Сценарій заходу із зарубіжної літератури «В колі героїв улюблених книг» для учнів 5-6 класів

Сценарій заходу  із зарубіжної літератури «В колі героїв улюблених книг»

 

Ведучий 1:

За всі віки життя на цій Землі

Знання і досвід, мрії променисті

Збирало людство у книжки малі

І зберегло їх свято й урочисто.

Ведучий 2:

У книгах тих записано усе,

Що людське серце болем наповняло.

І те, що радість сонячну несе,

Що на заваді розвитку стояло.

Ведучий 1:

Література -  вічна, як саме життя. Її називають володаркою людських душ і сердець, що  допомагає здійснювати мандрівки по всьому світу лише за допомогою вашої уяви, тільки треба захотіти: відкрити книгу і почати читати .

Ведучий 2: Літературу часто називають  людинознавством . Спілкування з книгою, знайомство з перлинами світової літератури сприяє загальному розвитку особистості.

Ведучий 1: Література навчає думати, фантазувати. Про неї кажуть – друга дійсність. Справді, письменник словом своїм творить  в нашій уяві о браз досі невідомої нам людини, країни, культури.

 Ведучий 2:

Ти відкриваєш книгу - і відступає біль,

Сьогоднішні знегоди і турботи.

Ти відкриваєш світ чужих надій,

Ступаєш на стрімкі важкі дороги.

Ти відкриваєш світ чужої боротьби –

Любов і ненависть зійшлися у двобої.

Хай плине час, стрілою мчать роки, -

Живуть в віках улюблені герої.

Ведучий 1: З дитячих років книжка допомагала нам пізнати себе і зрозуміти світ, що нас оточує. Читаючи казки, веселі та сумні вірші, оповідання про сміливих людей, які боролись за щастя народу, про таємниці природи, про те, як живуть люди в далеких і близьких країнах, ми збагачувались духовно.

Ведучий 2: І хоч чим би ми не захоплювались – технікою чи історією – на допомогу нам завжди прийдуть книги. Літературні твори відкривають нам небачені обрії, ведуть у світ пригод і фантастики, допомагають зазирнути до таємниць людської душі. І часто-густо трапляється так, що вчасно прочитаний твір підказує людині вибір життєвого шляху, професії.

Ведучий 1:   Книга, яка прийшла до нас у дитинстві, згодом супроводжує усе життя. І коли відчуваємо, що обставини перемагають нас, не вистачає мужності, ми гортаємо знайомі сторінки.

Ведучий 3

І знову у мандри запрошують книги...

В далекі часи, в дивовижні країни.

Відкриються вам таємниці великі.

Знайдете ви справді безцінні перлини.

Ведучий 4

Нехай не минає вас байка чи казка.

Хай міфи і вірші у душу вам линуть.

Та тільки уважно чигайте, будь-ласка.

Тоді лиш почуєте слово нетлінне.

Ведучий 3

І мудрі поради, і жарти дотепні,

Й думки, що летять крізь кордони та мури.

Усе, чим приваблює світ цей безмежний.

Усе, що дарує нам література.

 

          Інсценівка на тему «Міфи Давньої Греції»

Діючі особи:

Учень

Учениця

5-7 читців-виконавців танцю

 

Учениця : Дійсно, без літератури нецікавим було б наше життя.

Неможливо уявити себе без літературних творів.

Учень : Ой, не смішіть, я краще фільм якийсь подивлюся.

Учениця : Але ж спочатку пишеться для фільму сценарій – а це вже

література!

Учень : Тоді подивлюсь якусь п’єсу…

Учениця : Але це теж літературний драматичний твір.

Учень : Ну, тоді краще класну пісню послухаю.

Учениця : А хіба пісня це не літературний твір?

Учень : Ну тоді хоч анекдот…

Учениця : Анекдот – це також жанр фольклору.

Учень : Гаразд, переконала…

Учениця : Літературу часто порівнюють з Чарівним Садом, у якому

існують поруч далека минувшина і сучасність, вигадка і правда. А чи знаєш ти , з чого все починалося?

