Машівська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.

Семенівського району

Чернігівсвької обл.

 

 

 

 

Випускний вечір

«Прощання з дитинством і шкільними роками».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                 Учитель- Лантух Н.М.

 

 

 

1. Доброго вечора, дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі. У ньому поєднані біль розлуки і світлі надії, радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються зі школою наші випускники. 

Разом    Сьогодні у нас – випускний вечір!

 

1. Полишивши турботи вдома, 
Що вас змітають наче вал, 
Довірившись собі самому, 
Ви потрапляєте на бал.

2.Це бал не той, не світський давній, 
Ні, це найкращий злет останній 
Найкращих учнів, що ідуть 
У світі обирати путь.

1. Уже позаду дні школярські, 
Дитинства радісного дні; 
Всі процедури канцелярські 
Завершені, і випускні 
Екзамени успішно здані.

2. Вже й дзвоник продзвенів останній, 
А далі що – не нам гадать. 
Сьогодні ж будем святкувать!

1.Життя - вічний вокзал, де розлучаються, зустрічаються, плачуть і радіють. 
І сьогодні ми з Вами - на вокзалі прощання: з дитинством, шкільними роками.

 Час іде. Потяг стоїть біля перону.( ГУДОК) А пасажири щось запізнюються... 
2. Дорослими вже стали діти , 
Їх повноліття і тріумфу час настав! 
Запрошуємо випускників востаннє 
Зайти у цей знайомий рідний зал! 
 
(Під музику заходять випускники).

1  Позаду залишилися уроки,

Щоденники, екзамени, дзвінки,

Ви були разом  одинадцять років!!!

Усе скінчилось. ВИ – ВИПУСКНИКИ!!!

2  Шановні присутні ! Перед вами такі знайомі і водночас незнайомі, бо такі вже дорослі діти. Познайомимося з ними.

(про випускників)

 Мила і скромна,Завжди привітна

Вона, як квіточка розквітла.

На уроках все встигаєІ

Труднощі усі долає. 

Вона всього доб*ється

,Бо лиш наполегливим все удається.

Вона, ніби зірочка в небі, немов  намистинка

Це наша  випускниц– Помаз Христинка..

 

 Хто це? Хто це? Скажіть, люди

,Цей красунчик з Голлівуду.

 Може, він із Данії,

Бо душа компанії.

Він веселий, енергійний дуже

,Нема в школі дівчат до нього байдужих,

Не розкажеш про нього всього,

Водень Ярослав всі звуть його.

 

 

   Задумливий і вишуканий стиль- 
Це особистий стиль, її життя. 
Вона дорогою складних школярських миль 
По дійсності іде у майбуття. 
І з усмішкою , мов у Мони Лізи , 

Струнка, граціозна, немов тополина

Вона долала труднощі, капризи 
Незрівнянна наша Шпак Ірина.

 

Мріє він господарем, мабуть добрим стати,

Щоб до школи не ходить, а вже працювати.

Від Бога дар до праці є у нього,

У цього хлопця доброго, простого.

А зараз грає він в ігри спортивні,

Накачавши м’язи дивні.

Предмет дівочих  мрій –

Це, безумовно, …Василенко наш Андрій.

 

 

А  ця дівчинка де зявляється,

Всі щиро посміхаються,

Бо вона пригожа

І на сонечко так схожа.

.Вона активістка - завжди в центрі подій,

-Ти сперечатися з нею не смій

Непосидюча, така одна,

Матвєєва Тетяна вона.

 

 

Спочатку він був непомітним хлопцем

,Та ось вже вимахав на зріст під метра два.

І коли знизу дивишся на нього,

То крутиться дедалі голова.

Він усюди устигає

І дівчат не обминає.

Він і дома помічник,

 Макотра Павло – наш випускник

 

 

Із лиця хоч водиці напийся, ну а очі - безодня одна

І куди вже тій Скарлетт рівнятись

 з нашою випускницею –

 ось яка вона:

До фігури і лиця слів не підібрати.

Просте слово - красота з нею не зрівняти.

Не дівчинку, а скарб ми маємо-

Олю Артозей вітаємо.

 

Він товариш благородний

Добрий, чесний, гарний, модний,

Щира посмішка оця

Завойовує серця.

