатої арки з кілевим закінченням.
Після Надаржинських Круглий двір перейшов до Корсакових, а потім до Голіциних. Князь О.В.Голіцин організував зі своїх кріпаків три театральних групи – драматичну, циркову і балетну. У Круглому дворі було обладнано арену, а під стінами для глядачів установили ложі.
У 1916 році у журналі «Столица и усадьба» було написано, що в баштах жили циркові артисти і танцівниці балету. Уздовж стін були розташовані конюшні і місця для глядачів. Посередині під відкритим небом – циркова арена.
У 1905 році під час капітального ремонту ззовні стіни поставили цегляні підпори – контрфорси. Тоді ж було зроблено залізні двері для виходу на випадок пожежі, а над аркою встановлено флюгер. А також було засипано підземний хід, який зв’язував Круглий двір зі старовинним панським будинком, що стоїть ось поруч ще й зараз.
Після цього ремонту пройшло вже 100 років, і зараз ми бачимо знову відреставровану споруду, але, на жаль, лише зовні. Декілька років тому пожежа, що виникла всередині двору, багато знищила. Щоб відремонтувати все, потрібні чималі кошти. Але будемо сподіватися на майбутнє.
Друга зупинка «Палац»
У другій половині XVIII століття князем Голіциним був побудований палац. У другій половині XIX століття за часів Л.Є. Кенінга середина будинку була розібрана і побудована заново, а крила-флігелі збереглися у первозданному вигляді. При перебудові було виключено елементи стилю бароко, змінено планування кімнат, будинок був з’єднаний із флігелями, що знаходилися поруч.
У 1864 році в палаці проживав П.І.Чайковський, видатний російський композитор. Тоді він був ще студентом Петербурзької консерваторії та працював над першим симфонічним твором – увертюрою до драми О.Островського «Гроза».
Палац є композиційним центром помістя, від якого зберігся Круглий двір та частина парку.
До 1916 року в палаці ще зберігалися столики, комоди, шифоньєрки часів Катери ІІ, що належали князю Голіцину.
Залишалась невелика бібліотека (переважно із французьких книг). Між іншим, були рідкісні видання творів Мольєра в 5-ти томах. А також велика картина із зображенням Тростянця, яку написали кріпаки. Але до наших часів усі ці речі не збереглися.
Третя зупинка «Благовіщенська церква»
Неподалік Круглого двору ми бачимо Благовіщенську церкву, яка була збудована на кошти поміщика Йосипа Надаржинського, сина протоієрея Т.В.Надаржинського, а будівництво тривало 6 років: з 1744 по 1750 рік. У 1845 році церква була розширена. Храм зведений у стилі раннього класицизму з елементами бароко з цегли, поштукатурений, із дзвіницею. Підлога зроблена із метласького кахлю. Ми зараз зайдемо до церкви, і ви, діти, усе побачите самі.
У нинішньому храмі є такі священні реліквії: два хрести, що надійшли з колишньої Вознесенської церкви, один срібний, придбаний зусиллям ієрея Титова 30 березня 1711року, другий також срібний; два Євангелія.
За штатом у церкві 2 священики. Перший священик має квартиру при церкві, а інший – звичайну, цивільну. Раніше при храмі діяло сільське училище, церковно-приходська школа та школа грамотності. До церкви були приписані села: Смородине, Олексине та Боголюбово.
Четверта зупинка «Вознесенська церква»
Перша церква у Тростянці була побудована у 1660 році з дерева. Вона діяла майже 150 років, поки не була знищена пожежею, як і багато будівель у центрі міста. Досить довгий час богослужіння відбувалось у єдиній Благовіщенській церкві.
У зв’язку з тим, що населення Тростянця на початку ХХ століття значно збільшилось, виникла потреба в побудові ще однієї церкви. Кошти на будівництво були пожертвувані як підприємцями , так і простими людьми.
Будівництво храму розпочалося 26 травня 1905 року за проектом академіка архітектури Олексія Бекетова (за іншими джерелами автор – архітектор В.Х. Нєлекін) Будівництво храму було закінчено 9 червня 1913 року, напередодні першої світової війни.
Тривалий час протоієреєм Вознесенського храму був Арсеній Мельник, шанована у Тростянці людина.
П’ята зупинка «Урочище Нескучне»
Парк «Нескучне» створений на початку XIX ст. при князях Голіциних на базі прекрасного лісу навколо з чудовими ставками, що виникли в результаті перекриття глибокої лісової балки. А розташований цей парк на західній околиці міста. У 1911 р. при вході в парк був споруджений у стилі модерн двоповерховий з баштою будинок управляючого маєтком фірми «Л.Є.Кеніг – спадкоємці» та господарські будівлі. Навколо будинку розбитий партер із використанням різновидностей туї.
У парку знаходяться одні з найстаріших насаджень дубів та інших порід дерев віком до 250 років і більше. Поряд з цим є багато штучних насаджень цінних порід дерев віком до 150 років таких як, горіх, дуб червоний, оксамит, сосна чорна. Парк із науковою метою використовується Тростянецькою лісодослідною станцією.
Шоста зупинка «Гроти «Німф»»
Грот побудований у 1809 році на честь 100-ліття Полтавської битви. Він із цегли, куполоподібний, з діаметром близько 10 м. Гроти облицьовані великими брилами необробленого вапняку. Зовні він укритий дерном.
Князі Голіцини влаштовували тут свята і гуляння . Ще на початку XX ст. у гроті були ложі для глядачів. Під час театральний вистав для створення більшої ілюзії танцювали німфи й сильфіди, а навколишній ліс був добре ілюмінований.
Звучить пісня «Моя Українка»
Підсумкова бесіда
– Ось, діти, і завершилась екскурсія нашим містом, під час якої ви глибше ознайомились з архітектурними і природними пам’ятками.