«Щастя педагога… Яке воно?»

 Тарасюк Тетяна Василівна

Уманська ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 ім. М. П. Бажана

 Анотація: У статті висвітлено та проаналізовано сутність, шляхи й засоби реалізації творчих педагогічних підходів в справі національного виховання молоді на прикладі педагогічної й мистецької діяльності учителя формування важливої професійної якості майбутнього вчителя – здатності бути щасливим і робити щасливими оточуючих, передусім учнів. Акцентується увага на особливостях розвитку означеної професійної якості майбутнього вчителя в умовах ВНЗ.

«Щастя педагога… Яке воно?»

Найпрекрасніші і водночас найщасливіші люди ті,

хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших.
                                        В. Сухомлинський

Людина – найдосконаліше творіння природи. Відомо, що головна мета її життя – щастя. Але до нього веде лише одна дорога – міцне здоров’я без якого не може бути справжнього і повного щастя. Що робить людину щасливою?  Здоров’я, Мир на Землі, дружна сім’я, вірні друзі, любов, улюблена справа, мрії та їх реалізація. Кожен уявляє своє щастя по-різному. Велике щастя – дарувати радість іншим. Щастя це - напевне, той стан душі коли навкруги світ в найяскравіших кольорах і посмішка не зникає з обличча. Але існує багато питань. Чи завжди щастя це гроші? Чи завжди щастя це душевна втіха? Я вважаю, що та людина щаслива, яка знайшла для себе  золоту середину, коли матеріальне урівноважене з духовним. Як що до мене, то я - щаслива людина. Я почуваю себе саме так коли я дарую щось гарне близьким і вони тішаться, коли я даю слухати комусь музику або показую фото, яке мені подобається, і людині воно теж справді подобається, коли спрацьовує закон подвійних випадків (бо я в нього вірю), коли немаю ніяких сумнівів, коли в мене купа цікавих ідей, а саме головне коли я починаю щось дуже сильно хотіти і мрія неодмінно збувається. Тож по-справжньому щасливі люди ті, чиї мрії здійснюються. Хай всі ваші мрії здійснюються…   Напевне, немає людини, яка б не хотіла бути щасливою. А в чому ж полягає щастя, і що необхідно для того, щоб відчути себе щасливим? Дехто вважає, що щастя взагалі не існує, або ж воно мінливе і недосяжне, мов міраж, який зникає при наближенні до нього. Інші говорять, що людина вбачає своє щастя тільки в тому, чого в неї немає, а до того, що в неї є, вона швидко звикає, і воно здатне принести їй щастя лише на короткий час. Треті, виходячи з того, що людина може бути або тільки щасливою, або тільки нещасливою, стверджують, що щастя полягає лише у відсутності нещастя або страждань. Милосердя  й доброта — це ніби два крила, на яких тримається людство. І необов'язково це пови­нна бути матеріальна допомога, інколи достатньо теплого слова, моральної підтримки, душевної розмови. Складаючи казки, люди вірили в добро, перемогу справедливості, у щастя. Куди ж поділася ця віра? Чому залишилися самі поневіряння? Можливо, варто звернутися до казок — мудрого джерела на­родної думки? Повернутися до добра, щоб зробити добрими когось, себе, увесь світ?! Сьогодні все більше панує зла на землі, все більше подається негативної інформації, люди озлобля­ються один проти одного. Забувають про добро, про те приємне, що можна зробити один одному.  Нова освітня парадигма в Україні спрямована на те, щоб майбутній вчитель оволодів не лише багажем знань, різноманітними технологіями освітньої діяльності, а й сформувався як щаслива особистість здатна робити щасливими оточуючих, передусім учнів. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є дослідження спадщини фундаторів і носіїв оригінальних педагогічних технологій. У цьому контексті особливого значення набуває творчий доробок відомого українського педагога О. Захаренка.. У концепції педагогічної освіти підкреслюється, що сучасний розвиток суспільства вимагає удосконалення системи підготовки педагогічних працівників. Якщо завдання національної освіти – дати суспільству щасливу молоду людину, необхідно, щоб і педагогічна освіта. була націлена на його здійснення [4, с. 658].  Одним із представників інноваційної навчально-виховної системи, зачинателем педагогіки співробітництва був директор Сахнівської середньої школи на Черкащині О. Захаренко. Відповідно до мети статті важливо з’ясувати, як у працях знаного гуманіста розкривається роль ВНЗ у формуванні важливої якості вчителя – бути щасливим і робити щасливими учнів. Навчання у ВНЗ і безпосередня практична діяльність на посаді директора школи переконали О. Захаренка в тому, що дитина з її неповторним світом має вирости щасливою людиною, бо поруч неї щасливий і мудрий наставник, який навчає її самостійно думати і практично діяти і, безперечно, не дозволить безцільно і непродуктивно проживати свій учнівський вік.