  Симпатичний чорнобривчик, з усмішкою очі,

Ну хто ж собі чоловіка такого не схоче.

На скутері пронесеться, мов дзвін,

Випускник Вітя Ашомок він.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Дорогі випускники! Вітаємо Вас на нашому вокзалі прощання. Та не поспішайте сідати у вагони,які помчать вас в доросле життя. У  вас іще є час до світанку. Тільки сьогодні ви ще зможете повернутися в своє дитинство, згадати все, що пам’ятається. І це можна зробити тільки сьогодні і тільки до світанку
2. .І  пам’ятайте: ви можете побувати в своєму дитинстві, але як гості,а гості, як ви знаєте, довго не затримуються, і там вам місця вже немає. Ну що готові до подорожі в минуле?

 Тоді сідаймо у вагони і рушаймо в подорож.

                                                       Звук поїзда.

1   Дитинство любе в казку заблукало

І в чудесах осіло назавжди,

Довкола все таким дорослим стало,

І кличе вас в незвідані світи.

2  Та сталася подія особлива:

Зустрілися й сплелися два світи.

Дорослий світ й дитинство ваше миле,

То ж зробіть останній крок туди.

1 Обійміться з казкою востаннє,

Прощатися з дитинством час настав.

Дорослими зустрінете світання,

Великий світ обійми розпростав.

 

 1996 рік.

1  Щось ми не чуємо дитячого плачу? Все тихо.

2  А з чого ж  все почалося?

1  Зустрілися він та вона, поєднали свої долі.

2  Як же добре, що зустрілися вони у житейському морі,знайшовши за темними туманами берег своєї любові із хвилями тривог .

1  Запрошуємо їх на цю сцену: молодих, красивих, ще  необтяжених турботами 2  Наталію і Сергія,

1  Олену і Миколу,

2  Валентину та Ігоря,

1  Олену та Валерія,

2  Ірину та Анатолія,

1  Наталію та Олександра,

2  Аллу та Володимира,

1  Марію та Євгена.

2 Ось з чого все почалося.

                                                      (Танець)

Стук лелек.

1 Чуєте? Це лелеки! Отже, поки молоді люди танцювали, лелеки не дрімали.Перший раз прилетіли в листопаді, двох дівчаток і хлопчика принесли.

2 А потім уже почали з Нового року. Першого хлопчика щедрувальникам лелека  віддав, потім дівчат-у лютому і квітні.

1 (Стук лелеки) Не всі. Щось розгубились лелеки, та й двоє. Хлопчиків не знають кому віддати. І тільки в липні знайшов розумний птах батьків для Ярослава, аж у Шостку літав.

2  А другий де тільки не бував: і у Жадові, і Довжику. А потім думає: полечу я в Йоршов. Ось там і знайшов, ледве встиг Андрія в гарні руки віддати 1 вересня.

               (Проносять 1997-1998 )

1. Звернемось одразу ми до прологу,  
   Щоб вирушити у довгу дорогу. 
   97-98  роки прийшли, 
   І в історію ввійшли.
2. 
   У Машеві  дива  великі звершились — 
   діти  тут народились. 
   Маленькі такі і дуже гарненькі, 
   Але вередливі, хоч веселенькі.

1 Тече ріка, об берег хвилі б’ються,

Сім’я щаслива, дітлахи сміються.

Він татом став, вона –матуся,

І гріє серце всім солодкий щем.

2 Спливають, наче миті, роки.

І все гаразд, і все нівроку,

Маленькі ручечки і ніжки

Сьогодні підросли он трішки.

1 Зоріє оченятами мале,
Сопе тихенько носик,

Прилип маленький чубчик до чола,

Матусі уявляються вже коси.

Вуста рожеві хочуть щось сказати,

Та і без слів дитину розуміє мати.

 

                                  Пісня

виконують пісню «Тихо в доме, свет погашен…»)

 

1 Продовжуємо нашу подорож, всідаймося зручніше і рушаємо далі. (Звук поїзда) Але щось діткам нашим не сидиться – саме вік у них такий. Тож надамо їм слово.

                    Випускники

1 Берег дитинства такий барвистий:

То дощик іде, а то сніжок іскристий,

То казка дідуся, бабусі, брата,

Це час, де іграшок багато.