Учень : Та щось ніби чув про міфи…

Учениця : Так. Це міфи . Пропоную відкрити цю книгу, аби перененстись в Давню Грецію.

(Відкривають книгу «Міфи Давньої Греції». Чується блискавка. Злякано відходять вбік. За сценою лунає голосі демонструються слайди)

У Стародавній Греції обителлю богів був Олімп – найвищий гірський масив у північній Фесалії. На горі Олімп проживають безсмертні боги на чолі із Зевсом. Вони беруть до свого кола лише кращих із героїв. Таким був, наприклад, Геракл, чиє сходження на Олімп почалося зі здійснення 12 подвигів. Із Олімпа Прометей приніс людям іскру божественного вогню. З того часу зароджується культура, перші прояви мистецтва. В усній формі складаються міфи про виникнення світу, явища природи,  богів і людей у цьому світі.  Цей час можна назвати Дитинством людства…

 

Ще не було ні пензля, ні мольберта

І не писались мудрі письмена.

Була природа гола і одверта,

Жили в печерах дикі племена.

 

Іще тих сосен не торкався іней,

Іще землі й не снились лемеші.

Іще тривожна досконалість ліній

Не хвилювала дикої душі.

 

Ще не було ні анта, ні венеда.

Але під вечір, на розливі рік,

Старий валун був схожий на ведмедя –

І зупинився дикий чоловік.

 

Йому ще жодна муза не сприяла.

Ще й не світало в сутінках сердець.

Ще розум спав, – прокинулась уява.

І це був перший-первісний!  – митець.

 

Не знаю, де та фарба була брана,

З яких молюсків пурпур той розцвів.

Стоїть ведмідь, на грудях в нього рана.

Тому ведмедю тисяча віків…

(Танець сертакі)

Сценарій для інсценізації казки «Снігова Королева»

Діючі особи:

Казкар

Герда

Кай

Фея

Спогад 1

Спогад 2

Спогад 3

 З’являється Казкар.

Чи знайдеться на світі людина, яка б хоч раз на віку не брала до рук книгу з казками, та не мандрувала її чарівною країною. В усі часи дітей та дорослих захоплював чудовий і розмаїтий світ казок. Відважні рицарі, зачаровані красуні і добрі феї з нетерпінням чекають до себе у гості, посилаючи у наші з вами сни добро, любов і надію. Автори казок – незвичайні люди.

Цей письменник мріяв стати актором, а випадково став казкарем. Його іменем названа найвідоміша літературна премія дитячих письменників. Хто здогадався, про якого письменника йдеться? Так це улюблений Ганс Крістіан  Андерсен. Його казка вже на порозі нашого свята. Тож зустрічайте.

Фея.

Очі закриваються,

Казка починається.

Добре, любий пам’ятай:

Не Іванко ти, а Кай!

Не Софійка ти, а Герда!                                                                                    Це з’ясуй для себе твердо!

Герда Я шукаю брата Кая.

Невисокий він на зріст,

Карі  очі, рівний ніс

Він розумний і красивий

І веселий, і кмітливий.

Грає музика (пісня Снігова Королева). Снігова Королева ходить по сцені, заморожуючи все навколо.

Королева.

 Я землю облетіла,

Засніжені ліси.

Нехай же всі звикають

До білої краси.

Холод землю огортає –

Все живе на ній дрімає.

От би стало так навіки,

Щоб стрімкі застигли ріки

Змовк веселий спів пташиний

І щасливий сміх людини.

І хто це без запрошення завітав до мого палацу?  

Герда. Я прийшла забрати свого брата Кая.

Королева. І хто ж тобі його віддасть? Та він і сам з тобою не піде, бо йому тут дуже добре. Можеш спитати його сама. Каю! Ану йди но до нас. Подивись хто прийшов. Чи пізнаєш ти нашу гостю?

