Українські вечорниці
Інтер’єр селянської хати( лави півколом, стіл, на якому портрет Т. Шевченка)
Ведучий Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі могили в степу, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.
(лунає пісня) Н. Бучинської “Є на світі така країна”
Ведуча Українська пісня! Хто не не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхенний її мелодіями!? Яка мати не співала цих легких ,як сон, пісень над колискою дітей своїх? Українська пісня - це бездонна душа українського народу, це його слава.
Ведучий Просимо хліб-сіль наш прийняти. Бути гостями нашого свята. Весь колектив наш вас щиро вітає і добрих років вам бажає.
(ведучі спукаються зі сцени і вручають директору школи хліб-сіль)
( Звучить пісня « Зленеє жито, зелене»)
Ведуча Уявімо собі українське село минулого століття погожого зимового вечора. Лежать високі сніги, визвіздилося чисте небо, нечутно підносяться над коминами сиві димки. То тут, то там загоряються і гаснуть сині вогники в приземкуватих селянських мазанках. Тихо поскрипує старе дерево чи ліниво перегавкуються собаки. Та ось чути веселий дівочий сміх, гучні голоси парубків - то молодь збирається на вечорни
Ведучий Якщо ви, гості дорогі,
Давно були на вечорницях,
То вже тут, як годиться,
Ми раді вам розповісти:
Отже, збираються було,
На вечорниці йти дівчата,
І вибирають якусь хату,
Де вечорниці провести.
І просять Хіврю чи Солоху
Оте своє гучне весілля .
До неї в хату принести
(На сцену виходить господиня, щось прибирає, заносить на стіл глечики)
Ведуча Вона згодиться
На вечорниці.
Сама ж бо любить веселиться.
Та щоб іще потанцювати,
Ось прибира вона світлицю!
Оце дивіться-
Ми будем вже розпочинать!
Господиня Ой лишенько! Уже стемніло. А ні дівчат, ні хлопців ще немає. Так. Треба поспішати, щоб ще в хаті прибрати. Бо казали ж дівчата, що знов до мене на вечорниці збираються.
(Стук у двері)
Господиня О Господи! Уже й дівчата прийшли, а я й прибрати не встигла! Заходьте, дівчатоньки, я вам дуже рада.
Дівчина 1 Добрий вечір вам у хаті!
Уклін господині!
Дівчина 2 Гей, на ваших вечорницях
Хто сумний -розвеселиться!
Співи, танці, небилиці,
Гарні будуть вечорниці!
Господиня Прошу ,сідайте, та поки хлопців немає ,попрацюйте, щоб батьки вас не лаяли, що ви на вечорницях тільки гуляти ходите.
(Дівчата сідають на лави, вишивають, плетуть, шиють і співають)
Дівчина 1 Чого це хлопці не йдуть? Якось сумно без них!
Дівчина 2 Еге ж, довгенько вони десь гуляють.
(Чути пісню “Розпрягайте, хлопці, коней”)
(Хлопці стукають до хати)
Хлопець 1 Дівчата, пустіть до хати!
Дівчина 3 Гарненько попросіть!
Хлопець 2 Пустіть краще, бо гірше буде.
Дівчина 4 А ми як візьмемо рогатини та поламаємо вам спини!
Хлопець 3 Ой-ой-ой (вдають, що злякалися)
Хлопець 4 Дівчатонька, голуб’ятонька, то ми ж прийшли не битися, а миритися, і гостинець принесли, і музик вам привели. Разом поспіваємо.
Дівчина 5 Та заходьте вже,заходьте, ласкаво просимо!
Хлопець 5 Добрий вечір вам, тітко! Чи приймаєте гостей?
Господиня А які там гості?
Хлопець 1 Наше парубоцтво втомилось, ми просимо, щоб нас пустили на вечорниці!
(Вдають, що сердяться, відвертаються від дівчат)
Дівчина 1 (співає) Полюбила коваля,
Така доля моя,
Я ж думала – кучерявий,
А в нього чуба нема.
Хлопець 1 Галю, Галю чорноброва,
Чого в тебе брови криво?
На козака задивилась,
Та й брівоньки іскривились.
Дівчина 2 А до мене Яків приходив!
Коробочку раків приносив,
А я ті раки забрала,
А Якова з хати прогнала.
Іди, іди, Якове, з хати,
Бо почують батько й мати.
Господиня Ну досить, дівчатонька. Парубоцтву моя хата відкрита.
Хлопець 2 Спасибі вам, тітко. А тепер же, дівчата і хлопці, звеселімо тіточкину господу гарною піснею 1
(Звучить пісня) Дівчата співають пісню “Віночок”.
Господиня От спасибі, молодці, таку вже гарну пісню заспівали.
Дівчина 1 Може, вам, тітонько, ще й потанцювати?
Господиня Авжеж!
(Дівчата й парубки сходяться у танці))
(Стук у двері. Входить Стецько)
Стецько Здрастуйте, тітко! Ой, скільки вас тут!
