Сценрій концерту з творів західноєвропейських композиторів від Арканджелло Кореллі до Генріха Молбе

Дорогі друзі, шановні пані та панове!

Вітаємо вас на концерті викладачів Вінницького коледжу культури та мистецтв ім. Миколи Леонтовича та Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського– Ярослава Фіськова (гобой), Павла Бурського (саксофон - сопрано ), Аліни Бобровник (сопрано) та Олени Бурської (орган, фортепіано).

І сьогодні в нашому концерті буде звучати переважно музика 17-18, музика епохи бароко.

Бароко – це напрямок в європейській культурі 17-18 століть, який охопив усі різновиди мистецтва, але найбільш яскраво відбився у живопису, театрі, літературі, музиці, архітектурі.

Чудернацький, незвичайний, дивовижний, вражаючий, «перлина неправильної форми», парі, в якому не народжується істина – все це значення слова бароко.

Чи знаєте ви, чому епоху, яка подарувала нам Баха та Генделя, Вівальді та Монтеверді, Люллі, Куперена, Персела, Скарлатті, Пахельбеля, Бухстехуде, Бема, називали «химерною»? Причому називали далеко не в позитивному контексті. …

 З погляду ідеалів Відродження нова культура була неправильною: на зміну гармонії, простоті і ясності прийшли дисгармонія, складні образи і форми.

Музична культура бароко зводила в одне прекрасне і потворне, трагедію і комедію.

«У тренді» була «неправильна краса», яка змінила природність Ренесансу.

Світ вже не представлявся цілісним, але сприймався як світ контрастів і протиріч, як світ, повний трагедії і драматизму. Втім, цьому є історичне пояснення.

Епоха бароко охоплює близько 150 років: з 1600-го по 1750-і роки. Це час великих географічних відкриттів (згадаймо відкриття Америки Колумбом і кругосвітнє плавання Магеллана), час геніальних наукових відкриттів Галілея, Коперника і Ньютона, час жахливих воєн у Європі. Гармонія світу руйнувалася на очах, так само як і змінювалася сама картина Всесвіту, змінювалися поняття часу і простору.  

Нова мода на химерність народжувала нові форми і жанри. Передати складний світ людських переживань змогла опера, головним чином через яскраві емоційні арії. З жанрів духовної музики популярними були духовні кантати і пасіони.

 Ще один великий жанр епохи бароко - концерт. Гостра гра контрастів, суперництво соліста й оркестру (сольний концерт), або суперництво різних груп оркестру між собою (жанр concerto grosso) - добре перегукувалися з естетикою бароко.

Саме такий твір і прозвучить на початку нашого концерту:

Це концерт Фа – мажор в 5 частинах відомого італійського скрипаля та композитора, диригента та викладача ХVІІ ст., засновника італійської скрипкової школи, автора сольної та ансамблевої музики Арканджелло Кореллі.

 Концерт складається з 5 частин, починається Прелюдією, а потім слідують один за одним старовинні танці: Алеманда, Сарабанда, Гавот та Жига. Таким чином, частини Концерту складають сюїтний цикл, який не прийнято переривати аплодисментами.

1. Арканджелло Кореллі. концерт Фа – мажор в 5 частинах

Центром нового барочного стилю стала Італія. Камерна музика італійських митців сприймалася як справжній еталон, «італійський смак». Тому Епоху бароко прийнято вважати тріумфальною ходою «західної культури», яка почалась в Італії і розповсюдилась у Австрії, Німеччині, Франції, Чехії, Голландії, Португалії, Росії та Латинський Америці.

Доменіко Чимароза - італійський композитор, придворний капельмейстер в Петербурзі, у Відні,  в Неаполі, один з найбільших представників оперного мистецтва буф.

2. Доменіко Чимароза концерт для гобоя фа – мінор, ІІІ ч. Сициліана.

Сициліа́на   — Старовинний пасторальний італійський танець у розмірі   6/8, 9/8 або 12/8} В 14 столітті формується жанр вокальної, а пізніше й інструментальної сициліани.

Характерними рисами сициліани є мінорний лад, пунктирний ритм, співу́чість, тричастинна побудова da capo, відсутність стакато.

 Один з головних контрастів музичної культури бароко - це хаос і порядок як символи часу. Випадковість життя і смерті, некерованість рока і разом з тим - торжество «раціо», порядок у всьому.

 Епоха бароко внесла свою лепту в розвиток нового стилю письма. На музичну арену виходить гомофонія з її поділом на головний голос і супроводжуючі. Зокрема, популярність гомофонії пов'язана і з тим, що церква пред'являла особливі вимоги до написання духовних композицій: всі слова повинні бути розбірливі. Так вокал виходить на перший план, обростаючи до того ж численними музичними прикрасами.

Драматична напруженість барочного світогляду, інтенсивність духовного життя, що відчувається на відстані віків, притягує, вабить через століття…

 3. Г.Ф. Гендель — Ария «Amen Alleluja» «хваліть Бога» вик. Аліна Бо бровник, партія акомпанементу Олена Бурська.