Кай. Я прийшов, моя Королево(поклоняється). А цю дівчинку я зовсім не знаю.

Герда.

 Як не знаєш, милий Каю!

Я швиденько нагадаю.

Я ж пройшла доріг немало,

І тебе ледь  відшукала.

Королева

Ти смішна, дитино, знаєш?

Ти мене вже розважаєш!

От цікаво, як повернеш,

 вже завіяне снігами

 та віднесене вітрами.

Кай. «замороженим» голосом

Дівчинко, ти заважаєш,

Ти мене відволікаєш,

 Маю я важливу справу .

Нема часу на забаву.

Герда.  А я покличу на допомогу найкращі спогади з нашого минулого.

Кай, мій милий,  чуєш,  Кай,

Свою Герду пригадай.

Спогад1. Виносить троянди. 

Я прийшов не забавляти –

Про минуле нагадати .

Пам’ятаєш на вікні

 Квіти гарні, запашні.

 Ви разом садили їх –

ти і Герда, чувся сміх…

Добротою він дзвенів,

 І серденько тобі грів.

Спогад 2.

 А прочитані казки

вечорами не згадаєш?

І камін, і наші жарти…

 Що боятися не варто.

Холодів, бо зігріває дружба.

 Це вже кожен знає.

Спогад 3.

Як же ковзанки веселі

Кликали нас із оселі

Ми із гірки так летіли

 І сміялись, і хотіли,

 Гратись довго у сніжки

Гріти руки залюбки. ( кидає сніжки в зал)

Кай. Наче прокинувся.

Мені здається я пригадав! Так, я все пам’ятаю!

Гердо!? Звідки ти взялася?

Де ми? В чарівнім палаці?

Скільки ж ти доріг пройшла?

Як же ти мене знайшла?

Королева. А це вже зовсім не смішно. Я не відпущу вас - і край.

Герда. Фею, рятуй нас, придумай щось - королева примушує Кая викладати слово «вічність», щоб настала вічна зима.

Фея.  Снігова Королево! Володарко всевладна! Сором тобі воювати з дітьми. А вічна зима навіщо тобі?

Королева. Бо нічого красивішого за білий сніг у світі немає.

Фея. Так, дерева вкриті сріблястим інеєм, – це дуже красиво! Але існує інша краса. Подивись на мене.  Я фея квітів  - це теж дуже гарно. Я не жадібна, і поділюсяю з  тобою квітучою весною. Ти зможеш прикрашатись, відповідно до сезону.

Спогад 1 прикрашає Снігову Королеву квітами.

Королева  усміхається, дивиться в дзеркало Справді добре.

Кай. Гердо, чуєш. Це ж не Королева зовсім. А наша Сніжана Олегівна. Так – це вже я точно знаю!

Вибігають всі діти обіймають вчительку.

Сніжана Олегівна. Так , діти , мені дуже захотілось помандрувати з вами в казку. А ще хочу нагадати, що щира дружба, добрі справи розтоплюють будь-які сніги та проганяють завірюхи. Зігрівайте своїми серцями своїх рідних, друзів та прямуйте дорогою доброти. Давайте пригадаємо вашу пісню, і нехай спогади теж зігріють вас.

(Співають діти пісню «Дружба» - муз Анна Олєйнікова, сл Лариса Ратич»)

Сонце посміхається у небі,

День збирає хмари повсякчас,

Сумувати зовсім нам не треба -

Наші друзі не покинуть нас!

 

Приспів:

У тяжку годину,

У скрутну хвилину

Пам'ятайте: щастя

Головне своє,

Друзі поруч будуть,

Мене не забудуть,

Бо у мене друзі,

Вірні друзі є!

 

Як же добре нам усім дружити,

Вірні друзі, як надійний міст,

Як без них на світі можна жити?..

В гарній дружбі завжди гарний зміст!

 

Приспів.

 

Бо у мене друзі,

Вірні друзі є!

Діалог Маленького Принца та Троянди

З’являється казкар. До нас завітав ще один казковий герой.