Господиня Добрий вечір, Стецьку. А чого ви аж на наш хутір забрели?
Стецько А я дома повечеряв, а тоді й думаю: а що як кудись піти іще повечеряти. Я оце обідав би, обідав би, вечеряв би і вечеряв.
Тітко, я прийшов женихатись до Уляни. Мені сказали, що Уляна десь тут. То батько сказав: “Іди сватайся” Ви б, тітко, показали, яка вона.
Господиня А ондечки стоїть.
Стецько Та й патлата ж! А що у вас варили?
Уляна Нічого!
Стецько Ну! Ну! А тепер що?
Уляна Що? Що? Нічого!
Стецько Брешеш, що нічого! Батько казав: « Розпитай її обо всім.» А об чім розпитувати її - я уже позабув.
Уляна Так піди до батька та й розпитай, коли позабув.
Стецько Так він бо добре казав: ”Не йди від неї, поки про все не домовишся”.
Уляна Ні про що нам домовлятися.
Стецько Як ні про що, коли ти вже за мене йдеш.
Уляна Ні, голубчику, твого не буде.
Стецько А чом не буде?
Уляна Тим, що я за тебе не піду!
Стецько А чом не підеш?
Уляна Тим, що не хочу.
Стецько Ну тепер твоя правда. А батько казав, що ти підеш.
Уляна Не піду!
Стецько А батько казав: не потурай, та поженихайся, пісеньки заспівай, та вона і піде. От я й заспіваю.
( Стецько співає)
Стецько: На курочці пір’ячко рябоє, Любімося, серденько обоє
Див, див на село,
Кив, морг на нього.
Я не дівка його,
Не піду я за нього.
Ой чия ти, дівчино, чия ти? Чи ти вийдеш на вулицю гуляти?
Уляна Див, див на село
Кив, морг на нього.
Я не дівка його
Не піду я за нього.
Стецько А що, чи хороша моя пісня?
Уляна співає В мене думка не така,
Щоб пішла я за Стецька. Стецько гидкий,
Стецько бридкий
Цур тобі, не в’яжися!
Пек тобі, відчепися ,божевільний!
Не дурна я і не п’яна,
Щоб пішла я за Степана.
Стецько гидкий,
Стецько бридкий
А що, Стецю, чи хороша моя пісня?
Стецько Погана! Який тебе нечистий такої навчив? Як я її послухав, то вона дуже погана. Навіщо ти співаєш? Га?
Уляна Та я тобі і співаю, і кажу, що не люблю тебе і не піду за тебе!
Стецько Так це батько збрехав? Ну-ну. Ось тільки скажи йому, що він бреше, то так по пиці ляпаця і дасть. Я вже пробував.
Уляна Так що ж? То батько твій , а то я тобі кажу, що не піду!
(Стук у двері. Господиня відчиняє. До хати заходить стеренька ворожка-циганка.)
Дівчина 3 Ой, хто це може бути? Ми так пізно нікого не чекаємо.
Ворожка Доброго вечора усім. Я тут йшла і почула, що у вас вечорниці. А чи знаєти ви, що на Андрія треба ворожити?
Господиня Заходьте, сідайте. Гостею будете.
Дівчина Бабусю, а ви вмієте ворожити? А чи можете ви мені мою долю передрікти?
Ворожка По-всякому вмію: і на долоні, і на картах, і на зорях, і на воду вмію замовляти. Ось дай мені свою руку! Довга лінія життя у тебе... і щаслива будеш! Чоловік добрий в тебе буде, і діти... хлопчик і дівчинка. Але якась з тобою пригода трапиться. Ось, дивись: яка петелька тут.
Хлопець А мені ,циганко , погадаєш?
Ворожка Звісно, хлопче. Позолоти ручку, то скажу.
(хлопець дає кілька монет)
Ворожка Бачу, що на тебе чекають великі зміни. Ти, козаче, підеш в люди. Станеш великим паном. Але жінка у тебе буде... пихата.
Хлопець 3 А чого це?
Ворожка Бо має знатного тата.
Хлопці От добре, будем знати, до кого в гості завітати.
Хлопець 2 А Оленці моїй поворожите? Чи вийде вона ж за мене заміж? Бо щось дуже крутить носом?
Ворожка Житиме вона не з тобою, хлопче, та й не тут, а поїде в далеку місцину.
Хлопець 2 А де ж?
Ворожка Ні, цього я, козаче, не знаю. Але чоловік в неї багатий та трохи скупий. Грошенята буде в мішки ховати, на чорний день.
Хлопець 4 Ой, щось ви, бабцю, загнули!
Дівчина 3 Нікуди я не поїду. Що може бути краще рідної домівки.
Хлопець 3 Та я тебе нікуди й не відпущу!
Хлопець 5 Та годі вам вже! Як будемо наперед знати, то швидко можемо старими стати. А ми ще молоді, тому гайда, хлопці, гуляти, дівчат розвеселяти!