На продовження барочної частини нашого концерту прозвучить твір італійського композитора, представника венеціанської композиторської школи ІІ пол. 17- поч. 18, музичного письменника, юриста і державного діяча, Бенеде́тто Марче́лло

Народився у знатній венеціанській родині, був одним з найосвіченіших людей Італії. Протягом багатьох років займав важливі державні посади. Разом з тим його завжди приваблювала музика. Вже в молодості Бенедетто Марчелло вважався одним з найкращих композиторів Венеції.

Його ім'я носить Венеціанська консерваторія.

Бенедетто Марчелло писав твори в різних жанрах, створивши дуже значну кількість вокальних творів та безліч інструментальних творів

До речі, цей концерт, написаний фактично композитором-аматором (адже передусім він був математиком, філософом, поетом, юристом та державним діячем), став всесвітньо відомим завдяки перекладу для клавесина соло самим Йоганом Себастьяном Бахом. і прославив ім’я Бенедетто Марчелло навіки.

4. Отже, Бенедетто Марчелло Концерт для гобоя та струнних до мінор, Перша частина.

Сакральна подія Благовіщення, описана в Євангелії від Луки, є однією з ключових у християнстві. Утворена на її основі молитва Ave Maria понад тисячоліття знаходить багатогранне відображення у музичних творах різних жанрів. Початкові слова католицької молитви набули у соціокультурному просторі значення духовного символу.  

Долаючи всі перешкоди та межi, 
злітає мелодія-мрiя, 
і серце німіє від щирої меси "Аве, Марія!" 
Бо час промине і за щемними муками 
зросте колискова надія,
проллється над світом мелодія музики "Аве, Марія!" 
Над нашими болями, нашими долями 
встає твоє ім'я ласкаве, 
щоб душі зігріти надіями добрими... 
Аве, Марія! 
Аве!

5.  Джуліо Каччині «Аве, Марія» вик. Аліна Бо бровник, партія акомпанементу Олена Бурська.

Пізнє бароко

Форми, відкриті попереднім періодом; (концерт, сюїта, соната, concerto grosso, ораторія, опера та балет), досягли зрілості і великий варіативності

На початку 18 століття в Італії виникає інструментальний сольний концерт.

Одним з найвидатніших музичних діячів першої половини 18 століття був скрипаль, композитор і педагог Антоніо Вівальді. Історичне значення творчості Вівальді полягає у створенні ним сольного інструментального барокового концерту, його називають «батьком» програмного симфонізму, він вважається одним з композиторів, що почали розвивати музику бароко до стилю імпресіонізму.

6. Антоніо Вівальді Концерт ля – мінор в 3 частинах.

Продовжуючи барокову частину концерту пропонуємо вашій увазі арію італійського композитора, скрипаля і органіста, одного із засновників неаполітанської оперної школи Джова́нні Батті́ста Перголе́зі.

В основу твору покладена старовинна італійська арія «Якщо кохаєш – скажи».

7. Джованні Батіста Перголезі Арія «Якщо кохаєш» російський текст С.Уколова «Ах, пастушка, если любиш».

Оскільки багато чого в музиці бароко стало основою музичної освіти, вплив барокового стилю зберігся і після відходу бароко як виконавського і композиторського стилю. 

Карл Марія Вебер - німецький композитор, диригент, піаніст, музичний письменник. Творець німецької романтичної опери. Народився в родині музиканта й театрального антрепренера. Дитинство і юність пройшли в мандрівках по містах Німеччини разом з невеликою театральною трупою батька.

Вебер не одержав ні загальної, ні музичної систематичної освіти. Уроки музики, які Вебер брав у Г. Фоглера, М. Гайдна, сприяли розвитку його виконавського й творчого таланту.  В області інструментальної музики Вебера найбільш відомі концерти для духових інструментів з оркестром (для кларнета; для фагота, валторни).

6. Карл Марія Вебер. Сонатина ля мінор у перекладі для двох гобоїв І ч. вик. Ярослав Фіськов, Павло Бурський, Олена Бурська.

І на завершення нашого концерту прозвучить ще один твір 19 століття це твір Heinrich Molbe Air arabe op. 77. Генріха Молбе Арабське повітря. Для гобоя, валторни та фортепіано. вик. Ярослав Фіськов, Павло Бурський, Олена Бурська.

Як східна музика інших композиторів від Вольфганга Амадея Моцарта до Миколи Римського – Корсакова, Арабське повітря зовсім не арабське, а стилізоване під східне для європейського вуха. Починається з спокійної мелодії, що наповнена незвичними хроматичними модуляціями, які створюють настрій та змальовують екзотичний та чуттєвий Близький Схід.

Генріх Молбе (1835-1915) - це псевдонімом Генріха фон Баха, видатного віденського адвоката.   Генріх, будучи у Віденському університеті, вивчав композицію приватно. Міг би стати відомим музикантом, та не міг залишити державну службу. Генріх Моле був досить плідним композитором, написав майже 400 творів, у тому числі близько 200 художніх пісень та 140 камерних творів.

Генріх Молбе «Арабське повітря».