Це, діти, Маленький принц, з казки-притчі Антуана де Сент-Екзюпері “Маленький принц”. Нехай він сам розповість про себе.

Маленький Принц.

Я мешканець планети-астероїда В-612. Сталося так, що я опинився перед льотчиком-землянином, який зазнав аварії в пісках Сахари. З пілотом ми подружилися. Я допомагав йому, як міг. Ще розповідав йому про мою планету. Мандруючи у Всесвіті, зустрічався з різними людьми: добрими, мудрими, пихатими, діловими. І ось потрапив на Землю. Я витримав багато випробовувань на Землі, навчився мудрості. Але я повертався на свою планету до улюбленої Троянди. Тому, що кожен відповідає за свою домівку і за тих, кого він приручів.

Маленький принц до Троянди

Я все зрозумів, ти – найкраща, бо ти з моєї планети. Я завжди дбав про тебе, даруючи свою увагу, тому ти мені дорога…

Троянда. Так? Правда? І зауважте, я народилася разом із сонцем ... Здається, пора снідати. Будьте ласкаві, потурбуйтесь про мене ...

(Звучить музика  Маленький принц з лійки поливає Троянду.

Маленький принц і Троянда танцюють вальс

Виступ Пеппілоти

Пеппі. Ну привіт усім-усім!

Ведучий . Дівчинко як тебе звуть?

Пеппі. Пеппі Довгапанчоха.

Ведучий. А звідки ти прибула?

Пеппі. Із Швеції.

Ведучий . Чого ти йдеш задки?

Пеппі. Чого я йду задки? Хіба ми живемо не у вільній державі?

Хіба не можна ходити так, як кому хочеться? А крім того, я тобі

скажу, що в Єгипті всі люди так ходять.

Ведучий . А звідки ти знаєш? Ти ж не була в Єгипті.

Пеппі. Я не була в Єгипті? Овва! Затям собі: я була скрізь,об’їздила цілий світ, цікаво, щоб ти сказав, коли б я пройшла вулицею на руках, як ходять усі в Індії.

Ведучий1. Все це ти набрехала.

Пеппі. Так, набрехала.

Ведучий!.Брехати негарно.

Пеппі. Так, брехати дуже негарно. Але я часом забуваю про це,розумієш? Та й хіба можна вимагати від дівчинки, в якої мама - ангел, а тато –негритянський король, і яка сама ціле життя плавала по морях, щоб вона завжди казала правду? Астрід Ліндгрен – письменниця, яка мене придумала, моя любесенька і дорогесенька авторка-матуся говорила: «Діти не можуть жити без сонця, лісу, трави…  Діти повинні грати, радіти життю, бути щасливими.». Тому я швидесенько кличу своїх друзів з веселою пісенькою для вас.

Дівчинка 6 класу  виконує пісню "Пеппі" - А.Бобрівська, В.Нечитайло, І.Вітюк, К.Колосова

       Ведучий 3. Сьогодні ми не можемо забути письменників, які святкують свої ювілеї.  Цього року відзначаємо 250 років від дня народження Івана Андрійовича Крилова .

 Ведучий 4. Його мудрі байки вчить нас бути добрими і милосердними, щирими і працьовитими. Тож до вашої уваги відома байка І.А.Крилова «Вовк і Ягня».

На екрані з’являється портрет і книга

Інсценізація байки І.А. Крилова «Вовк і Ягня».

Автор

У сильного всегда бессильный виноват:

Тому в истории мы тьму примеров слышим

Но мы истории не пишем,

А вот о том как в баснях говорят...

Ягненок в жаркий день зашел к ручью напиться:

И надобно ж беде случиться,

Что около тех мест голодный рыскал Волк.

Ягненка видит он, на добычу стремится;

Но, делу дать хотя законный вид и толк,

Кричит:

Вовк

Как смеешь ты, наглец, нечистым рылом

Здесь чистое мутить питье Мое

С песком и с илом?

