Сценарій зустрічі в бібліотеці з батьками учасника АТО.

Мета:  познайомити учнів з учасниками АТО, які живуть чи жили  в нашому селі; виховувати моральні чесноти, стоїчні риси характеру (мужність, наполегливість, цілеспрямованість), почуття гордості за свій народ, національну свідомість та патріотизм; винести уроки толерантності і неможливості вирішення конфліктів за допомогою зброї; сприяти формуванню громадянської позиції як одного з проявів духовності нації, патріотичності; дати можливість відчути особливу цінність миру і спокою у світі, важливість таких понять як милосердя, підтримка та співчуття.

Обладнання: портрети воїнів , музейна експозиція.

Технічні засоби: відео про воїнів АТО, цифровий фотоапарат.

ХІД ЗУСТРІЧІ

Вступне слово.

А Іловайськ, ніяк не відпускає...
П'ять років і бентежить, і болить
Той "коридор". І спОкою немає:
"Вони напевне теж хотіли жить..."
Лунає з радіо, веселий сміх і співи...
А там, під Іловайськом, цього дня
Ісусу і Марії Пріснодіві
Молилися... Хто вмів... Xто навмання...
Гатили "гради"... І земля горіла,
Такому пеклу, й чорт би був не рад...
Вуста хлопчини "Мамо..." шепотіли
І матом крив скривавлений комбат...
І не було до них нікому діла!
Народ в столиці жив своїм життям-
Бо це ж не їм шрапнель шматує тіло!
Бо це не їх... вмирає там дитя!...
Мабуть, ми розучились співчувати.
Суспільство - ділиться, і втім нема вини,
Одні і зовсім не хочуть воювати,
А інші ...не вертаються з війни...
            Еміль Дубров

Ведучий. Вітаємо вас на нашому заході, присвяченому Дню Збройних сил України! День Героїв або Свято Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА. А зараз найбільші наші герої – це воїни АТО, які воюють, воювали і полягли на сході України, захищаючи нашу землю. Сьогодні у нас гості - батьки нашого односельця Кушнір Сергія Володимировича, який брав участь в АТО з перших днів. Вони завітали до нас по запрошенню, щоб поговорити, про нашого героя Підполковника регулярних військ, свого сина Сергія. Перед вами музейна експозиція про нього і саме з цієї нагоди наша зустріч.

Учень 1. Війна – це жах..
Учень 2. Війна – це руйнація...

Учень 1. Війна – це смерть…

Учень 2. Офіційно її немає, та  вона поруч щодня.

Учень 1. Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають.

Учень 2. Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни. І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини.

Учень 1. Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня.  Стала  б мирною моя Україна…–  Хай скінчиться війна…

Ведучий. Для України настав тяжкий і відповідальний час. Після Майдану, побачивши, що Україна обрала собі європейський шлях, наш «старший брат», відчувши загрозу, що демократія з України перекинеться на Росію, розпочав проти нас війну. Українці зрозуміли, хто у всі віки нас принижував, забрав у нас історичну правду, нищив нашу мову, а зараз хоче забрати і волю, і європейство. Завдяки агресії путінської Росії в українців пробудилося вічне прагнення до волі та незалежності.

Ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною, тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Буремний  лютий 2014 го назавжди розділив історію України на «до» і «після» Революції Гідності. Ми не особливо звертали увагу на слова «Слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумніву, що ці герої – хлопці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери, на плечах яких тримається наша армія. Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі , ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положимо за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Перегляд відео. «Мить» Вакарчука.

Ведучий 1. Пригадаймо, як це починалося… При трьох хвилях мобілізації Сахновщинським райвійськкоматом призвано 301 чоловіка, які беруть участь у антитерористичній операції.

У районі також багато громадян, які добровільно йдуть служити до Збройних Сил України. У списки добровольців у райвійськкоматі записано 72 чоловіки. Нинішній складний час став певною мірою лакмусовим папірцем, випробуванням для всіх, коли суспільство зрозуміло силу єднання, силу патріотизму. Добровольці приходять до військкомату з гаслом «Якщо не ми, то хто?».  Добре, що  в Україні виросла свідома молодь і є достатньо досвідчених військових, які вірять, що спільно ми переможемо тероризм всередині держави і дамо гідну відсіч агресії зовні.

Вірші Виноградової С.П.

Ведучий. Важка це праця захищати мир! Односельчани, вихідці з нашого села є учасниками АТО. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу Харківщину, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато із наших земляків пішли на війну добровольцями. Їм болить те, що розривають на шматки нашу землю, і ми віримо, що вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті українські жита і мир. Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують воїни незалежної України.

Перегляд відео.

Ведучий 1. Дивлячись на нинішнє становище нашої країни, впевнені, що немає такого українця, який би не бажав миру і спокою Україні. Весь народ нашої держави об´єднався нині проти російського агресора. Багато чоловіків та жінок мужньо захищають кордони нашої країни. Багато хто із людей працює в тилу для підтримки солдатів. Словом, кожен із нас всіма силами намагається підтримати воїнів своєї держави.

Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін.

Вірші Виноградової С.П.

Слово бібліотекаря.

- Важка це праця захищати мир! Багато наших чоловіків знаходяться у лавах збройних сил України. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу  землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато із наших чоловіків пішли на війну добровольцями. Їм болить те, що розривають на шматки нашу землю, і ми віримо, що вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті жита і мир. Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов’язок виконують військові незалежної України.

Ведучий 1. Дорогі наші захисники! Ми розуміємо, що вам важко говорити про війну, тому що дуже свіжі рани від тих втрат, про які ви знаєте, болючими є спогади, бо ви бачили в лице криваве обличчя смерті. Але тільки ви можете розказати молодому поколінню, як треба захищати Батьківщину.

– Розкажіть, будь ласка, як ви потрапили на Схід України і в яких рядах ви служили?

– Війна на сході України йде вже три роки. За цей час було декілька важких військових операцій, де українські війська понесли великі втрати, це Дебальцеве, Донецький аеропорт, Савур-Могила, бої під Слов’янськом та інші. Шановні воїни, звертаємось до вас: що, на ваш погляд, є найважливішим в умовах важкого бою?

– Ми знаходимось у глибокому тилу відносно місць бойового зіткнення, тому пересічні громадяни по-різному дивляться на події щодо АТО. Багато хто вважає. що російських військ там немає. Шановні воїни, ви не просто учасники – ви свідки тих подій і знаєте, хто ж воює з українською армією. Розкажіть, будь ласка.

– Якщо можна про це говорити, скажіть, чи є чіткий кордон між сторонами військового конфлікту?

– Багато розмов, повідомлень ЗМІ є про дотримання чи не дотримання військовими Мінських угод на Донбасі. Що ви можете сказати з приводу цього? Чи виконуються ці угоди з української і ворожої сторін?

– Ви, як військові, що були на передовій у самому пеклі, скажіть, чи відчували ви там підтримку з боку нашої влади і українського народу.

– Ми знаємо, що вам боляче говорити про бої, втрату друзів, про ти жахи, що ви пережили. Але, може, хтось з вас хоче згадати і висловити побажання молодому поколінню, своїм друзям та рідним.

Спілкування учасників АТО з учнями.

Заключне слово бібліотекаря.

- Кожного дня, щогодини Україна завдяки чоловікам-героям, серед яких і наші славні земляки, виборює право бути суверенною, єдиною державою. Без усякого сумніву, мине зовсім небагато часу і про них писатимуть книги, зніматимуть кінофільми, на прикладах беззавітного служіння рідній Батьківщині, беззаперечного виконання священного обов´язку – стати на захист кордонів держави, коли в цьому є гостра потреба, – виховуватиметься не одне покоління українців. Бо вони – справжні герої, які у нерівному двобої із терористами, російськими найманцями протиставили їм свій патріотизм, відповідальність, безмежну любов до країни, яку ототожнюють зі своїм рідним краєм, найдорожчими людьми. І саме за це їм наша людська вдячність і низький уклін. Тож молімося за наших мужніх захисників і просімо у Бога одного: аби вони живими і здоровими якнайшвидше повернулися додому, до своїх матерів, дружин, дітей.

Перегляд відео ТСН «Повертайся живим».

Це не сон, не синдром маячні,

Ця війна не в далекій країні,

Не в Іраку чи десь там у Чечні,

А в вишневій моїй Україні.

Саме тут всі її вояки

Схід країни від зла захищали,

Бились на смерть мої земляки,

Кров’ю землю святу поливали.

Щоб країна ввійшла в майбуття

Вільна, сильна, без чвар та війни.

Віддали найцінніше – життя,

України найкращі сини!

Додатки

1. Орієнтований блок питань для полілогу:
   • По телебаченню часто показують, що в бійців є менші товариші-талісмани, тобто тварини, а у вас такі були?
   • Як ви отримали свої нагороди?
   • Яке у вас звання?
   • Як ви проводили вільний час?
   • Щоб ви хотіли отримати, перебуваючи в АТО(малюнки, дарунки)
   • Чи допомагали вам волонтери?

Як поставились ваші родини до вашого вибору?

Наші герої, воїни, солдати,

Завдячуємо вам життям.

Ми вічно будем пам’ятати

Той мир і спокій, що дали ви нам!

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті,

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх дітей на цілім світі.

Ми дуже любим весь наш край,

І любим Україну,

Її лани, зелений гай,

В саду — рясну калину.

І в щасливі, й злі години

Ми для неї живемо,

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо!..

Ми друзів любимо своїх,

Нам відданих і щирих,

Нехай  лунає спів і сміх,

І буде мир у цілім мирі!