   Суспільство, на думку педагога, покладає великі надії на виховання щасливої людини через педагогічну освіту учителя, створюючи сприятливі умови для всебічного розвитку підростаючого покоління. За переконанням Олександра Антоновича, щасливий учитель формується передусім у вищому навчальному закладі.   Тому викладачі психолого-педагогічних дисциплін повинні особливу увагу звертати на формування у майбутніх учителів такої складової педагогічної майстерності,  як здатності бути щасливою людиною. Аналіз педагогічної спадщини педагога-новатора дав змогу виокремити найважливіші питання, які стосуються поставленої нами проблеми. Майбутній вчитель повинен чітко розуміти сутність філософсько- педагогічних понять «щастя», «щастя вчителя», «щасливий учитель». Відповідно до мети статті важливо з’сувати, що вкладав О. Захаренко у зміст таких понять.  У праці «210 шкільних лінійок» вчений констатує: «Щастя в пізнанні оточуючого світу і самого себе, в щоденному відкритті, пошуку істини, щастя у взаємній повазі, в коханні. Щастя в дітях, щастя у відчутті своєї значимості в цьому білому світі [1, с. 204].

   На основі загального розуміння сутності поняття «щастя» вчений підводить майбутніх педагогів до розуміння поняття «щастя учителя».

О. Захаренко вважав, що щастя вчителя – це особливий стан його переживань і задоволень, в основі якого лежить прагнення до пізнання світу і його краси, до спілкування з учнями та їх батьками та відчуття своєї значимості в житті вихованців. Викладачі психолого-педагогічних дисциплін акцентують увагу майбутніх учителів на розумінні основних складових щастя учителя: – праця за покликанням. Учительська діяльність, наголошував О. Захаренко, буде тоді за покликанням, коли розуміння її необхідності і важливості поєднується з особливим задоволенням, натхненням, піднесенням, коли вихователь находить в ній втіху і радість. Мова йде про те, щоб педагогічна діяльність була улюбленою справою вчителя, щастям. За таких обставин його вихованці зростатимуть щасливими людьми. – любов до дітей, до своєї професії. Слушна думка Олександра Антоновича, який був переконаний в тому, що педагог повинен любити свою професію, віддаватися своїй роботі, вважати її метою всіх своїх зусиль. Майбутні вчителі мають вчитися в О. Захаренка мудрій людській любові до учнів, його завзятості у справі освіти. – важлива складова щастя вчителя – здоров’я. У зверненні до молодих вчителів знаний педагог наголошував: «Попіклуйтесь про своє здоров’я , про здоров’я своїх ближніх, дітей, колег поставивши своєю метою життя навчити себе підтримувати і змінювати своє здоров’я» [5, с. 45].

  Щастя немислиме «без міцного здоров’я, свіжого подиху, весняної бадьорості», – стверджує мудрий педагог [1, с. 204]. Зміцненню здоров’я,  за переконанням О. Захаренка, сприяють гумор, усмішка, позитивне ставлення до життя, які зближують вчителя з учнями, продукують з них найкращі почуття і задоволення. – педагогічний колектив, на думку творця авторської школи, буде щасливим, коли у нього велика ціль, яка робить життя вихователів і вихованців яскравим, радісним, повнокровним.