За дерзость такову

Я голову с тебя сорву". -

Ягня

Когда светлейший Волк позволит,

Осмелюсь я донесть, что ниже по ручью

От Светлости его шагов я на сто пью;

И гневаться напрасно он изволит:

Питья мутить ему никак я не могу". -

Вовк

Поэтому я лгу!

Негодный! Слыхана ль такая дерзость в свете!

Да помнится, что ты еще в запрошлом лете

Мне здесь же как-то нагрубил;

Я этого, приятель, не забыл!" –

Ягня

Помилуй, мне еще и от роду нет году". -

Автор

Ягненок говорит.

Вовк

- Так это был твой брат". –

Ягня

Нет братьев у меня".

Вовк

Так это кум иль сват.

И, словом, кто-нибудь из вашего же роду.

Вы сами, ваши псы и ваши пастухи,

Вы все мне зла хотите,

И если можете, то мне всегда вредите;

Но я с тобой за их разведаюсь грехи". -

Ягня

Ах, я чем виноват?"

Вовк

 Молчи! Устал я слушать.

Досуг мне разбирать вины твои, щенок!

Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать".

Автор

Сказал и в темный лес Ягненка поволок.

Ведучий 3. У березні цього року  святкуємо 160 років від дня народження письменника -  українця за походженням Шолома-Алейхема. Він народився в Переяславі і на Переяславщині пройшли дитинство і юність Шолом-Алейхема.

Ведучий 4. Тут він зростав, набирався життєвої мудрості, народного гумору серед українських хліборобів та єврейських ремісників. Псевдонім він узяв від традиційного єврейського вітання «Шолом-Алейхем», себто «мир вам» і став генієм сміху й співцем бідноти.

Стояв собі Шолом і списував вітання

Далеких добрих істин душею до душі.

До білого пера припавши спраглим вухом,

Він щиро реготав над сумом злісних фраз.

Виточував слова легким прозорим рухом,

Лишаючи на мить комусь дороговказ.

(Єврейський народний танок)

Ведучий 3 На його лондонську адресу досі приходять листи від  шанувальників із проханням допомогти розплутати якусь справу. І це незважаючи на те, що будинку із номером 221 В в Лондоні насправді не існує. Мова йде про славнозвісного  Шерлока  Холмса

Ведучий 4. Цього року святкуємо 160 років від дня народження Артура Конан Дойла, англійського прозаїка, автора детективних творів. До вашої уваги одна з історій про улюблених героїв.

Інсценізація Шерлок Холмс

Місіс Хадсон: Ваш сніданок, сер /ставить на стіл тарілку з вівсянкою та чашку чаю/.

/Ш. Холмс прокидається та визирає через книгу/

Ш.Холмс: Який сніданок? Зараз 6-та вечора /бормоче собі під ніс/.

Місіс Хадсон: Знову всю ніч працювали? Я ж вас просила, не напружуйтесь /відкриває штори, запускаючи сонячне світло/.

/Забігає Лікар Ватсон і голосно кричить/

Ватсон: Знову містер Лестрейд не може впоратися зі справою. Холмс, збирайтесь. Нас уже чекають. /припіднімає шляпу, побачивши м.Хадсон/. Мої вітання, місіс Хадсон.

Ш.Холмс: Хто ви? Де я? /дивується/

/Ватсон переглядається з Хадсон/

Ватсон: Судячи з даної ситуації, він знову цілу ніч не спав /м.Хадсон позитивно киває/. Холмс, у нас немає часу грати у ваші ігри. Вкрали корону королеви.

/м.Хадсон перебуває у шоці/

Місіс Хадсон: Хто міг вчинити такий злочин? Містер Холмс, Англія, як ніколи, потребує саме вас. /Ватсон бере Холмса під руки, і вони вибігають на вулицю, де стоїть кеб. Сідають у дане таксі. Ватсон передає матеріали справи/

Детектив: Нарешті містер Холмс. Як мені не прикро це визнавати, але вас вже тут зачекалися /Проводжає Холмса до пустої тумби/. Не розумію, як можна було вкрасти корону з даної фортеці, минаючи вартових /Холмс оглядає місце злочину з лупою/.