Ворожка Ну, ви веселіться, а я, стара, буду рушати, бо ще маю в іншу хату завітати. Бувайте здорові!
Всі Бувайте і ви здорові, бабусю!
(Ворожка виходить з хати)
Галя Ой тіточко-голубочко! Пустіть погуляти. Я свого дідуся старенького приспала та й до вас прибігла. До молодих хотілося
(підходить до Олексія, стає поряд, грайливо поводить очима) Чи не стара я?
Олексій Та ні, як раз смачненька.
(Хтось стукає. Голос старого діда.)
Дід Хівре, Хівре, а чи немає в тебе моєї молоденької жінки? Галю? Агов?
(Галя ховається за Олексія) Господиня Та немає, немає. Ідіть собі спати.
Дід Я сам подивлюся та гарненько пошукаю.
(Галя співає пісню “Ой під вишнею”)
Дід Ой ,я й сам не піду, і тебе не пущу.
Дівчина 1 Діду, сідайте отут біля печі та погрійтеся, молоді літа пригадаєте.
Дід Галю, ходім додому
Галя Ой бачите, дівчатонька, що вийшло, видала мене мати за старого...
Дід А на вечорницях я любив загадувати загадки. Хочете відгадувати загадки?
Дівчата Хочемо! Хочемо!
Дід Ну, слухайте (думає, береться за голову) Ой! Всі забув!
Хлопець 1 А відгадайте, дівчата, наші загадки.
Хлопець 2 А вмене така пропозиція: хлопці загадують, а дівчата відгадують, а як відгадають, то хлопець цілує дівчину.
Хлопець 3 Два кінця, два кільця, посередині гвинтик
У зал - А ви відгадаєте?
Із залу - ножиці (хлопець 3 іде в зал і цілує...)
Хлопець 1 Зубасті, але не кусаються (граблі).
Хлопець 2 Ходить, ходить, а в хату не заходить (двері).
Хлопець 3 Без крил, а літає, ніхто її не б’є, а вона плаче (хмара).
Хлопець 4 Зимою спить, а літом шумить (річка).
Хлопець 5 Не має ніг, а ходить, має вухо, а не чує (голка)
Дівчина 1 А зараз послухайте такі небилиці.
Ішов Гриць з вечорниць
Вночі слободою,
Сидить сова на воротях
Крутить головою.
Дівчина 2 Він сердешний як побачив,
То через городи.
Заплутався в бур’яні
Та й наробив шкоди
Хлопець 1 На Підстанції густо хати,
Вітер не провіє,
Сама мати ложки миє,
Бо дочка не вміє.
Дівчина 3 Ішов Гриць з вечорниць
Темненької ночі,
Сидить гуска над водою,
Вирячила очі.
Хлопець 3 Я до неї: Гиля-гиля!
Вона й полетіла,
Коли б не втік осокою,
Була б Гриця з’їла. Дівчата Давайте в чогось пограємо.
Дівчата 1 і 2 У Панаса! У Панаса! Хто буде Панас?
Хлопець 1 Я!
(Йому завязують очі, він ловить, але ніхто не попадається, коли підходить до Уляни, дівчата підштовхують Уляну до нього в руки, і Олексій цілує її і пригортає).
Стецько (схоплюється з місця. Е, так не буде!) Ти диви, яка патлата. Батько казав, що ти за мене вийдеш. (хлопець стримує Стецька). Ой, чи ти здурів, і все за оту патлату! (плаче, образився).
Господиня Стецьку! Голубчику! Це ж вечорниці, а не сватання. Хай батько підбере старостів, та й підеш свататися.
Стецько А їсти там будемо?
Уляна Печеного гарбуза.
Стецько Я люблю гарбуза.
Уляна То почастуйся! (підносить йому гарбуза).
Стецько Понесу додому. Спечу і буду їсти, їсти, їсти.
Господиня Дівчата! Час вже й повечеряти. Збігайте та принесіть вареничків.
(звучить пісня “А мій милий вареничків хоче” Дівчата з варениками йдуть в зал і пригощають гостей)
Дівчата А й нам додому час.
Господиня Насмішили мою вдовину душу, спасибі вам!
Дівчина Спасибі й вам за хліб-сіль, за варенички та за вечорниці.
(Дівчата з хлопцями парами виходять)
Господиня Нехай ваша хата всім буде багата: і хлібом, і сіллю, і великим добром, хорошими дітьми, і міцним здоров’ям, і піснею, й сміхом, й сімейним теплом.
(Звучить пісня “Як у нас на Україні”)
Ведуча І ще вам бажаємо, щоб не хворіли, душею і серцем були молоді, до рідного краю любов’ю горіли і користь приносили рідній землі.
Ведучий Все, що в серці мали, вам подарували: світлу мрію, казку, нашу пісню, ласку.
Усі Скільки б не співали,
А прощатись час.
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.
Хай у нас і в вас все буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були!
.