 

2.Татусі й матусі вам все віддавали: 
Діснейленд запатентували, 
Трансформерів, лего і Барбі купили, 
Усе дозволяли, бо дуже любили. 

 

3. Та більше не треба малятам машинки, 
   Багато питань задають без упину, 
   Що з ними робити, як далі справлятись? 
   У енциклопедії батьки почали задивлятись. 

 

А зараз вас привітають хазяєва цієї країни Дитинства.

(Виступ малюків)

 

А ми продовжуємо нашу подорож. (Звук поїзда)  Із вагонів не виходити, тому що за вікнами будуть миготіти ваші роки 2005, 2006, 2007, 2008, 2009…Поїхали…(Звук поїзда)

Випускники

 27   Наших почуттів переповнену чашу

І духмяний подих весни,

І любов , і відданість нашу

Надсилаємо директору й завучу ми.

 

 

28 Що писав для нас Дефо, 
І кого Ассоль чекала, 
Фантастичні НЛО, 
Й дама пік когось карала. 
В світ казковий, неймовірний 
Кликав  нас дзвінок, 
Світової  літератури 
Чарівний  урок. 

29  Валентина Анатоліївна! Терпіння вам бажаєм, 
Хай не минає із роками 
Здоров'я і весела вдача, 
І зустрічає вас удача. 

 

30 Міняється все, що в людини довкола,

Та світ є незмінний - світ точних наук.

То ж ми  Ларису Михайлівну  вітаєм,

За ріки із формул на дошках з-під рук.

31 За те, що задачам , важким теоремам

Щодня їй доводиться учнів учити

Комусь таки треба. Без цифр і без формул

В сучасному світі не можна прожити.

32 Сьогодні спочиньте, хай пісня хороша

Для вас в цю хвилину сердечно звучить.

Бо знаєм ми точно, із піснею легше

І вам, математикам, в світі прожить.

 

33 Ми не знаєм, як сказати,

З чого б це нам розпочати,

Біологія й природа,

Та ще й  ботаніка  в додачу,

Зоологія ще з ними,

Ну й задали нам задачу.

34 Анатомію забули ми з вами ще згадати.

Як же важко ці  предмети нам їх  викладати.

То ж  Любов Сергіївні  бажаєм від душі, сердечно,

Щоб жилося всім на світі мирно і безпечно.

Щоб усі уроки ваші всі учні любили,

І з домашніми завданнями на урок ходили.

 

35 Ми  фізиків радо сьогодні вітаємо,

Цікава наука про Всесвіт і світ.

А скільки законів, обчислень усяких!

І всі пам’ятати і знати всі слід.

36 Спасибі від учнів за ваші уроки

І щирі вітання із святом для вас

Нові вам закони відкрити бажаємо,

Хай буде в житті лише зоряний час!

 

37 Ну для чого нам програмування, 
Це ж фактично над нами знущання, 
 
    Ну навчили на уроках друкувати, 
Малювати вчились і так вже багато. 
Інформатика — наука цікава, 
Побродити в Інтернеті — уявно, 
Досконало вивчимо самі, 
Всі програми нові ігрові.

 38 Знати мову іноземну - це престижно і потрібно.

Хто цьому навчає учнів - тих вітаєм принагідно!

Іноземна дивна мова

Так потрібна зараз всім,

Саме в ринкових умовах

Особливо молодим.

 .Спасибі вам й уклін доземний!

39 Сила, спритність і сміливість, ще осанка і фігура.

Все ввійшло в єдине слово і потрібне - фізкультура!

Вітання і тисячі похвал тим, хто веде нас у спортзал!

І побажань для вас багато: щоб було що кидать і метати,

Було щоб чим тренуватись, і вигравати, і змагатись,

Щоб не болів ніде хребет, були попереду дороги,

І бігати й стрибати з дітьми в вас не боліли ваші ноги!

 

40  Кажуть , школа споконвіку — то є храм науки

Та до чого всі знання, як не вміють руки,

Щоб зростали не ледачі учні, а старанні

Є хороший їм урок - трудове навчання.

То ж вітаєм вчителів, що не тільки знають,

А й уміють все робити , і других навчають.

