Сценарій випускного 4й клас

 

Звучать фанфари .Виходять ведучі.

          Ведуча Добрий вечір, шановні друзі!

 

Ведучий Добрий вечір!

 

Ведуча Дивно, а в мене за сценарієм написано: бурхливі оплески!

Ведучий. Навряд чи варто доводити, що кожна нація сильна своїми талантами.

Ведуча. А талант... він завжди родом з дитинства...

Ведучий. Кажуть, що кожна людина народжується із зерням в руці, тільки треба знайти поле, де це зерно найкраще проросте.

Ведуча. Виходить, немає дітей необдарованих, всі обдаровані, треба лише допомогти відшукати цей дар у кожного.

Ведучий. Тому весь світ нині займається виявлен­ням у дітей «іскорки Божої». ( танець)

Ведуча.

О,  школо моя, величава

Дивишся вікнами в світ,

Наче вінок, пов’язала

Мрії окрилених літ.

Ведучий.

Перші відлунюють кроки,

Тут познайомились ми.

Мріє, ти в небо високе

Нас поманила крильми!

Ведуча. Так, школа манить і манить, але ми забуваємо, для чого сьогодні зібрались. Ми маємо попрощатися з початковою школою і показати свої таланти, для того, щоб  впевнено йти вперед з високо піднятою головою.

Ведучий. Ми працювали 4 роки. А 4 роки – це  близько 2 904 урока, 102 класні години, 2 433 галасливих, запальних перерв, гори  прочитаних  підручників  та списаних зошитів,велика кількість конкурсів , змагань , заходів  ,сварок та примирень.

Ведуча. але за  4 роки ми здружились. У нас з явились свої традиції.

 Не нить, не стогнать,

Один одному  допомагать,

Іменинників вітать,

Проводить святкові  вечера...( Скрябін Випуск)

 

Ведучий. І сьогодні Ви не просто побачите і оціните результат нашої праці, а і отримаєте неперевершене задоволення.

Ведуча. І так, розпочинаємо

Разом. Відчуй себе зіркою ЄК.

 

Ведучий. У звучанні чорно-білих клавіш

Грає тихо музика душі…

Ти сьогодні серцем моїм правиш,

Хоч співаєш не мої вірші…..

 

Ведуча: Поринути у світ музики нам допоможуть Джус Олександра і Юрушев Артем.

( нагородження)

Ведучий. Ну, що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива.

Як їх почує!

Ведуча. Запрошуємо Карло Вероніку, Квітко Тимофій, Пономаренка Гліба. (Нагородження)

Ведучий. Як добре знати, що тебе веде

Твій власний шлях — єдиний із можливих,

Що легші є, але нема ніде

Таких упертих і таких щасливих.

 

Ведуча. Поринутись у вихор танцю Вас запрошують : Женя та Саша Маковські,  Іванна Яшник  (нагорода).

Ведучий: Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Ведуча. Насолодитися співом Вам пропонують Аріна Коваленко та Даріна Шинкарчук. ( нагородження).

Ведучий: Спорт – це сила, здоров’я, краса. Спорт – це прекрасно.

Ведуча: Свої досягнення на Ваш розсуд готові представити Настя Данілова та Семиволос Олександр. ( Нагородження).

Ведучий.

Дизайнер – мрійник, чарівник і майстер, 
Уява в нього кольорова, як фломастер.

Ведуча. Зустрічаємо Марію Петроченко ( нагородження).

 

Ведучий: Малювати картини руками не можна, 
Лише серцем, що б’є у душі.. 

 

Ведуча: Настя Байсарова запрошує у свій особливий художній світ. ( нагородження).

Ведуча. Коли б нас запитали: «Кому ви повинні першу після Бога шану віддавати?» — то відповідь була б така: батькам і вчителям. Батькам за те, що життя нам дали, багато праці заради нас підняли; і вчителям — за науку і сумлінну, творчу, натхненну працю. Тож спасибі вам, дорогі батьки, шановні вчителі!

Ведуча.

Сьогодні від батьків прийміть це диво,

Подяки щирої словесний дивограй,

І батько, й мати, й батьківська родино,

Усіх присутніх з святом привітай!

(Мати читає молитву від імені всіх батьків).

(Пісня________ «Ave Maria»________)

 

Молитва Матері до Дитини

Дитино моя, від моєї любові народжена! Любов'ю моєю дарована, небом на щастя послана! Благословляю день і мить, коли перший крик твій відкрив мені світ материнства, коли сяйво твоїх оченят розбудило мене до нового життя.

Дитино моя!

Надіє і втіхо моя! Радосте і натхнення! Ти рятувала мене від самотності, додавала сили в безнадії, надихала у відчаї. Не втомлюся дякувати Богові за тебе, неоціненний дарунку мій!

Дитино моя!

Місточку між минувшиною і майбуттям, вісточко з далекої юності, я освідчуюсь тобі в безмежній лю­бові, якою я живу. Не потребую відплати чи подяки, я сама щиро вдячна долі за те, що маю кого любити.

Дитино моя!

Краплинка мого життя! День і ніч молю Бога, аби захистив тебе від лихого випадку, од злої руки, од недоброго ока, од поганої мислі, од хибної стежки, злодійського наміру.

І що б не спіткало тебе в житті, знай: моє серце і дім завжди відкриті для тебе, дитино моя! Хай не затьмарять твою душу докори сумління, я прощаю тобі усі твої великі й малі провини на тисячі літ уперед.

Не карайся! Я все прощаю тобі, любове моя, юносте моя, красо моя, дитино моя!

Скінчиться колись моя дорога, відійду за вічну межу. Не сумуй!

Я жива у любові своїй, безсмертна в тобі, вічна в онуках і правнуках своїх. Не журись! Я була щаслива любов'ю до тебе, радістю від тебе, турботою про тебе, дитино моя!

Скільки б літ не було тобі, скільки б років не минуло мені, пам'ятай: дивлюся на тебе і молюся за тебе, живу тобою і для тебе. І немає меж моїй любові, дитино моя!

Фінальна пісня.(Подяка батькам)