  Ідея, що захоплює зразу трьох: учителя, учнів, батьків, народжується і тут же реалізується. Якщо така мрія є, і діти, і дорослі бігають в школу із задоволенням. Усі проблеми легко розв’язуються. «Мрія, захопленість – ось дійсне повітря справжньої школи» [5, с. 50]. Педагог має виховати особистість, яка здатна не тільки мріяти, а й здійснювати задумане. І цей процес буде безперервним, бо одна мрія породжує іншу, але обов’язково реальну, яку можна досягти, втілити в життя. – мрія тісно пов’язана з творчістю, тому щастя вчителя – це творча праця, розумова і фізична, якою повинен бути охоплений весь колектив педагогів і учнів. Щоб стати творчим учителем, треба зробити дитяче життя змістовним і цікавим «Тоді прийде очікуваний успіх і ви дістанете справжню насолоду від педагогічної праці [3, с. 78]. – навчання у ВНЗ повинно націлювати майбутнього вчителя на роботу з сім’єю. Педагог-гуманіст підкреслює: там, де забута сім’я немає дитячого щастя «Кажуть, що щастя людини в дітях. А до них причетна школа. Отже, безпосереднім творцем щастя багатьох сімей є вчитель», – стверджує відомий педагог [2, с. 94]. Усебічне вивчення поглядів О. Захаренка на сутність поняття «щастя вчителя» дає змогу майбутнім вчителям усвідомити інше поняття – «щасливий учитель». За О. Захаренком, щасливий учитель – це людина, яка обрала свою професію за покликанням, любить дітей, прагне до спілкування з ними. Це працелюбна, здорова, життєрадісна, творча, толерантна особистість. У своїх виступах перед викладачами і студентами ВНЗ учений  - новатор розвиває думку про те, що крім лекційних і практичних занять є інші види організації навчально-виховної діяльності, які сприяють формуванню щасливої особистості майбутнього вчителя, а саме: педагогічна практика, фестивалі педмайстерності, творчі концерти, диспути, багатогранна індивідуальна виховна робота в академгрупах. Серед багатьох форм роботи, на думку О. Захаренка, особливе значення має педагогічна практика, яка поєднує теоретичні знання, уявлення студента про майбутню професію з реальною дійсністю.

 У процесі проведення практики студенти порівнюють свої можливості з вимогами учительської праці, впевнюються в тому, які педагогічні якості і здібності у них розвинені більше, а які ще необхідно розвивати, чи правильно вони обрали професію. Методисти, відвідуючи уроки і виховні години студента-практиканта, виявляють його слабкі і сильні сторони, аналізують хід і результати діяльності, висловлюють конкретні рекомендації і поради, вчать рефлексії, що дає змогу керувати процесом становлення щасливої особистості майбутнього вчителя. Це ж стосується організації літньої педагогічної практики в оздоровчих таборах, де студенти оволодівають премудрощами професії, працюючи вожатими і вихователями. Майбутні вчителі організовують колективні творчі справи, ігри-конкурси в загонах, танцюють, співають, інсценізують. Отже, О. Захаренко був переконаний в тому, що молодий педагог, прийшовши після ВНЗ в школу,відчує свою потребу оточуючим. «Щастя, коли ти комусь потрібен. А якщо потрібен суспільству, то особливе щастя», – резюмує педагог-гуманіст [5, с. 20]. Багато вчителів з теплими почуттями і гордістю згадують свою альма-матер, коли їм випало щастя навчитися у ВНЗ, де їх оточувала атмосфера допитливості, прагнення до знань, творчої думки, тобто атмосфера, яка формувала щасливого наставника молоді. Свої глибокі знання і багаті духовні цінності молоді вчителі несуть у школу з однією метою: створити сприятливе виховне середовище для навчання і виховання кожного учня.. Великий педагог вірив у те, що майбутнє планети в руках учителя: «Майбутнє – це діти. Давайте ж зробимо все, щоб вони були щасливими» звертається до майбутніх вчителів О. Захаренко [5, с. 40а]. Усебічне вивчення поглядів О.А. Захаренка на проблему щастя дало змогу дійти висновку: щасливий педагог – це людина, яка обрала свою професію за покликанням, любить дітей, прагне до спілкування з ними. Це працелюбна, здорова, життєрадісна, творча, толерантна особистість. Щастя педагога О. А.Захаренко трактував як особливий стан переживань і задоволень учителя, в основі якого лежить прагнення до пізнання світу і його краси, до спілкування з учнями, їхніми батьками та відчуття своєї значимості в житті вихованців. Директор школи розглядав педагогічне щастя як найтіснішу єдність дитячого щастя і щастя вчителя. Друзі, чи замислювались Ви над тим, що для Вас означає щастя? Здоров’я, любов та підтримка рідних чи, може, відпочинок на екзотичних островах? Як би там не було, а істина одна: осягнути щастя прагне кожна людина.