41 Щоб юнаки зростали, мов орли

І першу допомогу щоб дівчата вам подать могли,

Існують Захист  і медицина,

І це важливо для майбутньої людини.

42Вже позаду залишились уроки

Екзамени нам більше не складати

Минуло одинадцять років

І нам сьогодні хочеться сказати

 

43 Що будемо ми чесно в світі жити

Творити, мислити, як ви учили нас,

Свій край безмежно й віддано любити,

Як робить це щодня будь-хто із вас

Покидаємо ми вас.

Відносини що в класі 
І дружбу щиру нашу 
Ми пронесем в серцях через роки. 
Дорослими тут стали 
Й спасибі щире скажем 
За все, що нам давали 
Учителі й батьки. 
 

(Звук поїзда)

От ми й повернулись в 2015 рік.Наш поїзд зупинився і буде чакати на вас до самого світанку , а потім понесе вас з республіки «Навчання» в республіку «Дорослого життя»
1  А щоб вам на шляху не червоніти, 
І мати для проїзду документ, 
Ми просимо вам атестат вручити - 
Найголовніший проїзний білет! 

2  І щастя й сміх , і сум у залі,

Випускники за крок від балу 
Щасливі,збуджені, чекають цю хвилину, 
Що атестати вручать неодмінно. 
1  І перший є уже наказ 
Внести гостям всім напоказ 
Усі державні атестати , 
Прийшов вже час і їх вручати! 
2  Тож, Валкентина Миколаївна, ви їх візьміть 
І у святковий зал внесіть. 

               (Слово директору)

 
  Вед1 Дорогі випускники, ви вже дорослі і вас хочуть привітати ваші менші друзі.

Слово меншим

 

Вед 2 Ще зовсім нещодавно наші випускники були дітьми, а сьогодні їм на зміну підростають їх братики й сестрички. Отож їм слово.

 

(Слово брата мы сестрам)

 

  - Настав час прощання. Ми вирушаємо в нове життя, змінюючи рідну шкільну домівку на сучасну новобудову дорослості. І за добрим звичаєм, щоб майбутнє було для нас прихильним і щасливим, годиться розрізати стрічку.

 

Почесне право перерізати стрічку надається, директору школи

 

Перерізають стрічку. (На 8 шматочків кожному на згадку).

Ведуча: Дорогі випускники, поряд з вами   люди, яким важко усвідомити теперішнє. У їхніх очах відбивається сотня відтінків людських почуттів. У них - турбота і радість, збентеження і хвилювання, сум і надія. І лише байдужості в них нема.

Ведуча1 : Тата й мами! Спасибі Вам за те, що ви подарували світу таких чудових дітей. І я хочу Вам сказати по секрету, що ваші діти дійсно виросли. Завтра розпочнеться їхнє непросте доросле життя. Перед ними проляже сто доріг. Благословіть їх на щастя, на долю, на довгі літа.

 Ведучий2 : Традиції і звичаї народу…

 У них життя, характер і душа.

 Тож короваєм починається дорога,

 Коли дитя батьківський дім лиша.

Мати. Нехай радіють ниви колоскові,
В житті хай будуть злагода і мир.
На чистому, як сонце, рушникові
Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

Батько.  Прийміть, діти, від нас цей хліб святий, як символ життя і достатку. Пронесіть його з гідністю через життя, щоб вами пишалися мати і батько.

 

  (Передають коровай).

 

Ведучий 1.: Скуштуйте шматочок святого хліба із батькових лагідних рук на щастя, на здоров’я, на розум, на світлу долю, на родинне благополуччя.

Ведуча2 : І нехай ця хвилююча мить залишиться у вашій пам’яті назавжди.

Син

Я виріс, мамо,  вищим став за небо,
Яке ти носиш в лагідних очах
Журитися за мене ні, не треба
Я вже дорослий, зваж на це хоча б
Я виріс, мамо, ніжними піснями
Освячую найвищу доброту
Лиш до сльози твоєї, рідна мамо,
Я не доріс, й мабуть не доросту.