Вартовий 1: Лондонський Тауер – дуже незвичайне місце  Лондона. Тауер за час свого існування встиг побувати і в’язницею, і монетним двором, королівським арсеналом і навіть зоопарком. Наразі саме тут королівська родина зберігає свої скарби та піклується про воронів, що здавна населяють стіни фортеці. Як же це могло статися? Не розумію!

Ш.Холмс: Розкажіть мені детально про корону, не уникаючи подробиць! І чого це тут так багато ворон?

Вартовий 2: Існує легенда, що, якщо ворони покинуть Тауер, Англію спіткає нещастя, тому заради безпеки усієї країни їм підрізають крила. До речі, серед коштовних каменів, що прикрашають корони і скіпетри, можна побачити найбільший у світі оброблений діамант – Куллінан І.

/Холмс знаходить листівку із зображенням лохнеського чудовиська/.

Ш.Холмс: Така велика листівка, а до цього часу була непоміченою. Ватсон, судячи з даного доказу, нам необхідно відправлятися до Північної Ірландії. /сідають у кеб. Холмс звертається джо кучера/. Що ви можете сказати про цю листівку?

Кучер 2: Це ж Нессі! Так лагідно називають місцеві жителі це чудовисько. Туристи з усього світу їдуть до цієї країни, щоб сфотографувати це дивне створіння. Проте жодному це так і не вдалося.

/Магазин листівок біля озера Лох-Несс. Ватсон оглядається/

Ватсон: Коли у цьому магазині прибирали? Одні фрукти і крихти на підлозі.

/Шерлок задумався/

Ш.Холмс: Все зрозуміло. Швидше Ватсон, нам необхідно дістатися до Уельсу /йдуть зі сцени/.

Продавець у магазині: Хлібні крихти… Фрукти… /виносять хліб/ Лише валійці змогли поєднати ці два компоненти між собою, створивши фруктовий хліб, або його ще називають плямистий хліб, а мовою оригіналу – bara brith. Виникає питання: де ж той неповторний відтінок Британії? Я із задоволенням дам вам відповідь: додайте до тіста неповторний, класичний, англійський чай. А ще у даній частині Великобританії знаходиться місто із найдовшою назвою Европи, що складається із 58 літер. Дивовижно…

/Вулиця Уельса, біля пекарні національного хліба/

Ватсон: Крадій вміло плутає свої сліди, змушуючи нас подорожувати всією Великобританією. /Холмс посміхається/

Ш.Холмс: Він звісно вправний злодій, але мене не перехитрити, Ватсон. Тим паче він залишає після себе дуже багато доказів /Підіймає флаєр з фестивалю танців і показує Ватсону/.

Ватсон: Невже нам потрібно їхати до Шотландії?

Ш.Холмс: Так, мій друже, на щорічний фестиваль музики та танців. Адже так на цьому флаєрі і написано. Це елементарно, Ватсон /заходять за куліси, виходять дівчата з танцем/

Танцюють шотландський танець

/Під кінець танцю Шерлок починає визирати з-за куліси з одного боку, а крадій з іншого з короною на голові. Ватсон перебігає на інший край сцени та ловить злодія, а Шерлок забирає корону. Дівчата, Холмс, Ватсон та злодій йдуть зі сцени. На сцені з’являються Шерлок, Ватсон та крадій/.

Ватсон: Ось тут наші шляхи, друже, розійдуться.

Ш.Холмс: Вірно, Ватсон. Ти веди крадія до Скотленд-Ярду, а я – до королеви.

/Ватсон з крадієм йдуть зі сцени/ Всі кланяються.

Всі на сцену – поклон

 

Інсценізація «Жінки-поети»

Леся Українка в українському костюмі стоїть під деревом, Сапфо в туніці сидить в задумі на камені, Анна Ахматова у штопаних шкарпетках та шалі сидить на стільці, Марина Цвєтаєва стоїть за нею.Читаючи вірші, вони  сходяться, виконують пісню і знову займають попередню позицію.