   А яке воно...щастя? Кажуть, що різне буває: і за виміром, і за плином часу, і за станом душі... Навіть тлумачний словник також твердить, що це слово має кілька значень.

   Людська уява часто малює щастя у вигляді чарівного синього птаха, який несе на своїх крилах саме те, чого б хотілося кожному з нас. Та птах цей дуже полохливий: ледь устиг десь зупинитися — і вже знов злітає. Так і щастя людське — тривке й швидкоплинне, його можна легко зруйнувати, а повернути буде дуже важко чи й зовсім неможливо. Тому ми повинні обережніше ставитися до щастя інших людей, не випробовувати його на стійкість, і тоді, можливо, до нас також прилетить птах щастя. А коли це трапиться — не ховатися від інших, не зачиняти вікна й двері, щоб ніхто нічого не почув і не побачив, бо щастя не любить сидіти в клітці. Треба ділитися ним із іншими, бо чим більше ти даруєш, тим більше до тебе повертається.

   Для мене щастя – це відчувати всю повноту та радість життя. Коли сонце своїми промінчиками не обпікає, а зігріває, коли хмари заворожують, а не обливають дощем. Коли рідні та близькі живі і здорові. Коли навколо тебе посмішки, а не похмурі гримаси. Щастя – це стан душі!

   А ще щастя в тому, щоб дарувати добро. Можна принести людині щастя однією усмішкою: ми ж не знаємо, про що думає  сувора жінка, ображена на весь світ, або  молодий чоловік із порожнім поглядом?

Наша посмішка здатна творити дива... Хтось посміхнеться у відповідь, хтось відвернеться - але вже точно не залишиться байдужим. Знайдуться такі, що передадуть посмішку, - і вже через кілька годин світ буде переповнений яскравими барвами! Тоді кожен зловить себе на думці: «Чого раптом усі такі щасливі ходять?». А це всього лиш запалився в душі маленький вогник, який допоміг розігнати сутінки!

    А ще, як мені здається, необхідною умовою щастя для кожної людини є МИР на землі. Зі щастя кожного складається щастя родини, країни, планети. Тож хочеться сказати всім: «Друзі, зробімо нашу планету щасливою!".

  Будьте щасливими, діліться своєю щирістю та добротою, частіше посміхайтеся та радійте життю. І хай усі Ваші мрії та сподівання неодмінно збуваються!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

 1. Захаренко О. А. 210 шкільних лінійок, проведених в сільській школі протягом 1998–2000 року / О. А. Захаренко, С. О Захаренко. – Сахнівка : (б.в), 2002. – 295 с.

 2. Захаренко О. А. про родинне виховання / уклад. С. О. Захаренко ; за ред. Л. І. Прокопенко. – Черкаси : Вид. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2006. – 100 с.

3. Захаренко О. А Слово до нащадків / О. А Захаренко ; АПН України, МОН України. – К. : СПД Богданова А. М., 2006. – 213 с.

4. Концепція педагогічної освіти: схвалено МОН України 23 грудня 1998 року // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія [уклад. О. О. Любар] ; за ред. В. Г. Кременя. – К. : Знання, 2005. – С. 658–670.

5. Приватний архів родини Захаренків [с. 20, 40 а, 45, 50].