Мати.  Неначе вчора народився, сину ти,
Таким маленьким, крихітним дитям,
Ти посміхався сонечку і квітам
Й радів ти ніжним маминим рукам.
Я прожену з чола твого тривогу,
Молитимусь за тебе кожну мить.
Благословляю в сонячну дорогу,
Нехай тобі, дитя моє, щастить.

Пісня

 Син  Проведи мене, мамо, будь ласка,

Проведи до воріт.

Хай простелиться доля, мов казка,

Мені, рідна, услід.

Відгородить вона мене всюди

Від нещасть і біди.

Проведи, мене мамо, між люди,

В білий світ проведи.

Рідна мамо, подай мені руку,

Я у танці тебе поведу.

Попрощаємось разом з дитинством,

Вдячним серцем до ніг припаду.

Вед 1

Сколько ты танцевал,

Но припомни: хоть раз

Ты когда-нибудь звал

Свою маму на вальс?

Много вальсов, звеня,

Пролетели над ней,

Но склонялась она

Над кроваткой твоей.

Пусть плывет над землей

Мамин вальс... мамин вальс...

А года, что прошли,

Пусть окликнут вдали журавли.

Вальс над мамой плывет

И на целой земле

Нет счастливей ее.

Танець сина і мами.  

                               Танець мами і сина

 

Вед 2

Каждый отец ожидает сыночка,
Но иногда появляется дочка!
Только тогда понимают мужчины:
Дочь почему-то любимее сына!

Шаги босых девичьих ножек
Забавные косички, 
Звонкий детский смех, 
Для папы дочка лучше всех!
И вот уже дочурка подрастает, взрослеет не по дням. А по часам, 
И как порой отец скучает
По детским шуткам, озорным глазам. 
Прошли года. Расцвел его цветочек, 
Не сдерживает слез отец на выпускном.
Танцует папа этот танец с дочкой, 
Прекрасней танца не Было и нет!

  Танець батька і доньки

Десять років пролетіло, наче десять днів.
Вже дорослий починається урок
Школо, школо — пристань наших мрій
Ми вже залишаєм твій порог.
І в закритім від вітрів дворі дзвенить
наш дзвіночок у малій руці.. 
Завтра нас завертить, закружить
Вир буття у людяній ріці.
Наче квітка срібний колокольчик,
Рідний двір цвіте, як давній рай
.Відзвенів останній наш дзвіночок.
Час сказати: «Школо прощавай»

Прощавальна пісня відзвучала.
І схвильовані серця у мам і тат.
Що для цього школяра начало,
То для них вже пройдений етап.
До схід сонця буде вальс звучати
І кружляти пари тут і там.
Як це все накажете назвати:
Школи дар прощальний усім нам.
Ти хвилин смішних, сумних і милих...
І учителів не позабудь.
Підрастеш, і якщо будеш в силах,
То порадуй школу чим-небудь.

 

Вечір цей святковий і врочистий

Сплинув так, як з гір стрімких вода.

Через п’ять, чи може десять років

Ви повернетесь до рідного гнізда. 

 Той, хто залишається, той, хто йде,-
             Поверніться ще раз обличчям один до одного

Ведучий: Той, хто залишається, той, хто йде,-
              З ’єднайте ваші думки,силу своєї любові,

 Ведуча:  Той, хто залишається, той, хто йде,-
              Запам’ятайте цю хвилину на усе життя.
На життєвій неозорій ниві
Не завжди попутній вітер нам,
Та ми хочем бути всі щасливі,
Йти вперед, наперекір вітрам!
Є в нас розум, і знання, і воля,
Ми самі творці своєї долі,
Та коріння в нас одне- єдине,
Це земля, що зветься – Україна!

 

Ведуча: Гучними аплодисментами проведемо наших випускників  у доросле життя.

. Закінчиться вечір, настане світанок, і наші діти розлетяться по світах шукати своєї долі. Запам'ятайте їх ось такими - юними, красивими, із сяючими очима і палаючими серцями.

Хай дні ваші будуть погожі й щасливі,

Хай родяться діти хороші вродливі,

Хай вірних вам друзів життя посилає,

І щире добро у серцях не згасає.

Ведуча:

Хай щедра доля вам дарує

Здоров’я, радість і натхнення.

Живіть у щасті до ста літ

Під божим і батьків благословенням.

Ведучі разом:В добру путь.