Звучить голос.

О ви, що служите величній Музі,

Зв’язали з творчістю своє життя,

Пегасу віддали свої серця,

Й сміливеє перо бійця.

Любов і вірність оспівали,

Ніколи в смуток не впадали,

Святеє слово берегли –

Інакше жити не могли

Ведучий 5. Сапфо  - це перша відома світові поетеса. Її вважали 9 Музою, яка дарувала світові красу слова.  Існує легенда, що вона кинулась зі скелі через нещасливе кохання.  Леся Українка – наша рідна українська поетеса. За незламний дух її називають донькою Прометея.

Ведучий 6. Через терени до зірок довелося прямувати у житті і творчості  Анні Ахматовій та Марині Цвєтаєвій. Та вони писали, мріяли, любили життя, трималися, скільки вистачало їм сил…

Сапфо

Жереб такий

Випав мені:

Серцем палким

Любити

Ласку весни,

Розкіш, красу,

Сонця ясне

Проміння.

 

Леся Українка

Стояла я і слухала весну,

Вона мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну,

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

 

Анна Ахматова

Я умею любить.

Умею покорной и нежною быть.

Умею заглядывать в очи с улыбкой

Манящей, призывной и зыбкой.

И гибкий мой стан так воздушен и строен,

И нежит кудрей аромат.

О, тот, кто со мной, тот душой неспокоен

И негой объят.

Я умею любить…

Марина Цветаева

Моим стихам, написанным так рано,

Что и не знала я, что я — поэт,

Сорвавшимся, как брызги из фонтана,

Как искры из ракет,

Ворвавшимся, как маленькие черти,

В святилище, где сон и фимиам,

Моим стихам о юности и смерти,

— Нечитанным стихам! —

Разбросанным в пыли по магазинам

Где их никто не брал и не берет,

Моим стихам, как драгоценным винам,

Настанет свой черед.

(Звучить мелодія скрипки)

 

Ведучий 5.

Книжковий світ - то особливий світ.

Він, як магніт, притягує до себе.

Коли читати вмієш з юних літ,

Для тебе книга - це безкрає небо.

Вона дає від Всесвіту ключі

Й те, без чого людиною не бути.

Читай удень, читай і уночі,

Щоб світ цей незбагненний осягнути.

Ведучий 6.

Життєве невичерпне джерело,

Твоя розрада в пору лихоліття.

Ти знатимеш про все, що вже було,

І навіть те, що буде в цьому світі.

Дарує книга лету відчуття,

Із нею виростають в тебе крила.

Ведучий 5.  

Ти з нею відчуваєш смак життя

Й долати перешкоди маєш силу.

Книжковий світ - то особливий світ.

І безкінечний - наче море з небом.

Почати можеш будь-коли політ.

Для цього просто лиш читати треба!

Ведучий 6.

«Люди перестають думати, коли перестають читати»- писав відомий французький письменник-просвітник Дені Дідро.

Отже, продовжимо разом з вами пізнання безмежного і

неповторного світу літератури.

Ведучий 5. Попереду – нові зустрічі, захоплення,

відкриття. Запрошуємо у подорож. Приємних та незабутніх вам вражень від зустрічі з новими книгами та літературними героями!

Фінальна пісня

По слідах героїв Гріна,

По книжках, що любиш ти,

Під вітрилом невидимим

Нам із друзями пливти

Приспів

Нам книги поради дають на роки,

У них ми знаходим важливі думки.

Жага відкриттів нам відома

Дороги у нас не близькі

 Приспів…

Як Ассоль ми йдем до мрії

Принц вказав шлях до зірок.

І не втратити надію –

Це життєвий наш урок

 Приспів…

Ми навчилися любити

У Шекспіра і Гюго, -

У Толстого – в мирі жити,

А боротись  - у Дефо